23 жовтня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/299/24
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Боровця Я.Я.
за участю секретаря судового засідання Шевчук К.О.
Розглянув матеріали скарги (вх.№6346 від 09.09.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на бездіяльність державного виконавця Кременецького відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
у справі №921/299/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
до відповідача Державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу"
про стягнення 22 129 530,63 грн заборгованості.
За участю органу ДВС - Кременецький відділ державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Кременець, Тернопільська область.
У судове засідання учасники судового процесу не з"явилися.
Фіксування судового засідання технічними засобами здійснюється відповідно до статті 222 ГПК України.
Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило.
У судовому засіданні 23.10.2025 оголошено скорочену ухвалу.
Встановив:
У провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа №921/299/24 за позовом Товариства з обмеженою діяльністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до відповідача Державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" про стягнення 22 129 530,63 грн заборгованості.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 28.08.2024 у справі №921/299/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" основний борг у сумі 14 731 020 грн 01 коп., пеню в сумі 1 466 092 грн 98 коп. , три проценти річних у сумі 847 658 грн 47 коп., інфляційні втрати у сумі 3 618 666 грн 19 коп., 265 554 грн 37 коп. судового збору. В решті позову відмовлено.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 апеляційну скаргу товариства з обмеженою діяльністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 28.08.2024 у справі №921/299/24 - залишено без змін.
27.11.2024 Господарським судом Тернопільської області на виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 28.08.2024 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі №921/299/24, на підставі статті 327 Господарського процесуального кодексу України, видано відповідний наказ.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.01.2025 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 28.08.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі №921/299/24 в оскаржуваній частині залишено без змін.
09.09.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із скаргою на бездіяльність державного виконавця Кременецького відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на підставі статті 339-1 ГПК України (вх. №6346), в якій просить:
- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Кременецького відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №60875913, до складу якого входить виконавче провадження №76897549 з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 27.11.24 № 921/299/24,
- зобов'язати державного виконавця Кременецького відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції усунути порушення прав стягувача - акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №60875913, до складу якого входить виконавче провадження №76897549 з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 27.11.24 № 921/299/24, провести виконавчі дії в порядку виконавчого провадження у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", а саме: направити до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" платіжні вимоги про списання грошових коштів, які містяться на рахунку НОМЕР_1 в межах суми боргу.
Розпорядженням заступника керівника апарату Господарського суду Тернопільської області від 09.09.2025, у зв'язку із перебуванням судді Руденка О.В. з 04.08.2025 по 12.09.2025 у відпустці, відповідно до п.2.3.41 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду скарги, призначено повторний автоматизований розподіл справи №921/299/24 за результатами якого визначено суддю Боровця Я.Я.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15.09.2025 прийнято скаргу (вх.№6346 від 09.09.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на бездіяльність державного виконавця Кременецького відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у справі №921/299/24, до розгляду. Судове засідання призначено на 07.10.2025.
Протокольною ухвалою від 07.10.2025 судове засідання відкладено на 16.10.2025.
Ухвалою суду від 07.10.2025 продовжено строк розгляду скарги у справі №921/299/24 на 20 днів.
У судовому засіданні 16.10.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та оголосив перерву до 23.10.2025, про що зазначено у протоколі судового засідання
Представник скаржника/стягувача в судове засідання 23.10.2025 не з"явився. Проте, у судовому засіданні 16.10.2025, підтримав скаргу з підстав, викладених в ній, просить суд скаргу задоволити.
Представник Кременецького відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання 23.10.2025 не з"явився. Однак, у судовому засіданні 16.10.2025 заперечив щодо скарги з підстав, викладених у запереченнях на скаргу ( вх. №7000 від 06.10.2025), просить відмовити у задоволенні скарги.
Представник боржника в судове засідання 23.10.2025 не з"явився, Однак, надіслав письмові пояснення по суті скарги, в яких заперечує щодо скарги з підстав, викладених у них (вх. №7027 від 06.10.2025), просить відмовити у задоволенні скарги.
Розглянувши матеріали скарги, суд встановив таке.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 28.08.2024 у справі №921/299/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" основний борг у сумі 14 731 020 грн 01 коп., пеню в сумі 1 466 092 грн 98 коп. , три проценти річних у сумі 847 658 грн 47 коп., інфляційні втрати у сумі 3 618 666 грн 19 коп., 265 554 грн 37 коп. судового збору. В решті позову відмовлено.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 апеляційну скаргу товариства з обмеженою діяльністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 28.08.2024 у справі №921/299/24 - залишено без змін.
27.11.2024 Господарським судом Тернопільської області на виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 28.08.2024 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі №921/299/24, на підставі статті 327 Господарського процесуального кодексу України, видано відповідний наказ.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.01.2025 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 28.08.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі №921/299/24 в оскаржуваній частині залишено без змін.
23.01.2025 головним державним виконавцем Кременецького відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ковальчуком Олегом Анатолійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76897549 із примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 27.11.2024 у справі №921/299/24.
Також, 23.01.2025 головним державним виконавцем Кременецького відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ковальчуком Олегом Анатолійовичем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, якою приєднано виконавче провадження №76897549 з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 27.11.2024 у справі №921/299/24 до зведеного виконавчого провадження №60875913, на підставі статті 30 Закону України "Про виконавче провадження".
Як стверджує скаржник, що державним виконавцем жодних дій передбачені Законом України "Про виконавче провадження" в межах зведеного виконавчого провадження № 60875913 не вживались, рішення суду не виконується.
Вказані обставини підтверджують бездіяльність державного виконавця під час виконання судового рішення у справі № 921/299/24.
При цьому, боржник є працюючим підприємством, яке укладає нові контракти, здійснює виробництво та постачання продукції своїм замовникам, а також отримує розрахунки за поставлені вироби.
Згідно інформації, яка наявна на єдиному веб-порталі використання публічних коштів https://spending.gov.ua боржник веде активну господарську діяльність що підтверджується рухом коштів по рахунку НОМЕР_1 , який відкритий у Акціонерному товаристві "УКРГАЗБАНК".
Скаржник вважає, що бездіяльність державного виконавця є неправомірною та суперечать нормам чинного законодавства України та порушує права та законні інтереси стягувача.
Оцінивши подані скаржником документи та підстави, наведені в обґрунтування заявленої ним скарги, заперечення державного виконавця та заперечення представника боржника, суд дійшов висновку про відсутність підстав у задоволенні скарги, з огляду на таке.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Як визначено статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до статей 18, 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних виконавців, інших посадових осіб органів державної виконавчої служби та приватних виконавців під час виконання судових рішень врегульовано розділом VІ "Судовий контроль за виконанням судових рішень" Господарського процесуального кодексу України ( статті 339-345 ГПК України).
Статтею 339-1 ГПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.
Статтею 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
Правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є Конституція України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання (стаття 2 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").
Відповідно до статті 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Умови і порядок виконання рішень судів регламентовані Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (стаття 2 Закону України "Про виконавче провадження").
Як визначено статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Стаття 5 Закону України "Про виконавче провадження" вказує, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов"язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Інструкція з організації примусового виконання рішень розроблена відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закону України "Про виконавче провадження" , інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 Закону, здійснюють державні виконавці та приватні виконавці (крім рішень, передбачених частиною другою статті 5 Закону) (пункт 2 Інструкції) .
Так, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 28.08.2024 у справі №921/299/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" основний борг у сумі 14 731 020 грн 01 коп., пеню в сумі 1 466 092 грн 98 коп. , три проценти річних у сумі 847 658 грн 47 коп., інфляційні втрати у сумі 3 618 666 грн 19 коп., 265 554 грн 37 коп. судового збору. В решті позову відмовлено.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 апеляційну скаргу товариства з обмеженою діяльністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 28.08.2024 у справі №921/299/24 - залишено без змін.
27.11.2024 Господарським судом Тернопільської області на виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 28.08.2024 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі №921/299/24, на підставі статті 327 Господарського процесуального кодексу України, видано відповідний наказ.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.01.2025 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 28.08.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі №921/299/24 в оскаржуваній частині залишено без змін.
Статтею 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Як визначено частиною 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 6 Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 5 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень зазначено, що у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Як слідує з матеріалів скарги, 23.01.2025 головним державним виконавцем Кременецького відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ковальчуком Олегом Анатолійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76897549 із примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 27.11.2024 у справі №921/299/24.
Статтею 30 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.
Як зазначено пунктом 14 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об'єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.
У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова.
Постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження).
У разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито у кількох органах державної виконавчої служби, зокрема, якщо боржник та його майно перебувають на території різних адміністративно-територіальних одиниць, при об'єднанні виконавчих проваджень у зведене в установленому розділом IV цієї Інструкції порядку можуть утворюватись виконавчі групи.
Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження.
У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншому органі державної виконавчої служби, таке виконавче провадження передається на виконання до органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого відкрито перше виконавче провадження, або в порядку, визначеному розділом V цієї Інструкції. У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень або відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження передається на виконання до цих відділів.
Пунктом 15 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень вкзазано, що об'єднання виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника у зведене виконавче провадження та приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження здійснюється приватним виконавцем у порядку, визначеному пунктом 14 цього розділу.
23.01.2025 головним державним виконавцем Кременецького відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ковальчуком Олегом Анатолійовичем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, якою приєднано виконавче провадження №76897549 з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 27.11.2024 у справі №921/299/24 до зведеного виконавчого провадження №60875913, на підставі статті 30 Закону України "Про виконавче провадження".
У зведеному виконавчому провадженні боржником являється Державне підприємство "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу".
Законодавство не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.
Згідно зведеного виконавчого провадження №60875913 об'єднано виконання судових рішень, а саме у справах №921/320/24, №921/300/24, №921/321/24 та №921/78/24, ухвалених тільки Господарським судом Тернопільської області.
Суд, дослідивши склад та структуру зведеного виконавчого провадження, а також надаючи правову оцінку, дійшов висновку, що розгляд поданої до суду скарги у цій справі має здійснюватися в порядку господарського судочинства, Господарського суду Тернопільської області (юрисдикції).
Правова позиція викладена у постанові КГС ВС від 22.02.2022 у справі № 910/6495/18.
Як визначено статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Статтею 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, зокрема звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову (ч.1).
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом ( ч.2)
Відповідно до статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець звертає стягнення на кошти/електронні гроші боржника - юридичної особи, що знаходяться у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки/електронні гаманці виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача (ч.1).
Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках ( ч.3).
Отже, статтями 48 та 52 Закону України "Про виконавче провадження" врегульовані випадки, коли державному виконавцю заборонено звертати стягнення та накладати арешт на кошти боржника, зокрема кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.
Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Судом встановлено, що 23.01.2025 головним державним виконавцем Кременецького відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ковальчуком Олегом Анатолійовичем винесено постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №76897549.
Також, у зведеному виконавчому провадженні головним державним виконавцем Кременецького відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ковальчуком Олегом Анатолійовичем винесено постанови про арешт коштів боржника, згідно яких накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/ електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належить боржнику в тому числі і на рахунок НОМЕР_1 .
Державним виконавцем неодноразово направлялися платіжні інструкції для списання коштів з рахунків боржника, в тому числі і з рахунку НОМЕР_1 , яка була відхилена банківською установою з повідомленням, у зв'язку із тим, що п.12 Інструкції НБУ від 29.07.2022 № 163, ЗУ "Про ринок природного газу" та порядку затвердженого постановою від 30.09.2015 № 792, заборонено звернення стягнення на кошти, що перебувають із спеціальним режимом використання. Станом на даний час з арештованих рахунків боржника - Державне підприємство "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" стягнуто кошти, які згідно статей 45-47 Закону України "Про виконавче провадження" були розподілені та перераховані стягувачам.
Зокрема, по виконавчому провадженню № 76897549 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна Компанія "Нафтогаз України" стягнуто та перераховано 1482998,47 грн.
У вересні 2025 року всього стягнуто з боржника - 543724.76 грн.
Дані кошти розподілено:
- ВП № 76150122 - 27472,88 грн перераховані на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Газотранспортної Системи України",
- ВП № 76377107 - 26,21 грн перераховані на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна Компанія "Нафтогаз України",
- ВП № 76814079 - 68661,88 грн перераховані на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна Компанія "Нафтогаз України",
- ВП № 76897549 - 200745,64 грн перераховані на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна Компанія "Нафтогаз України",
- ВП № 77618088 - 14392,38 грн перераховані на користь Акціонерне Товариство "Національна Акціонерна Компанія "Нафтогаз України",
- ВП № 77618476 - 23217,19 грн перераховані на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна Компанія "Нафтогаз України",
- ВП № 77800270 - 159779,03 грн перераховані на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор Газотранспортної Системи України",
також стягнуто 49429,55 грн. виконавчого збору.
Закон України "Про ринок природного газу" визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.
Як слідує з матеріалів справи, Державне підприємство "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" включено до реєстру споживачів постачальника "останньої надії".
Частиною 3 статті 40 Закону України "Про ринок природного газу" для проведення розрахунків за послуги розподілу природного газу оператори газорозподільних систем відкривають в установах уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги розподілу природного газу.
Уповноважені банки, що обслуговують поточні рахунки із спеціальним режимом використання, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання та порядок проведення розрахунків за послуги розподілу природного газу затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Забороняється зарахування коштів за послуги розподілу природного газу на інші рахунки.
Оператори газорозподільних систем передбачають у відповідному договорі про відкриття банківського рахунку право банку на договірне списання (перерахування) з поточних рахунків із спеціальним режимом використання коштів, що надходять як плата за послуги розподілу природного газу.
Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання доводиться уповноваженим банком до відома підприємств поштового зв'язку, споживачів та інших учасників розрахунків шляхом опублікування на офіційному веб-сайті уповноваженого банку. Оператори газорозподільних систем протягом 10 робочих днів інформують замовників послуг розподілу природного газу про відкриті в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання.
Оплата послуг з розподілу природного газу здійснюється шляхом перерахування коштів виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за послуги розподілу природного газу. У разі перерахування коштів за послуги з розподілу природного газу на інші рахунки оператора газорозподільних систем, ніж поточні рахунки із спеціальним режимом використання, отримувачі повинні самостійно перерахувати ці кошти на такі поточні рахунки із спеціальним режимом використання у триденний строк після їх отримання, але не раніше дня відкриття таких поточних рахунків із спеціальним режимом використання.
Кошти щоденно перераховуються з поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за послуги розподілу природного газу, відкритих в установах уповноваженого банку операторами газорозподільних систем, згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими Регулятором, виключно на:
1) поточний рахунок суб'єкта ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов'язки з реалізації природного газу операторам газорозподільних систем;
2) поточний рахунок постачальника "останньої надії" (щодо періодів постачання з листопада 2021 року по лютий 2022 року);
3) поточний рахунок оператора газорозподільної системи;
4) поточний рахунок оператора газотранспортної системи.
Такий розподіл коштів передбачає, що крім випадків, передбачених абзацом чотирнадцятим цієї частини, кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання перераховуються у повному обсязі на поточний рахунок оператора газорозподільної системи.
У разі наявності та/або виникнення простроченої заборгованості оператора газорозподільної системи перед постачальником "останньої надії" та/або суб'єктом ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов'язки з реалізації природного газу операторам газорозподільних систем, та/або оператором газотранспортної системи у розмірі, що перевищує 20 відсотків витрат, що забезпечують покриття вартості газу на технологічні та власні потреби такого оператора газорозподільної системи, передбачених Регулятором у складі річної планованої тарифної виручки від здійснення діяльності з розподілу природного газу у поточному році, Регулятор за зверненням такого постачальника "останньої надії" та/або суб'єкта ринку природного газу із спеціальними обов'язками, та/або оператора газотранспортної системи протягом п'яти робочих днів зобов'язаний внести зміни до нормативів розподілу коштів для погашення такої заборгованості. Такі зміни мають передбачати перерахування коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора газорозподільної системи на поточний рахунок відповідного постачальника "останньої надії" та/або суб'єкта ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов'язки з реалізації природного газу операторам газорозподільних систем, та/або оператора газотранспортної системи у розмірі не більше 40 відсотків тарифної виручки від здійснення діяльності з розподілу природного газу такого оператора газорозподільної системи, але не менше суми витрат, що забезпечують покриття вартості газу на технологічні та власні потреби такого оператора газорозподільної системи, передбачених Регулятором у складі річної планованої тарифної виручки від здійснення діяльності з розподілу природного газу у поточному році, та планового прибутку у поточному році, до повного погашення його заборгованості перед постачальником "останньої надії" та/або суб'єктом ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов'язки, та/або оператором газотранспортної системи. У разі якщо сума витрат, що забезпечують покриття вартості газу на технологічні та власні потреби оператора газорозподільної системи, передбачених Регулятором у складі річної планованої тарифної виручки від здійснення діяльності з розподілу природного газу у поточному році, та планового прибутку у поточному році, перевищує 40 відсотків тарифної виручки від здійснення діяльності з розподілу природного газу такого оператора газорозподільної системи, зміни до нормативів розподілу коштів мають передбачати перерахування коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора газорозподільної системи на поточний рахунок відповідного постачальника "останньої надії" та/або суб'єкта ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов'язки з реалізації природного газу операторам газорозподільних систем, та/або оператора газотранспортної системи у сумі витрат, що забезпечують покриття вартості газу на технологічні та власні потреби такого оператора газорозподільної системи, передбачених Регулятором у складі річної планованої тарифної виручки від здійснення діяльності з розподілу природного газу у поточному році, та планового прибутку у поточному році.
Перерахування коштів з рахунку із спеціальним режимом використання оператора газорозподільної системи на поточний рахунок постачальника "останньої надії" та/або суб'єкта ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов'язки з реалізації природного газу операторам газорозподільних систем, та/або оператора газотранспортної системи не обмежує право такого постачальника "останньої надії", суб'єкта ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов'язки, та оператора газотранспортної системи щодо стягнення в судовому порядку простроченої заборгованості та притягнення боржника до відповідальності згідно із законом.
На кошти, що знаходяться на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, не може бути звернено стягнення.
На кошти, що обліковуються за зазначеними рахунками, не накладається арешт, а операції за такими рахунками не підлягають зупиненню.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 №1080 "Про забезпечення проведення розрахунків за послуги розподілу природного газу" затверджено Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги розподілу природного газу.
Цією ж постановою КМУ затверджено Порядок проведення розрахунків за послуги розподілу природного газу.
11.11.2021 боржник - Державне підприємство "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" відкрив поточний рахунок із спеціальним режимом використання.
Державне підприємство "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" листом №785 від 11.11.2021 повідомило НКРЕКП, як регулятора на ринку відповідних послуг, про відкриття поточного рахунку із спеціальним режимом використання.
Інформація щодо діючого поточного рахунку із спеціальним режимом використання Державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу", зокрема номер рахунка UA033204780000026038924913429 для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги розподілу природного газу, діючий.
Окрім того, Державне підприємство "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу", на виконання постанови КМУ, розмістило на власному вебсайті в розділі "Споживачам" (посилання http://kuprg.org.ua/spozhyvacham/42-potochnyi-bankivskyi-rakhunok-zi-spetsialnymrezhymom-vykorystannia-dlia-zarakhuvannia-koshtiv-za-rozpodil-hazu/345-potochnyibankivskyi-rakhunok-zi-spetsialnym-rezhymom-vykorystannia-dlia-zarakhuvannia-koshtivza-rozpodil-hazu) інформацію про відкриття поточного рахунку із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги розподілу природного газу від споживачів.
Поточний рахунок із спеціальним режимом використання - це банківський рахунок, призначений для цільового використання коштів, що надійшли на нього. Він використовується для специфічних потреб, як-от фінансування державних програм, отримання страхових виплат або для цілей декларування, і має обмеження щодо того, на що можуть бути витрачені кошти.
Частиною 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено обов'язки і права виконавців, обов'язковість вимог виконавців, зокрема виконавець зобов'язаний:
1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;
4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки;
6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
Одночасно, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:
1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;
2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;
3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;
4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;
5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;
6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням;
9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;
10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;
11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;
12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;
13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;
14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.
У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;
15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;
16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;
17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;
18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;
19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;
20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;
21) отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;
22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (частина 4 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Вказана норма статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" не містить обов"язку виконавця направлення до банківських установ платіжних вимог про списання грошових коштів, які містяться на рахунку боржника.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та не доведеність скарги як в частині вимог щодо визнання неправомірної бездіяльності державного виконавця так і в частині вимог щодо зобов'язання державного виконавця Кременецького відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції усунути порушення прав стягувача - акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №60875913, до складу якого входить виконавче провадження №76897549 з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 27.11.24 у справі № 921/299/24, провести виконавчі дії в порядку виконавчого провадження у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", а саме: направити до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" платіжні вимоги про списання грошових коштів, які містяться на рахунку НОМЕР_1 в межах суми боргу.
Дії державного виконавця Кременецького відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у зведеному виконавчому проваджені №60875913, до складу якого входить виконавче провадження №76897549 вчинені відповідно до норм чинного законодавства, в межах повноважень державного виконавця і при цьому право стягувача не порушено, а отже у суду відсутні правові підстави для задоволення скарги на дії приватного виконавця.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковим до виконання на усій території України. При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні від 17 травня 2005 року по справі "Чіжов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії виконання рішення.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, від 05.07.2012).
Отже, законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадженні.
Враховуючи те, що державний виконавець наділений владними повноваженнями, то він повинен дотримуватись цих вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження". Зокрема, такими засадами є - верховенство права, законність, справедливість, неупередженість та об'єктивність, гласність та відкритість виконавчого провадження.
Разом з тим, порушення зазначених засад є наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.
При цьому здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.
Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Верховенство права - це панування права в суспільстві, що вимагає від держави його втілення в правотворчу та правозастосовчу діяльність, зокрема в закони, зміст яких має відповідати критеріям соціальної справедливості, рівності тощо.
Справедливість - одна з основних засад права - є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальних вимірів права.
Верховний Суд у справі № 521/17654/15-ц (постанова від 16 січня 2019 року) при вирішенні спору застосував загальні засади цивільного права - принцип справедливості, добросовісності та розумності, а також керувався однією з аксіом цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», що означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».
При цьому Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
Отже, національне законодавство має тлумачитися таким чином, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції.
Частиною 1 статті 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно із частин 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи викладене, зважаючи на встановлені обставини та наведені норми, суд дійшов висновку, що у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на бездіяльність державного виконавця Кременецького відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, слід відмовити.
Керуючись статтями 232, 234, 235, 339, 342 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про виконавче провадження", суд
1. У задоволенні скарги (вх.№6346 від 09.09.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на бездіяльність державного виконавця Кременецького відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у справі №921/299/24, відмовити.
2. Копію ухвали надіслати до електронного кабінету в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному ГПК України: скаржнику, боржнику та державному виконавцю Кременецького відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена.
Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою - https://te.court.gov.ua/sud5022.
Повну ухвалу підписано "28" квітня 2026 року.
Суддя Я.Я. Боровець