Справа № 243/4872/25
Провадження № 1-кп/243/393/2026
28 квітня 2026 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинуваченої ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12025052510000283 від 14 березня 2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Горлівка Донецької області, громадянки України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
В провадженні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
До обвинуваченої застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 22 травня 2026 року включно.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, на даний час ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час досудового розслідування, не зменшилися та не відпали, оскільки обвинувачена у разі скасування чи зміни обраного запобіжного заходу може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку із чим, з метою запобігання вказаним ризикам просив продовжити обвинуваченій запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Обвинувачена ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження їй строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просила визначити їй альтернативний запобіжний захід у виді застави.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченій строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначив, що на даний час обвинувачена ОСОБА_6 може сплатити заставу в сумі 200000 грн., що буде на його думку достатнім запобіжним заходом, який забезпечить виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків, у зв'язку із чим просив визначити обвинуваченій ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у виді застави в сумі 200000 грн.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченій строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив визначити обвинуваченій ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у виді застави в сумі 200000 грн.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченій строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно положень ч.ч. 1, 2, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно вимог ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, офіційно не працює, не заміжня, раніше судима, постійного місця проживання не має. Вказані обставини та дані про особу ОСОБА_6 , тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, свідчать, що ризики, на підставі яких обвинуваченій було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою під час досудового розслідування, на даний час не зникли та не зменшились, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 перебуваючи на волі та розуміючи тяжкість покарання, яке їй загрожує може переховуватися від суду, здійснювати вплив на свідків, які ще не були допитані в судовому засіданні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурором доведено обставини, передбачені п.3 ч.1 ст. 194 КПК України, а саме недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вищевказаним ризикам, з урахуванням особи обвинуваченої та тяжкості кримінального правопорушення у якому вона обвинувачується.
Суд зазначає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не буде гарантувати виконання ОСОБА_6 своїх процесуальних обов'язків.
Можливість застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою передбачають вимоги ст. 183 КПК України. Вік та стан здоров'я обвинуваченої дозволяє застосувати до неї запобіжний захід у виді тримання під вартою. Тяжкість, характер та обставини інкримінованого злочину свідчать про вагомість заявлених ризиків, які дійсно на теперішній час не зменшились, і яким не здатні запобігти більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити обвинуваченій ОСОБА_6 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченої ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу, суд зазначає, що наразі достатніми та належними підставами тримання обвинуваченої під вартою є не лише очікування суду, а дотримання балансу між можливими наслідками її звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченої під вартою.
Враховуючи, що інкриміноване обвинуваченій кримінальне правопорушення спричинило загибель людини, підстав для визначення розміру застави суд не вбачає, оскільки застосування альтернативного запобіжного заходу у виді застави у даному випадку не відповідатиме тяжкості та характеру вчиненого злочину, а також особі обвинуваченої.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 194, 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , обвинуваченій у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 26 червня 2026 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, обвинуваченим протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, а іншими учасниками судового розгляду в той же строк з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1