Справа № 304/2227/22 Провадження № 2/304/12/2026
22 квітня 2026 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді Ганька І.І.,
за участі секретаря судового засідання - Галас Т.Ю.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/2227/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Перечинського районного нотаріального округу Конончук Віра Юріївна про визнання недійсним договору дарування будинку, визнання протиправним та скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності,
позивач ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Перечинського районного нотаріального округу Конончук В.Ю., в якому просить визнати недійсним договір дарування будинку від 05 листопада 2018 року (розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ) між ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_1 (обдарована), посвідчений приватним нотаріусом Перечинського районного нотаріального округу Конончук Вірою Юріївною, зареєстрований в реєстрі за № 550; визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Конончук Віри Юріївни про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок, загальною площею 90,6 кв.м., житловою площею 33,9 кв.м., індексний номер - 43862457 від 05 листопада 2018 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1685012921232; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Ухвалою судді Перечинського районного суду від 30 грудня 2022 року поновлено ОСОБА_2 строк для звернення до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Перечинського районного нотаріального округу Конончук Віра Юріївна про визнання недійсним договору дарування будинку, визнання протиправним та скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності; прийнято подану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Перечинського районного нотаріального округу Конончук Віра Юріївна про визнання недійсним договору дарування будинку, визнання протиправним та скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності; залучено приватного нотаріуса Перечинського районного нотаріального округу Конончук Віру Юріївну до участі у даній справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; витребувано від Перечинської міської ради Закарпатської області (об'єднаної територіальної громади), Закарпатської дирекції АТ «Укрпошта», Ужгородського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, приватного нотаріуса Перечинського районного нотаріального округу Конончук Віри Юріївни та Перечинського районного суду Закарпатської області зі справи № 304/185/19 докази; постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, відтак призначено підготовче судове засідання та визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 10 квітня 2023 року провадження у справі зупинено на час проведення судової почеркознавчої експертизи.
Після поновлення провадження у справі позивач ОСОБА_2 у підготовчі судові засідання, призначені на 25 лютого, 20 та 22 квітня 2026 року не з'явилася, хоча про місце, дату та час таких повідомлялася у встановленому законом порядку, при цьому про причини своєї неявки не повідомила, заяв про розгляд справи у її відсутності не подавала.
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, які законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Адвокат Цебрик Л.В. у зв'язку із залученням позивачу ОСОБА_2 адвоката Дубровської О.М. припинив свої повноваження.
Що стосується представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Дубровської О.М., то така:
- у судове засідання, призначене на 25 лютого 2026 року, не з'явилася, хоча про місце, дату та час такого повідомлялася у встановленому законом порядку, при цьому про причини своєї неявки не повідомила, заяв про розгляд справи у її відсутності не подавала;
- у судовому засіданні, яке відбулося 20 квітня 2026 року, вкотре повідомила про відсутність зв'язку зі своїм клієнтом - позивачем ОСОБА_2 , а відтак клопотала про відкладення розгляду справи з метою встановлення такого;
- у судове засідання, призначене на 22 квітня 2026 року не з'явилася, подала заяву, у якій повідомила, що з 2023 року по теперішній час не має зв'язку з позивачем ОСОБА_2 , така за вказаний період часу не цікавиться перебігом розгляду справим, не надала необхідних документів для проведення експертизи, не виставила узгодженої позиції в справі з представником. Наведене унеможливлює представництво інтересів ОСОБА_2 у Перечинському райсуді у зазначеній справі, в зв'язку з чим вона з 21 квітня 2026 року припинила представлення інтересів у справі № 304/2227/22.
Таким чином, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України суд визнає, що позивач ОСОБА_2 повторно не з'явилася до суду без поважних причин.
У підготовчому судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 просила позовну заяву ОСОБА_2 до неї залишити без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача.
Приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Закарпатської області Конончук В.Ю. як третя особа у підготовче судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, вирішення позову залишає на розгляд суду.
Заслухавши позицію відповідача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте слід враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша, друга, п'ята статті 223 ЦПК України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
При цьому суд звертає увагу на те, що за змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України залишення позову без розгляду можливий також у разі повторної неявки позивача й у підготовче засідання.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2025 року у справі № 203/4777/20 (провадження № 61-1574св25).
Таким чином, за змістом положень частини п'ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 686/15042/20.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для залишення без розгляду позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Перечинського районного нотаріального округу Конончук Віра Юріївна про визнання недійсним договору дарування будинку, визнання протиправним та скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності.
Відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
З огляду на наведене відсутні підстави вважати, що права позивача на доступ до суду та справедливий судовий розгляд відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції є порушеними.
Згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», заява № 11681/85, пункт 35, від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06).
Заявник із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи. У разі відсутності обставин непереборної сили, ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу судового провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу.
Наведене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 (пункти 135-139).
Керуючись ст. 2, 43, 44, 131 ч. 3, 223 ч. 5, 257, 258-261 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Перечинського районного нотаріального округу Конончук Віра Юріївна про визнання недійсним договору дарування будинку, визнання протиправним та скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повне судове рішення складено 22 квітня 2026 року.
Головуючий:Ганько І. І.