28 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 642/2014/25
провадження № 61-4947ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут», в інтересах якого діє адвокат Юркова Тетяна Сергіївна, на рішення Холодногірського районного суду м. Харкова від 15 вересня
2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 12 березня
2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут», Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро кредитного стягнення», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрборг» про захист персональних даних споживача,
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» (далі - ТОВ «Харківгаз збут»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро кредитного стягнення» (далі - ТОВ «Бюро кредитного стягнення»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрборг» (далі - ТОВ «Укрборг»), відповідно до якого, з урахуванням заяви про зміну предмета спору, просив:
- визнати незаконною передачу ТОВ «Харківгаз збут» персональних даних ОСОБА_1 третім особам - ТОВ «Бюро кредитного стягнення» і ТОВ «Укрборг»та зобов'язати виконувати обов'язок зі збереження персональних даних ОСОБА_1 , отриманих при наданні послуг, шляхом утримання від передачі третім особам з метою спонукання стягнення заборгованості;
- зобов'язати ТОВ «Бюро кредитного стягнення»видалити з бази даних ТОВ «Бюро кредитного стягнення» всю інформацію про ОСОБА_1 як таку, що отримана незаконно та припинити неправомірні дії, що полягають у дзвінках та повідомленнях на номер телефону ОСОБА_1 щодо заборгованості перед ТОВ «Харківгаз збут»;
- зобов'язати ТОВ «Укрборг» видалити з бази даних ТОВ «Укрборг» всю інформацію про ОСОБА_1 як таку, що отримана незаконно та припинити неправомірні дії, що полягають у дзвінках та повідомленнях на номер телефону НОМЕР_1 ОСОБА_1 щодо заборгованості перед ТОВ «Харківгаз збут».
Рішенням Холодногірського районного суду м. Харкова від 15 вересня
2025 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 12 березня 2026 року, позов задоволено.
Визнано незаконною передачу ТОВ «Харківгаз збут» персональних даних ОСОБА_1 третім особам - ТОВ «Бюро кредитного стягнення» та ТОВ «Укрборг».
Зобов'язано ТОВ «Харківгаз збут» виконувати обов'язок зі збереження персональних даних ОСОБА_1 , отриманих при наданні послуг, шляхом утримання від передачі третім особам з метою спонукання стягнення заборгованості.
Зобов'язано ТОВ «Бюро кредитного стягнення»видалити з бази даних ТОВ «Бюро кредитного стягнення» всю інформацію про ОСОБА_1 як таку, що отримана незаконно.
Зобов'язано ТОВ «Бюро кредитного стягнення» припинити неправомірні дії, що полягають у дзвінках та повідомленнях на номер телефону НОМЕР_1 ОСОБА_1 щодо заборгованості перед ТОВ «Харківгаз збут».
Зобов'язано ТОВ «Укрборг» видалити з бази даних ТОВ «Укрборг» всю інформацію про ОСОБА_1 як таку, що отримана незаконно.
Зобов'язано ТОВ «Укрборг» припинити неправомірні дії, що полягають у дзвінках та повідомленнях на номер телефону НОМЕР_1 ОСОБА_1 щодо заборгованості перед ТОВ «Харківгаз збут».
Стягнуто в рівних частках ТОВ «Харківгаз збут», ТОВ «Бюро кредитного стягнення», ТОВ «Укрборг» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 28 000 грн, а саме по 9 333,33 грн з кожного.
Стягнуто в рівних частках із ТОВ «Харківгаз збут», ТОВ «Бюро кредитного стягнення», ТОВ «Укрборг» на користь держави судовий збір в розмірі
1 211,20 грн, а саме по 403,73 грн з кожного.
13 квітня 2026 року через підсистему Електронний суд представник ТОВ «Харківгаз збут» - адвокат Юркова Т. С. подала касаційну скаргу на рішення Холодногірського районного суду м. Харкова від 15 вересня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 12 березня 2026 року у справі № 642/2014/25, які просить скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини «с» статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України
(є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення
(res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
Відповідно до пунктів 2, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом спору у розглядуваній справі є немайнові вимоги про захист персональних даних споживача.
З огляду на характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, справа № 642/2014/25 є малозначною, як справа незначної складності, що не належить до справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження та справ, ціна позову в яких перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Про належність цієї справи до категорії малозначних вказував і суд першої інстанції в ухвалі від 29 квітня 2025 року про відкриття провадження.
Оскільки справа № 642/2014/25 є малозначною, ухвалені у ній судові рішення можуть бути оскаржені виключно за наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга не містить доводів про те, що суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково, водночас ТОВ «Харківгаз збут» посилається на наявність випадку, передбаченого підпунктом в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, вказуючи, що розглядувана справа має для нього виняткове значення.
Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то Верховний Суд зазначає, що оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційний скарзі.
Заявником не доведено, а колегією суддів не встановлено виняткового значення розглядуваної справи для ТОВ «Харківгаз збут». Судами вирішено індивідуальний спір, на підставі доказів наданих у конкретній справі та встановлених обставин.
Незгода відповідача із оскарженими судовими рішеннями не є сама по собі обставиною, що свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги, зокрема, категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут», в інтересах якого діє адвокат Юркова Тетяна Сергіївна, на рішення Холодногірського районного суду м. Харкова від 15 вересня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 12 березня 2026 року у справі
№ 642/2014/25.
Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников