Справа № 761/11600/26
Провадження № 2-о/761/290/2026
27 березня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кондратенко О.О. розглянула заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України про встановлення факту, що має юридичне значення
В березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва, в порядку ст.293 ЦПК України, із заявою про встановлення факту перебування на державній службі.
Відповідно до ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Це означає, що право особи на звернення до суду не може бути обмеженим. Тобто, юрисдикція виникає там, де є спір про право. Предметом юрисдикції є суспільні відносини, які виникають у зв?язку з вирішенням спору. Поняття юрисдикції безпосередньо пов?язано з процесуальним законодавством.
Згідно ст.125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом. Відповідно до приписів частини першої статті 18 Закону України ?Про судоустрій і статус суддів?, суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Реалізуючи дискрецію при визначенні предметної та/або суб?єктної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (ч.1, 2 ст.293 ЦПК України).
Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.
Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.
Встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов?язується з наступним вирішенням спору про право.
Суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (ч.1 ст.315 ЦПК України).
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов?язується із наступним вирішенням спору про право.
Звертаючись до суду з вищезазначеною заявою, ОСОБА_1 просив суд:
-встановити факт його ( ОСОБА_1 ) проходження державної служби в Головному управління Державної фіскальної служби у Київській області в період часу з 10 липня 2015 року по 29 листопада 2018 року;
-визначити зазначений період таким, що підлягає зарахування до стажу державної служби для призначення пенсії за вислугу років.
Заяву обґрунтовує тим, що він є державним службовцем, який пропрацював на різних посадах державної служби в період з 10 липня 2015 року по 29 листопада 2018 року. На даний час він має право на призначення пенсії, відповідно до Закону України ?Про державну службу?.
Натомість, органом Пенсійного фонду України йому було роз?яснено про неможливість зарахування до стажу державної служби його роботу в Головному управління Державної фіскальної служби у Київській області в період часу з 10 липня 2015 року по 29 листопада 2018 року.
Згідно зі статтею 10 Закону України ?Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб?, призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Статтею 48 зазначеного Закону передбачено, що заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику роз'яснюється, які документи він повинен надати додатково.
Тобто, встановлення факту наявності вислуги років для призначення пенсії на умовах Закону України ?Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб?, здійснюється органами Пенсійного фонду України за послужним списком особової справи.
Суддя зауважує, що установлений нормативно-правовими актами порядок призначення пенсії на пільгових умовах, передбачає і встановлення органом Пенсійного фонду України відповідного факту, а рішення вказаного органу щодо призначення підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.
Рішення про відмову в призначенні пенсії або її перерахунку, зарахуванні до вислуги років для призначення пенсії окремих періодів служби в календарному обчисленні або на пільгових умовах, порушення строків і заниження розмірів пенсії може бути оскаржено до вищих органів або до суду (стаття 66 Закону України ?Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб?).
Однак, відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства.
Частиною першою статті 5 КАС України передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб?єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб?єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з п.2 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Під час вивчення матеріалів заяви судом не встановлено, що ОСОБА_1 звертався у встановленому законом порядку з відповідними заявами для призначення йому пенсії.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що спірні правовідносини не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки, фактично стосуються рішень та дій посадових осіб щодо не підтвердження факту перебування заявника на державній службі, її проходження та звільнення з державної служби.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, про відмову ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі, так як, заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.186, 293, 315 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: