27 квітня 2026 рокуСправа № 280/3800/26 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Калашник Ю.В., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Установи «Інспекція з благоустрою міста Запоріжжя» Запорізької міської ради (69001, м.Запоріжжя, вул. Зелінського, 3, код ЄДРПОУ 44407877) про визнання протиправним та скасування припису,
24.04.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Установи «Інспекція з благоустрою міста Запоріжжя» Запорізької міської ради (далі - відповідач), в якій позивач просить: визнати протиправним та скасувати припис відповідача від 02.03.2026 №14/26.
Одночасно із позовною заявою позивачем надано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії припису відповідача від 02.03.2026 №14/26 до набрання законної сили рішення суду у даній справі.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що 24.04.2026 позивачкою подано позов про визнання протиправним та скасуванню припису установи «Інспекція благоустрою міста Запоріжжя» Запорізької міської ради №14/26 від 02.03.2026. У приписі від 02.03.2026 відповідач висунув позивачці вимогу «демонтувати рекламні засоби зі встановленого місця» та зауважив, що в разі невиконання вимоги, нібито рекламні засоби позивачки буде примусово демонтовано за рахунок її коштів. У зв'язку з цим, позивачка вимушена звернутися із даною заявою про забезпечення позову, оскільки оскаржуваний припис є чинним, а, відповідно, може бути здійснена спроба його виконання з боку відповідача за рахунок коштів позивачки в будь-який момент. Позивачка посилаючись на Рекомендацією №II (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13.09.1989 зазначає, що інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі. Таким чином, вжиття у цій справі заходів забезпечення адміністративного позову не зумовить фактичного вирішення спору по суті, а буде спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахування вищенаведеного положення КАС України, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню з урахування наступного.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/2003р від 30.01.2003 визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150-158 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання рішення адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.
Так, статтею 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Верховний Суд у своїх судових рішеннях неодноразово зазначав, що забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Міністрів Ради Європи від 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акту може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами. І якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акту. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Подібні за змістом висновки були висловлені Верховним Судом, зокрема, у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 та в подальшому підтримані у постановах від 01.06.2022 у справі №580/5656/21, від 18.05.2023 у справі №500/4200/22, від 21.02.2024 у справі №420/11311/23.
Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, заявницею зазначено, що оскаржуваним приписом висунуто вимогу про демонтаж рекламних засобів.
Так, зі змісту оскаржуваного припису Установи «Інспекція з благоустрою міста Запоріжжя» Запорізької міської ради від 02.03.2026 №14/26 вбачається, що позивача зобов'язано демонтувати рекламні засоби зі встановленого місця. Також вказано, що у разі невиконання цієї вимоги у визначений строк (5 днів) рекламні засоби буде демонтовано, згідно з встановленим порядком, за рахунок коштів позивача.
При розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті, їх оцінка в сукупності може бути надана судом лише за наслідками розгляду адміністративної справи.
Правомірність чи неправомірність прийняття оскаржуваного припису буде встановлена судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду цієї справи по суті, стверджувати на даний час про це неможливо.
Однак, невжиття заходів забезпечення позову, очевидно, може призвести до того, що захист прав, на захист яких заявлено позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, оскільки у разі невиконання позивачем припису у добровільному порядку, як вбачається за змісту припису, рекламні засоби буде демонтовано за рахунок коштів позивача.
При цьому суд зауважує, що застосування у цьому випадку заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії припису, жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано передусім лише на збереження існуючого становища до розгляду цієї справи по суті.
Також, вжиття заходів забезпечення позову не спричинить шкоди законним правам та інтересам сторін.
З огляду на те, що подання позову та відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного припису, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову, то суд вбачає за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін та враховуючи наявність зв'язку між заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог у даній справі.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення даного позову, відтак, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Згідно з частиною п'ятою статті 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частини восьмої статті 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Керуючись ст.ст.150-154, 243, 248, 256, 293-297 КАС України, суд, -
Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову, - задовольнити.
Зупинити дію припису Установи «Інспекція з благоустрою міста Запоріжжя» Запорізької міської ради від 02.03.2026 №14/26 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №280/3800/26.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ю.В.Калашник