65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"27" квітня 2026 р. Справа № 916/162/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
при секретарі судового засідання Лещенко Л.С.
розглянувши у судовому засіданні заяву Керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову за вх.№2-787/26 від 23.04.2026
у справі 916/162/26
за позовом: Керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Могильнікова Валентина Дмитровича
про стягнення
за участю представників:
від прокуратури: Шунькіна Н.О. /прокурор відділу Одеської обласної прокуратури/
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Господарським судом Одеської області у складі судді Рога Н.В. розглядається справа №916/162/26 за позовом Керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Фізичної особи-підприємця Могильнікова Валентина Дмитровича про стягнення.
23.04.2026 за вх.№787-26 господарським судом одержано заяву про забезпечення позову, в якій Керівник Київської окружної прокуратури міста Одеси просить суд:
- накласти арешт на грошові кошти, які належать фізичній особі-підприємцю Могильнікову Валентину Дмитровичу (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий органом 5140 (Овідіопольський відділ Головного управління ДМС в Одеській області) 04.07.2018, адреса: вул. Мастерська, 2/8, ж/м Чорноморка, с. Лиманка, Овідіопольський (на сьогодні - Одеський) район, Одеська обл., 65496), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать фізичній особі-підприємцю Могильнікову Валентину Дмитровичу у межах суми позовних вимог на загальну суму 38 149 324,83 гривень;
- накласти арешт на нерухоме майно, яке належить фізичній особі-підприємцю Могильнікову Валентину Дмитровичу (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий органом 5140 (Овідіопольський відділ Головного управління ДМС в Одеській області) 04.07.2018, адреса: вул. Мастерська, 2/8, ж/м Чорноморка, с. Лиманка, Овідіопольський (на сьогодні - Одеський) район, Одеська обл., 65496), у межах суми позову 38 149 324,83 гривень лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності;
- покласти на Відповідача судові витрати, стягнувши на користь Одеської обласної прокуратури на розрахунковий рахунок № 35213085000564 в ДКСУ м. Київ МФО 820172 ЄДРПОУ 03528552 (юридична та поштова адреса: 65026 м. Одеса вул. Італійська, 3, тел. (048) 731-98-00, неприбуткова організація) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн за подання цієї заяви.
У зв'язку з перебуванням судді Рога Н.В. у відпустці з 21.04.2026 по 08.05.2026, на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Одеської області №66 від 23.04.2026 призначено повторний автоматичний розподіл заяви про забезпечення позову за вх.№2-787/26 від 23.04.2026 у справі №916/162/26, за результатами якого призначено суддю Смелянець Г.Є. для розгляду вказаної заяви.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.04.2026 у складі судді Смелянець Г.Є. викликано представника Київської окружної прокуратури міста Одеси у судове засідання 27.04.2026 о 12:00, для надання пояснень щодо заяви про забезпечення позову. Повідомлено учасників справи про виклик заявника у судове засідання 27.04.2026 о 12:00 для надання пояснень щодо заяви про забезпечення позову.
27.04.2026 за вх.№14392/26 господарським судом одержано заперечення відповідача на заяву керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси про забезпечення позову (вх.№ 3641вих-26 від 23.04.2026), за вх. №14404/26 - клопотання відповідача про проведення судового засідання за відсутністю представника відповідача, за вх.№14437/26 - заяву відповідача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
У судовому засіданні 27.04.2026, за участю представника прокуратури, судом на підставі ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Як встановлено господарським судом, одночасно із поданням позовної заяви у даній справі, прокурором було подано заяву про забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на грошові кошти, які належать фізичній особі-підприємцю Могильнікову Валентину Дмитровичу, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать фізичній особі-підприємцю Могильнікову Валентину Дмитровичу у межах суми позовних вимог на загальну суму 38 149 324 грн 83 коп.
- накладення арешту на нерухоме майно, яке належить фізичній особі-підприємцю Могильнікову Валентину Дмитровичу, у межах суми позову 38 149 324 грн 83 коп. лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.01.2026 у справі №916/162/26 (суддя Рога Н.В.) у задоволенні заяви (вх.№2-89/26 від 22.01.2026р.) керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову у справі №916/162/26 шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать фізичній особі-підприємцю Могильнікову Валентину Дмитровичу, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать фізичній особі-підприємцю Могильнікову Валентину Дмитровичу у межах суми позовних вимог на загальну суму 38 149 324 грн 83 коп., та накладення арешту на нерухоме майно, яке належить фізичній особі-підприємцю Могильнікову Валентину Дмитровичу, у межах суми позову 38 149 324 грн 83 коп., лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності - відмовлено.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 апеляційну скаргу керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.01.2026 про відмову у забезпеченні позову у справі №916/162/26 - без змін.
При цьому у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 апеляційний господарський суд зауважив, що у матеріалах оскарження ухвали місцевого господарського суду від 26.01.2026 про відмову у забезпеченні позову у справі №916/162/26 відсутні та керівником Київської окружної прокуратури міста Одеси до суду першої інстанції разом з заявою про вжиття заходів забезпечення позовуне подано жодного доказу на підтвердження того, що Фізична особа-підприємець Могильніков Валентин Дмитрович перебуває у незадовільному фінансовому стані, має невиконані безспірні зобов'язання, виступає боржником у відкритих виконавчих провадженнях, вчиняє будь-які дії, спрямовані на приховування грошових коштів та уникнення майнової відповідальності, або здійснює підготовку до вчинення таких дій.
Також апеляційний господарський суд зазначив, що сам факт звернення із заявою про забезпечення позову прокурором в інтересах держави не звільняє його від обов'язку доведення обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування відповідних заходів, та не є підставою для відступу від принципів рівності сторін і змагальності процесу.
Колегія суддів також зазначила, що:
- не довівши відсутності або недостатності у Фізичної особи-підприємця Могильнікова Валентина Дмитровича грошових коштів для виконання судового рішення у разі задоволення позову, прокурор просить накласти арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності відповідачу, але при цьому не є предметом спору та щодо якого відсутня інформація про вжиття відповідачем заходів, направлених на його відчуження з метою ухилення виконання потенційно негативного для нього судового рішення, у зв'язку з чим такі заходи не є співмірними та адекватними;
- значний розмір заявлених до стягнення коштів сам по собі не є безумовною підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки інакше це призвело б до формування практики, за якої будь-який значний за сумою позов автоматично обумовлював би застосування арешту майна, що не передбачено процесуальним законом.
В подальшому Керівник Київської окружної прокуратури міста Одеси звернувся до господарського суду із заявою про забезпечення позову за вх.№78-26 від 23.04.2026, в якій просить суд накласти арешт на грошові кошти, які належать фізичній особі-підприємцю Могильнікову Валентину Дмитровичу, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать фізичній особі-підприємцю Могильнікову Валентину Дмитровичу у межах суми позовних вимог на загальну суму 38 149 324,83 гривень; та накласти арешт на нерухоме майно, яке належить фізичній особі-підприємцю Могильнікову Валентину Дмитровичу, у межах суми позову 38 149 324,83 гривень лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
Звертаючись із даною заявою про забезпечення позову Керівник Київської окружної прокуратури міста Одеси, посилається на те, що Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22 наголосила на тому, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).
За посиланнями прокурора, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач. Саме така правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 06.10.2022 у справі №905/446/22.
На думку, прокурора, наведений підхід щодо розподілу тягаря доказування обставин співмірності заходів забезпечення позову є логічним та раціональним, адже інформація щодо дійсного фінансового стану відповідачів (у тому числі відомості стосовно наявності банківських рахунків, фінансово-економічний стан клієнтів) у розумінні статті 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є банківською таємницею, а тому саме відповідачі мають можливість більш повно доводити наведені обставини. Зокрема, спростувати підстави для накладення арешту на грошові кошти на відкритих ними рахунках в банківських установах в межах оспорюваної суми; обґрунтувати яким чином накладення арешту на грошові кошти відповідачів на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах оспорюваної суми порушує їх права; зазначити про наявність у них на відкритих ними рахунках в банківських установах достатньої кількості грошових коштів, про наявність іншого майна (із конкретизацією переліку та вартості) , що в сукупності свідчитимуть про можливість реального та фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову. Тобто спростувати обставини імовірності утруднення виконання рішення суду у справі в разі задоволення позову у випадку невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів відповідачів на відкритих ними рахунках в банківських установах та належного їм майна в межах спірної суми.
Між тим, як зазначає прокурор, матеріали справи № 916/162/26 не містять будь-яких даних, наданих Відповідачем ФОП Могильніковим В.Д. щодо відкритих ним банківських рахунків та наявних грошових коштів в межах оспорюваної суми; вартості майна, яке належить Відповідачу тощо. Відповідачі не позбавлені права подати суду докази, які б дозволили оцінити дійсний майновий стан відповідачів та в залежності від цього встановити чи є ризики утруднення виконання судового рішення у разі задоволення позову або, що заходи забезпечення позову, про вжиття яких просить позивач, є неспівмірними (наприклад надати докази оцінки майна, які б підтверджували можливість накладення арешту лише на конкретне майно, вартість якого покриває спірну суму ). Так, встановлено, що за ФОП Могильніковим В.Д. на праві власності зареєстровано об'єкти нерухомого майна. Між тим, будь-якої інформації щодо вартості вказаного конкретного майна, яка б покривала спірну суму у розмірі 38 149 324,83 грн відповідачем до суду не надано. Як і не надано будь-якої інформації шодо наявних грошових коштів достатніх для виконання судового рішення у разі задоволення позову (виписок з банківських рахунків щодо залишку коштів на них або інших документів). Таким чином, на сьогодні відсутні будь-які дані, що свідчать про наявність грошових коштів та майна достатніх для виконання рішення суду у разі задоволення позову.
За посиланнями прокурора, у разі, коли відповідачі не доводять, що наявних у них грошових коштів та майна достатньо для виконання судового рішення у разі задоволення позову, накладення арешту на грошові кошти та майно в межах спірної суми є співмірним та виправданим (постанова Верховного Суду від 07.01.2025 у справі № 910/1/21). У разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника (постанова Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22). Водночас можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
Крім того, прокурор зауважив, що ним встановлені факти, що можуть свідчити про утруднення виконання рішення суду у цій справі у майбутньому:
- З відкритих веб-платформ для вибору квартир для купівлі на первинному ринку житла в Україні (lun.ua, Vn.com.ua, aliansrealty.com) вбачається реалізація квартир у ЖК «Avinion», замовником будівництва якого є ФОП Могильніков В.Д. За результатами опрацювання відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна встановлено, що у житловому будинку АДРЕСА_1 ФОП Могильніковим В.Д. у 2026 році (під час розгляду цієї справи продано фізичним особам квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , 3 711, АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 ) АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , машиномісце/паркомісце № НОМЕР_3 , що може свідчити про вчинення відповідачем дій до утруднення виконання рішення суду по справі № 916/162/26.
- Встановлено, що ФОП Могильніковим В.Д. було вчинено кримінальне правопорушення та згідно ухвали Овідіопольського райсуду Одеської області від 14.10.2025 (справа № 509/6996/24) ФОП Могильнікова В.Д. звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 212 ч. 1 КК України у зв'язку зі сплатою податків у добровільному порядку до притягнення до кримінальної відповідальності та відшкодування шкоди, завданої державі. Так, встановлено, що директор ОК «Граніт» ОСОБА_1 достовірно знаючи про вимоги законодавства, діючи умисно та в порушення вимог п. 198.1, 198.3 ст. 198 ПК України, усвідомлюючи покладену на нього відповідальність і бажаючи уникнути виконання обов'язків перед бюджетом , передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді несплати податків, бажаючи їх настання, діючи самостійно і одноосібно, перебуваючи в офісному приміщені ОК «Граніт» за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, смт Таїрове, вул. Приміська, буд. 1, кв. (офіс) 320, шляхом не віднесення до складу доходів підприємства отриманого від укріплення похилих ділянок від зсувів ґрунту по вул. Дача Ковалевського, 91, наданих на адресу ТОВ «Буд Інвест Холдінг» (код ЄДРПОУ 41483159), не нарахував та не сплатив до державного бюджету України ПДВ за період жовтень 2023 на суму 2 369 100 грн та податок на прибуток на суму 2 132 190 грн. Згідно ухвали суду Могильніков В.Д. вину визнав у повному обсязі.
- Встановлено, що на даний час у провадженні судів перебувають на розгляді численні справи, де відповідачем є Могильніков В.Д., а саме № 522/1586/20, № 522/8759/20, № 522/16618/20, № 522/17492/20, № 522/17800/20, № 522/17544/20 та інш.
На підтвердження вказаного до заяви Керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси додано Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме6 майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна:
- 471685519 від 07.04.2026, з якої вбачається, що 25.03.2026 проведено державну реєстрацію права власності на квартиру, за адресою: АДРЕСА_11 , власник - Крупеніна Д.С.; документи, подані для реєстрації: акт приймання-передачі або інший документ, що підтверджує факт передачі майна, серія та номер: б/н, виданий 12.03.2026, видавник: ФОП Могильніков В.Д.; інший тип договору, Додаткова угода, серія та номер: 2 88, виданий 12.03.2026, видавник: ФОП Могильніков В.Д.; інший тип договору, Висновок, серія та номер: 288250326, виданий 25.03.2026, видавник: ТОВ "Українська юридична корпорація"; договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: 288, виданий 24.09.2021, видавник: ФОП Могильніков В.Д.;
- 471662132 від 07.04.2026, з якої вбачається, що 04.03.2026 проведено державну реєстрацію права власності на квартиру, за адресою: АДРЕСА_12 , власник - Медведь О.Б.; документи, подані для реєстрації: акт приймання-передачі або інший документ, що підтверджує факт передачі майна, серія та номер: б/н, виданий 03.03.2026, видавник: ФОП Могильніков В. Д 4 інший тип договору, Додаткова угода (поступка прав), серія та номер: б/н, виданий 03.03.2026, видавник: ФОП Могильніков В.Д.; договір купівлі-продажу майнових/ прав, серія та номер: 711, виданий 15.12.2021, видавник: ФОП Могильніков В.Д.; інший тип договору. Додаткова угода. серія та номер: 711, виданий 03.03.2026/ видавник: ФОП Могильніков В. Д.; інший тип договору, Висновок, серія та номер: 711060326, виданий 06.03.2026, видавник: ТОВ "Українська юридична корпорація";
- 471662415 від 07.04.2026, з якої вбачається, що 29.01.2026 проведено державну реєстрацію права власності на квартиру, за адресою: АДРЕСА_13 , власник - Тернов В.А.; документи, подані для реєстрації: акт приймання-передачі або інший документ, що підтверджує факт передачі майна, серія та номер: б/н, виданий 22.10.2024, видавник: ФОП Могильніков В.Д.: договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: 713, виданий 15.08.2024, видавник: ФОП Могильніков В.Д.; інший тип договору, Додаткова угода, серія та номер: 713, виданий 22.10.2024, видавник: ФОП Могильніков ВДЛ інший тип договору, Висновок, серія та номер: 713280126, виданий 28.01.2026, видавник: ТОВ ''Українська юридична корпорація";
- 471662608 від 07.04.2026, якої вбачається, що 04.03.2026 проведено державну реєстрацію права власності на квартиру, за адресою: АДРЕСА_14 , власник - Мельник В.Ф.; документи, подані для реєстрації: акт приймання-передачі або інший документ, що підтверджує факт передачі майна, серія та номер: б/н, виданий 14.02.2026, видавник: ФОП Могильніков В.Д.: інший тип договору, Додаткова угода (поступка прав), серія та номер: б/н. виданий 14.02.2026, видавник: ФОП Могильніков В.Д.; договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: 715, виданий 03.02.2025, видавник: ФОП Могильніков В.Д.; інший тип договору, Висновок, серія та номер: 715060326, виданий 06.03.2026, видавник: ТОВ "Українська юридична корпорація"; інший тип договору, Додаткова угода, серія та номер: 715, виданий 14.02.2026, видавник: ФОП Могильніков В.Д.;
- 471663946 від 07.04.2026, якої вбачається, що 29.01.2026 проведено державну реєстрацію права власності на квартиру, за адресою: АДРЕСА_15 , власник - Шпаковський С.М..; документи, подані для реєстрації: акт приймання-передачі або інший документ, що підтверджує факт передачі майна, серія та номер: б/н, виданий 10.06.2025, видавник: ФОП Могильніков В.Д.; договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: 734, виданий 05.05.2025, видавник: ФОП Могильніков В.Д.; інший тип договору, Додаткова угода, серія та номер: 734, виданий 10.06.2025, видавник: ФОП Могильніков В.Д.; інший тип договору, Висновок, серія та номер: 734280126, виданий 28.01.2026, видавник: ТОВ "Українська юридична корпорація";
- 471669825 від 07.04.2026, якої вбачається, що 04.03.2026 проведено державну реєстрацію права власності на квартиру, за адресою: АДРЕСА_16 , власник - Пожаров О.Ю.; документи, подані для реєстрації: акт приймання-передачі або інший документ, що підтверджує факт передачі майна, серія та номер: б/н. виданий 12.02.2026, видавник: ФОП Могильніков В.Д.; інший тип договору, Додаткова угода (поступка прав), серія та номер: б/н, виданий 26.11.2025, видавник: ФОП Могильніков В.Д.; договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: 779, виданий 19.10.2020, видавник: ФОП Могильніков В.Д.; інший тип договору, Додаткова угода, серія та номер: 779, виданий 26.11.2025, видавник: ФОП Могильніков В.Д.: інший тип договору, Висновок, серія та номер: 779060326, виданий 06.03.2026, видавник: ТОВ “Українська юридична корпорація";
- 471674219 від 07.04.2026, якої вбачається, що 17.03.2026 проведено державну реєстрацію права власності на квартиру, за адресою: АДРЕСА_17 , власник - Захарьєва Т.І.; документи, подані для реєстрації: акт приймання-передачі або інший документ, що підтверджує факт передачі майна, серія та номер: б/н, виданий 19.02.2026, видавник: ФОП Могильніков В.Д.; договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: 846, виданий 07.06.2021, видавник: ФОП Могильніков В.Д.; інший тип договору, Додаткова угода (поступка прав), серія та номер: б/н, виданий 19.02.2026, видавник: ФОП Могильніков В.Д.; інший тип договору, Додаткова угода, серія та номер: 846, виданий 19.02.2026, видавник: ФОП Могильніков В.Д.; інший тип договору, Висновок, серія та номер: 846170326, виданий 17.03.2026, видавник: ТОВ "Українська юридична корпорація";
- 471678654 від 07.04.2026, якої вбачається, що 17.03.2026 проведено державну реєстрацію права власності на квартиру, за адресою: АДРЕСА_18 , власник - Смирнова О.В.; документи, подані для реєстрації: акт приймання-передачі або інший документ, що підтверджує факт передачі майна, серія та номер: б/н, виданий 04.03.2026, видавник: ФОП Могильніков В.Д.; договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: 945, виданий 18.02.2020, видавник: ФОП Могильніков В.Д.; інший тип договору, Додаткова угода, серія та номер: б/н, виданий 10.09.2021, видавник: ФОП Могильніков В.Д.; інший тип договору. Додаткова угода (поступка прав), серія та номер: 2, виданий 04.03.2026, видавник: ФОП Могильніков В.Д.; інший тип договору, Додаткова угода, серія та номер: 945, виданий 04.03.2026, видавник: ФОП Могильніков В.Д.; інший тип договору, Висновок, серія та помер: 945170326, виданий 17.03.2026, видавник: ТОВ "Українська юридична корпорація";
- 471679856 від 07.04.2026, якої вбачається, що 17.03.2026 проведено державну реєстрацію права власності на квартиру, за адресою: АДРЕСА_19 , власник - Юркевич О.А.; документи, подані для реєстрації: акт приймання-передачі або інший документ, що підтверджує факт передачі майна, серія та номер: б/н. виданий 09.03.2026, видавник: ФОП Могильніков В.Д.; договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: 99, виданий 04.03.2021, видавник: ФОП Могильніков В.Д.; інший тип договору, Додаткова угода (поступка прав), серія та номер: б/н, виданий 09.03.2026. видавник: ФОП Могильніков В.Д.; інший тип договору, Додаткова угода, серія та номер: 99, виданий 09.03.2026, видавник: ФОП Могильніков В.Д.; інший тип договору, Висновок, серія та номер: 99170326, виданий 17.03.2026, видавник: ТОВ »Українська юридична корпорація»;
- 471682971 від 07.04.2026, якої вбачається, що 29.01.2026 проведено державну реєстрацію права власності на квартиру, за адресою: АДРЕСА_20 , власник - Леонтьєва Т.В.; документи, подані для реєстрації: акт приймання-передачі або інший документ, що підтверджує факт передачі майна, серія та номер: б/н, виданий 14.01.2026, видавник: ФОП Могильніков В.Д.; інший тип договору, Додаткова угода, серія та номер: 01-129, виданий 14.01.2026, видавник: ФОП Могильніков В.Д.; договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: 01-129, виданий 10.11.2021, видавник: ФОП Могильніков В.Д.
У судовому засіданні 27.04.2026 представником прокуратури надано усні пояснення, згідно з якими додані до заяви про забезпечення позову інформаційні довідки свідчать про вчинення відповідачем дій щодо відчуження нерухомого майна під час розгляду справи, із зазначенням при цьому, що з таких довідок вбачається первісна реєстрація щодо вказаного в них нерухомого майна, при цьому встановити, чи дійсно особи, щодо яких зареєстровано таке право власності, були власниками такого майна, не вбачається можливим, із врахуванням також, що таке нерухоме майно було збудовано задовго до звернення прокурора з позором у даній справі. Відтак, представник прокуратури вважає, що обставини реєстрації права власності на нерухоме майно за доданими до заяви інформаційними довідками свідчать про можливість відчуження відповідачем іншого належного йому нерухомого майна.
Також у судовому засіданні 27.04.2026 представник прокуратури зауважив, що відсутність доказів відчуження відповідачем зареєстрованого за ним нерухомого майна за досить короткий проміжок часу розгляду справи не свідчить, що відповідач в подальшому не зможе відчужити належне йому нерухоме майно.
Окрім того, представник прокуратури зазначив, що визнання ОСОБА_1 вини у справі №509/6996/24 не усуває обставин наявності факту правопорушення, а відтак, такі обставини можуть бути прийняті судом до уваги в якості підстав для забезпечення позову.
В свою чергу, відповідач, заперечуючи проти задоволення заяви про забезпечення позову посилається на те, що фактичні обставини заяви повторюють попередні доводи (щодо наявності у відповідача об'єктів нерухомості та здійснення господарської діяльності), які вже були предметом дослідження судами обох інстанцій та отримали належну правову оцінку. Єдині відмінності нової заяви зводяться до формального додавання окремих доводів, які не є новими у розумінні процесуального закону та не мають юридичного значення для вирішення питання про забезпечення позову. Так, заявник, обґрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення позову, посилається на відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та стверджує, що відповідач нібито у 2026 році здійснив відчуження ряду об'єктів нерухомості.
Відповідач вважає зазначені доводи є юридично необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на підміні правових понять, оскільки заявник фактично ототожнює дату державної реєстрації права власності за третіми особами (2026 рік) із датою відчуження майнових прав відповідачем. Договори купівлі-продажу майнових прав були укладені у 2020- 2022 роках (частина - до 2025 року). Надалі переуступка прав здійснювалася між третіми особами за згодою відповідача та оформлювалася додатковими угодами до первісних договорів. Отже, майнові права вибули з власності відповідача ще до подання позову у 2026 році, тому він не має можливості ними розпоряджатися. Реєстрація права власності у 2026 році є завершальним етапом оформлення прав осіб, які набули майнові права на об'єкти нерухомості за договорами, укладеними у попередні роки. Вона має виключно підтверджувальний характер і фіксує вже існуючі права кінцевих набувачів після виконання умов договорів та завершення будівництва. Отже, така реєстрація не свідчить про укладення відповідачем нових правочинів, не підтверджує вчинення ним дій щодо відчуження майна у 2026 році та не характеризує його поведінку, оскільки відповідач не є стороною відповідних реєстраційних дій і не бере участі у реалізації прав третіми особами.
Також відповідач вважає безпідставним та юридично некоректним посилання заявника на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 14.10.2025 у справі №509/6996/24 як доказ вчинення ФОП Могильніковим В.Д. кримінального правопорушення або підтвердження обставин, викладених у заяві про накладення арешту в іншому кримінальному провадженні, з огляду на таке. По-перше, зазначеною ухвалою суду не встановлено вини особи та не постановлено обвинувального вироку, а навпаки - ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 44 КК України у зв'язку з добровільною сплатою податків та відшкодуванням шкоди. Таким чином, вказана ухвала є процесуальною формою закриття кримінального провадження, яка не містить встановлення вини особи у розумінні ст. 62 Конституції України. По-друге, відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не доведено в законному порядку та не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Отже, будь-які твердження керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси про «вчинення кримінального правопорушення» є передчасними та такими, що прямо суперечать принципу презумпції невинуватості. По-третє, кваліфікаційні висновки позивача фактично ґрунтуються не на вироку суду, а на власній інтерпретації обставин справи, що є неприпустимим з точки зору стандартів доказування. Навіть сам текст ухвали суду підтверджує протилежне твердженням заявника - а саме те, що податкові зобов'язання були сплачені добровільно, шкода державі відшкодована, кримінальне провадження закрито на підставі закону.
Окрім того, відповідач зазначає, що посилання керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси на зазначену ухвалу як на доказ вчинення кримінального правопорушення є юридично необґрунтованим, оскільки воно створює хибне уявлення у суду щодо правової природи такого судового рішення та суперечить вимогам ст. 17 КПК України. Ухвала Овідіопольського районного суду від 14.10.2025 у справі № 509/6996/24 не встановлює вини особи, не є обвинувальним вироком і не може використовуватися як доказ вчинення кримінального правопорушення, а лише підтверджує факт закриття провадження у зв'язку з виконанням умов звільнення від кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим відповідні твердження заявника є безпідставними та підлягають відхиленню.
Також відповідач зауважує, що посилання прокурора на участь у провадженні судів інших справ за участю відповідача як підставу для застосування заходів забезпечення позову є юридично необґрунтованим та не відповідає вимогам процесуального закону. Сам факт участі особи в інших судових справах не свідчить про наявність ризиків невиконання рішення суду у цій справі та не підтверджує недобросовісної поведінки відповідача. Крім того, наведені прокурором справи не доводять відповідних обставин: зокрема, у справі № 522/1586/20 розглядається кримінальне провадження, у якому Могильніков В.Д. не є учасником, що виключає можливість врахування таких посилань. Навіть за наявності інших спорів за участю відповідача це не створює правових підстав для накладення арешту на його майно чи кошти, оскільки застосування заходів забезпечення позову можливе виключно за наявності належно доведених обставин, які свідчать про реальну загрозу невиконання або утруднення виконання рішення суду саме у цій справі. Відтак доводи заявника ґрунтуються на припущеннях, не підтверджені належними доказами та не підлягають врахуванню судом.
При цьому відповідач також вказує, що фактична поведінка ФОП Могильнікова В.Д. після відкриття провадження у справі № 916/162/26 підтверджує відсутність будь-яких намірів щодо ухилення від можливого виконання судового рішення. З моменту, коли Відповідачу стало відомо про пред'явлені до нього вимоги про стягнення, він мав достатній проміжок часу для вчинення дій, спрямованих на відчуження, приховування або обтяження належного йому майна, однак таких дій не вчиняв. Належні йому активи, у тому числі значна кількість об'єктів нерухомого майна, залишаються у його власності, не передані у заставу, іпотеку чи іншим чином не обтяжені, що є об'єктивним та перевірюваним фактом. Наявність у Відповідача значної кількості ліквідного нерухомого майна, станом на 2026 рік, є достатньою гарантією виконання рішення суду без застосування заходів забезпечення позову Зазначена обставина має істотне значення для правильного вирішення питання про забезпечення позову, оскільки відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України застосування таких заходів можливе лише за наявності обґрунтованого припущення про ризик утруднення або неможливості виконання рішення суду. У даному випадку відсутні не лише належні докази існування такого ризику, але й будь-які фактичні дії Відповідача, які могли б свідчити про намір зменшити ліквідну масу свого майна чи уникнути виконання судового рішення.
На підтвердження своїх заперечень, відповідачем надано до суду:
- ухвалу Овідіопольського райсуду Одеської області від 14.10.2025 у справі №509/6996/24;
- постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №80482574 від 13.03.2026 щодо примусового виконання виконавчого листа №522/17544/20 від 28.01.2026 про стягнення з Могильнікова В.Д. судового збору у розмірі 13400,25 грн.;
- Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №467200837 від 09.03.2026 щодо нерухомого майна, належного Могильнікову В.Д.;
- Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №474425359 від 27.04.2026 щодо нерухомого майна, належного Могильнікову В.Д.;
- договір купівлі-продажу майнових прав №01-129 від 10.11.2021, укладений між ФОП Могильніков В.Д. та Леонтьєвою Т.В., з додатками №№1,2,3 до нього;
- договір купівлі-продажу майнових прав №713 від 15.08.2024 укладений між ФОП Могильніков В.Д. та Тернов В.А., з додатками №№1,2,3 до нього;
- договір купівлі-продажу майнових прав №715 від 03.02.2025, укладений між ФОП Могильніков В.Д. та Сєріковим О.М., з додатками №№1,2,3 до нього та додатковою угодою (поступка прав) від 14.02.2026, укладеною між ФОП Могильніков В.Д., Сєріковим О.М. та Мельником В.Д.;
- договір купівлі-продажу майнових прав №734 від 05.05.2025, укладений між ФОП Могильніков В.Д. та ОСОБА_2 , з додатками №№1,2,3 до нього;
- договір купівлі-продажу майнових прав №779 від 19.10.2020, укладений між ФОП Могильніков В.Д. та Лазарєвою С.В., з додатками №№1,2,3 до нього та додатковою угодою (поступка прав) від 26.11.2025, укладеною між ФОП Могильніков В.Д., Лазарєвою С.В. та ОСОБА_3 ;
- договір купівлі-продажу майнових прав №945 від 18.02.2020, укладений між ФОП Могильніков В.Д. та Загарнюк Н.С., з додатками №№1,2,3 до нього, додатковою угодою (поступка прав) від 10.09.2021, укладеною між ФОП Могильніков В.Д., Загарнюк Н.С. та Гарцун І.В. та додатковою угодою (поступка прав) №2 від 04.03.2026, укладеною між ФОП Могильніков В.Д., Гарцун І.В. та ОСОБА_4 ;
- договір купівлі-продажу майнових прав №99 від 04.03.2021, укладений між ФОП Могильніков В.Д. та ОСОБА_5 , з додатками №№1,2,3 до нього, додатковою угодою (поступка прав) від 09.03.2026, укладеною між ФОП Могильніков В.Д., Юркевич П.М. та ОСОБА_6 та додатковою угодою №99 від 09.03.2026;
- договір купівлі-продажу майнових прав №288 від 24.09.2021, укладений між ФОП Могильніков В.Д. та ОСОБА_7 , з додатками №№1,2,3 до нього;
- договір купівлі-продажу майнових прав №711 від 15.12.2021, укладений між ФОП Могильніков В.Д. та ОСОБА_8 , з додатками №№1,2,3 до нього та додатковою угодою (поступка прав) від 03.03.2026, укладеною між ФОП Могильніков В.Д., ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Відповідно до ч.2 ст.136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з п.3 ч.1 ст.138 ГПК України заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Відповідно до ч.4 ст.137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Отже, забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Таким чином, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Зі змісту заяви про забезпечення позову за вх.№2-787/26 від 23.04.2026 вбачається, що прокурор через відсутність в матеріалах справи даних відповідача про відкриті ним банківські рахунки та наявні грошові кошти в межах оспорюваної суми та відсутність в матеріалах справи інформації щодо вартості зареєстрованого за відповідачем нерухомого майна, яка б покривала спірну суму у розмірі 38 149 324,83 грн, вважає, що наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки не вжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у разі задоволення позовної заяви.
Також прокурор посилається на висновки Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, які зводяться до того, що: у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
З цього приводу господарський суд зазначає, що такий підхід не є абсолютним, адже умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідачів на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, про що також вказав Верховний Суд у вищезгаданій постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.
Разом з тим, у п.7.47. постанови від 04.12.2025 справі №916/3385/25 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначено, що у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22 міститься висновок про те, що вжиття заходів забезпечення позову передбачає доведення стороною обставин вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язань після пред'явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
У п. 7.48. постанови Верховного Суду від 04.12.2025 справі №916/3385/25 зазначений висновок об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду свідчить, що вимога про надання доказів витрачання відповідачем коштів не може розглядатися як єдина підстава для застосування заходів забезпечення позову, однак не виключає зобов'язання заявника щодо доведення необхідності такого забезпечення шляхом подання доказів підтверджуючих підставність заявлених вимог та ризик утруднення чи унеможливлення виконання у майбутньому відповідного судового рішення.
Також господарським судом враховується, що вищезазначені посилання прокурора на висновки Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22 вже були покладені у заяву про забезпечення позову за вх.№2-89/26 від 22.01.2026, яка була подана разом із позовом, та щодо якої Господарським судом Одеської області постановлено ухвалу від 26.01.2026 , залишену без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
При цьому у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 у справі №916/162/26 апеляційним господарським судом було зауважено, що:
- заявником не подано жодного доказу на підтвердження того, що відповідач перебуває у незадовільному фінансовому стані, має невиконані безспірні зобов'язання, виступає боржником у відкритих виконавчих провадженнях, вчиняє будь-які дії, спрямовані на приховування грошових коштів та уникнення майнової відповідальності, або здійснює підготовку до вчинення таких дій;
- щодо нерухомого майна відсутня інформація про вжиття відповідачем заходів, направлених на його відчуження з метою ухилення виконання потенційно негативного для нього судового рішення;
- значний розмір заявлених до стягнення коштів сам по собі не є безумовною підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
В свою чергу прокурор у заяві про забезпечення позову, яка розглядається господарським судом, посилається на встановлення ним фактів, що можуть свідчити про утруднення виконання рішення суду у цій справі у майбутньому, а саме: з відкритих веб-платформ для вибору квартир для купівлі на первинному ринку житла в Україні (lun.ua, Vn.com.ua, aliansrealty.com) вбачається реалізація квартир у ЖК «Avinion», замовником будівництва якого є ФОП Могильніков В.Д., на підтвердження чого до заяви додано відповідні інформаційні довідки щодо об'єктів нерухомого майна за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Дача Ковалевського (вулиця Амундсена), будинок 91.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Між тим, відповідні довідки свідчать, що реєстрація такого нерухомого майна відбулась на підставі відповідних договорів купівлі-продажу майнових прав, які укладені відповідачем, як замовником будівництва та фізичними особами, як покупцями майнових прав до звернення прокурора до суду з даним позовом, про що також свідчать і відповідні договори, які відповідач надав до суду та умовами яких передбачено, що відповідач, як продавець, серед іншого, надає послуги які стосуються оформлення права власності на майнові права, придбані за цим договорами.
Тобто, така реєстрація нерухомого майна не підтверджує посилання прокурора та те, що відповідачем вчиняються дії щодо відчуження нерухомого майна після звернення прокурора до суду з даним позовом.
При цьому, господарський суд не приймає до уваги усні посилання представника прокуратури, надані у судовому засіданні 27.04.2026, про те, що спірні зареєстровані квартири були збудовані задовго до звернення прокурора до суду з позовом у даній справі, з огляду на те, що реалізація фізичними особами права власності на збудовані квартири за укладеними з відповідачем договорами купівлі-продажу майнових прав не залежить від волі відповідача.
Водночас самим відповідачем до суду надано відомості щодо наявності у нього права власності на певний перелік нерухомого майна, а саме інформаційні довідки станом на 09.03.2026 та станом на 27.04.2026, які свідчать, що відповідачем за вказаний період не здійснено будь-яких дій щодо відчуження або будь-якого іншого розпорядження належним йому на праві власності нерухомим майном, що в свою чергу також спростовує посилання прокуратури на вчинення відповідачем дій щодо відчуження майна після звернення до суду з даним позовом.
Щодо зазначеного прокурором в якості обставин, які можуть свідчити про утруднення виконання рішення суду у цій справі у майбутньому, вчиненого ФОП Могильніковим В.Д. кримінального правопорушення згідно ухвали Овідіопольського райсуду Одеської області від 14.10.2025 у справа № 509/6996/24, господарський суд зазначає, що відповідно до вказаної ухвали Могильніков В.Д. був обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 ч.1 КК України, як директор Обслуговуючого кооперативу «Граніт» щодо несплати вказаною юридичною особою податків на загальну суму 4 501 290 грн.
Отже, провадження щодо Могильнікова В.Д. як посадової особи іншої юридичної особи не приймається господарським судом в якості обставин, які свідчать про можливість утруднення виконання рішення суду у майбутньому у цій справі про стягнення коштів з Фізичної особи-підприємця Могильнікова Валентина Дмитровича.
Більш того, з ухвали Овідіопольського райсуду Одеської області від 14.10.2025 у справа № 509/6996/24 вбачається також, що Могильніков В.Д. у добровільному порядку до повідомлення про підозру сплатив податки на вищевказану суму, що підтверджується платіжною інструкцією №2229 від 20.11.2024 року, у зв'язку з чим обвинуваченого звільнено від кримінальної відповідальності та кримінальне провадження закрито.
Вказане не може вважатись доказом недобросовісності ФОП Могильнікова В.Д. як відповідача, на що також посилається прокурор.
Щодо посилань прокурора на наявність у провадженні судів на розгляді численних справ, де відповідачем є Могильніков В.Д., а саме №522/1586/20, №522/8759/20, №522/16618/20, №522/17492/20, №522/17800/20, №522/17544/20, господарський суд зауважує, що Могильніков В.Д. не є учасником справи №522/1586/20, а предметом спору у справах №522/8759/20, №522/16618/20, №522/17492/20, №522/17800/20, №522/17544/20 є визнання незаконним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання незаконним свідоцтва, визнання недійним договору, звільнення земельної ділянки, та спір у вказаних справах стосується скасування реєстрації права власності Могильнікова В.Д. на об'єкти нерухомого майна - машиномісця. Більш того, рішення місцевих судів у справах №522/8759/20, №522/16618/20, №522/17492/20, №522/17800/20, №522/17544/20 було ухвалено ще у 2021 році.
Відтак, господарський суд вважає, що наявність таких справ не свідчить про наявність обставин, що можуть утруднити виконання рішення суду у даній справі.
За таких обставин, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів прокуратури щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, приймаючи до уваги недоведеність належними та допустимими доказами наявності обставин, які свідчать, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі, із врахуванням постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 у справі №916/162/26, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову за вх.№2-787/26 від 23.04.2026 у справі №916/162/26.
При цьому господарський суд зауважує, що за наявності відповідних доказів на підтвердження обставин, що можуть утруднити виконання рішення суду у даній справі, прокурор не позбавлений можливості звернутись із відповідною заявою в порядку ст.138 ГПК України на будь-який стадії судового процесу.
Керуючись ст. 136, ст. 137, ст. 140, ст.234 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Відмовити Керівнику Київської окружної прокуратури міста Одеси у задоволенні заяви про забезпечення позову за вх.№2-787/26 від 23.04.2026 у справі №916/162/26.
Ухвала набирає законної сили 27.04.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.
Повну ухвалу складено 28.04.2026.
Суддя Г.Є. Смелянець