Справа № 308/1810/26
(заочне)
27 квітня 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Іванова А.П.,
при секретарі Боті О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 33 974,37 грн, у тому числі: сума основного боргу: 22 805,71 грн; інфляційні втрати: 7 102,40 грн; 3% річних: 2 146,42 грн; пеня: 1 919,83 грн., судові витрати.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 23.12.2016 за наслідками проведеного конкурсу з призначення управителів багатоквартирних будинків у м. Ужгороді, ТОВ «Наш-Добробут» було визначено управителем багатоквартирних будинків у м. Ужгороді, внаслідок чого прийнято Рішення №437.
Водночас у Додатку 1 зазначеного рішення визначено Перелік багатоквартирних будинків, управителем яких визначено ТОВ «Наш-Добробут». Будинок АДРЕСА_1 є у переліку додатку 1.
Відповідно до п. 2 вказаного рішення виконкому Ужгородської міської ради від 23.12.2016 №437 на Департамент міського господарства Ужгородської міської ради будо покладено укласти з призначеними управителями договори про надання послуг із управління багатоквартирними будинками строком на 1 рік на умовах, визначених конкурсною комісією.
28 грудня 2016 року між ТОВ «Наш-Добробут» та Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради укладено договір про надання послуг з управління будинком, прибудинковою територією та об'єктами благоустрою (з подальшими змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 1 вказаного Договору, Управитель зобов'язується надавати замовникові послуги з управління будинком, прибудинковою територією та об'єктами благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях за адресою: АДРЕСА_1 , для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості тобто у багатоквартирному будинку, в якому розміщено об'єкт нерухомого майна відповідача.
Вказує, що позивач був надавачем послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою місцезнаходження об'єкта нерухомості відповідача з 28.12.2016 та відповідно надавав йому відповідну житлово-комунальну послугу.
Заперечень з боку відповідача стосовно наданих послуг до позивача не надходило, акти-претензії, складені відповідно до норм чинного законодавства, відсутні.
Вказує, що відповідач не виконував покладені на нього зобов'язання за законом та договором щодо оплати наданих житлово-комунальних послуг внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем за надані послуги.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, при цьому, представник позивача - адвокат Порада С.В. подав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, позов просить задовольнити.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторони позивача, що відповідає вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи. Відзив у визначений судом строк відповідач не подав, а тому суд приходить до переконання про можливість розгляду справи у відсутності відповідача згідно з вимог ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК та ухвалює заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку зібраним у справу доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 28.12.2016 року між ТОВ «НАШ-ДОБРОБУТ» та Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради укладено Договір про надання послуг з управління будинком, прибудинковою територією та об'єктами благоустрою (з подальшими змінами та доповненнями). Даний договір укладений у відповідності до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» за результатами проведеного конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків, прибудинковою територією та об'єктами благоустрою, який проводиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.
31 грудня 2018 року між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та ТОВ «Наш-Добробут» укладено додаткову угоду про внесення змін до договору про надання послуг з управління будинком, прибудинковою територією, та об'єктами благоустрою від 28.12.2016р. Цією додатковою угодою сторони; вирішили викласти цей договір у новій редакції.
Договір має додатки, що є невід'ємною його частиною: Додаток 1 «Тариф, структура, періодичності та строки виконання», Додаток 2 «Загальні відомості про будинок», Додаток 3 «Кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території».
Згідно пунктів 1 -3 вищезазначеного договору Управитель зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком (далі послуга з управління), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі будинок), а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору. Управитель надає послуги відповідно до тарифу, структури, періодичності та строків виконання, які зазначаються у додатку 2 до договору і є його невід'ємною частиною. Послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та, його прибудинкової території.
Відповідно до п. 10 договору, плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не) пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
У Додатку 1 до Договору від 28.12.2016 р. встановлена вартість наданих послуг за 1 кв.м. загальної площі майна, а саме: з 28.12.2016 року 1,2052 грн., з 28.12.2017 року 2,1093 грн., з 31.12.2018 року 3,05 грн., з 30.10.2019 року 3,07 грн., з 01.12.2020 року 3,75 грн., з 28.12.2021 року 4,11 грн.,.
Згідно з інформаційною довідкою від 27.01.2026, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить нежитловий об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 83,0 м2.
З наданого позивачем розрахунку слідує, що заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги з управління багатоквартирним будинком стосовно об'єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , складає сума основного боргу у розмірі 22 805,71 грн, інфляційні втрати у розмірі 7 102,40 грн, 3% річних у розмірі 2 146,42 грн, пеня у розмірі 1 919,83 грн, всього 33 974,37 грн
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.
Застосовані норми права, позиція суду та оцінка доводів
За приписом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 2 ст. 13 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаною нормою закону визначено також способи захисту цивільних прав та інтересів та визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг є Закон України «Про житлово-комунальні послуги».
Зокрема, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
У відповідності ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно з п.12 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Згідно зі ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо.
Відповідно до п. 1, 5, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна;співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку;спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Судом встановлено, що позивач є надавачем послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою місцезнаходження об'єкту нерухомості відповідача з 28.12.2016 та відповідно надає відповідачу як власнику приміщення відповідну житлово-комунальну послугу.
Пунктом 1 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Водночас, відповідно до п.5 ч.2 ст.7 цього Закону такому праву прямо відповідає обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплатуза спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.
Судом встановлено, що у спірний період з 01.09.2017 р. по 01.12.2025 року відповідачу надавались позивачем послуги з управління багатоквартирним будинком. Вказане відповідачем не спростовано.
Докази звернення відповідача з претензіями, скаргами щодо порушення порядку надання житлово-комунальних послуг, зміни їхніх споживчих властивостей, надання неналежної якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, перевищення строків проведення аварійно-відновних робіт тощо, складання та підпису відповідних актів-претензій у зв'язку з цим відповідно до ст.27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в матеріалах справи відсутні.
Згідно зі ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
За такого, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь ТОВ «НАШ-ДОБРОБУТ» заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 33974,37 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позов ТОВ «Наш Добробут» задоволено, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2662,40 грн.
Керуючись ст. ст. 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 598, 599, 610, ч. 2 ст. 1050, ст. 1054 ЦК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» (вул. Загорська, 23/30, м. Ужгород, код в ЄДРПОУ - 36357996) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою АДРЕСА_1 , у сумі 33974 (тридцять три тисячі дев'ятсот сімдесят чотири) гривні 37 копійки.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» (вул. Загорська, 23/30, м. Ужгород, код в ЄДРПОУ - 36357996) судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов