18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
01 квітня 2026 року Справа № 925/1096/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Ібрагімова Є.Р.,
за участі представників сторін:
від позивача - Нестерко І.О. - адвокат,
від відповідача - представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву приватного підприємства «Ді Проект»
про вирішення питання про судові витрати після ухвалення
рішення
у справі
за позовом приватного підприємства «Ді Проект», м. Черкаси
до Черкаського міського центру соціальних служб, м. Черкаси
про стягнення 1 147 972 грн. 69 коп.,
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 17 березня 2026 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Черкаського міського центру соціальних служб (код ЄДРПОУ 22791479, вул. Благовісна, 170, м. Черкаси) на користь приватного підприємства «Ді Проект» (код ЄДРПОУ 36949508, вул. Лазарєва, 6/1, м. Черкаси) - 1 110 861 грн. 49 коп. боргу та 13 329 грн. 34 коп. судового збору. В решті вимог в позові відмовлено.
В судовому засіданні, що відбулося 17 березня 2026 року представник позивача заявив клопотання про стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 75 000 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 17 березня 2026 року призначено судове засідання для розгляду заяви приватного підприємства «Ді Проект» про вирішення питання про судові витрати на 12 год. 00 хв. 01 квітня 2026 року.
Представник позивача в судовому засіданні заяву підтримав та просив суд стягнути з відповідача 75 000 грн. витрат на правничу допомогу.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
31 березня 2026 року відповідач подав суду заперечення в якому просив відмовити у задоволенні заяви про винесення додаткового рішення. В обґрунтування заперечення відповідач вказав, що зміст позовної заяви, кількість процесуальних дій представника позивача, складність справи, вартість гонорару адвоката позивача є необґрунтовано завищеною та такою, що не відповідає вимогам ГПК України відносно стягнення в якості судових витрат на правову допомогу.
В судовому засіданні, яке відбулося 01 квітня 2026 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення зі справи №925/1096/25.
Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення та заслухавши доводи представника позивача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частин 5, 6 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.
Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Такий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).
Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону №5076-VI).
Закон №5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Частинами 1 та 2 статті 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді в розмірі 75 000 грн. 00 коп. позивачем надано:
1) копію договору про надання правової допомоги №15/01-2024 від 15 січня 2024 року;
2) копію додатку №2 від 15 січня 2024 року до договору про надання правової допомоги №15/01-2024 від 15 січня 2024 року;
3) копію акту здачі - приймання наданих послуг від 17 березня 2026 року;
4) копію рахунку на оплату №3 від 17 березня 2026 року на суму 75 000 грн.00 коп.;
5) копію платіжної інструкції від 19 березня 2026 року №2102.
Судом встановлено, що 15 січня 2024 року між приватним підприємством «Лі Проект» (клієнт, замовник) та адвокатом Нестерко І.О. (адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги №15/01-2024 свід 15 січня 2024 року.
Умовами договору про надання правової допомоги №15/01-2024 від 15 січня 2024 року сторони передбачено:
п. 1.1. адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов'язаний сплатити винагороду (гонорар) та витрати, необхідні для виконання його доручень, у порядку та строки обумовлені сторонами у договорі;
3.1. цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2024 року, але в будь - якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань;
4.1. гонорар є формою винагороди адвоката із надання правової допомоги клієнту;
4.2. за правову допомогу, передбачену в п. 1.2. договору клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар). Розмір винагороди адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього договору;
4.3.фактичні витрати щодо виконання адвокатом зобов'язань за договором, не включаються в розмір гонорару та оплачуються клієнтом окремо, шляхом перерахування коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок адвоката.
Додатком №2 від 15 січня 2024 року до договору про надання правової допомоги №15/01-2024 від 15 січня 2024 року сторони п. 3 погодили, що виконавець на умовах даного договору зобов'язався надати наступні послуги замовнику, а виконавець зобов'язався оплатити їх згідно наступного орієнтовного розрахунку:
1) захист прав та інтересів клієнта у судовій справі за позовом приватного підприємства «Ді Проект» до Черкаського міського центру соціальних служб (підготовка процесуальних документів, подання адвокатських запитів, участь у судових засіданнях) у справі №925/1096/25.
Вартість за 1 годину надання юридичних послуг - 2 000 грн. 00 коп.
Кількість годин, загальна вартість послуг та кінцевий термін виконання визначається сторонами та узгоджується в акті здачі - приймання наданих послуг.
В п. 5. додатку №2 сторони також визначили, що вартість однієї години надання юридичних послуг становить 2 000 (дві тисячі) гривень 00 коп.
Пунктом 6 додатку №2 сторони погодили, що за досягнення позитивного результату у справі клієнт додатково сплачує адвокату додаткову винагороду «гонорар успіху». Ця сума є договірною та становить 40 000 грн. (сорок тисяч) 00 коп.
п. 9 додатку №2 даний додаток є невід'ємною частиною договору про надання правової допомоги №15/01-2024 від 15 січня 2024 року.
Згідно наданого позивачем акту здачі - приймання наданих послуг від 17 березня на захист прав та інтересів замовника, представництво інтересів замовника у судовій справі за позовом приватного підприємства «Ді Проект» до Черкаського міського центру соціальних служб про стягнення коштів (складання процесуальних документів, підготовка та подання адвокатських запитів, представництво інтересів замовника в суді) №925/1096/25:
- кількість годин надання юридичних послуг - 17,5 год;
- вартість за 1 годину надання юридичних послуг - 2 000 грн. 00 коп.;
- загальна вартість послуг - 35 000 грн. 00 коп.;
- кінцевий термін виконання - 17 березня 2026 року.
В п. 3 акту вказана орієнтована деталізація наданих послуг:
- 22 липня 2025 року - підготовка а подання адвокатського запиту, витрачено 1 годину;
- 08 вересня 2025 року - підготовка та подання позовної заяви, витрачено 10 годин;
- 29 вересня 2025 року - підготовка та подання відповіді на відзив, витрачено 2,5 години;
Участь в судових засіданнях:
- 07 жовтня 2025 року - 1 година;
- 26 листопада 2025 року - 1,5 години;
- 27 лютого 2026 року - 1 година;
- 17 березня 2026 року - 0,5 годин.
Пунктом 4 додатку №2 сторони погодили, що загальна вартість наданих послуг становить 75 000 грн. 00 коп. (35 000 грн.00 коп. за фактично надані послуги та 40 000 грн. 00 коп. «гонорар успіху»).
Акт здачі - приймання наданих послуг від 17 березня 2026 року підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Матеріалами справи підтверджується, надання адвокатом позивачу зазначених в акті послуг з правничої допомоги, зокрема подання суду відповідних заяв по суті справи, а також участь адвоката в судових засіданнях, що відбулися 07 жовтня 2025 року, 26 листопада 2025 року, 27 лютого 2026 року та 17 березня 2026 року.
Позивачем було сплачено адвокату 75 000 грн. 00 коп., що підтверджується копією платіжної інструкції від 19 березня 2026 року №2102.
Суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Даний позов надійшов до суду вже після розгляду судом первісного позову зі справи №925/719/24.
Отже, характер спірних правовідносин та предмету спору по даній справі для адвоката позивача не був новим, а тому витрачений час для підготовки та подання позовної заяви, на думку суду, є завищеним.
Суд вважає, що в даному випадку 5 годин для адвоката з досвідом роботи було цілком достатньо для підготовки та подання даного позову.
Крім того, оскільки позов суд задовольнив частково то відшкодуванню підлягає лише половина винагороди «гонорару успіху».
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 45 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу (25 000, 00 грн. витрат + 20 000, 00 грн. гонорару успіху).
Отже, з урахуванням положень ст. 244 ГПК України суд вважає за необхідне прийняти додаткове рішення по даній справі.
Керуючись ст. 86, 126, 129, 233, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Стягнути з Черкаського міського центру соціальних служб (код ЄДРПОУ 22791479, вул. Благовісна, 170, м. Черкаси) на користь приватного підприємства «Ді Проект» (код ЄДРПОУ 36949508, вул. Лазарєва, 6/1, м. Черкаси) - 45 000 грн. 0 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.
Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку та строки визначені ст. 241 ГПК України.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.
Повне додаткове рішення складено 27 квітня 2026 року.
Суддя А.В.Васянович