28 квітня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/256/26
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
розглянувши заяву №8/04/26 від 23.04.2026 (вх. №291 від 23.04.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів" (58005, Чернівецька область, Чернівецький район, місто Чернівці, вулиця Головна, будинок 187)
про видачу судового наказу
про стягнення з боржника - Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області (46008, місто Тернопіль, вулиця Микулинецька, будинок 20) 25638,90 грн боргу.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів" звернулось до Господарського суду Тернопільської області із заявою №8/04/26 від 23.04.2026 (вх. №291 від 23.04.2026) про видачу судового наказу про стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області 25638,90 грн боргу.
Заяву обґрунтовано невиконанням з боку Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області договору про постачання електричної енергії №201 від 17.12.2024, в частині оплати електричної енергії згідно актів приймання - передавання №2335 за листопад 2025 року на суму 19052,76 та №2570 за вісім днів грудня 2025 року на суму 6586,14 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2026 вказану заяву передано для розгляду судді Шумському І.П.
Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд відмовляє у видачі судового наказу з таких підстав.
Порядок та форма звернення до суду з заявою про видачу судового наказу до господарського суду визначені Господарським процесуальним кодексом України (надалі - ГПК України), зокрема розділом II “Наказне провадження».
Відповідно до ч. 2 ст. 12 ГПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
У ч. 1 ст. 147 ГПК України зазначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги (ч. 2 ст. 147 ГПК України).
Як визначено у ч. 1 ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір (ч.2 ст. 148 ГПК України).
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви.
Норми Господарського процесуального кодексу України передбачають можливість задоволення заяви про видачу судового наказу лише за умови безспірності вимог, відповідно заявник/стягувач, крім іншого, має надати документи, що вказують на правильність та безспірність грошових вимог.
Таким чином безспірні вимоги мають бути підтверджені відповідними доказами.
Наявність спору можна встановити: відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають враховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором).
Вимоги до форми і змісту заяви про видачу судового наказу наведені у ст. 150 ГПК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 154 ГПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
У ч. 2 ст. 150 ГПК України зазначено, що у заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно із вимогами ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (ч. 3 ст. 150 ГПК України).
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
При дослідженні матеріалів поданої заяви, судом встановлено, що до заяви про видачу судового наказу №8/04/26 від 23.04.2026 (вх. №291 від 23.04.2026) додана копія заяви №8/04/26 від 23.04.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" до боржника Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за листопад 2025 року та 8 днів грудня 2025 року в сумі 25638,90 грн, яка виникла внаслідок неналежного виконання договору про постачання електричної енергії №201 від 17.12.2024, з такими додатками: 1) копія витягу з ЄДРПОУ ТОВ "ГОЕР"; 2) копія витягу з ЄДРПОУ ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області; 3) Постанова НКРЕКП № 2166 від 17.11.2021; 4) копія договору про постачання електричної енергії споживачу № 201 від 17.12.2024 з додатками; 5) копія додаткової угоди №__ від __ до договору № 201 від 17.12.2024; 6) скриншот сторінки електронної пошти заявника про надіслання ним 08.12.2025 о 09:18 на зазначену у договорі електронну адресу ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області 1 повідомлення - розрахунку за листопад; 7) копії рахунків №2359 від 08.12.2025 на суму 19052,76 грн та № 6 від 05.01.2026 на суму 6586,14 грн за спожиту електричну енергію за листопад 2025 року та грудень 2025 року; 8) копії актів приймання - передачі електроенергії №2335 за листопад 2025 року на суму 19052,76 грн та №2570 за грудень 2025 року на суму 6586,14 грн; 9) копія акту звірки взаємних розрахунків за період: 01.01.2025 - 23.04.2026; 10) копія листа №690/44 від 22.01.2026 АТ "Тернопільобленерго" про обсяг споживання ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області електроенергії за період листопад - грудень 2025 року; 11) квитанція про сплату судового збору.
У заяві про видачу судового наказу заявник вказує про надіслання на електронну адресу споживача проекту додаткової угоди № 6, в якій визначено ціну за 1 кВт/год в сумі 11,76096 грн з ПДВ, а на підтвердження направлення додаткової угоди додає знімок екрану з електронної пошти.
ТОВ "Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів" зазначено, що відповідно до п. 14.5.2. договору умови вважаються зміненими на запропонованих електропостачальником умовах, якщо споживач не надав електропостачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін у встановлений п. 14.5.1. договору термін.
З урахуванням змісту вказаного пункту договору, оскільки споживачем не було надано письмового пояснення щодо відмови від додаткової угоди у встановлений договором строк, на підставі зазначених умов договору, заявником стверджено, що дана додаткова угода вважається підписаною (акцептованою), а умови щодо нової ціни - погодженими з 01.11.2025.
У заяві про видачу судового наказу заявник вказує на наявність у боржника заборгованості за договором про постачання електричної енергії №201 від 17.12.2024, спожитої за період з 01.11.2025 до 08.12.2025 у розмірі 25638,90 грн.
Ним стверджено, що споживач не оплатив надіслані йому акти приймання передачі електороенергії №2335 за спожиту у листопаді 2025 року електроенергію обсягом 1620 кВт/год., вартістю 19052,76 грн та №2570 за спожиту у грудні 2025 року електроенергію обсягом 560 кВт/год., вартістю 6586,14 грн.
Згідно з п. 5.3 договору вартість 1 кВт/год становить 9,867144 грн з ПДВ.
Пункт 14.1 договору передбачає, що зміни до цього договору про закупівлю можуть вноситись відповідно до норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та з урахуванням п.19 Особливостей і оформляються шляхом укладання відповідної додаткової угоди, яка підписується уповноваженими представниками обох сторін, скріплюється печатками сторін та є невід'ємною частиною цього договору.
Додаткові угоди та додатки до договору є його невід'ємними частинами і набувають чинності у разі, якщо вони викладені в письмовій формі, підписані уповноваженими представниками сторін (п. 14.2 договору).
Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору (у тому числі про будь-яке збільшення ціни) споживача з інформуванням про право споживача розірвати договір без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови. Дата, з якої починають діяти зміни до договору погоджуються сторонами в додаткових угодах (п. 14.3 договору).
Пропозиція щодо внесення змін до цього договору надсилається ініціатором на офіційну електронну та/або поштову адресу іншої сторони. Пропозиція має містити обґрунтування (в т. ч. документальне підтвердження у разі збільшення ціни) необхідності внесення таких змін договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Обмін інформацією щодо внесення змін до договору здійснюється у письмовій формі. Для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку, сторони можуть використовувати інформацію з сайту ДП «Оператор ринку» - https://www.oree.com.ua/.
Зміна ціни за одиницю товару може бути здійснена не частіше 1 (одного) разу протягом розрахункового періоду. Нову (змінену) ціну застосовують з першого числа наступного розрахункового періоду (календарного місяця) і залишають незмінною до його завершення (п. 14.4 договору).
Відповідно до п. 14.5 договору у разі надання у встановленому порядку електропостачальником споживачу повідомлення про зміни умов договору про постачання електричної енергії (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу)) та/або змінами в нормативно - правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення), про що зазначається у повідомленні, зокрема:
14.5.2 зміненим на запропонованих електропостачальником умовах - якщо споживач не надав електропостачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін у встановлений п. 14.5.1. договору термін.
Відповідно до п. 5.5, п. 5.6 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Приймання - передача електричної енергії, поставленої постачальником та прийнятої споживачем у розрахунковому періоді, оформлюється шляхом підписання сторонами щомісячних актів приймання - передачі.
Згідно з п. 5.9 договору оплата за договором має бути здійснена споживачем у строк, який не може бути більшим ніж 10 (десять) банківських днів з дати отримання та підписання сторонами акту приймання-передачі електричної енергії.
Наявна у матеріалах справи додаткова угода до договору №201 від 17.12.2024 про збільшення ціни з 01.11.2025 до 11,76096 грн з ПДВ не підписана споживачем.
Матеріали справи не містять доказів надіслання споживачу та отримання ним додаткової угоди до договору №201 від 17.12.2024, відповідно до якої з 01.11.2025 змінено (збільшено) ціну за 1 кВт/год до 11,76096 грн з ПДВ, попри твердження заявника про її надіслання споживачу на електронну адресу у самому тексті заяви про видачу судового наказу, та твердження про прийняття таких змін споживачем відповідно до змісту п. 14.5.2 договору, за відсутності письмової заяви про незгоду/неприйняття змін останнім.
Наявні в матеріалах заяви про видачу судового наказу акти приймання передачі електроенергії №2335 за листопад 2025 року на суму 19052,76 грн та №2570 за період з 01.12.2025 до 08.12.2025 на суму 6586,14 грн не підписані споживачем.
Матеріали справи також не містять доказів надіслання споживачу та отримання ним актів приймання - передачі електроенергії за листопад - грудень 2025 року, попри твердження заявника про їх надіслання споживачу у самому тексті заяви про видачу судового наказу.
Отже, суд доходить висновку, що з наявних матеріалів неможливо визначити погоджену сторонами ціну за 1 кВт/год починаючи з листопада 2025 року та визначити момент настання строку оплати спожитої електричної енергії за вказаний у заяві період.
Таким чином, додані до заяви про видачу судового наказу документи не підтверджують безспірність заявлених вимог.
Враховуючи викладене, суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю "Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів" у видачі судового наказу про стягнення боргу на підставі п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
З урахуванням ч.1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 12, 147, 148, 150, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України,
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Гарантована Оптимізація Енергетичних Ресурсів" у видачі судового наказу про стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області 25638,90 грн боргу.
2. В порядку ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 28.04.2026.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та строки встановлені ст.ст. 256,257 ГПК України.
Ухвалу складено та підписано 28.04.2026.
Суддя І.П. Шумський