ЄУН: 336/3579/26
Провадження №: 2/336/3150/2026
28 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Боєв Є.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей,
До суду звернулася ОСОБА_1 із заявою, із змісту якої випливає, що ця заява є заявою про видачу судового наказу.
Так, ОСОБА_1 просить суд видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку відповідача, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку.
Розглянувши заяву про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, суддя доходить висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст.167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Як передбачено п.2 ч.2 ст.163 ЦПК України, у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В порушення вищезазначених вимог, заявником не вказано місце проживання боржника, його реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Аналогічний припис викладений у ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу України.
Тобто, право на звернення до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дітей має той з батьків, або інших законних представників дітей, разом з яким проживає дитина.
Однак доказів того, що діти проживають разом із заявником та перебувають на її утриманні, до заяви не надано. Суддя зауважує, що таким доказом може бути довідка про склад сім'ї, видана компетентним органом чи довідка щодо місця реєстрації/проживання дітей та матері за однією адресою.
Згідно із ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу якщо: заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Окрім цього, відповідно до ч. 9 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Втім, згідно із відповіддю №2662676 від 28.04.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру, відомості про особу боржника не знайдені.
За таких обставин, суддя вважає, що у видачі судового наказу слід відмовити.
На підставі ст. 163, 164, 165, 167, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей.
Направити ОСОБА_1 копію ухвали разом із заявою та додатками до неї.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з вказаних підстав не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвалу може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Є.С.Боєв