Справа № 304/2655/24 Провадження № 1-кс/304/102/2026
20 квітня 2026 року м. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за №72022000420000019 від 09 лютого 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України, про арешт майна,
прокурор звернувся до слідчого судді з даним клопотанням, в якому просить накласти арешт на тимчасово вилучене в ході обшуку 05 листопада 2025 року домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , майно, а саме 60 банкнот номіналом по 500 грн з ознаками підробки із серійними номерами ВС9555359, ЄД1553995, ЕВ0679308, КИ3047368, ЗМ5375643, ЄЛ8768251, ЄР3545356, ЛЕ1200486, КИ9203111, ЄЕ3053374, BЄ5995430, ЄЕ5506219, КИ5613650, ВЄ6078259, КЄ4188461, ЕП5801920, АM4007130, ВЖ3033978, ЄИ4526834, ЄС3198248, ЗМ6103635, КЕ8933819, АН3422821, ЯБ6172243, ББ1061760, АМ1351693, ХА6173539, ЦБ5102679, ХИ9934031, ЄБ4468647, ЄС4743040, ЄИ2798455, ЄМ1274350, ЗЛ4081765, КА4035978, КА4035980, КА4035979, КА4035977, КА4035981, КА4035982, КА4035943, КА4035944, ХИ9727639, КА4035945, ЕР4144591, ЛИ0618501, ЕТ2338991, ГБ3715737, КБ7707568, ЛА8133455, ЛА8133453, ВИ0282218, ЄМ3286443, ЛА8133454, ГБ0738945, ГЛ8642692, ЕГ6833871, BС1176682, BЗ8226522, ЛИ8475878, а також мобільний телефон марки «IPhone 7+» з IMEI НОМЕР_1 .
Клопотання мотивує тим, що підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області здійснюється досудове розслідування даного кримінального провадження, під час якого встановлено, що протягом червня - липня 2024 року на АЗС ТОВ «Окко-Драйв» в межах Закарпатської області невстановленими особами здійснено збут/обмін банкнот номіналом 500 грн на товари значної кількості підробленої національної валюти України.
Вказує, що в ході досудового розслідування встановлено факти збуту (сплати за товари) підроблених банкнот номіналом по 500 грн у наступних випадках: 17 червня 2024 року близько 13.56 год АЗС ЗК 28; 24 червня 2024 року близько 00.48 год АЗС ЗК 28; 30 червня 2024 року близько 14.29 год АЗС ЛВ 91; 23 липня 2024 року близько 12.30 год АЗС ЛВ 34; 05 липня 2024 року на АЗС «ОККО» за адресою: Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Ілони Зріні, та 24 липня 2024 року на АЗС «ОККО» за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, вул. Б.Хмельницького.
Окрім цього зазначає, що працівниками ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» за допомогою архіву системи відеонагляду, яка функціонує на АЗС, було збережено відео придбання товарів та розрахунок підробленими банкнотами, в ходів подальшого аналізу якої встановлено, що до вказаної протиправної діяльності причетний громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який під час збуту підроблених банкнот користувався транспортним засобом марки «Volkswagen Transporter», р/н НОМЕР_3 , та якого впізнали як особу, яка безпосередньо збувала банкноти, номіналом по 500 грн з ознаками підробки, у ході проведення впізнання працівниками АЗС.
Прокурор вказує, що у відповідь на доручення оперативним співробітникам УСР в Закарпатській області ДСР НП України, орган досудового розслідування отримав відомості, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснював незаконне виготовлення банкнот (гривень) за адресою свого проживання та здійснення господарської діяльності, а саме: АДРЕСА_2 (адреса зазначена як місце зберігання зброї, зареєстрованої за ОСОБА_4 ); АДРЕСА_3 (адреса реєстрації ОСОБА_4 ); АДРЕСА_1 (адреса місця фактичного проживання ОСОБА_4 ); АДРЕСА_4 (ФГ «ДОРС», засновником та директором якого є ОСОБА_4 ), а також про те, що для збереження та перевезення незаконно виготовлених банкнот використовує транспортний засіб марки «Volkswagen Transporter», р/н НОМЕР_3 .
Вказує, що такі обставини підтверджені повідомленням та відповідями на доручення УСР в Закарпатській області, протоколом впізнання, допитами свідків, оглядом відеозаписів з камер відеоспостереження, висновками судових експертів, аналізом відомостей про фіксацію транспортного засобу марки «Volkswagen Transporter», р/н НОМЕР_3 , та відомостей про телефонні з'єднання ОСОБА_4 .
П'ятого листопада 2025 року органом досудового розслідування проведено санкціонований обшук домоволодіння за адресою фактичного проживання ОСОБА_4 у АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено шістдесят банкнот номіналом по 500 грн з ознаками підробки із серійними номерами за переліком, наведеним у прохальній частині клопотання, а також мобільний телефон марки «IPhone 7+» з IMEI НОМЕР_1 , який перебував у користуванні ОСОБА_4 . Оглядом мобільного телефону виявлено, що на такому встановлені месенджери «Viber», «WhatsApp» та «Telegram», які були деактивовані ОСОБА_5 , що, за позицією прокурора, може свідчити про наявність інформації, яку останній приховує від органу досудового розслідування.
Прокурор вказує, що 06 листопада 2025 року вилучені під час обшуку речі та предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, а також призначено судово-технічну експертизу мобільного телефону та судову технічну експертизу документів.
За наведених обставин, з метою збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації у прокурора виникла необхідність в накладенні арешту на вилучене під час обшуку майно, а тому просить клопотання задовольнити.
Ініціатор клопотання у судове засідання не з'явився, направив слідчому судді заяву про розгляд такого за його відсутності та підтримання клопотання у повному обсязі.
Власник майна ОСОБА_4 у судове засідання також не з'явився, про місце, дату та час розгляду клопотання повідомлявся у встановленому законом порядку.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводиться.
Слідчий суддя, вивчивши надані матеріали, зваживши доводи викладені у клопотанні, прийшов до такого висновку.
Пунктом 4 частини 2 статті 36 КПК України передбачено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом.
Абзац 2 частини 5 статті 171 КПК України визначає, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
З протоколу огляду видно, що такий здійснювався 05 листопада 2025 року із 07.29 до 10.52 год; клопотання подане до відділення зв'язку 07 листопада 2025 року.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 цього Кодексу під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 цього Кодексу арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 вказаної статті передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як видно з матеріалів клопотання, 09 лютого 2022 року органом досудового розслідування - відділом детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатські області розпочато досудове розслідування за повідомленням Національного банку України щодо виявлення банківськими установами Закарпатської області сумнівних банкнот (гривень), які визнано підробленими та вилучено з обігу, з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 199 КК України.
До даного кримінального провадження приєднано матеріали з приводу вчинення кримінального правопорушення, що надійшли з УСР у Закарпатській області ДСР НП України, за заявою представника ТОВ «Окко-Драйв» ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення за фактами сплати за товари на АЗС «Окко» підробленими банкнотами національної валюти. Зокрема 05 липня 2024 року на АЗС «ОККО» за адресою: Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Ілони Зріні, 165А близько 12.05 год клієнт розрахувався за пальне сплативши 2 000 грн, банкнотами номіналом 500 грн, після чого оператор АЗС розрахував клієнта та видав чек. Вказані банкноти були інкасовані із сейфу з іншими грошовими коштами працівниками АТ КБ «ПриватБанк», однак згодом працівники банку повідомили, що не зарахували на рахунок ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» 2 000 інкасованих гривень, оскільки банкноти виявилися підробленими, про що надали відповідні Акти про дослідження сумнівних банкнот.
На виконання доручення до органу досудового розслідування надійшов рапорт о/у УСР в Закарпатській області ДСР НП України ОСОБА_7 від 19 вересня 2024 року про те, що працівниками управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області отримано оперативну інформацію про групу осіб, які налагодили злочинну схему виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання та збуту підроблених грошей. В ході аналізу отриманої оперативної інформації встановлено, що громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_3 , з іншими невстановленими на даний час особами, здійснюють на території Київської та Закарпатської областей збут підроблених грошей.
Вказані обставини орган досудового розслідування підтверджує протоколом огляду матеріалів фото та відеозапису, які знаходяться на електронному носії інформації від 02 жовтня 2024 року, протоколами допиту свідків від 28 та 31 жовтня і 13 листопада 2024 року, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 31 жовтня 2024 року, а також висновком експерта № СЕ-19/107-24/11355-ДД від 30 жовтня 2024 року, згідно з яким банкноти номіналом 500 грн із серійними номерами ФЛ6124165, ВД1455617, ВД1455671, АВ3438738, ВД1457895, ЛД1457859, РЛ5364637, ФИ4186518, ФИ4186228, ЗР3443675, ВД1456731, ВД4128237, ФИ4186227, РИ8768223, ВД 1455636, ФИ8838614, ФИ8838642, УБ4496566, ЛД5138475, ФЛ6123946 виготовлені струменевим способом друку на знакодрукуючому пристрої із струменевим принципом формування зображень, що характерний для кольорового струменевого принтеру чи комп'ютерної копіювальної техніки, за допомогою імітації глибокого способу друку; за способом виготовлення не відповідають грошовим знакам аналогічного номіналу та зразку, які знаходяться в офіційному обігу на території України.
Постановами детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_8 про визнання речовими доказами та про проведення судової технічної експертизи документів від 06 листопада 2025 року вказані грошові кошти та мобільний телефон визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 72022000420000019 від 09 лютого 2022 року, а також призначено у цьому кримінальному провадженні судову технічну експертизу документів щодо вилучених під час обшуку грошових коштів.
Зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Обґрунтовуючи підставу для арешту, прокурор у клопотанні посилався на те, що надані до органу досудового розслідування грошові кошти мають значення для встановлення істини по даному кримінальному провадженню, можуть бути доказами під час досудового розслідування та судового розгляду, а тому, на думку слідчого судді, наявні достатні підстави вважати, що існує можливість використання такого майна як доказу у кримінальному провадженні і воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Врахувавши правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку, що арешт майна на даному етапі є цілком законним і необхідним для забезпечення кримінального провадження, а тому клопотання прокурора слід задовольнити.
Частина 4 ст. 173 КПК України визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).
Слідчий суддя прийшов до висновку, що необхідно накласти арешт на грошові кошти саме шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування ними, з метою запобігання можливості приховати та відчужити зазначене майно, оскільки такі ризики не є вочевидь необґрунтованими.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів власника майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не будуть занадто обтяжливими для нього з огляду на обставини справи.
З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
За наведених обставин клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», зокрема ухвали про арешт майна у кримінальних провадженнях оприлюднюються в електронній формі не раніше дня їх звернення до виконання.
Керуючись ст. 36, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя
клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за №72022000420000019 від 09 лютого 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на 60 (шістдесят) банкнот номіналом по 500 (п'ятсот) грн з ознаками підробки із серійними номерами ВС9555359, ЄД1553995, ЕВ0679308, КИ3047368, ЗМ5375643, ЄЛ8768251, ЄР3545356, ЛЕ1200486, КИ9203111, ЄЕ3053374, BЄ5995430, ЄЕ5506219, КИ5613650, ВЄ6078259, КЄ4188461, ЕП5801920, АM4007130, ВЖ3033978, ЄИ4526834, ЄС3198248, ЗМ6103635, КЕ8933819, АН3422821, ЯБ6172243, ББ1061760, АМ1351693, ХА6173539, ЦБ5102679, ХИ9934031, ЄБ4468647, ЄС4743040, ЄИ2798455, ЄМ1274350, ЗЛ4081765, КА4035978, КА4035980, КА4035979, КА4035977, КА4035981, КА4035982, КА4035943, КА4035944, ХИ9727639, КА4035945, ЕР4144591, ЛИ0618501, ЕТ2338991, ГБ3715737, КБ7707568, ЛА8133455, ЛА8133453, ВИ0282218, ЄМ3286443, ЛА8133454, ГБ0738945, ГЛ8642692, ЕГ6833871, BС1176682, BЗ8226522, ЛИ8475878, а також мобільний телефон марки «IPhone 7+», IMEI НОМЕР_1 , заборонивши розпорядження та користування таким майном.
Виконання зазначеної ухвали покласти на прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Згідно зі ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя:ОСОБА_1