8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"28" квітня 2026 р. м ХарківСправа № 922/1414/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
розглянувши матеріали
позовної заяви1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) 2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )
до Центрального відділення Публічного акціонерного товариства МТБ "МТБ БАНК" в м. Харкові (61002, м. Харків, вул. Свободи, 36-А)
про стягнення коштів
24.04.2026 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Центрального відділення Публічного акціонерного товариства МТБ "МТБ БАНК" в м. Харкові про стягнення коштів.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без руху з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
При цьому, надана позивачем до суду позовна заява викладене у письмовій формі (написана від руки), та частина її змісту не придатна до читання оскільки частина її змісту написана від руки таким почерком, який не дозволяє повністю зрозуміти її зміст, так як окремі слова, словосполучення та речення неможливо прочитати. Крім того, зміст позовної заяви викладено неакуратно, містить помилки, що ускладнює розуміння її змісту, та встановлення усіх дат, цифр тощо, що не відповідає вищевикладеним вимогам Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Як вбачається із позовної заяви, позивачем не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) Центрального відділення Публічного акціонерного товариства МТБ "МТБ БАНК" в м. Харкові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) позивача-2 ОСОБА_2 , а також зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) позивача-1 ОСОБА_1 нечитабельним почерком, з якого не можливо встановити відповідний номер облікової картки платника податків.
Разом з тим, у позовній заяві не зазначено юридичний статус ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Також, позивачем не зазначено щодо наявності або відсутності у сторін електронного кабінету, що суперечить вищевикладеним вимогам Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, правові підстави позову.
При цьому, статтею 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема викладених у пунктах 1- 21 частини 1 даної статті.
З аналізу вищевикладеного слідує, що позовна заява в господарських правовідносинах повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначення доказів, що ці обставини підтверджують, тобто позивач описує факти, які призвели до спору у господарських правовідносинах, та надає до суду документальні підтвердження цих фактів, які відповідають позовним вимогам.
Проте, позивачами позовну заяву подано до суду з порушенням вимог пунктів 4, 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, що не відповідає положенням Господарського процесуального кодексу України, оскільки не зазначено спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Крім того, позивачами не визначено, яка саме господарська ситуація призвела до виникнення спору, та чиї права та ким були порушені із урахуванням вимог статті 20 Господарського процесуального кодексу України. Суд звертає увагу позивачів, що виклад обставин має бути логічно пов'язаний з позовними вимогами, та зазначенням обґрунтування із урахуванням законодавства, у тому числі і викладення прохальної частини позовної заяви.
Відповідно до пунктів 6, 7 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору та відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Проте позивачами вищевказаних вимог пунктів 6, 7 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України дотримано не було, що не відповідає положенням Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пунктів 8, 9, 10 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. Підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте позивачем вищевказаних вимог пунктів 8, 9, 10 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України дотримано не було, що не відповідає положенням Господарського процесуального кодексу України.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Проте, позивачами до позовної заяви не додано доказів на підтвердження направлення копій позовної заяви і доданих до неї документів на адресу Центрального відділення Публічного акціонерного товариства МТБ "МТБ БАНК" в м. Харкові.
Частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Отже, імперативною нормою визначений обов'язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази.
Так, відповідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами.
Частинами 1 та 2 статті 91 ГПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частинами 4 та 5 статті 91 ГПК України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Згідно приписів пункту 5.26 Державної Уніфікованої системи документації ДСТУ 4163:2020 відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».
Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту «Підпис» на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, встановив, що документ доданий до позовної заяви, а саме Передавальний акт балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів №2143 від 01.12.2021 разом з зміною показників балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів, що відображені у передавальному акті не засвідчені взагалі, а відтак у суду відсутні підстави вважати, що подані документи є належними доказами у розумінні ст.ст. 76-79, 91 ГПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.07.2018 №904/8549/17).
Неправильно засвідчені або незасвідчені копії документів є недопустимими доказами фактичних обставин справи та є підставою для скасування судового рішення у справі (Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2018р. у справі №904/8549/17).
Натомість, позивачем в порушення вищевказаних вимог надано до суду окремі частини документів у виді таблиць, з яких не можливо встановити належність таких доказів, які в свою чергу не засвідчені належним чином у відповідності до чинного законодавства, а також додано копію додаткової угоди №2 до кредитного договору №00051/КН від 31.07.2008, який в свою чергу не засвідчені належним чином у відповідності до чинного законодавства.
Виходячи з наведеного вбачається, що позивачами до позовної заяви не надано доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оформлених у відповідності до норм чинного законодавства.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
За приписами частини 1 статті 163 ГПК України ціна позову визначається:
1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;
2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;
3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Проте, позивачем у позовній заяві не зазначено ціни позову.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом пунктів 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивачі просять зобов'язати відповідача повернути борг, проте не зазначено загальний розмір коштів які підлягають поверненню.
За таких обставин, беручи до уваги відсутність обґрунтованого розміру суми коштів яка підлягає поверненню у суду відсутня можливість встановити розмір судового збору який підлягає сплаті за подання даної позовної заяви.
Разом з тим, позивачами до позовної додано квитанцію №Н258503 від 12.11.2021 на суму 6 058,80 грн., платником зазначено " ОСОБА_3 ", призначення платежу "Судовий збір за позовом ОСОБА_3 , Господарський суд Харківської обл. ОСОБА_3 ".
Відповідно до Довідки про повторне використання квитанції від 24.04.2026 виданою по справі №922/1414/26 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Центральне відділення Публічного акціонерного товариства МТБ "МТБ БАНК" в м.Харкові про стягнення коштів у зв'язку з тим, що квитанція № Н258503 від 12.11.2021 на суму 6058,8 грн. вже використовується в якості доказу сплати судового збору в справі № 922/6/24.
За таких обставин, позивачами до позовної заяви не додано належних доказі на підтвердження сплати судового збору.
При цьому, позивачами в порушення вищевказаних вимог Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви не додано жодного документу, який підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 4 статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, позивачем в порушення вищезазначених вимог Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви не надано документів, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим статті 8 Конституції України та статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд на підставі статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" № 28249/95).
"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі Дія-97 проти України (Diya 97 v. Ukraine), заява №19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).
Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми позовної заяви обов'язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.
Таким чином, позивачу потрібно усунути вищевикладені недоліки позовної заяви у встановлені судом строки.
Згідно частини 1, частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу час на усунення недоліків.
Суд звертає увагу позивача, що за умовами частини 3, частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до Господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовну заяву (вх.№1414/26 від 24.04.2026) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишити без руху.
2. Надати позивачу строк, який становить 5 днів з дня отримання ним ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, а саме:
- надати позовну заяву належного змісту та придатну до читання (викладену чітким почерком, який дозволяє повністю зрозуміти її зміст, із чітким зазначення дат, та цифр);
- надати роз'яснення щодо юридичного статусу позивачів;
- зазначити усі реквізити сторін із урахуванням даних що наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та відповідно до вимог пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України;
- надати інформацію щодо наявності у позивачів та відповідача зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) відповідно до вимог статті 6 Господарського процесуального кодексу України;
- надати письмові пояснення щодо ціни позову;
- надати зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
- надати виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову (із зазначенням порушених господарських прав позивача);
- надати докази направлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу;
- надати відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- надати відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- надати інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- надати підтвердження позивачів про те, що ними не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- надати докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- надати до суду докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги оформлених у відповідності до норм чинного законодавства.
3. Попередити позивача про те, що не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, згідно частини четвертої статті 174 ГПК України має наслідком визнання заяви не поданою і повернення її позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.
Дата підписання: 28.04.2026.
СуддяТ.О. Пономаренко