вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"20" квітня 2026 р. Справа № 918/294/26
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Приватного підприємства "Рівнетеплосервіс"
до Комунального закладу "Будинок ветеранів" Рівненської міської ради
про стягнення заборгованості в сумі 39 872 грн 76 коп.,
у судовому засіданні приймали участь:
від позивача - Кушнір О.С., довіреність від 05.02.2026 р.;
від відповідача - Кухарчук О.В., довіреність № 1 від 17.04.2026 р.,
Макаревич О.Б., довіреність № 2 від 17.04.2026 р.
Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".
У судовому засіданні 20 квітня 2026 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).
У березні 2026 року Приватне підприємство "Рівнетеплосервіс" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Комунального закладу "Будинок ветеранів" Рівненської міської ради (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 39 872 грн 76 коп., з яких: 39 757 грн 42 коп. - основний борг за постачання теплової енергії та 115 грн 34 коп. - заборгованість за абонентське обслуговування.
Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3 328 грн 00 коп. В позовній заяві зазначено, що сума судових витрат, яку позивач поніс у зв'язку з розглядом справи в суді, складається з судового збору та становить 3 328 грн 00 коп.
До позовної заяви позивачем долучено платіжну інструкцію від 11.03.2026 року № 6534 про оплату судового збору за подання даної позовної заяви до Господарського суду Рівненської області в розмірі 3 328 грн 00 коп.
Ухвалою суду від 17 березня 2026 року позовну заяву Приватного підприємства "Рівнетеплосервіс" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у змішаній (паперовій та електронній) формі, судове засідання для розгляду справи призначено на 20 квітня 2026 року.
Представник позивача у судовому засіданні 20 квітня 2026 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.
Представники відповідача у судовому засіданні 20 квітня 2026 року позов заперечили.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Приватне підприємство "Рівнетеплосервіс" здійснює бюджетних постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (постачання теплової енергії) для установ міста Рівне.
У житловому будинку за адресою: місто Рівне, вулиця Гузара Любомира, будинок 2, знаходиться нежитлове офісне приміщення, яке перебуває у володінні та користуванні Комунального закладу "Будинок ветеранів" Рівненської міської ради, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, де вказана адреса зазначена як місцезнаходження юридичної особи.
Як зазначає позивач, фактично відповідач займає нежитлове приміщення, розташоване в цокольному поверсі житлового будинку з централізованою системою теплопостачання. Загальна площа приміщення згідно технічного паспорту ПГ-7 від 11.06.2014 р. становить 211,6 м кв., з яких: відповідно до Актів обстеження опалювальна площа - 26,7 м.кв., неопалювальна - 184,9 м.кв.
Житловий будинок за вищевказаною адресою обладнано приладом комерційного обліку теплової енергії Sharky775.
У базі споживачів Приватного підприємства "Рівнетеплосервіс" зазначене приміщення обліковується за № 2269.
Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" встановлено обов'язок теплопостачальної організацій забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.
Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", - за розрахунковим або середнім обсягом споживання) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі ведення обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному статтею 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".
Як зазначає позивач, нежитлове приміщення відповідача є невід'ємною частиною житлового будинку. Об'єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку і житлових, і нежитлових приміщень. Тепло поширюється всередині будинку від усіх елементів системи опалення, від кожної її ділянки, і поширюється по всіх приміщеннях, незалежно від наявності або відсутності в конкретному приміщенні окремих елементів системи опалення. Теплоносій на вказаний будинок подається у повному обсязі для забезпечення нормативної температури внутрішнього повітря як в житлових, так і в нежитлових приміщеннях будинку.
Отже, позивач зазначає, що враховуючи знаходження належного відповідачу приміщення в багатоквартирному будинку останній зобов'язаний сплачувати кошти за теплову енергію на загальнобудинкові потреби.
Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика розподілу). Згідно з пунктом 2 Методики розподілу, загальнобудинкові потреби на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення. Місця загального користування (далі - МЗК) - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень. Опалюване приміщення - приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря.
За період стягнення, а саме починаючи з 01.10.2025 року факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою: місто Рівне, вулиця Любомира Гузара, 2, в якому знаходиться приміщення відповідача, підтверджується Довідками про кількість використаної теплової енергії.
Визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення встановлено у розділі IV Методики розподілу.
Згідно з п. 12. Розділу IV Методики розподілу обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень.
Обсяг теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення визначається згідно п. 8 даних розділу IV Методики розподілу: у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ місць загального користування та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення (Qз.б.поп.проект), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qoпбуд): для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25%; для 6-10 поверхової будівлі/будинку - 20%; для будівлі/будинку вище 10 поверхів - 15%.
Як зазначає позивач, будинок 2 по вулиці Любомира Гузара налічує 3 поверхи, тож при визначені частки ЗПБ застосовується 25% від обсягу спожитої теплової енергії, яка зафіксована будинковим вузлом комерційного обліку.
Таким чином, на підставі вищезазначених вимог чинного законодавства, позивач вважає, що існує обов'язок у відповідача оплачувати обсяг спожитої теплової енергії для опалення нежитлових приміщень відповідача, а також відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення.
У 2025 році на опалення приміщень позивач поставив відповідачу наступну кількість теплової енергії: в жовтні місяці 1,07322 Гкал; в листопаді місяці 2,31020 Гкал: в грудні місяці 3,08925 Гкал.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач щомісячно повинен здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону "Про житлово-комунальні послуги" встановлений обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги (теплову енергію), якщо вони фактично користувалися ними. При цьому факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування належить встановлення цін/тарифів на комунальні послуги, відповідно до закону.
Статтею 13 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить, зокрема, встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством).
Згідно зі ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження на встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію (у тому числі її виробництво, транспортування та постачання) віднесено до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради № 77 від 13.05.2025 року Приватному підприємству "Рівнетеплосервіс" встановлено тариф на теплову енергію, вироблену на установках з використанням альтернативних джерел енергії, на рівні 5 890,75 грн./Гкал (з ПДВ) для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджету, а рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради № 152 від 04.11.2025 - 6 192,36 грн./Гкал з ПДВ (застосовується з 01.11.2025).
Таким чином, позивачем нараховано відповідачу:
- за жовтень місяць 5 890,75 грн. х 1,07322 Гкал = 6 322,08 грн.;
- за листопад місяць - 6 192,36 грн. х 2,31020 Гкал = 14 305,60 грн.;
- за грудень місяць 6 192,36 грн. х 3,08925 Гкал = 19 129,74 грн.
Отже, позивач зазначає, що відповідачем не сплачено кошти за теплову енергію, в тому числі на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, у розмірі 39 757,42 коп.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлюється плата за абонентське обслуговування, яка нараховується при наданні комунальних послуг. Плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання про надання комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
Плата за абонентське обслуговування визначається виконавцем відповідної комунальної послуги (затверджується внутрішнім наказом підприємства) за планованими витратами на абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента (на місяць) і в рахунку на оплату послуг значиться окремим платежем.
Граничний розмір плати за абонентське обслуговування встановлено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг".
Як зазначає позивач, відповідно до фактичних витрат, які ПП "Рівнетеплосервіс" несе у процесі збуту і розподілу між споживачами, з 01.11.2024 року було затверджено розмір плати за абонентське обслуговування з постачання теплової енергії - 36,52 грн./міс. (наказ № 119/1 від 01.11.2024), а з 01.11.2025 року у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму - 39,41 грн./міс. (наказ № 137 від 31.10.2025).
Заборгованість відповідача зі сплати абонентської плати складає 115,34 грн.
Станом на день розгляду справи відповідач доказів сплати коштів у сумі 39 872 грн 76 коп., з яких: 39 757 грн 42 коп. - основний борг за постачання теплової енергії та 115 грн 34 коп. - заборгованість за абонентське обслуговування не надав.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За результатами з'ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Приватного підприємства "Рівнетеплосервіс" до Комунального закладу "Будинок ветеранів" Рівненської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 39 872 грн 76 коп. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3 328 грн 00 коп. Зокрема в позовній заяві зазначено, що сума судових витрат, яку позивач поніс у зв'язку з розглядом справи в суді, складається з судового збору та становить 3 328 грн 00 коп.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 1 січня складає 3 328 грн 00 коп.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру, за яку судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00), відповідно останній зобов'язаний був сплатити при поданні позову до суду, судовий збір в розмірі 3 328 грн 00 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні даного позову Приватним підприємством "Рівнетеплосервіс" сплачено 3 328 грн 00 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією від 11.03.2026 року № 6534.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору в розмірі 3 328 грн 00 коп. покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 178, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального закладу "Будинок ветеранів" Рівненської міської ради (33001, м. Рівне, вул. Гузара Любомира, буд. 2, код ЄДРПОУ 44281035) на користь Приватного підприємства "Рівнетеплосервіс" (33019, м. Рівне, вул. Д. Галицького, буд. 27, код ЄДРПОУ 39815181) заборгованість у сумі 39 872 (тридцять дев'ять тисяч вісімсот сімдесят два) грн 76 коп., з яких: 39 757 (тридцять дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят сім) грн 42 коп. - основний борг за постачання теплової енергії та 115 (сто п'ятнадцять) грн 34 коп. - заборгованість за абонентське обслуговування на IBAN: НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк", МФО 305299.
Стягнути з Комунального закладу "Будинок ветеранів" Рівненської міської ради (33001, м. Рівне, вул. Гузара Любомира, буд. 2, код ЄДРПОУ 44281035) на користь Приватного підприємства "Рівнетеплосервіс" (33019, м. Рівне, вул. Д. Галицького, буд. 27, код ЄДРПОУ 39815181) 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп. витрат по оплаті судового збору на IBAN: НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк", МФО 305299.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 27 квітня 2026 року.
Суддя Політика Н.А.