28 квітня 2026 року Справа № 280/1286/26
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла (уточнена) позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) як батьку зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належної йому частки грошового забезпечення з дня зникнення безвісти 11.03.2025р. та до дня його виключення зі списків особового складу військової частини;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) як батьку зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належну йому частку грошового забезпечення з дня зникнення безвісти 11.03.2025р. та до дня його виключення зі списків особового складу військової частини.
Ухвалою суду від 10.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), протягом тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву. Також вказаною ухвалою суду витребувано у відповідача докази.
До суду надійшло клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч.1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), яке мотивоване тим, що після відкриття провадження у справі Військовою частиною НОМЕР_1 були вжиті всі необхідні дії для повного, належного та документально підтвердженого врегулювання спірних правовідносин у позасудовому порядку. За результатами перевірки підстав заявлених вимог, встановлення належного правового режиму спірних сум, а також з'ясування обсягу прав позивача, командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ від 25.03.2026 № 1015, яким оформлено здійснення виплати ОСОБА_1 1/2 належного грошового забезпечення. Факт реального виконання цього наказу підтверджується відомістю розподілу виплат від 31.03.2026 № 260331PB000054648324, згідно з якою на користь позивача фактично перераховано грошові кошти у загальному розмірі 143 267,12 грн. Отже, на момент розгляду справи матеріально-правова вимога, з якою позивач звернувся до суду, фактично виконана відповідачем у добровільному порядку. Відтак між сторонами у цій частині більше не існує неврегульованого публічно-правового спору, який потребував би судового вирішення по суті.
15.04.2026 до суду від представника позивача надійшла заява із запереченнями проти закриття провадження та витребування доказів, яка обґрунтована наступним.
Так, представник позивача вказує, що на виконання ухвали суду, військова частина надала витяг з наказу №14 від 14.01.2026, про виключення загиблого солдата ОСОБА_3 зі списків особового складу. Таким чином, слід дійти висновку, що спірний період становить з 11.03.2025 до 14.01.2026. Окрім того, на виконання ухвали суду військова частина надала наказ №1015 від 25.03.2026р. про депонування для спадщини 50% грошового забезпечення та виплату решти батьку. Інші особи, окрім батька у наказі про виплату недепонованої суми, не вказані. Згідно з довідкою №1084-7 від 12.03.2026 про депонування спадщини вбачається, що належить до виплати по спадщині 596 066,87грн. Тобто, дана сума відповідає 50% депонованого грошового забезпечення. Отже, інші 50% становить недепонована сума 596 066,87 грн., яка підлягає виплаті батьку. Інші особи, окрім батька у наказі про виплату недепонованої суми, не вказані. Відтак, батьку мали виплатити інші 50%, які не депоновані і сума виплати мала становити 596 066,87грн. Фактично, виплачено тільки 143 267,12грн. Отже, сума невиплачених батьку коштів, які недепоновані для спадщини, становить 452 799,75грн. Окрім того, згідно вказаної довідки №1084-7 від 12.03.2026 про депонування спадщини, вбачається відсутність нарахування після серпня 2025 року. Але, оскільки солдат ОСОБА_4 виключений зі списків особового складу у січні 2026 року, то додаткова винагорода згідно ПКМУ від 28.02.2022 №168 в розмірі 100 000,00грн. та грошове забезпечення (звання, оклад, вислуга, премія і т.д.) в розмірі 23 348,58 грн., мали також нараховуватися протягом наступних 5-и місяців (з вересня 2025 року по січень 2026 року, включно). Розрахунок має такий вигляд: 100 000,00грн. плюс 23 348,58грн. = 123 348,58грн. х 5 місяців = 616 742,90 грн. Отже, сума недорахованих коштів з вересня 2025 року по січень 2026 року, включно, становить 616 742,90 грн. Половина вказаної суми, також має депонуватися для спадщини, а інша виплачується батьку. На підставі вищевикладеного слід дійти висновку, що військова частина фактично не усунула всі обставини, що стали підставою для звернення до суду та не здійснила всі виплати грошових коштів позивачу, в обсязі визначеному Законом. Доводи військової частини про врегулювання спору, не відповідають дійсності. Навіть закрити провадження в частині вимог неможливо, оскільки незрозуміло з яких нарахувань та в якому обсязі здійснена виплата. Окрім того, відмічає, що на виконання ухвали суду, військова частина надала витребувані документи не в повному обсязі. Більше того, у наданих документах відсутня пізніше зроблена виплата. Відтак, здійснена часткова виплата коштів, змінила їх арифметичну складову. Щодо решти суми, яка не виплачена і не нарахована, військова частина докази взагалі не надала. Позивач просить про виплату до часу виключення з списків особового складу. У витребуваних документах немає відомостей про виплату після вересня 2025 року. Підстави означеної невиплати, відповідачем не зазначені. В той же час, позивач та його представник позбавлені можливості самостійно отримати ці відомості, оскільки вони є внутрішніми фінансовими документами військової частини. Просить витребувати додаткові докази.
В період з 23.04.2026 по 27.04.2026 суддя Сіпака А.В. був відсутній на роботі, відповідно до довідки Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2026 №02-35/26/34.
Суд, дослідивши матеріали справи, подані клопотання та заперечення, дійшов наступного висновку.
За пунктом 8 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені цим суб'єктом і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких рішень, дій або бездіяльності протиправними після такого виправлення. Отже, закриття провадження з цієї підстави можливе лише за умови фактичного усунення порушення та повного відновлення прав позивача без необхідності подальшого судового захисту.
Із матеріалів справи вбачається, що після відкриття провадження відповідачем дійсно вчинено певні дії, пов'язані з нарахуванням та виплатою позивачу частини грошових коштів. Водночас сам по собі факт здійснення часткової виплати не є безумовним підтвердженням повного усунення предмета спору, якщо між сторонами зберігається спір щодо обсягу належних виплат, складу грошового забезпечення, періоду нарахування та правових підстав визначення остаточного розміру коштів, які підлягають виплаті позивачу.
Відповідно до пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членам сім'ї та іншим визначеним законом особам виплачується частина грошового забезпечення військовослужбовця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а виплата здійснюється до дня виключення такого військовослужбовця зі списків особового складу військової частини. Порядок прийняття рішення про виплату, перелік документів та механізм розгляду заяв визначено постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884.
Отже, для висновку про відсутність предмета спору суд повинен мати належні та достатні дані про те, що відповідачем проведено повний розрахунок грошового забезпечення за весь спірний період, визначено всі його складові та у повному обсязі реалізовано право позивача на отримання належних сум. Станом на момент розгляду клопотання таких безспірних даних матеріали справи не містять.
Натомість доводи позивача свідчать про наявність неврегульованого спору щодо повноти нарахування грошового забезпечення за заявлений період, складу сум, які підлягали виплаті, підстав визначення суми 143 267,12 грн., а також щодо можливого ненарахування окремих складових грошового забезпечення за частину спірного періоду.
За таких обставин суд дійшов висновку, що підстави для закриття провадження у справі, передбачені пунктом 8 частини першої статті 238 КАС України, відсутні.
Щодо клопотання позивача про витребування доказів суд зазначає таке.
Згідно пунктів 2 та 4 частини третьої статті 2 КАС України основними принципами адміністративного судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Відповідно до ч.1ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначено у ч.4 ст.9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з ч.2, 3 ст.242 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В силу вимог ст.ст.73,74,75,76 КАС України, докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
Згідно із ст.76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.3 ст.77 КАС України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Частиною 3 статті 80 КАС України передбачено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Згідно з ч.ч.6-8 ст.80 КАС України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Заявлені позивачем докази стосуються предмета доказування у справі, а саме порядку, підстав і арифметичного нарахування грошового забезпечення, визначення частки, що підлягала виплаті позивачу, підстав здійснення фактичної виплати та можливого ненарахування окремих складових грошового забезпечення за спірний період. Вказані документи перебувають у володінні відповідача, а тому позивач об'єктивно обмежений у можливості самостійно їх надати суду.
З огляду на викладене, клопотання позивача про витребування доказів є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
При цьому, відповідно до ч. ч. 2 - 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом
Керуючись статтями 9, 72-80, 241-243, 248, пунктом 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про закриття провадження у справі №280/1286/26, - відмовити.
Клопотання представника позивача про витребування доказів - задовольнити.
Витребувати у Військової частини НОМЕР_1 :
повний помісячний розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 11.03.2025 по 14.01.2026 із зазначенням усіх складових;
документи та пояснення щодо підстав, розрахунку і складу суми, фактично виплаченої позивачу;
документи та пояснення щодо підстав визначення, депонування та виплати сум, пов'язаних із 50 відсотками грошового забезпечення;
документи та пояснення щодо підстав ненарахування або припинення нарахування складових грошового забезпечення після серпня 2025 року по 14.01.2026 включно.
Витребувані документи протягом трьох днів з дня отримання ухвали, направити на адресу суду або повідомити суд про причини неможливості подання витребовуваних матеріалів.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя А.В. Сіпака