23 квітня 2026 року Справа № 280/2772/26 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В., перевіривши матеріали позовної
заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),
до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 1А, код ЄДРПОУ 34869316)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Запорізькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні відпусток, одноразової грошової допомоги при звільненні та інших виплат, розмір яких визначається виходячи з грошового забезпечення) за період з 01.01.2020 по 30.04.2025 (включно), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 р. та розміру 1762 гривні, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» протиправними та незаконними;
зобов'язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні відпусток, одноразової грошової допомоги при звільненні та інших виплат, розмір яких визначається виходячи з грошового забезпечення) за період з 01.01.2020 по 30.04.2025 (включно), визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 року, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою судді від 06.04.2026 позовну заяву залишено без руху. Роз'яснено позивачу, що недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України /або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду у відповідній частині не пропущений, разом із доказами на підтвердження таких обставин.
20.04.2026 від представника позивача до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування вказаного представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 з 15 липня 2025 року по теперішній час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . У зв'язку з військовою агресією російською федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану»; Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан на території України було неодноразово продовжено. Воєнний стан триває і по даний час. За цей період ОСОБА_1 неодноразово виконував бойові завдання, пов'язані із захистом Батьківщини. Зокрема, відповідно до витягу з наказу командира берегової ударної групи (по стройовій частині) від 30.07.2025 №211 майор ОСОБА_1 з 30 липня 2025 року прибув до складу сил берегової ударної групи, які залучаються та беруть безпосередню участь в угрупованні різнорідних сил у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України з метою виконання службових (бойових) завдань (копію витягу додаю). Таким чином, враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 фактично не мав можливості раніше звернутись до суду для захисту свого права, оскільки виконував службові (бойові) завдання, а тому прошу Суд визнати причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити даний строк.
Щодо вищевказаної заяви, суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано чіткі строки звернення до суду з адміністративним позовом, перебіг яких починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.
Тривалість строку звернення до суду визначено залежно від суті позову.
Згідно із ч.5 ст.122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з п.17 ч.1 ст.4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Отже, для спорів щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби законодавець встановив місячний строк звернення до адміністративного суду.
До суду із цим позовом позивач звернувся тільки 31.03.2026, тобто з порушенням визначеного частиною 5 статті 122 КАС України місячного строку звернення до суду.
Проте, предметом позову у цій справі є перерахунок та виплата грошовогго забезпечення позивача за період з 01.01.2020 по 30.04.2025 (включно).
Враховуючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 13.05.2019 у справі № 524/39/15-а, від 03.08.2023у справі № 280/6779/22 та рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22.
Частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Так позивача звільнено зі служби у відповідача з 30.04.2025, проте із позовом звернувся лише 31.03.2026, а отже з порушенням у тримісячного строку.
Суддя враховує рішення Великої палати Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року № 1-р/2025, при цьому зазначає, що позивач звільнився зі служби, тому до нього застосовується частина друга статті 233 Кодексу законів про працю України, про що було описано вище, а тому до позивача застосовується тримісячний строк звернення до суду.
У відповідності до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із ст. 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Крім того, аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський Суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд вирішуючи питання поважності причин пропуску строку звернення до суду, звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 вказала: "...правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду".
Таким чином, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Дослідивши зміст заяви позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, суддя приймає до уваги той факт, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , у зв'язку із чим фактично не мав можливості раніше звернутись до суду для захисту свого права, оскільки виконував службові (бойові) завдання.
Отже, з метою забезпечення доступу позивача до правосуддя, суддя вважає за необхідне, визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити строк звернення до суду із даною позовною заявою.
З врахуванням викладених обставин, суддя приходить до висновку, що заяву представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду слід задовольнити.
Адміністративний позов подано з додержанням вимог ст.ст.160-161 КАС України, справа підсудна Запорізькому окружному адміністративному суду, підстав для повернення чи відмови у відкритті провадження по справі не встановлено, у зв'язку з чим, провадження у справі підлягає відкриттю.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір».
Відповідно до п. 10 ч.6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно із ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суддя вважає, що в даному випадку характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, а тому можливо призначити справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Згідно ч.3 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, суддя вважає, що з метою повного з'ясування фактичних обставин справи, клопотання представника позивача про витребування доказів по справі, слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 80, 121, 171, 241, 243, 257, 260, 262 КАС України, суддя,
Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, за правилами спрощеного позовного провадження.
Справа розглядатиметься суддею Стрельніковою Н.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Витребувати у Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 34869316) належним чином засвідчені докази, а саме:
- довідку про нараховане і виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.01.2020 по 30.04.2025;
- довідку з зазначенням в ній розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який враховувався при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 30.04.2025.
Встановити строк для подання до суду витребуваних доказів протягом 15 днів від дня одержання копії даної ухвали суду.
Роз'яснити, що згідно з частинами 6-7 статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Попередити Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, що відповідно до частини 8 статті 80 КАС України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст. 162 КАС України, разом із усіма письмовими та електронними доказами (які можливо доставити до суду), висновками експертів і заявами свідків на його обґрунтування. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/gromadyanam/csz/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту прийняття.
Суддя Н.В. Стрельнікова