ЄУН: 336/2462/22
Провадження №: 1-кп/336/169/2026
Іменем України
28 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження (№12022082080000686) по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.355 КК України,-
Встановив:
22.06.2022 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями у провадження судді ОСОБА_1 надійшла справа по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, а саме (грабіж) відкрите викрадення чужого майна, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, поєднане з проникненням у житло, в умовах воєнного стану. Обвинувальний акт скеровано до суду прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_6 .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжі від 24.06.2022 року по справі призначено підготовче судове засідання (а.с.18).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06.07.2022 року справу призначено до розгляду по суті.
У судовому засіданні 28.04.2026 року прокурор ОСОБА_3 оголосила змінений обвинувальний акт, який було погоджено з першим заступником керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя. Зміну обвинувального акту прокурор обґрунтувала тим, що доказів які б могли свідчити про відкрите викрадення чужого майна (грабіж), яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, поєднане з проникненням у житло, в умовах воєнного стану, в ході судового розгляду не отримано. Під час судового розгляду встановлено нові фактичні обставини кримінального правопорушення, внаслідок чого виникла необхідність у зміні правової кваліфікації обвинувачення та відповідно й зміні обвинувачення.
Так, згідно зміненого обвинувального акту, досудовим розслідуванням встановлено, що 14 травня 2022 року приблизно о 09.40 год ОСОБА_4 , маючи умисел на примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань, а саме повернення боргу свідком ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , застосовуючи погрозу знищення майна, за відсутності ознак вимагання, а саме мобільного телефону марки Honor 7c, модель AUM-L41, імей18678130326005840, імей2867813032605857, вартість якого складає 2900,00 гривень, який належить ОСОБА_8 , незаконно заволодів вказаним мобільним телефоном, який на той час перебував у руках неповнолітнього свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявивши, що поверне його лише після повної сплати боргу ОСОБА_7 .
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у примушуванні до виконання цивільно-правових зобов'язань, застосовуючи погрозу знищенням майна, за відсутності ознак вимагання, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (проступок) передбачене ч. 1 ст. 355 КК України.
У судовому засіданні судом роз'яснено обвинуваченому, що він буде захищатись від нового обвинувачення.
Обвинувачений та його захисник просили не надавати додатковий строк для підготовки до захисту, а продовжити судове засідання.
Окрім того, захисник заявив клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст.49 КК України, враховуючи висловлену обвинуваченим згоду на таку підставу закриття кримінального провадження, яка не є реабілітуючою.
Прокурор не заперечували проти задоволення клопотання.
Від потерпілої надійшла письмова заява у якій вона повідомляє про те, що прокурором ОСОБА_3 повідомлено її про зміну обвинувачення у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 186 КК України на ч. 1 ст. 355 КК України. Із вказаною зміною обвинувачення вона повністю згодна, підтримувати обвинувачення за попередньою кваліфікацією не бажає, претензій до ОСОБА_4 не має, шкода їй повністю відшкодована. Також просила кримінальне провадження закрити.
Перевіряючи підстави, зазначені у клопотанні для закриття кримінального провадження, суд встановив наступне.
Як передбачено п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; Згідно ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду.
У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Санкція ч. 1 ст. 355 КК України передбачає покарання у виді виправних робітна строк до двох років або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.
Відповідно до вимог ст. 12 КК України кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 355 КК України відноситься до проступку.
Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальна справа (правова позиція Верховного Суду, висловлена у Постанові від 22.05.2018 у справі № 665/2387/14-к).
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є обов'язком суду (правова позиція Верховного Суду, висловлена у Постанові від 19.11.2019 у справі № 345/2618/16-к).
Відповідно до змісту пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення, події, на яких базується обвинувачення, мали місце 14 травня 2022 року.
На час розгляду цього клопотання з моменту події минуло 3 роки і 11 місяців, що є підставою, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.49 КК України, для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Стосовно витрат на залучення експертів суд зазначає наступне.
Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, то процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Такого висновку дійшла Об'єднана палата ККС ВС в постанові від 12.09.2022 у справі № 203/241/17 (провадження № 51-4251кмо21) .
Враховуючи вищевикладене, витрати на проведення експертиз у даному кримінальному провадженні слід віднести на рахунок держави. Цивільний позов не заявлено.
Речові докази, а саме мобільний телефон марки Honor 7c, модель AUM-L41, імей18678130326005840, імей2867813032605857, який передано на зберігання потерпілій (а.с. 174) - залишити у володінні останньої.
Керуючись ст.49 КК України п.2 ч.3 ст.284,369-372, 392 КПК України, суд -
Постановив :
Клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.355 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Речові докази, а саме мобільний телефон марки Honor 7c, модель AUM-L41, імей18678130326005840, імей2867813032605857, який передано на зберігання потерпілій ОСОБА_8 - залишити у володінні останньої.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя ОСОБА_1