Справа № 711/3101/24 Номер провадження 11-кп/814/1216/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
23 квітня 2026 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
з участю прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №62022000000000752 за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24 березня 2026 року,
встановила:
Цією ухвалою клопотання прокурора задоволено та
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Канів Черкаської області, громадянину України, зареєстрованому за адресою АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимому,
обвинуваченому за ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28 ч.2 ст.306, ч.4 ст.28 ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 309, ч.4 ст. 28 ч.3 ст.311, ч.4 ст. 28 ч.2 ст. 317 КК України,
продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 22 травня 2026 року, включно.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_8 , обвинувачується за ч.2 ст. 255 КК України, участь у злочинній організації; ч.4 ст. 28 ч.2 ст. 306 КК України, використання коштів, здобутих від незаконного обігу психотропних речовин, з метою продовження незаконного обігу психотропних речовин, прекурсорів, вчинене повторно у складі злочинної організації; ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 307 КК України, незаконне виготовлення, зберігання, перевезення та пересилання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин в особливо великих розмірах, вчинене повторно, у складі злочинної організації; ч.2 ст. 309 КК України, незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів та психотропних речовин без мети збуту, вчинених за попередньою змовою групою осіб; ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 311 КК України, незаконне виготовлення, придбання, зберігання, перевезення прекурсорів з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин, вчинене у складі злочинної організації в особливо великих розмірах; ч.4 ст. 28 ч.2 ст. 317 КК України, організація та утримання місць для незаконного виготовлення психотропних речовин, вчинене повторно з корисливих мотивів у складі злочинної організації.
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд зазначив про те, що на розгляді суду перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28 ч.2 ст.306, ч.4 ст.28 ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 309, ч.4 ст. 28 ч.3 ст.311, ч.4 ст. 28 ч.2 ст. 317 КК України та наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що не зменшилися та продовжують існувати на момент розгляду.
На ухвалу суду захисник подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою змінити ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.
Свою апеляційну скаргу мотивував тим, що прокурор безпідставно посилається на ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Жодних доказів наявності ризиків прокурор суду не надав та в судовому засіданні не довів. При цьому обвинувачений не вчиняв будь-яких дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню. Тому вважає, що обвинуваченому може бути визначено запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Вказує на тривале перебування обвинуваченого під вартою.
Інші учасники провадження ухвалу не оскаржували.
Від обвинуваченого ОСОБА_8 надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги захисника 23.04.2026 без його участі.
Заслухавши доповідача, захисника в підтримку апеляційної скарги, прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Апеляційним судом встановлено, що на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження № 62022000000000752 за обвинуваченням ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 306, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 306, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 306, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 306, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_12 за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_13 за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_14 за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 311 КК України, ОСОБА_15 за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_16 за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 311 КК України, ОСОБА_17 за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_18 за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України. В судовому засіданні 24 березня 2026 року суд першої інстанції постановив ухвалу про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 22.05.2026 включно.
У відповідності до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч.2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.
За змістом кримінального процесуального закону (ст.199 КПК України), при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує матеріали провадження на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з'ясовує конкретні причини тривалого строку розгляду справи і тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, тощо.
Суд першої інстанції, оцінивши в сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою, постановив ухвалу з дотриманням приписів статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України та практики Європейського суду з прав людини.
Ухвалюючи рішення, суд врахував положення наведених вище норм процесуального закону та дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, вірно пославшись на те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Необхідність застосування запобіжного заходу в апеляційній скарзі не оспорюються, оскільки апелянт просить обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Суд, всупереч доводам сторони захисту, належним чином мотивував наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_8 , зокрема особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання до 15 років позбавлення волі, те, що вказані злочини вчинені у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, вчинених організованою групою осіб, ці діяння створюють загрозу заподіяння шкоди або заподіюють фактичну шкоду здоров'ю невизначеного кола осіб від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що вказує на його суспільну небезпечність, даних про особу обвинуваченого, встановлених судом першої інстанції, зокрема наявність судимості, кількості епізодів вчинених правопорушень, те, що судовий розгляд у даному провадженні не завершений, суд дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд правильно врахував те, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України на даний час не зменшилися та продовжують існувати, обґрунтовано звернув увагу на можливе покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим в інкримінованому правопорушенні.
З огляду на вказане, враховуючи, що є достатні підстави вважати що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо доводів захисника про тривале перебування обвинуваченого під вартою необхідно зазначити, що при продовженні такого заходу забезпечення кримінального провадження, суд врахував особливості конкретної справи, в якій необхідне тривале утримання особи під вартою, обставини справи в сукупності з особою обвинуваченого, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.
Також колегія суддів зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є превентивним заходом та має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому, і тривалість перебування обвинуваченого під вартою не є самостійною підставою для скасування такого запобіжного заходу.
Отже, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухвали є такими, що не знайшли свого підтвердження.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування ухвали суду відсутні, а тому у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Між тим, колегія суддів, з огляду на положення ст.28, ч.1 ст.318 КПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважає за потрібне звернути увагу місцевого суду на необхідність вжиття дієвих заходів для дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження та наголошує на необхідності розгляду провадження у найбільш стислі строки.
Керуючись ст. 405, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24 березня 2026 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4