28 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 465/7314/24
провадження № 61-210ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду
від 05 грудня 2025 року у справі за заявою завідувачки відділення Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» - Данилишин Марії Ігорівни про госпіталізацію
та лікування громадянина ОСОБА_1 в примусовому порядку в умовах психіатричного стаціонару,
У вересні 2024 року в. о. завідувача 03 відділення Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» (далі - КНП «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня») Данилишин М. І. звернулася до суду з заявою про госпіталізацію та лікування громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
в примусовому порядку в умовах психіатричного стаціонару.
Франківський районний суду м. Львова рішенням від 18 вересня 2024 року заяву завідувача відділення КНП «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» Данилишин М. І. про госпіталізацію та лікування громадянина ОСОБА_1
в примусовому порядку в умовах психіатричного стаціонару задовольнив.
Львівський апеляційний суд постановою від 18 грудня 2024 року за наслідками розгляду апеляційної скарги першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури, поданої в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Франківського районного суду м. Львова від 18 вересня 2024 залишив без змін.
Верховний Суд постановою від 17 вересня 2025 року за результатами розгляду касаційних скарг Львівської обласної прокуратури, ОСОБА_1 , постанову Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року скасував, справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.?
Львівський апеляційний суд постановою від 05 грудня 2025 року рішення Франківського районного суду м. Львова від 18 вересня 2024 року скасував
та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні заяви завідувачки відділення КНП «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» про госпіталізацію
та лікування громадянина ОСОБА_1 в примусовому порядку в умовах психіатричного стаціонару - відмовив.
19 березня 2026 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 05 грудня 2025 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 24 березня 2026 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано заявнику звернутися
до Верховного Суду із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 05 грудня 2025 року,
у якому зазначити поважні причини пропуску такого строку та надати
на підтвердження такого пропуску відповідні докази, уточнену редакцію касаційної скарги разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи, у якій зазначити місцезнаходження Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня».
08 квітня 2026 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку, направив
на адресу Верховного Суду матеріали на усунення недоліків, до яких додав клопотання про поновлення строку та касаційну скаргу з додатками.
Розглядаючи матеріали на усунення недоліків, Верховний Суд приходить
до висновку, що вимоги ухвали Верховного Суду від 24 березня 2026 року ОСОБА_1 виконано частково, оскільки додані до матеріалів на усунення недоліків копії касаційних скарг, датовані 18 березням 2026 року, не підписані заявником. Крім того, у них повторно не зазначено місцезнаходження Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня».
На підставі викладеного суд доходить висновку, що ОСОБА_1 не в повній мірі виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 24 березня 2026 року, що у свою чергу позбавляє суд можливості вирішити питання по суті касаційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги
у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Оскільки у відведений судом строк, станом на 28 квітня 2026 року, недоліки касаційної скарги усунуто частково, касаційна скарга підлягає поверненню заявнику.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 05 грудня 2025 року у справі за заявою завідувачки відділення Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» - Данилишин Марії Ігорівни про госпіталізацію та лікування громадянина ОСОБА_1
в примусовому порядку в умовах психіатричного стаціонару вважати неподаною
та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк