Ухвала від 23.04.2026 по справі 303/1392/22

Справа № 303/1392/22

№1-кс/303/467/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м. Мукачево

Слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю скаржника ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову начальника СД ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 про відмову в задоволенні клопотання про здійснення тимчасового доступу до інформації оператора мобільного зв'язку ПрАТ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " в кримінальному провадженні №12021078120000434 від 12.10.2021,

ВСТАНОВИВ:

До Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову начальника СД ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 про відмову в задоволенні клопотання про здійснення тимчасового доступу до інформації оператора мобільного зв'язку ПрАТ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " в кримінальному провадженні №12021078120000434 від 12.10.2021.

Скарга мотивована тим, що 10 квітня 2026 року ОСОБА_3 через електронну пошту отримав постанову начальника СД ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 від 10 квітня 2026 року про відмову у задоволенні його клопотання №25427 від 09.04.2026 про проведення процесуальних слідчих дій, у якому просив здійснити тимчасовий доступ до інформації оператора мобільного зв'язку ПрАТ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " до роздруківок з'єднань абонентів в кримінальному провадженні №12021078120000434. Вважає дану постанову незаконною, оскільки з моменту відкриття провадження орган досудового розслідування сім разів виносив постанови про закриття справи, які в подальшому скасовувались, що свідчить про свідоме ігнорування ст.ст. 2, 28 КПК України щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування, а також про намагання уникнути збору доказів та систематичної неефективності розслідування. Той факт, що рішення про відмову приймав особисто керівник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , хоча клопотання стосувалось дій конкретного дізнавача ОСОБА_5 , може свідчити про намагання керівництва органу дізнання обмежити обсяг доказування та приховати протиправні дії посадової особи ОСОБА_6 . У постанові твердження про те, що дані про з'єднання не входять до предмету доказування є помилковим, оскільки у справах про тілесні ушкодження інформація про місцезнаходження телефонів осіб у час вчинення злочину та їхні контакти до та після є ключовим доказом присутності особи на місці злочину, підтвердження алібі або його спростування, а також встановлення можливих свідків чи співучасників.

У кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 125 КК України важливо встановити точний час і послідовність подій. Дані оператора є об'єктивними доказами, які не залежать від людського фактора, пам'яті свідків чи їхнього бажання говорити правду; перевірка кола спілкування осіб у критичний проміжок часу дозволить підтвердити або спростувати версію потерпілого та встановити істину, яку орган розслідування ігнорує протягом п'яти років. Орган дізнання обмежився формальними посиланнями на приватність, повністю проігнорувавши право потерпілого на ефективне розслідування та встановлення винних осіб.

Скаржник ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав, просив таку задовольнити з підстав, наведених у ній.

Начальник СД ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 в судове засідання на розгляд скарги не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши скаргу та додані матеріали, слідчий суддя приходить до слідуючого висновку.

З матеріалів скарги вбачається, що постановою від 10.04.2026 начальник СД ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 відмовив потерпілому ОСОБА_3 у задоволенні клопотання останнього про здійснення тимчасового доступу до інформації оператора мобільного зв'язку ПрАТ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " в кримінальному провадженні №12021078120000434 від 12.10.2021.

Вищезазначена постанова мотивована тим, що запитувана інформація стосується відомостей про приватне спілкування осіб, їхні контакти, телефонні з'єднання та обмін повідомленнями, що саме по собі не є обставинами, які входять до предмета доказування у кримінальному провадженні за ст. 125 КК України; відомості про телефонні з'єднання, SMS-листування та інші телекомунікаційні дані не мають безпосереднього відношення до встановлення факту та механізму спричинення тілесних ушкоджень у даному кримінальному провадженні; крім того, отримання такої інформації пов'язане з втручанням у право на повагу до приватного життя та таємницю зв'язку, гарантовані ст. 31 Конституції України, та можливе виключно у випадку наявності достатніх правових підстав і за умови її істотного значення для кримінального провадження; у даному випадку потерпілим не наведено обґрунтованих доводів щодо необхідності отримання вказаної інформації та її значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 93 КПК України ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.

Відповідно до ст.220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.

Пункт 2 ч. 5 ст. 110 КПК України визначає, що мотивувальна частина постанови слідчого повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. Дізнавач, приймаючи постанову повинен надати аналіз та вказати мотиви її прийняття, виходячи з дослідження всіх наявних в матеріалах кримінального провадження даних щодо можливого спричинення заявнику шкоди.

Частиною четвертою ст. 40-1 КПК України визначено, що дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Таким чином, кримінально-процесуальне законодавство не передбачає обов'язку посадових осіб органів досудового розслідування вчиняти всі дії, які ініціюються учасниками кримінального провадження.

Згідно частин першої та другої статті 69-1 КПК України керівник органу дізнання організовує дізнання. Керівник органу дізнання уповноважений: визначати дізнавача, який здійснюватиме дізнання; відсторонювати дізнавача від проведення дізнання за ініціативою прокурора або з власної ініціативи та призначати іншого дізнавача за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу (самовідводу) або неефективного дізнання; ознайомлюватися з матеріалами дізнання, давати дізнавачу письмові вказівки, що не суперечать рішенням та вказівкам прокурора; вживати заходів для усунення порушень вимог законодавства у разі їх допущення дізнавачем; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Потерпілим ОСОБА_3 не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження доводів про відсутність у начальника СД ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області повноважень на прийняття постанови, що оскаржується, зокрема не доведено, що вказана посадова особа не входить до складу групи дізнавачів у кримінальному провадженні №12021078120000434.

В клопотанні про ініціювання проведення процесуальних, слідчих дій в кримінальному провадженні, внесеному 12.10.2021 до ЄРДР за №12021078120000434 потерпілий ОСОБА_3 просить здійснити тимчасовий доступ до інформації оператора мобільного зв'язку ПрАТ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " щодо з'єднань абонентів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 в період з 08 год. 00 хв. 11.10.2021 по 00 год. 00 хв. 12.10.2021 із зазначенням номерів з'єднаних абонентів, ІМЕІ абонентів, з прив'язкою до базових станцій та роздруківок вхідних і вихідних СМС, із зазначенням номерів абонентів, якими при цьому користувалися, дати та часу з'єднання, з прив'язкою до базових станцій з зазначенням азимута місця знаходження абонентів А та Б, як у друкованому, так і в електронному вигляді, з можливістю вилучення їх копій.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів є заходом забезпечення кримінального провадження.

За ч. 1 ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

Таким чином, у випадку задоволення органом дізнання клопотання потерпілого ОСОБА_3 про ініціювання проведення процесуальних, слідчих дій, дізнавач повинен звернутися до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.

За вимогами ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 162 КК України інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо, належить до охоронюваної законом таємниці.

Згідно ст. 31 Конституції України, кожному гарантується таємниця телефонних розмов, винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншим способом одержати інформацію неможливо, а вищенаведена інформація може носити характер конфіденційної інформації і стосуватися безпосередньо особистого життя осіб, згода на ознайомлення з якою надається виключно судом або за згодою особи, якої вона стосується, тому дана інформація може бути використана тільки в досудовому розслідуванні в межах даного кримінального провадження.

За вимогами ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Як вбачається з матеріалів скарги, факт нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 , з приводу чого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021078120000434 мав місце 11.10.2021. Водночас, у поданому потерпілим ОСОБА_3 клопотанні останній просить надати тимчасовий доступ до значного обсягу інформації оператора мобільного зв'язку за розширений період часу, що виходить за межі безпосереднього часу вчинення події, не навівши мотивів необхідності отримання таких даних саме за вказаний період.

Окрім цього, подане ОСОБА_3 клопотання не містить посилання на те, які саме обставини кримінального провадження передбачається встановити за допомогою запитуваної інформації, а також яким чином отримані відомості зможуть вплинути на встановлення факту та механізму нанесення тілесних ушкоджень, що свідчить про його необґрунтованість.

Таким чином, з аналізу оскаржуваної постанови начальника СД ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області від 10.04.2026 вбачається, що така відповідає вимогам ст.110 КПК, оскільки постанова містить обґрунтовані мотиви з яких начальник сектору дізнання дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 .

Враховуючи викладене, скарга ОСОБА_3 на постанову начальника СД ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 від 10.04.2026 про відмову в задоволенні клопотання про витребування у операторів телекомунікацій інформації щодо з'єднань абонентів в кримінальному провадженні №12021078120000434 від 12.10.2021 задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 36, 40, 220, 303, 307 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову начальника СД ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 від 10.04.2026 про відмову в задоволенні клопотання про витребування у операторів телекомунікацій інформації щодо з'єднань абоненів в кримінальному провадженні №12021078120000434 від 12.10.2021 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на дану ухвалу може бути подано під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1