СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/7950/25
пр. № 1-кп/759/541/26
28 квітня 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022010000000040 від 22.02.2022, щодо:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Феодосія АР Крим, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; такого, що судимості не має,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 КК України (в редакції Закону № 2341-III), ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 2341-III), ч. 4 ст. 260 КК України;
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ;
захисник ОСОБА_5 ;
обвинувачений ОСОБА_3 ;
Формулювання обвинувачення, яке визнане судом доведеним
ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою зміни меж території або державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, та надання допомоги РФ та її представникам в проведенні підривної діяльності проти України, вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 110 КК України (в редакції Закону № 2341-III) та ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 2341-III), за наступних обставин.
26.02.2014 ОСОБА_3 в супроводі інших осіб, за попередньою змовою групою осіб, прибув до приміщення Феодосійської міської ради за адресою: АР Крим, м. Феодосія, вул. Земська, 4, на засідання позачергової сесії, заблокував присутніх депутатів та інших учасників сесії, де висунув вимоги про створення на території м. Феодосії АР Крим підрозділів народних дружин м. Феодосія з метою протистояння діючій державній владі.
В період часу з кінця лютого до початку березня 2014 року, більш точної дати не встановлено, приблизно о 7 год. 00 хв., ОСОБА_3 в супроводі інших осіб, за попередньою змовою групою осіб, прибув до адміністративної будівлі Феодосійської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України, що знаходилась за адресою: АР Крим, м. Феодосія, вул. Руська 10, та шляхом пошкодження вхідних дверей проник до вказаного приміщення. Перебуваючи у вказаному приміщенні, ОСОБА_3 вимагав від співробітників прокуратури покинути вказане приміщення, разом із іншими особами виламав двері приміщення, де зберігалися документи з обмеженим доступом, чим фактично припинив функціонування даної установи.
Крім цього, ОСОБА_3 на початку березня 2014 року, більш точної дати та часу не встановлено, разом з іншими особами, за попередньою змовою групою осіб, прибув до території військової частини НОМЕР_1 , що знаходилась за адресою: АДРЕСА_2 , де спільно з військовослужбовцями РФ здійснив блокування даної військової частини.
Також ОСОБА_3 у період часу з кінця лютого по березень 2014 року, більш точну дату та час не встановлено, спільно з іншими особами, за попередньою змовою групою осіб, активно приймав участь у патрулюванні громадських місць разом у м. Феодосія, чергуванні на блокпостах та перевірки особистих документів громадян.
Вказані дії, спільно із діями інших осіб сприяли тому, що 27.02.2014 Верховна Рада Автономної Республіки Крим, всупереч чинного законодавства України, під тиском проросійських політичних сил, які представляла політична партія «Русское Единство», та з врахуванням того, що депутати до приміщення Верховної Ради Автономної Республіки Крим були доставлені силою загонами самооборони, та наявністю у приміщенні будівлі парламенту озброєних військових, прийняла рішення про проведення не передбаченого законодавством України референдуму з питаннями про входження Автономної Республіки Крим до складу Російської Федерації на правах суб'єкта Російської Федерації або відновлення Конституції Республіки Крим від 1992 року і залишення Криму у складі України.
Оцінка правових процедур в контексті вимог ч. 3 ст. 323, ч. 5 ст. 374 КПК України
Судовий розгляд даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_3 (in absentia), який показань суду не надавав, та будь-яких клопотань від останнього на адресу суду також не надходило.
Під час досудового розслідування постановою від 27.02.2025 підозрюваного ОСОБА_3 було оголошено в розшук, здійснення якого доручено ВКП ГУНП в АР Крим та м. Севастополі (т. 1 а.с. 112-116).
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 19.03.2025 у справі № 752/6110/25, надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному проваджені № 42022010000000040 відносно підозрюваного ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 120-131).
Аналіз наявних в матеріалах справи документів, складених під час досудового розслідування, підтверджують завчасні належні виклики ОСОБА_3 та направлення йому повідомлень шляхом публікацій в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газеті «Урядовий кур'єр») та розміщення відповідної інформації на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора (т. 1 а.с. 132-137).
Згідно з наявною інформацією, ОСОБА_3 проживає на тимчасово окупованій території в м. Феодосія АР Крим, має на праві власності там нерухоме майно (т. 1 а.с. 118-119, 244-247; т. 2 а.с. 11, 13, 15, 16).
На підставі ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 09.06.2025 (т. 1 а. 143-146) судовий розгляд даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_3 в порядку спеціального судового провадження.
Для забезпечення доступу до правосуддя судом вживалися заходи для виклику обвинуваченого ОСОБА_3 , який переховується від суду на тимчасово окупованій території України, у зв'язку із чим останній викликався в судові засідання в порядку ст. 323 КПК України. Повістки про виклик опубліковувалися у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур'єр», на офіційному веб-сайті Святошинського районного суду міста Києва, а судові повістки про виклик обвинуваченого в підготовче судове засідання також розміщувалися на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Враховуючи наведене, органом обвинувачення та судом вживалися достатні заходи щодо дотримання прав обвинуваченого ОСОБА_3 на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
Таким чином, ОСОБА_3 вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи. Разом з тим, суд бере до уваги, що вчиняючи протиправні дії, направлені на блокування військової частини Збройних Сил України, захоплення державних установ на території м. Феодосія АР Крим, ОСОБА_3 фактично перешкоджав та протидіяв законній діяльності органу місцевого самоврядування, правоохоронного органу та підрозділу Збройних Сил України, відтак обвинувачений ОСОБА_3 не міг не усвідомлювати, що такі діяння є кримінально-караними та зумовлять проведення досудового розслідування та здійснення судового розгляду, а відтак, суд констатує, що обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності переховується від суду на тимчасово окупованій території України, яка на час розгляду справи контролюється Російською Федерацією, тобто державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором.
У той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_3 від правосуддя суд оцінює як реалізацію останнім його невід'ємного права на свободу від самовикриття, як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось з обов'язковою участю захисника, який був забезпечений державою з Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 за результатами судового розгляду під час виступу у судових дебатах висловив думку про недоведеність обвинувачення та просив у зв'язку з цим ухвалити виправдувальний вирок.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин а також мотиви неврахування окремих доказів
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 дав суду показання, що на початку 2014 року він працював на посаді слідчого у Феодосійській прокуратурі з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України, розташованій на той час за адресою: АР Крим, м. Феодосія, вул. Руська, 10. В ніч з 01 на 02 березня 2014 року було заблоковано порт «Крим» та розпочався процес окупації АР Крим. З того часу з СБУ почала надходити інформація щодо можливості захоплення Феодосійської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України. В один з днів, не пізніше 14 березня 2014 року, цю прокуратуру захопили. В той день ОСОБА_6 був черговим, після отримання повідомлення про захоплення прокуратури він прибув на місце події та побачив багатьох осіб у камуфльованій формі, які представилися представниками козацтва, вхідні двері до прокуратури мали ознаки злому. Вказані особи перешкоджали нормальній роботі прокуратури. Під час спілкування з представниками козацтва останні повідомляли про те, що рішення щодо їх подальшого перебування потрібно вирішувати з ОСОБА_3 . Згодом прибув сам ОСОБА_3 разом з працівником Феодосійської міської ради, які при спілкуванні з ОСОБА_6 повідомили, що приміщення прокуратури з об'єктом комунальної власності, воно вилучається з користування та сказали, що приміщення необхідно звільнити. Під час спілкування зі свідком ОСОБА_3 висловлював своє негативне відношення до України та стверджував, що українська влада не має повноважень в Криму. Разом з тим, ОСОБА_3 не заперечував свого впливу на інших осіб, які перебували в приміщенні прокуратури, наполягав на тому, що вони перебувають там, посилаючись на належність приміщення до комунальної власності. Один з присутніх там чоловіків погрожував свідку застосуванням резинової палки та наголошував, що з приміщення майно виносити заборонено до приїзду на місце представників генеральної прокуратури Російської Федерації. Після словесної суперечки ОСОБА_6 зателефонував до вищестоящої прокуратури та доповів про захоплення Феодосійської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України. Також свідок провів огляд приміщень прокуратури та виявив, що всі двері були вибиті. На місці чергового сидів представник козацтва, озброєний резиновою палкою чорного кольору. На цьому процес захоплення прокуратури завершився. Впродовж години ОСОБА_6 звернувся з відповідною заявою до органів поліції, які відмовилися її приймати. В подальшому свідок звернувся з такою заявою до органів прокуратури. Також свідок бачив ОСОБА_3 під час блокування місця розташування другого батальйону морської піхоти НОМЕР_2 окремої бригади берегової охорони (військова частина НОМЕР_1 ). Представники козацтва стояли біля КПП військової частини. За твердженням свідка, козаки діяли злагоджено з військовослужбовцями РФ. Зокрема, російські військовослужбовці облаштували «кулеметні гнізда», тримаючи під прицілом виїзди з території військової частини. Також неподалік виїздів з території військової частини стояли бронетранспортери з російськими військовослужбовцями. В цей час ОСОБА_3 керував діями інших козаків, які підпорядковувалися йому, і виконуючи наказ, стояли великим натовпом біля воріт і КПП зазначеної військової частини. За словами свідка, козаки носили якісь шеврони, але чи були вони під час захоплення прокуратури, свідок не запам'ятав. На той час всі козаки носили на собі «георгіївські стрічки». За словами свідка, у другій половині 2013 року підпорядковані ОСОБА_3 козаки заохочували інших осіб приєднуватися до них. Свідок вважає, що ОСОБА_3 був членом воєнізованого формування, оскільки інші козаки йому підпорядковувалися та були одягнуті у камуфльований одяг, носили шеврони та спецзасоби.
Під час допиту свідок ОСОБА_7 дав суду показання, що ОСОБА_3 задовго до 2014 року очолював організацію козаків. При цьому козаки на свята ходили по місту у формі, проводили мітинги. У лютому 2014 року свідок працював на посаді оперуповноваженого Феодосійського міського відділу міліції ГУ МВС України в АР Крим. У лютому 2014 року ОСОБА_3 разом з іншими козаками провели проросійський мітинг біля будівлі поліції. Під час проведення мітингу вони зняли з будівлі міліції прапор України та помістили на його місце прапор Росії. Керівництво відділу міліції проводило перемовини з козаками, у зв'язку з чим частина мітингувальників зайшла до будівлі міліції, в тому числі ОСОБА_3 . Козаки закликали працівників міліції переходити на їх бік, стверджували про те, що скоро приїдуть особи, які були на Майдані в м. Києві, та всіх повбивають. Після цього козаки пішли до міської ради, провели там мітинг та зайшли до приміщення міської ради. В той час козаки були одягнені у свою форму. В подальшому працівники міліції здійснювали патрулювання спільно з козаками. Свідок зазначив, що йому невідомо про претензії з боку правоохоронних органів щодо діяльності ОСОБА_3 до лютого 2014 року та повідомив, що до окупації АР Крим очолювані ОСОБА_3 козаки збиралися на різні заходи, які проводилися відповідно до чинного на той час законодавства України. На цих заходах вони були одягнені у камуфльовану форму та носили шапки-папахи. При цьому громадський порядок не порушували. Органи влади та правоохоронні органи в м. Феодосія АР Крим не вбачали будь-яких порушень в носінні такого вбрання. Щодо участі ОСОБА_3 у створенні та функціонуванні незаконного воєнізованого формування свідок нічого не знає, чув про це в засобах масової інформації.
Допитаний свідок ОСОБА_9 дав суду показання, що він знає ОСОБА_3 десь з 2010 року. В той час свідок займав посаду оперуповноваженого Феодосійського відділу Управління боротьби з організованою злочинністю ГУ МВС України в АР Крим. Свідок знає ОСОБА_3 як отамана місцевого козацтва. Вперше ОСОБА_9 по роботі зіштовхнувся з ОСОБА_3 у 2011 році після того, як козаки влаштували бійку з працівниками спецпідрозділу «Беркут». Тоді козаки були одягнені по різному: хтось носив елементи камуфльованого одягу, а хтось був одягнутий у специфічний козацький одяг. В результаті бійки співробітники УБОЗу затримали ОСОБА_3 , провели у нього обшук та вилучили вогнепальну зброю. В подальшому він притягався до відповідальності за незаконне зберігання зброї. Козаки часто попадали в поле зору працівників міліції. У лютому-березні 2014 року представники козацтва приймали активну участь в анексії Криму, їх дії координувалися працівником ФСБ Росії. Козаки виконували функцію масовки, а ОСОБА_3 керував ними. Зокрема, козаки блокували роботу міського відділу міліції. Керував цим процесом ОСОБА_3 . До них вийшов перший заступник начальника відділу міліції і козаки висунули вимогу, щоб міліціонери роздали їм зброю. Після отримання відмови козаки повідомили, що будуть штурмувати відділ міліції та самі візьмуть зброю. Їм повідомили, що якщо вони це зроблять, то міліціонери відкриють вогонь на ураження. Після цього козаки відмовилися від проведення штурму та пішли до приміщення військової прокуратури. Двері були закриті, але хтось козаків впустив всередину. Через годину-півтори козаки залишили приміщення прокуратури. Того ж дня після обіду козаки намагалися проникнути на територію міського порту. Свідку відомо про те, що козаки заходили в приміщення міської ради в той час коли там проходила сесія. Також козаки протягом кількох днів брали участь у блокуванні військової частини, в чому приймав участь і ОСОБА_3 . Разом з ними участь у блокуванні військової частини брали участь російські військовослужбовці. Свідок зазначив, що фактичне блокування військової частини здійснювалося російськими військовослужбовцями з використання військової техніки. Так, за допомогою 2 бронетранспортерів військовослужбовці держави-агресора заблокували роботу воріт військової частини, а на дистанції від периметру військової частини облаштували кулеметні вогневі позиції. Також російські військові на майданчику біля КПП військової частини встановили палатку, облаштували роботу польової кухні. В цей час козаки спільно з іншими особами перебували поблизу російських військовослужбовців, приносили їм продукти, виконували функцію масовки, щоб перешкодити застосування українськими військовослужбовцями вогнепальної зброї. Фактично російські військові та козаки діяли узгоджено. Свідок зазначив, що у лютому-березні він не бачив зброї у козаків, які приймали участь у блокуванні військової частини. При цьому зауважив, що раніше у деяких осіб, які відноситися до козаків, вилучалася зброя, та висловив свою думку, що централізовано зброя козакам не видавалася. Оскільки зброї у козаків не було, під час подій на Майдані вони наполягали на її отриманні. Під час цих подій козаки були одягнені по різному: хтось носив елементи камуфльованого одягу, а хтось був одягнутий у специфічний козацький одяг. Єдиної форми одягу у них не було. Багато хто з козаків носив «георгіївську стрічку». Також ОСОБА_3 брав активну участь у мітингах, на яких козаки висували вимогу оголосити незалежність Криму від влади, яка перебувала у м. Києві, та створити ополчення. А коли стало відомо про проведення так званого «референдуму», ОСОБА_3 агітував про приєднання Криму до складу РФ. Під час проведення так званого «референдуму» 16.03.2014 козаки ніяких активних дій не вживали. Про участь ОСОБА_3 у воєнізованих формуваннях свідку нічого не відомо, окрім того, що він є керівником козацтва. На думку свідка, очолювана ОСОБА_3 громадська організація була прикриттям для незаконної діяльності. У 2014 році ОСОБА_9 зброї у ОСОБА_3 не бачив. За словами свідка, він не був очевидцем подій, які відбувалися на мітингу біля райвідділу поліції, біля військової прокуратури та на сесії міської ради, про ці події йому відомо зі слів колег-правоохоронців. ОСОБА_9 був очевидцем подій, пов'язаних з блокуванням військової частини. Також свідок зазначив, що козаки задовго до подій на Майдані носили камуфльований та специфічний козацький одяг і це правоохоронними органами не розцінювалося як порушення законодавства України.
Під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 дав суду показання про те, що на початку 2014 року він займав посаду Феодосійського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України. В середині лютого 2014 року почалися незаконні дії з боку Російської Федерації щодо анексії Криму. В той час російські військовослужбовці під різними приводами прибували на територію АР Крим та брали участь у блокуванні роботи адміністративних органів, органів судової влади, військових органів та органів прокуратури. Було вчинено 3 спроби блокування роботи очолюваної свідком прокуратури, яка розташовувалася за адресою: АР Крим, м. Феодосія, вул. Руская, 10. Перша проба блокування прокуратури була здійснена наприкінці лютого 2014 року. Тоді ОСОБА_3 блокував роботу прокуратури, намагаючись незаконно приникнути в приміщення прокуратури. Але двері до приміщення прокуратури вдалося зачинити, в результаті прокуратура протягом того дня не працювала. В кінці лютого 2014 року до прокуратури знову прибуло близько 20 чоловік, які намагалися проникнути всередину. Але поліцейські виставили загородження і спроба прорватися до приміщення прокуратури виявилася безрезультатною. Втретє ці особи прибули до приміщення прокуратури близько 6 години ранку та, зламавши двері, проникли всередину. Після цього робота прокуратури була заблокована остаточно. З того часу прокуратура нормально не працювала. Серед тих, хто блокував роботу прокуратури, був ОСОБА_3 , який керував процесом блокування роботи установ та організацій, очолював місцеву організацію козаків, підтримував контакти з молоддю. В тій ситуація він був одним з тих осіб, хто переміщався від однієї організації до іншої, блокуючи роботу органів державної влади та місцевого самоврядування. Ті особи, хто блокував роботу стверджували, що військові прокуратури діяли проти народу. Свідок не бачив розпізнавальних знаків у осіб, які блокували роботу прокуратури, але повідомив, що частина з них була у військово-польовій формі, дехто мав якісь пістолети, але чи належали вони до вогнепальної зброї, свідку не відомо. Разом з тим свідок повідомив, що у ОСОБА_3 зброї не було. Свідку відомо про блокування вказаними особами роботи міської ради, що вони проводили мітинг біля будинку офіцерів, спільно з військовослужбовцями РФ приймали участь у блокуванні військових частин. Про діяльність «Феодосійського полку Міжнародного союзу козацтва» свідку нічого не відомо. Разом з тим, сідок вважає, що оскільки з середини лютого до середини березня 2014 року діяльність ОСОБА_3 та інших осіб полягала в блокування державних та правоохоронних органів, військових частин спільно з російськими військовослужбовцями, свідок вважає, що ОСОБА_3 діяв у складі незаконного воєнізованого формування.
Окрім показань свідків винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 КК України (в редакції Закону № 2341-III) та ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 2341-III), повністю підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, а саме:
-особовою карткою з Державної міграційної служби України на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 244, 248), яка містить фактичні дані про те, що Феодосійським МВ ГУМВС України в Криму обвинуваченому видавався паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 з необмеженим терміном дії, також 07.05.2009 йому видавався паспорт громадянина України для виїзду за кордон з терміном дії до 07.05.2019, місце проживання ОСОБА_3 було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ;
-протоколами огляду Інтернет-видань від 30.05.2022 (т. 2 а.с. 20-26, 28-36), протоколом огляду від 04.07.2022 (т. 2 а.с. 56-69), протоколами огляду від 13.07.2022 (т. 2 а.с. 70-103, 111-130), протоколом огляду Інтернет-видань від 14.07.2022 (т. 2 а.с. 131-138), протоколом огляду від 12.07.2022 (т. 3 а.с. 26-40), протоколами огляду від 15.08.2024 (т. 3 а.с. 41-60, 74-87), протоколами огляду Інтернет-видань від 04.09.2024 (т. 3 а.с. 111-118), протоколом огляду від 04.09.2024 (т. 3 а.с. 146-155), протоколом огляду від 05.09.2024 (т. 3 а.с. 185-195), які містять фактичні дані про те, що сторінка, розміщена на сайті «Миротворец» за посиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_2 », інтернет-сторінка з адресною строкою: « ІНФОРМАЦІЯ_3 », відеозапис під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_43 », розміщений ІНФОРМАЦІЯ_4 на ютуб-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_5 » у відеохостингу «YouTube» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_6 », відеозапис під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 », розміщений ІНФОРМАЦІЯ_8 на ютуб-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_9 » у відеохостингу «YouTube» за посиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_10 », відеозапис під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_11 », розміщений ІНФОРМАЦІЯ_8 на ютуб-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_9 » у відеохостингу «YouTube» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_12 », відеозапис під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_13 », розміщений ІНФОРМАЦІЯ_14 на ютуб-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_15 » у відеохостингу «YouTube» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_16 », відеозапис під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_17 », розміщений ІНФОРМАЦІЯ_14 на ютуб-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_9 » у відеохостингу «YouTube» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_18 », відеозапис під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_19 », розміщений ІНФОРМАЦІЯ_8 на ютуб-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_20 » у відеохостингу «YouTube» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_21 », сторінка, розміщена в соціальній мережі «Facebook» з адресною строкою: « ІНФОРМАЦІЯ_22 », відеозапис під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_23 », розміщений ІНФОРМАЦІЯ_7 на ютуб-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_9 » у відеохостингу «YouTube» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_24 », публікація « ІНФОРМАЦІЯ_25 », розміщена в мережі Інтернет за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_26 », відеозапис під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », опублікований ІНФОРМАЦІЯ_27 в мережі Інтернет на акаунті «ІНФОРМАЦІЯ_44» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_28 », публікація під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_29 », розміщена на веб-сайті інтернет видання «ІНФОРМАЦІЯ_46» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_45», відеозапис під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_31 », розміщений ІНФОРМАЦІЯ_17 на акаунті « ІНФОРМАЦІЯ_32 » у відеохостингу «YouTube» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_33 », відеозапис під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_34 », розміщений ІНФОРМАЦІЯ_35 на акаунті « ІНФОРМАЦІЯ_36 » у відеохостингу «YouTube» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_37 » містять фактичні дані про те, що ОСОБА_3 , який називав себе отаманом та керував іншими особами, які називали себе козаками, брав неодноразово участь у проросійських мітингах, проведених у м. Феодосії АР Крим, зокрема біля приміщення управління міліції, Феодосійської міської ради, підпорядковані йому козаки за вказівкою ОСОБА_3 чергували на блок-постах та брали участь у блокуванні воріт військової частини, де перебували українські військовослужбовці. При цьому, на всіх заходах ОСОБА_3 був одягнений у шапку-папаху з кокардою, носив верхній камуфльований одяг та був в оточенні осіб чоловічої статі, одягненими в «однострій козаків»;
-протоколом огляду від 03.02.2023 (т. 2 а.с. 199-219) інтернет-сторінки з відеозаписом під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_43 », розміщеного у відеохостингу «YouTube» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_6 », який містять фактичні дані про те, що ОСОБА_3 , даючи інтерв'ю « ІНФОРМАЦІЯ_5 », розповідав, як він з козаками приїхали до військової частини, де перебували військовослужбовці України, та перешкоджали діям цих військовослужбовців, блокуючи ворота військової частини;
-протоколами огляду від 30.05.2023 (т. 3 а.с. 10-25), згідно з яким відеозаписом під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_38 », розміщеним ІНФОРМАЦІЯ_17 на ютуб-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_15 » у відеохостингу «YouTube» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_39 » підтверджується, що на мітингу, проведеному біля Будинку офіцерів у м. Феодосії з демонстрацією прапорів РФ, ОСОБА_3 , одягнений у камуфльований одяг з шапкою-папахою, оточений особами чоловічої статі, одягненими в «однострій козаків», публічно повідомляв, що якщо депутати міської ради не задоволять вимоги про відставку певних осіб, то він з іншими особами «винесе депутатів»;
-протоколом огляду Інтернет-видань від 04.09.2024 (т. 3 а.с. 127-133), який містить дані про те, що інтернет-сторінка з адресною строкою:« ІНФОРМАЦІЯ_47 ІНФОРМАЦІЯ_41 » містить відомості, що 16.03.2016 «керівництво» м. Феодосії АР Крим відзначило почесними грамотами і подяками «голови Феодосійської міської ради» тих осіб, хто виступив за возз'єднання з Росією і в лютому-квітні вчиняли дії з блокування військових частин, підконтрольних українській владі. Серед інших, за вчинення таких дій були нагороджені Феодосійські козаки з Міжнародного союзу козаків, отаманом яких є ОСОБА_3 ;
-протоколом огляду від 04.09.2024 (т. 3 а.с. 134-145), згідно з яким відеозаписом під назвою «MOV00660», опублікованим 21.02.2015 на ютуб-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_36 » у відеохостингу «YouTube» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_42 » підтверджується, що на одному з мітингів ОСОБА_3 публічно висловив подяку президенту РФ ОСОБА_13 за те, що той «взяв під своє крило Крим»;
-висновком експерта від 17.06.2022 (т. 2 а.с. 45-53), який містить фактичні дані про те, що на фотографіях, розміщених на сайті «Миротворец» за посиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_2 », інтернет-сторінці з адресною строкою: « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та у порівняльному зразку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зображена одна й та ж сама особа;
-висновком експерта за результатами проведення судово-портретної експертизи від 15.09.2022 № СЕ-19/111-22/29080-ФП (т. 2 а.с. 158-176), відповідно до якого у зображеннях осіб чоловічої статі у графічних файлах та відеофайлі «ІНФОРМАЦІЯ_43 .mp4», у графічних файлах та відеофайлі «ІНФОРМАЦІЯ_23.mp4», у графічних файлах та відеофайлі «ІНФОРМАЦІЯ_50», у графічних файлах та відеофайлі «ІНФОРМАЦІЯ_49», у графічних файлах та відеофайлі «ІНФОРМАЦІЯ_51», у графічних файлах та відеофайлі « ОСОБА_11 феодосийский атаман общается с гра.mp4», та у зображенні особи чоловічої статі у особовій картці Державної міграційної служби України на ім'я гр. ОСОБА_3 у файлі «ОСОБА_3.pdf», зображена одна й та сама особа;
-висновком експерта за результатами проведення експертизи відео-, звукозапису від 04.102023 № 20237/23-35 (т. 3 а.с. 5-14), відповідно до якого слова та висловлювання, що зафіксовані у відеофайлі «ІНФОРМАЦІЯ_23» та у відеофайлі «ІНФОРМАЦІЯ_48» у фрагментах відеозаписів, вказаних у постанові про призначення цієї експертизи, промовлені однією й тією ж особою;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.08.2022, проведеного за участю свідка ОСОБА_7 та довідкою до фототаблиці, які містять фактичні дані, що цей свідок серед чотирьох фотознімків осіб, на фотознімку № 4 впізнав мешканця м. Феодосія АР Крим, прізвище якого ОСОБА_3, який очолював місцеву організацію козаків та був одним з лідерів проросійських мітингів, що проводились у Феодосії наприкінці лютого - початку березня 2014 року, а також очолював угрупування з числа членів своєї організації, використовуючи її для охорони проросійських заходів на вулицях міста, підтримуючи окупацію півострова Російською Федерацією (т. 2 а.с. 181-183);
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.11.2022, проведеного за участю свідка ОСОБА_10 , та довідкою до фототаблиці, які містять фактичні дані, що цей свідок серед чотирьох фотознімків осіб, на фотознімку № 4 впізнав мешканця м. Феодосія АР Крим, прізвище якого ОСОБА_3, який очолював місцеву організацію козаків та був одним з лідерів проросійських мітингів, що проводились у Феодосії наприкінці лютого - початку березня 2014 року, та очолював блокування Феодосійської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України, а також за участю підпорядкованих йому осіб у «козачій» формі у співпраці з ЗС РФ відбувалось блокування військової частини морської піхоти (т. 2 а.с. 184-186);
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.11.2022, проведеного за участю свідка ОСОБА_6 та довідкою до фототаблиці, які містять фактичні дані, що цей свідок серед чотирьох фотознімків осіб, на фотознімку № 4 впізнав мешканця м. Феодосія АР Крим, прізвище якого ОСОБА_3, який очолював місцеву організацію козаків та був одним з лідерів проросійських мітингів, що проводились у Феодосії АР Крим наприкінці лютого - початку березня 2014 року, та очолював блокування Феодосійської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України, а також він та підпорядковані йому особи у «козачій» формі, сприяли ЗС РФ у блокуванні військової частини морської піхоти НОМЕР_1 у АДРЕСА_3 наприкінці лютого 2014 року (т. 2 а.с. 187-189);
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.10.2023, проведеного за участю свідка ОСОБА_15 та довідкою до фототаблиці, які містять фактичні дані, що цей свідок серед чотирьох фотознімків осіб, на фотознімку № 4 впізнав мешканця м. Феодосія АР Крим ОСОБА_16 , який очолював місцеву організацію козаків, виступав лідером та підбурювачем на проросійських мітингах, що проводились у лютому - березні 2014 року у м. Феодосії, охороняв проросійські масові заходи, підтримуючи таким чином окупацію півострова (т. 2 а.с. 234-237);
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.10.2023, проведеного за участю свідка ОСОБА_17 та довідкою до фототаблиці, які містять фактичні дані, що цей свідок серед чотирьох фотознімків осіб, на фотознімку № 4 впізнав ОСОБА_16 , який був одним з лідерів руху козаків, у лютому-березні 2014 року координував проросійські мітинги у м. Феодосії та очолював угрупування, яке складалося з членів організації козаків та охороняло проросійські заходи, блокували роботу державних установ і військової частини морської піхоти у співпраці з військовими РФ (т. 2 а.с. 238-241);
-листом Офісу Президента України від 12.04.2024 № 48-01/420 (т. 3 а.с. 206), який містить фактичні дані про те, що матеріали щодо припинення громадянства України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з поданою ним заявою або внаслідок втрати громадянства України на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства не надходили.
Оцінюючи твердження захисника про недоведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 1 ст. 111 КК України, суд визнає їх необґрунтованими, оскільки такі доводи спростовуються сукупністю належних та допустимих доказів - показаннями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_18 , які на початку 2014 року перебували у м. Феодосія АР Крим, працювали на різних посадах у різних правоохоронних органах та спостерігали за діями ОСОБА_3 , які виразилися:
1) у проникненні спільно з іншими особами до приміщення Феодосійської міської ради за адресою: АР Крим, м. Феодосія, вул. Земська, 4, на засідання позачергової сесії, блокуванні роботи присутніх депутатів та інших учасників сесії;
2) у проникненні до адміністративної будівлі Феодосійської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України, що знаходилась за адресою: АР Крим, м. Феодосія, вул. Руська 10, та пошкодженні майна, необхідного для її роботи, протиправному перебуванні всередині адміністративної будівлі цього правоохоронного органу та перешкоджанню виконанню посадовими особами правоохоронного органу покладених на них обов'язків;
3) участі у патрулюванні громадських місць, чергуванні на блокпостах, тобто виконання функцій, що покладені на правоохоронні органи;
4) довготривалими (протягом кількох днів) спільними та узгодженими з представниками ЗС РФ діями щодо блокування в'їзду на територію військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, що знаходилась за адресою: АДРЕСА_2 , та виїзду з неї.
Суд констатує переконливість фактичних даних, що містяться у показаннях допитаних свідків та логічну узгодженість цих даних з обставинами, зафіксованими раніше зазначеними відеозаписами та відкритими публікаціями, дослідженими під час судового розгляду, які є належними та допустимими доказами. При цьому суд враховує фактичні дані, зафіксовані відеозаписом інтерв'ю обвинуваченого ОСОБА_3 , яке він дав добровільно « ІНФОРМАЦІЯ_5 », що 16.03.2016 розміщене у відеохостингу «YouTube», за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_6 », та констатує, що під час цього інтерв'ю обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив свою активну участь у блокуванні нормальної роботи органів державної влади та місцевого самоврядування у м. Феодосія АР Крим, а також розміщених там правоохоронних органів та військової частини Збройних Сил України, та розповів як він, разом з іншими козаками приїжджав до військової частини, де перебували військовослужбовці України, та перешкоджав діям цих військовослужбовців, блокуючи ворота військової частини. Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 у ствердній формі сам повідомив невизначеному колу осіб про те, що він цілеспрямовано та умисно вчиняв дії з метою протидії виконанню військовослужбовцями Збройних Сил України покладених на них обов'язків, спільно з іншими особами фактично унеможливив виїзд українських військовослужбовців за межі периметру військової частини, прибуття підкріплення чи доставку необхідного матеріально-технічного забезпечення.
Оскільки такі дії з перешкоджання та протидії виконання військовослужбовцями Збройних Сил України покладених на них завдань були вчинені ОСОБА_3 спільно з іншими особами за обставин, коли на території України у м. Феодосія АР Крим перебували озброєні військовослужбовці ЗС РФ, тобто представники збройних сил держави-агресора, та у взаємозв'язку з діями військовослужбовців держави-агресора, кваліфікація дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 111 КК України як перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто як вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 державної влади, є юридично правильною та обґрунтованою.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 17 Конституції України оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Суд констатує, що за встановлених у даному кримінальному провадженні обставин громадянин України ОСОБА_3 , за попередньою змовою групою осіб, діяв спільно з представники збройних сил держави-агресора, перешкоджав та протидіяв військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України у виконанні завдань, передбачених ч. 2 ст. 17 Конституції України, тобто вчиняв умисні дій на недопущення захисту Збройними Сила України територіальної цілісності та недоторканності території України, а відтак дії обвинуваченим вчинялися з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, у зв'язку з чим кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 110 КК України також є правильною.
Разом з тим, за даними, викладеними на інтернет-сторінці з адресною строкою:«ІНФОРМАЦІЯ_52» (т. 3 а.с. 127-133), 16.03.2016 представники держави-агресора відзначили ОСОБА_3 як особу, яка виступила за возз'єднання з Росією і в лютому-квітні вчиняла дії з блокування військових частин, підконтрольних українській владі, чим фактично підтвердили активні дії обвинуваченого ОСОБА_3 , спрямовані на посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, та його перехід на бік ворога в період збройного конфлікту.
Отже, допитавши свідків та дослідивши матеріали кримінального провадження, оцінивши надані докази з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд визнає, що сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів підтверджується, що:
-своїми умисними діями, вчиненими з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 110 КК України (в редакції Закону № 2341-III);
-своїми умисними діями, вчиненими громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, ОСОБА_3 вчинив державну зраду, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 2341-III).
Формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі та визнане судом недоведеним
Згідно з обвинувальним актом, досудовим розслідуванням встановлено, що наприкінці лютого 2014 року, більш точну дату та час досудовим розслідуванням встановити не надалося можливим, на території міста Феодосія Автономної Республіки Крим із числа представників «козацьких» формувань а також осіб, які прихильно ставились до питання приєднання Автономної Республіки Крим та міста Севастополя до РФ, на основі та прикладі діяльності НЗФ «Самооборона Криму», почали створюватись непередбачені Конституцією та законами України воєнізовані та збройні формування, метою яких було надання підтримки проросійськи налаштованим рухам та партіям, що діяли на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та сприяння військовим підрозділам збройних сил РФ у вчиненні дії по встановленню контролю над територією Кримського півострову, а також над органами виконавчої та законодавчої влади Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
За вищеописаних умов та викладених обставин, на території м. Феодосія Автономної Республіки Крим ОСОБА_3 станом на кінець лютого 2014 року був засновником та керівником громадської організації «Феодосійська міська паланка кримського козацького округу «Міжнародного союзу козацтва», яка зареєстрована 25.05.2004 та діяла на підставі Закону України «Про громадські об'єднання» № 4572-VI від 22.03.2012 (далі Закон), відповідно до якого громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Згідно із ч. 4 вказаного Закону утворення і діяльність громадських об'єднань, мета (цілі) або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, здійснення екстремістської діяльності, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, забороняються. Громадські об'єднання не можуть мати воєнізованих формувань. Інші обмеження права на свободу об'єднання, у тому числі на утворення і діяльність громадських об'єднань, можуть бути встановлені виключно законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей. Громадським об'єднанням не можуть надаватися владні повноваження, крім випадків, передбачених законом.
Так, ОСОБА_3 , з числа членів вказаної громадської організації, розпочав діяльність незаконного воєнізованого формування (далі НВФ) «Феодосійський полк Міжнародного союзу козацтва», діяльність якого жодним чином не врегульована законодавством України. Вказане формування мало організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність, дисципліну та відповідальність за її порушення, однострій із відповідними шевронами «Крым. МСК. Феодосийський козачий полк».
У даному НВФ ставились завдання щоденної діяльності, які полягали в здійсненні силової підтримки військових армії РФ, придушення організованого опору проукраїнські налаштованого населення на території м. Феодосія АР Крим, протистояння правоохоронним органам державної виконавчої влади України, нападі на підприємства, установи та організації. Вказане формування дислокувалось в м. Феодосія АР Крим та мало загальну координацію керівництва.
При цьому, НВФ «Феодосійський полк Міжнародного союзу козацтва» діяло у тісній співпраці з окупаційною владою Російської Федерації в Автономній Республіці Крим. Останні діяли на підтримку російських військ, приймали участь у блокаді українських військових частин, захопленні державних установ на території АР Крим, займалися протистоянням правоохоронним органам державної виконавчої влади України, забезпечували охорону проросійських масових заходів, що проводилися на території міста Феодосія з демонстрацією російської символіки.
Знаючи про початок діяльності не передбачених законами України воєнізованих та збройних формувань, громадянин України ОСОБА_3 , діючи умисно, сприяючи армії РФ в окупації та подальшому відділенні території кримського півострова від України, а також на надання допомоги представникам спецслужб іноземної держави в проведенні підривної діяльності проти України, усвідомлюючи незаконність діяльності НВФ «Феодосійського полку Міжнародного союзу козацтва», будучи достовірно обізнаним, що вказане НВФ не відноситься до воєнізованих формувань, передбачених законодавством України, розуміючи роль та мету його діяльності, наприкінці лютого 2014 року в м. Феодосія АР Крим створив, очолив НВФ «Феодосійського полку Міжнародного союзу козацтва» та почав приймати безпосередню участь у його діяльності. При цьому до його обов'язків входило загальне керівництво підлеглими йому бійцями у складі даного підрозділу, підбір членів до «Феодосійського полку Міжнародного союзу козацтва».
Так, ОСОБА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на створення та безпосередню участь у НВФ «Феодосійського полку Міжнародного союзу козацтва», з 23.02.2014 організовував діяльність очолюваного ним НВФ «Феодосійського полку Міжнародного союзу козацтва» по виконанню завдань щодо організації та охорони мітингів проросійських сил, захоплення адміністративних будівель та установ на території м. Феодосія Автономної Республіки Крим, патрулюванні громадських місць, чергування на блокпостах та перевірки особистих документів громадян.
Зокрема, ОСОБА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на керування та безпосередню участь в НВФ «Феодосійського полку Міжнародного союзу козацтва», з метою сприяння армії РФ в окупації та подальшому відділенні території Кримського півострова від України, а також допомоги представникам спецслужб іноземної держави в проведенні підривної діяльності проти України, в супроводі підконтрольних йому членів НВФ «Феодосійський полк Міжнародного союзу козацтва», 25.02.2014, точний час досудовим розслідуванням встановити не представилось можливим, прибув до площі біля Будинку офіцерів, що розташований за адресою: м. Феодосія АР Крим, вул. Куйбишева, 21, де організував та прийняв участь у незаконному мітингу проросійських сил, який був спрямований на повалення діючої міської влади на території м. Феодосія АР Крим, агітацію до вступу до НВФ «Феодосійського полку Міжнародного союзу козацтва», формування списків бажаючих приєднатися до так званого «Народного ополчення» (майбутніх учасників вказаного НЗФ).
Продовжуючи свою незаконну діяльність, 26.02.2014 ОСОБА_3 в супроводі підконтрольних йому членів НВФ «Феодосійський полк Міжнародного союзу козацтва» прибув до приміщення Феодосійської міської ради за адресою: АР Крим, м. Феодосія, вул. Земська, 4, на засідання позачергової сесії, заблокував присутніх депутатів та інших учасників сесії, де висунув вимоги про створення на території м. Феодосії АР Крим підрозділів народних дружин м. Феодосія з метою протистояння діючій державній владі.
Разом з цим, в період часу з кінця лютого по початку березня 2014 року, більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, приблизно о 7 години 00 хвилин ОСОБА_3 , в супроводі підконтрольних йому членів НВФ «Феодосійський полк Міжнародного союзу козацтва», прибув до адміністративної будівлі Феодосійської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України, що знаходилась за адресою: м. Феодосія, вул. Руська 10, та шляхом пошкодження вхідних дверей проник до вказаного приміщення. Перебуваючи у вказаному приміщенні ОСОБА_3 вимагав від співробітників прокуратури покинути вказане приміщення, разом із підконтрольними йому членами НВФ «Феодосійський полк Міжнародного союзу козацтва» виламав двері приміщення, де зберігалися документи з обмеженим доступом, чим фактично припинив функціонування даної установи.
Крім цього, ОСОБА_3 на початку березня 2014 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, разом з підпорядкованими йому членами НВФ «Феодосійського полку Міжнародного союзу козацтва» прибув до території військової частини НОМЕР_1 , що знаходилась за адресою: АДРЕСА_2 , де спільно з військовослужбовцями РФ здійснив блокування даної військової частини.
Також ОСОБА_3 , у період часу з кінця лютого по березень 2014 року, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, спільно з іншими учасниками незаконного воєнізованого формування «Феодосійський полк Міжнародного союзу козацтва», активно приймав участь у патрулюванні громадських місць разом у м. Феодосія, чергуванні на блокпостах та перевірки особистих документів громадян.
Дії ОСОБА_3 носили тривалий характер у вказаний період часу та виразились в створенні, керуванні та активній участі у діяльності НВФ «Феодосійський полк Міжнародного союзу козацтва». При цьому ОСОБА_3 усвідомлював, що НВФ «Феодосійський полк Міжнародного союзу козацтва», учасником якого він є, діє на території України незаконно, та що його учасники вчиняють опір представникам влади, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішення органами державної влади, місцевого самоврядування, що призвело до окупації території півострова Крим.
У подальшому, після окупації території півострова Крим, ОСОБА_3 представниками окупаційної влади нагороджений медаллю «За защиту Крыма».
ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 260 КК України, а саме в створенні не передбаченого законами України воєнізованого формування, участі у його складі, а також в участі у складі незаконного воєнізованого формування у нападі на установи.
Оцінка доказів в розрізі доводів учасників провадження
Відповідно до положень ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Згідно з вимогами статті 91 КПК у кримінальному провадженні наряду з іншим підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
За змістом ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на прокурора.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України суд повинен оцінювати докази на основі всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Згідно з ч. 2 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Зокрема, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року, Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).
Як зазначив Верховний Суд, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, установлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин було вчинено й обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб'єктивну сторону (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 750/11509/18 (провадження № 51-4261км19), від 15.06.2023 у справі № 127/18026/20 (провадження № 51-3653ск22), від 31.07.2024 у справі № 742/3620/21 (провадження № 51-1719км24), від 31.07.2025 у справі № 991/2084/23 (провадження № 51-5047 км 24)).
Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй висунуто обвинувачення.
Ч. 4 ст. 260 КК України, яка інкримінована ОСОБА_3 , передбачає відповідальність за участь у складі передбачених частинами першою або другою цієї статті формувань у нападі на підприємства, установи, організації чи на громадян.
Разом з тим, ч. 1 ст. 260 КК України передбачена відповідальність за створення не передбачених законами України воєнізованих формувань або участь у їх діяльності.
Встановлюючи відповідальність за створення не передбачених законами України воєнізованих формувань або участь у їх діяльності, законодавець у п. 1 примітки до ст. 260 КК України визначив, що під воєнізованими слід розуміти формування, які мають організаційну структуру військового типу, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість та дисципліну, і в яких проводиться військова або стройова чи фізична підготовка.
Отже, законодавець у п. 1 примітки до ст. 260 КК України імперативно закріпив сукупність обов'язкових ознак воєнізованого формування: 1) наявність організаційної структури військового типу, тобто існування єдиноначальності, підпорядкованості та дисципліни; 2) проводження військової або стройової чи фізичної підготовки.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 17.10.2022 у справі № 686/13801/16-к (провадження № 51-4160кмо20) зазначила, що лексико-граматичне тлумачення норм права є способом з'ясування смислового змісту норми права за допомогою встановлення лексичного і граматичного значення мовних одиниць та їх внутрішньотекстових зв'язків. Застосовувані законодавцем сполучники, які розділяють за текстом закону альтернативні форми зовнішнього вираження окремих видів бездіяльності, виявляють граматичні відношення між членами речення, частинами складного речення і окремими реченнями у складі зв'язного тексту. Сурядні сполучники за значенням, тобто за характером смислових відношень, що ними передаються, поділяються на: сполучні - такі, що виражають відношення перелічення: і, теж, також; розділові - відношення взаємовиключення, чергування дій, явищ, ознак: чи, або; пояснювальні - виражають відношення пояснення: саме, а саме, тобто та ін.; приєднувальні - такі, що передають відношення приєднання, тобто служать для приєднання слів, словосполучень і речень, що містять додаткові зауваження; не передбачені початковим планом висловлення: також, а також та ін.
Таким чином, застосування законодавцем сполучника «і» між обов'язковими ознаками воєнізованого формування виражають відношення перелічення, тобто законодавцем закріплена обов'язкова наявність двох ознак воєнізованого формування: організаційна структура військового типу і проведення підготовки, а застосування розділових сполучників «або» та «чи» (які означають відношення взаємовиключення, чергування ознак) є місцем синтаксичного розриву тексту.
Відтак, на переконання суду, в силу приписів п. 1 примітки до ст. 260 КК України воєнізованим може вважатися лише формування, яке має організаційну структуру військового типу та у якому проводиться військова підготовка або стройова підготовка чи фізична підготовка. Будь-яке формування, має організаційну структуру військового типу - єдиноначальність, підпорядкованість та дисципліну, але в своїй діяльності не проводить один з зазначених видів підготовки, не може вважатися незаконним воєнізованим формуванням в розумінні ст. 260 КК України.
Під час розгляду кримінального провадження судом встановлено, що відповідно до даних, наявних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр), обвинувачений ОСОБА_3 є засновником та керівником Громадської організації «Феодосійська міська паланка Кримського козацького округу «Міжнародного союзу козацтва», яка була створена 25.05.2004, востаннє відомості в Реєстрі про цю громадську організацію змінювалися 27.12.2012, дані про припинення діяльності громадської організації в Реєстрі відсутні (т. 2 а.с. 220-227).
Відтак, суд вважає доведеним те, що у лютому-березні 2014 року обвинувачений ОСОБА_3 був керівником зазначеної громадської організації, яка була створена у 2004 році згідно з чинним на той час законодавством України.
Під час допиту в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_9 дали суду показання, що задовго до подій, які мали місце у лютому-березні 2014 року, козаки в м. Феодосія, в тому числі ОСОБА_3 , збиралися на різні заходи, носили характерний для них одяг, при цьому органи влади та правоохоронні органи в м. Феодосія АР Крим не вбачали будь-яких порушень чинного законодавства в носінні такого вбрання.
Допитавши свідків та дослідивши матеріали кримінального провадження, оцінивши надані докази з точки зору достатності та взаємозв'язку, слід констатувати, що суду не надано доказів, які встановлюють поза розумним сумнівом наявність в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 260 КК України.
Так, за версією сторони обвинувачення, наприкінці лютого 2014 року в м. Феодосія, АР Крим створив та очолив НВФ «Феодосійського полку Міжнародного союзу козацтва» і почав приймати безпосередню участь у його діяльності.
Однак, докази, досліджені під час судового розгляду, не містять фактичних даних про те, що обвинувачений, який на той час був керівником громадської організації, члени якої носили характерний для них одяг, наприкінці лютого 2014 року вчинив які-небуть конкретні дії щодо створення незаконного воєнізованого формування, тобто такої організації, де би проводилася військова або стройова чи фізична підготовка. Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб, вчиняв напади на установи та блокував їх роботу, однак, досліджені судом докази не містить фактичних даних про те, що такий напад здійснювався у складі незаконного воєнізованого формування в розуміння положень п. 1 примітки до ст. 260 КК України. Так само суду не надані докази того, що ОСОБА_3 у лютому-березні 2014 року брав участь у діяльності формування, де би в той час проводилася військова або стройова чи фізична підготовка, що є обов'язковою ознакою діяльності незаконного воєнізованого формування в розумінні положень ст. 260 КК України.
Посилання прокурора на доведений факт носіння ОСОБА_3 та іншими особами у лютому-березні 2014 року специфічного одягу та шевронів, тобто однострою козаків, як доказу винуватості у вчиненні протиправних дій, передбачених ст. 260 КК України, суд відхиляє з огляду на те, що саме по собі носіння однострою не є ознакою належності до незаконного воєнізованого формування. Так, елементи однострою можуть носити охоронці чи представники робітничих професій за умови, якщо роботодавець забезпечує їх спеціальним одягом, який відрізняється від вбрання інших осіб. Однак носіння такого одягу представниками окремої спільноти без доведення конкретних фактів проведення військової або стройової чи фізичної підготовки не може розцінюватися як належність особи до незаконного воєнізованого формування в розумінні положень ст. 260 КК України. Вказане твердження узгоджується зі встановленими на основі показань свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_9 обставинами, що задовго до початку 2014 року ОСОБА_3 та інші особи, які відносили себе до спільноти козаків, носили однострій козаків і правоохоронні органи не вбачали будь-яких порушень чинного законодавства в носінні такого вбрання.
Суд враховує показання допитаних в судовому засіданні свідків, які під час роботи в правоохоронних органах в м. Феодосія АР Крим спостерігали за діями ОСОБА_3 , а під час допиту дали суду показання та визнає такі показання належним та допустимим джерелом доказів. Суд враховує, що жоден допитаний свідок не повідомив суду конкретних фактів вчинення саме ОСОБА_3 дій щодо створення та його участі у діяльності формування, де би проводилася військова або стройова чи фізична підготовка. При цьому суд враховує показання допитаних свідків про те, що у лютому-березні 2014 року ОСОБА_3 під час вчинення інкримінованих йому дій не носив зброю. Крім того, свідок ОСОБА_9 дав суду показання, що централізовано зброя козакам не видавалася.
Таким чином, суд, враховуючи положення п. 1 примітки до ст. 260 КК України, яка була чинною у лютому-березні 2014 року, розглянувши кримінальне провадження в межах пред'явленого обвинувачення з урахуванням ст. ст. 22, 23, 337 КПК України, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи у поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що віднесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, дійшов висновку про необхідність виправдання ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 260 КК України, оскільки не доведено поза розумним сумнівом, що ним вчинене це кримінальне правопорушення.
Призначення покарання
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 110 КК України (в редакції Закону № 2341-III), відносяться до нетяжких злочинів, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 2341-III), відносяться до особливо тяжких злочинів, бере до уваги дані про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, обставини, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлені.
Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом також не встановлені.
Таким чином, зважаючи на той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 , будучи громадянином України, вчинив злочини проти основ національної безпеки України, враховуючи тяжкість вчинених злочинів та особу обвинуваченого, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства та призначає йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч. 2 ст. 110 та ч. 1 ст. 111 КК України, чинних на час вчинення обвинуваченим протиправних дій.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не подавався.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 100, 124, 323, 369-371, 373, 374, 394 КПК України, суд,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 КК України (в редакції Закону № 2341-III), ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 2341-III), та призначити йому покарання:
-за ч. 2 ст. 110 КК України (в редакції Закону № 2341-III) у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;
-за ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 2341-III) у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавленні волі на строк 13 (тринадцять) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту фактичного затримання його у порядку виконання даного вироку.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати у розмірі 21 263 (двадцять одна тисяча двісті шістдесят три) гривні 56 копійок на залучення експертів.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 260 КК України, та виправдати у зв'язку з недоведеністю, що ним вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 260 КК України.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору.
Інформацію про ухвалений вирок опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.
Суддя ОСОБА_20