Справа №760/11688/26
3/760/3612/26
24 квітня 2026 року Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Сердюк Н.В., за участю захисника - адвоката Ларіонова Микити Олеговича, представника Київської митниці Келеберденка Валерія Віталійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про порушення митних правил, що надійшли від Київської митниці Державної митної служби України, відносно
ОСОБА_1 , генерального директора ТОВ «НОВО НОРДІСК УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41467446),
про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 472 Митного кодексу України,
До Солом'янського районного суду міста надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , генерального директора ТОВ «НОВО НОРДІСК УКРАЇНА» за статтею 472 Митного кодексу України.
З протоколу про порушення митних правил № 0170/UA100000/2026 від 10.02.2026 року вбачається, що при поданні митної декларації типу ІМ40АА № 26UA100200351456U3 декларантом не було заявлено точних та достовірних відомостей про товар, а саме - не зазначено повну назву лікарського засобу «OZEMPIC® Dual Dose», що, за висновком митного органу, призвело до заниження митних платежів.
Підставою для таких висновків митного органу слугували результати митного огляду, відповідно до яких на упаковці товару міститься додаткове позначення «Dual Dose», що свідчить про завідому зміну класифікації товару, його ідентифікації з метою застосування іншої ставки митних платежів (застосування пільгової ставки ПДВ 7% замість 20%), у зв'язку з чим представник Київської митниці Державної митної служби України просив накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ст. 472 Митного кодексу України.
У судовому засіданні захисник Ларіонов М.О. подав клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що у митній декларації зазначено повну, точну та достовірну назву лікарського засобу відповідно до даних Державного реєстру лікарських засобів України; товар є ідентичним зареєстрованому в Україні лікарському засобу «ОЗЕМПІК®»; наявність напису «Dual Dose» є лише елементом маркування іноземної упаковки та не змінює ідентифікації товару; рішенням Державної митної служби України від 24.03.2026 року скасовано картку відмови, що свідчить про помилковість позиції митного органу; декларування здійснювалося митним брокером, а не особисто ОСОБА_1 .
Заслухавши учасників справи про адміністративне правопорушення, дослідивши подані письмові докази, суддя дійшла наступного висновку.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. (стаття 9 КУпАП).
Відповідно до статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до статті 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Порядок провадження у справах про порушення митних правил встановлений розділом XIX МК України.
Згідно з частиною 1 статті 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
За змістом статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Аналогічні вимоги також закріплені в ст. 489 МК України.
Відповідно до ч. 1 статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.
Стаття 472 МК України передбачає адміністративну відповідальність за недекларування товарів (крім тих, що переміщуються через митний кордон України громадянами), транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Таким чином, основним безпосереднім об'єктом є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України, які підлягають обов'язковому декларуванню.
Згідно зі статтею 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.
Об'єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи, яка полягає в незаявлені за встановленою формою точних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби, що підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Згідно частини першої статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:
1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;
2) поясненнями свідків;
3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;
4) висновком експерта;
5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.
Вимогами підпунктів б) та г) пункту 5 частини 8 статті 257 МК України передбачено, що Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, відомості про товари: звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар, код товару згідно з УКТ ЗЕД.
04.02.2026, з метою здійснення митного оформлення та випуску у вільний обіг частини вищевказаного товару в кількості 5 шт. декларантом ТОВ "ДЕЛЬТА ІНТЕРНЕШНЛ СЕРВІСЕС" (ЄДРПОУ 37253245, адреса: 03142, місто Київ вул.Малинська 20, корпус А1) ОСОБА_2 до відділу митного оформлення №3 митного поста «Ліски» Київської митниці подано митну декларацію типу «ІМ40АА» № 26UA100200351456U3.
В декларації було вказано наступне:
- Графа 2 Відправник «NOVO NORDISK HEALTH CARE AG(The Circle 32/38, CH-8058 Zurich, SWITZERLAND)»;
- Графа 8 Одержувач «ТОВ "НОВО НОРДІСК УКРАЇНА" (ЄДРПОУ 41467446, адреса: 01014, м.Київ, вулиця Болсуновська, будинок 13-15, оф. 701)»;
- Графа 31 «Лікарські засоби для людей для терапевтичного застосування, що містять гормони, але без вмісту антибіотиків, розфасовані для роздрібної торгівлі: ОЗЕМПІК® розчин для ін'єкцій, 1,34 мг/мл;0,25 мг/0,5 мг: по 1,5 мл у картриджах, вкладених у попередньо заповнену багатодозову одноразову шприц-ручку; 1попередньо заповнена шприц-ручка та 6одноразових голок НовоФайн Плюс в картонній коробці серія RP5T106 - 5уп.(Для упаковок дози по 0,25 мг або 0,5мг; 1мл розчину містить 1,34 мг семаглутиду- аналога людського глюкагоноподібного пептиду-1 (ГПП-1), виготовленого в Saccharomyces cerevisiae за технологією рекомбінантної ДНК: одна попередньозаповнена шприц-ручка містить 2 мг семаглутиду в 1,5 мл розчину) (термін придатності до 31/03/2028р.)Торгівельна марка: ОЗЕМПІК. Країна виробництва: DK. Виробник: А/Т Ново Нордіск (виробництво продукту, наповнення картриджу та контроль якості продукції in bulk; хімічні/фізичні випробування, мікробіологічні- стерильність та мікробіологічні - мікробіологічна чистота. Випуск серії),Данія А/Т Ново Нордіск (виробництво продукту, наповнення картриджу та перевірка якості продукції in bulk; комплектування, маркування та вторинне пакування готового лікарського засобу (семаглутид 1,34 мг/мл, розчин для ін'єкцій,шприц-ручка PDS290 ), контроль якості (хімічні/фізичні випробування) продукціїin bulk та готового лікарського засобу), Данія»;
- Графа №47 Нарахування мита та митних платежів: 029(Податок на додану вартість) - 7% в сумі 1369,56 грн.
06.02.2026 під час проведення митного огляду товару, встановлено, що в оглянутих місцях знаходиться вантаж, який згідно маркування на виробах та зовнішніми ознаками ідентифікується, як - OZEMPIC® Dual Dose Semaglutide 2 mg=1,5 ml у картриджах, вкладених у попередньо заповнену багатодозову одноразову шприц-ручку та 6 одноразових голок NovoFine®Plus 32G 4 mm 0,23/0,25mm (0,23/0,25 mm ). Інструкція на українській мові відсутня. Маркування на українській мові відсутнє. Шрифт Браеля відсутній.
Статтею 472 Митного кодексу України передбачено, що відповідальність настає за незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, що підлягають обов'язковому декларуванню. Системний аналіз наведеної норми свідчить, що склад правопорушення передбачає саме факт відсутності або спотворення відомостей, які унеможливлюють ідентифікацію товару.
З матеріалів справи вбачається, що у митній декларації було зазначено: найменування товару - лікарський засіб «ОЗЕМПІК®»; форма, дозування, кількість; виробник; код товару згідно з УКТ ЗЕД; вартість товару.
Таким чином, подані відомості дозволяли однозначно ідентифікувати товар. Наявність на упаковці додаткового напису «Dual Dose» не змінює ані складу, ані призначення, ані ідентифікаційних характеристик товару.
Фактично позиція митного органу зводиться до незгоди з ідентифікацією товару та застосування іншої ставки ПДВ (20% замість 7%). Втім, спір щодо класифікації товару, його ідентифікації або правильності застосування ставки митних платежів не утворює складу правопорушення, передбаченого статтею 472 МК України, за відсутності факту незаявлення або викривлення відомостей. Отже, у даному випадку має місце митний спір, а не адміністративне правопорушення.
Крім того, рішенням Державної митної служби України від 24.03.2026 року було скасовано картку відмови № UA100200/2026/000014 та підтверджено правомірність декларування товару, також встановлено ідентичність лікарського засобу.
Вказане рішення є належним доказом та свідчить про помилковість первинної правової позиції митного органу, яка покладена в основу протоколу.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви, щодо вини особи тлумачяться на користь її невинуватості.
Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України(конституційності) ст. 368-2 КК від 26 лютого 2019 року №1-р/2019.
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Таким чином, особу може бути визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто, за наявності усіх необхідних елементів об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення - у сукупності.
Підсумовуючи викладене, суддя приходить до висновку, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП та статті 487-1 Митного кодексу України, провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 247, 280 КУпАП, статтями 458, 472, 487-1, 489 Митного кодексу України, суддя,
Клопотання захисника адвоката Ларіонова Микити Олеговича - задовольнити.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 472 Митного кодексу України - закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Тимчасово вилучений товар повернути законному власнику - ТОВ «НОВО НОРДІСК УКРАЇНА».
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Наталія СЕРДЮК