Єдиний унікальний номер 305/1212/26
Номер провадження 1-кс/305/130/26
про застосування запобіжного заходу
23.04.2026 м. Рахів
Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого - заступника начальника СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026071140000160 від 22.04.2026 стосовно
ОСОБА_5 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , не одруженого, з середньою освітою, не судимого, не працює, інваліда ІІІ групи, військовозобов'язаного,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України,
встановив:
До суду 23.04.2025 надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .
Доводи клопотання зводяться до такого.
1. ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, що загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, щодо критично важливих об'єктів інфраструктури.
2. Обставини підозри підтверджуються доказами, зібраними під час досудового розслідування, зокрема протоколами огляду допиту свідків, протоколом затримання.
3. Наявні ризики, які свідчать про можливе вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення речових доказів; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.
4. Застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти настанню вказаних ризиків.
У судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 просили задовольнити клопотання з викладених у ньому підстав, застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, з визначенням розміру застави, який передбачений законом, тобто від 20 до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 просив відмовити у задоволенні клопотання. Ствердив, що слідчий не озвучив підозру, з обставин справи вбачається, що підозрюваний подзвонив на номер 1512, повідомив про замінування, частина 2 статті 259 КК України передбачає кваліфікуючу ознаку «об'єкт критичної інфраструктури», однак «Ощадбанк» (його відділення) не відноситься до таких об'єктів. Дійсно, підозрюваний здійснив дзвінок, але він лікується у психіатричній лікарні, необхідно призначити судову психіатричну експертизу. Достатньо запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби, що забезпечить його належну процесуальну поведінку.
Підозрюваний ОСОБА_5 ствердив, що він дійсно дзвонив, обіцяє більше такого не повторювати.
Стосовно свого майнового стану пояснив, що отримує пенсію по інвалідності у розмірі 6 тис.грн на місяць, нерухомого майна не має, проживає з сестрою, її чоловіком та двома дітьми.
При вирішенні питання щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України слід надати оцінку питанням щодо обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення (1), наявності заявлених у клопотанні ризиків (2), можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу (3), а в разі наявності підстав для застосування запобіжного заходу - чи визначати заставу і в якому розмірі та які обов'язки необхідно покласти на підозрюваного (4).
Слідчий суддя заслухав учасників, дослідив клопотання та додані матеріали і встановив таке.
1. Кримінальне процесуальне законодавство України не містить поняття «обґрунтованої підозри», однак усталеною практикою ЄСПЛ визначено, що обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, водночас факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.
ОСОБА_5 підозрюється у тому, що 22.04.2026 о 07:40 год, діючи умисно, маючи на меті спонукати до відповідного реагування органи поліції та інші служби, викликати дезорганізацію поліції та паніку серед населення, усвідомлюючи завідому неправдивість вигаданої ним інформації та протиправність своїх дій, за допомогою мобільного телефону марки Samsung Galaxy S9+ з сім-карткою оператора стільникового зв'язку «Лайф Селл», номер НОМЕР_1 , що належить останньому, зателефонував на короткий номер цілодобової гарячої лінії Міністерства оборони України «1512» та здійснив усне, завідомо неправдиве повідомлення про замінування відділення АТ «Ощадбанк» в м. Рахів, який є об'єктом критичної інфраструктури (відповідно до рішення Правління Національного банку України від 26.02.2021 № 76-рш «Про визначення системно важливих банків») та знаходиться за адресою: м. Рахів Закарпатської області, вул. Миру, № 32, тобто про підготовку вибуху, що загрожувало загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідкам. Вказані протиправні дії ОСОБА_5 призвели до припинення роботи відділення банку та здійснення евакуації працівників відділення та відвідувачів. При цьому ОСОБА_5 розумів, що таке повідомлення викличе необхідність реагування і безпідставного використання сил і засобів спеціальних служб для його перевірки та пов'язану з вказаними діями паніку населення, а також обстановку загального страху. В подальшому, під час проведених працівниками поліції та інших задіяних служб заходів, спрямованих на виявлення вибухонебезпечних речовин, предметів та пристроїв у відділенні АТ «Ощадбанк», що знаходиться за адресою: м. Рахів Закарпатської області, вул. Миру, № 32, а також огляду прилеглої території, жодних вибухонебезпечних речовин, предметів та пристроїв виявлено не було.
Письмове повідомлення про підозру вручено ОСОБА_5 22.04.2026 о 17:50 год, затриманий він о 15:00 год 22.04.2026, тому строки затримання без ухвали слідчого судді та до повідомлення про підозру стороною обвинувачення не порушено.
Обґрунтованість підозри підтверджується такими дослідженими документами:
- відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071140000160 від 22.04.2026, відомості про кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 259 КК України за фактом дзвінка невстановленої особи на гарячу лінію «1512» про замінування приміщення «Ощадбанку» внесено до ЄРДР 22.04.2026 о 14:53:20 год, досудове розслідування здійснює Рахівський РВП ГУНП в Закарпатській області;
- протоколом огляду місця події - будівлі відділення АТ «Ощадбанк» № 10006/22 в м. Рахів, вул. Миру, буд. 23, від 22.04.2026, відповідно до якого не виявлено ознак замінування;
- протоколом огляду особистих речей підозрюваного - мобільного телефона, з якого було здійснено дзвінки на лінію «1512»;
- протоколом огляду вказаного мобільного телефона;
- протоколом допиту підозрюваного, який визнав обставини правопорушення;
- протоколами допитів свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (працівників відділення «Ощадбанку», що одночасно залучались слідчим понятими для проведення огляду місця події), які пояснили, що після отримання повідомлення про замінування відділення не було виявлено вибухових пристроїв.
Слідчий суддя вважає технічною помилкою (опискою) зазначення у протоколі адреси відділення «Ощадбанку» як м. Рахів, вул. Миру, буд. 32, у той час як вірна адреса - м. Рахів, вул. Миру, буд. 23.
Отже, описана у клопотанні та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими матеріалами кримінального провадження вказують на наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з відповідним кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 259 КК України, і такі докази є достатніми для застосування запобіжного заходу.
Водночас, на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності, достовірності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.
Слідчий суддя наразі не аналізує детально доводи захисту щодо часткової необґрунтованості підозри, оскільки кінцева кваліфікація дій підозрюваного буде вирішена за результатами досудового розслідування.
2. Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ряду спроб, які визначені у цій нормі як ризики.
Тому, метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення названих ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні слідчим зазначено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється тим, що підозрюваний будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду в подальшому, може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вмотивований тим що не всі докази у кримінальному провадженні на даній стадії досудового розслідування відшукані, тому є достатні підстави вважати що підозрюваний зможе знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з метою не доказування його вини в подальшому. Такий ризик не підтверджується матеріалами, оскільки підозрюваний добровільно видав речовий доказ (телефон), він досліджений, відсутні відомості про існування інших речей і документів, які мають значення у справі.
Можливість незаконно впливати на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення обумовлюється тим, що свідки ще не допитані судом і такий ризик зберігається аж до їх безпосереднього допиту під час розгляду справи по суті.
Ризик того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що він може ухилятися від виконання процесуальних обов'язків, визначених ч. 7 ст. 42 КПК України, а саме ухилятися від явки на виклик до слідчого, однак такий ризик у даній справі не обґрунтований доказами.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що підозрюваний ніде не працює, підозрюється у тяжкому злочині, одночасно, судом встановлено, що підозрюваний отримує соціальні виплати, тобто має щомісячний дохід, раніше не судимий.
Обставини кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують наявність указаних ризиків частково, а саме щодо можливості ухилення від органів слідства та незаконного впливу на свідків.
3. Неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, обґрунтовано стороною обвинувачення такими ж доводами і з ними слідчий суддя також погоджується лише частково.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого умисного кримінального правопорушення, проживає спільно з сім'єю своєї сестри, має джерело доходів, раніше не судимий, надав слідству детальні викривальні показання, вину визнав, є інвалідом ІІІ групи загального захворювання безстроково, рекомендовано лікування у психіатра.
Слідчий суддя керується положеннями статті 178 КПК України щодо обов'язку при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу оцінити в сукупності всі обставини справи та статті 183 КПК України про те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши надані документи, з урахуванням вимог наведених норм кримінального процесуального законодавства слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню частково, а саме шляхом застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово.
4. Покладені на підозрюваного обов'язки визначаються слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення та наявних ризиків, підозрюваного необхідно і достатньо зобов'язати прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого та прокурора, а також виконувати обов'язки, передбачені пунктами 2-3 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи, що ОСОБА_5 затриманий та перебуває під вартою, його слід звільнити з-під варти з урахуванням положень п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України, а саме попередньо доставивши до місця проживання.
Керуючись статтею 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
1. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту строком по 22.06.2026.
2. Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого відділення Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області, Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури.
3. Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 на строк по 22.06.2026 такі обов'язки:
- не відлучатися з м. Рахів Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- не залишати житло в АДРЕСА_1 , цілодобово, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
4. Працівникам поліції звільнити ОСОБА_5 з-під варти, попередньо доставивши до місця проживання.
Попередити підозрюваного, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків щодо нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення.
Роз'яснити підозрюваному, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошено 28.04.2025 о 08:10 год.
Слідчий суддя ОСОБА_9