"15" квітня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/815/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.
секретар судового засідання Масловська Є.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Херсонської обласної прокуратури (73000, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33) в інтересах держави в особі 1. Південного офісу Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83); 2. Херсонської міської ради (73003, м.Херсон, пр-т Незалежності, 37); 3. Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області (73003, м.Херсон, пр-т Незалежності, 37)
до відповідачів: 1. Департаменту міського господарства Херсонської міської ради (73003, м. Херсон, вул.Ярослава Мудрого, 45); 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Благоустрій Херсон Плюс" (73490, м. Херсон, смт. Комишани(з), пров.Спортивний, будинок 7)
про визнання недійсним договору та стягнення 2 126 979,31 грн
за участю представників сторін:
від прокуратури: Наумова Т. О.;
від позивача 1: не з'явився;
від позивача 2: Табакар В. С. - довіреність № 666 вик/2024 від 06.05.2024;
від позивача 3: Дяченко Т. О. - самопредставництво;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився.
1. Короткий зміст позовних вимог Херсонської обласної прокуратури.
4.03.2025 Херсонська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, Херсонської міської ради та Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Департаменту міського господарства Херсонської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Благоустрій Херсон Плюс", в якій просить суд:
- визнати недійсним договір від 19.07.2021 № 144 про закупівлю послуг з прибирання та підмітання вулиць, лот № 2 - ділянка № 2 (Суворовський район) (Центр), укладений між Департаментом міського господарства Херсонської міської ради та ТОВ "Благоустрій Херсон Плюс";
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Благоустрій Херсон Плюс" на користь Департаменту міського господарства Херсонської міської ради 2 126 979,31 грн, а з Департаменту міського господарства Херсонської міської ради, одержані ним за рішенням суду 2 126 979,31 грн стягнути в дохід держави (реквізити рахунку, відкритого Державною казначейською службою України для зарахування в дохід держави коштів, стягнутих за рішенням суду: Херсонська область, ГУК в Херсон. обл./ Херсон. р-н./24060300, код отримувача ЄДРПОУ 37959517, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку: UA158999980313030115000021451), а також стягнути з відповідача на користь Херсонської обласної прокуратури судові витрати.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 10.03.2025 суд відкрив провадження у справі № 916/815/25 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на "09" квітня 2025 р. о 12:00.
25.03.2025 до суду від Департаменту міського господарства Херсонської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
01.04.2025 до суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив.
09.04.2025 в судове засідання з'явилися прокурор, представники позивача 2, 3 та відповідача 1. Інші учасники в судове засідання не з'явились.
Ухвалою суду від 09.04.2025 провадження у справі №916/815/25 зупинено до закінчення розгляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3456/23.
02.01.2026 до суду від Департаменту міського господарства Херсонської міської ради надійшло клопотання про поновлення провадження у справі у зв'язку із винесенням об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постанови від 19.12.2025 у справі № 922/3456/23, яка була оприлюднена 23.12.2025, тобто усуненням обставин, які зумовили зупинення провадження.
Крім того, 01.01.2026 до суду від Департаменту міського господарства Херсонської міської ради надійшли додаткові пояснення у справі щодо висновків, наведених у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.12.2025 у справі № 922/3456/23.
Ухвалою від 12.01.2026 суд постановив задовольнити клопотання Департаменту міського господарства Херсонської міської ради про поновлення провадження у справі №916/815/25, поновити провадження у справі №916/815/25 та призначити підготовче засідання по справі №916/815/25 на "26" січня 2026 р. о 12:30.
20.01.2026 до суду від Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області надійшли додаткові пояснення у справі.
26.01.2026 до суду від Херсонської міської ради надійшли додаткові пояснення у справі.
26.01.2026 в підготовче засідання з'явились прокурор, представники позивачів 2 і 3 та представник відповідача 1. Інші учасники справи в підготовче засідання не з'явились, водночас про розгляд справи були повідомлені належним чином.
В підготовчому засіданні прокурор просив відкласти розгляд справи для формування правової позиції. Інші учасники справи проти наведеного не заперечували.
Суд відклав підготовче засідання при розгляді справи № 916/815/25 на 09.02.2026 о 15:30, без складання окремого процесуального документу.
30.01.2026 до суду від прокуратури надійшли пояснення по справі.
09.02.2026 в підготовче засідання з'явились прокурор, представники позивачів 2, 3 та представник відповідача 1.
Судом було з'ясовано думку учасників справи щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті. Останні проти наведеного не заперечували.
Ухвалою суду від 09.02.2026 закрито підготовче провадження у справі №916/815/25 та призначено справу до розгляду по суті в засіданні суду на "04" березня 2026 р. об 11:30.
04.03.2026 в судове засідання з'явились прокурор, представники позивачів 2, 3 та представник відповідача 1.
У судовому засіданні учасники справи виклали свої правові позиції у вступних словах. Прокурор, зокрема, просив суд оголосити перерву в судовому засіданні.
У ході судового засідання судом було досліджено докази, наявні в матеріалах справи.
Ухвалою суду від 04.03.2026 у судовому засіданні при розгляді справи №916/815/25 оголошено перерву до "06" квітня 2026 р. о 15:30.
У судове засідання 06.04.2026 з'явилися прокурор, представники позивачів 2, 3 та представник відповідача 1.
У судовому засіданні суд закінчив розгляд справи по суті та оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення, зазначивши, що вступна та резолютивна частини рішення будуть оголошені 15.04.2026 об 11:25.
У судове засідання 15.04.2026 з'явилися прокурор та представники позивачів 2, 3. Інші учасники справи до суду не з'явилися.
У судовому засіданні 15.04.2026 судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
3. Позиція учасників справи.
3.1. Доводи Херсонської обласної прокуратури.
За результатами проведення Департаментом міського господарства Херсонської міської ради 23.06.2021 електронного аукціону в електронній системі публічних закупівель «ProZorro», ним придбано «Послуги з прибирання та підмітання вулиць: лот № 2 - ділянка №2 (Суворовський район) (Центр)» (ідентифікатор закупівлі UA-2021-04-26-006374-a, доступне за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-04-26-006374-a?lot_id=a02e-587491b7a00f799659e0bab06774#lots). Очікувана вартість предмета закупівлі становила 2 151 945,35 грн з ПДВ.
За результатами проведення електронного аукціону переможцем процедури відкритих торгів визначено ТОВ "Благоустрій Херсон Плюс", тендерна пропозиція із сумою 2 127 000 грн якого відповідала технічним вимогам, установленим у тендерній документації замовника.
Як наслідок, між Департаментом міського господарства Херсонської міської ради та ТОВ "Благоустрій Херсон Плюс" було укладено договір від 19.07.2021 № 144 про закупівлю послуг з прибирання та підмітання вулиць.
Прокурор зазначає, що наразі договір виконаний обома сторонами на суму 2 126 979,31 грн, що підтверджується платіжними дорученнями за період з 18.08.2021 по 29.12.2021, отриманими через офіційний державний вебпортал з відкритими даними про використання розпорядниками та одержувачами публічних коштів державного та місцевих бюджетів «Spending».
Водночас, у подальшому, рішенням адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.06.2024 № 65/46-р/к ТОВ "Альянсбуд Груп" та ТОВ "Благоустрій Херсон Плюс" визнано винними у вчиненні порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді спотворення результатів торгів (тендерів) при участі у вищезазначеній процедурі закупівлі з ідентифікатором UA-2021-04-26-006374-a.
За виявлені порушення зазначеним рішенням адміністративної колегії накладено штрафи на ТОВ "Альянсбуд Груп" та ТОВ "Благоустрій Херсон Плюс" у розмірі 68 000 грн на кожного.
Відповідно до рішення від 18.06.2024 № 65/46-р/к, листом Відділення від 16.11.2023 № 65-02/2533 на адресу ТОВ "Благоустрій Херсон Плюс" направлено копію подання з попередніми висновками. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення №0690022561363 зазначений лист вручено ТОВ "Благоустрій Херсон Плюс" за особистим підписом директора Товариства Стрелкової О.С. При цьому, останнім не надано зауважень та заперечень на відповідне подання.
При цьому, рішення № 65/46-р/к у судовому порядку не оскаржувалось та є чинним.
Таким чином, прокурор зазначає, що через вчинення ТОВ "Альянсбуд Груп" та ТОВ "Благоустрій Херсон Плюс" антиконкурентних узгоджених дій, змагання між зазначеними суб'єктами господарювання під час підготовки та участі в торгах не відбувалося, тобто, суб'єкти господарювання не намагалися здобути завдяки власним досягненням переваги над іншими учасниками торгів, внаслідок чого замовник був змушений обрати найкращу запропоновану цінову пропозицію, яка склалася не завдяки економічній конкуренції, а в результаті узгодженої неконкурентної поведінки.
Відтак, прокурор зазначає, що дії відповідача 2 спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки, обмежує розвиток конкуренції у державі.
Ураховуючи зазначене, прокурор вважає, що у діях відповідача 2 вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам. Метою вказаних дій є усунення конкуренції під час проведення зазначеного тендера та недобросовісне отримання права на укладення договору.
Таким чином, прокурор зазначає, що договір, укладений за підсумками відкритих торгів, результати яких спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу ТОВ "Благоустрій Херсон Плюс", на підставі статей 203, 215 ЦК України.
Враховуючи наявність умислу лише у ТОВ "Благоустрій Херсон Плюс", як сторони оспорюваного договору, прокурор зазначає, що одержані ним 2 126 979,31 грн за цим правочином повинні бути повернуті іншій стороні договору, а отримані нею за рішенням суду кошти стягнуті в дохід держави.
Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави прокурор зазначає, що пред'явлення даного позову має на меті захист державних інтересів у сфері забезпечення конкурентного середовища, у тому числі шляхом вжиття у якості превентивного заходу для інших учасників економічних відносин негативних наслідків до суб'єктів, які допустили антиконкурентні узгоджені дії, тим більше у сфері публічних закупівель. Сам факт стягнення у дохід держави коштів, неправомірно отриманих ТОВ "Благоустрій Херсон Плюс", слугує захисту таких інтересів, а також поповненню бюджету на відповідну суму.
В обґрунтування підстав для представництва інтересів держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, прокурор зазначає, що саме Південний офіс Держаудитслужби наділений повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель на території м. Херсона та Херсонської області.
Обґрунтовуючи підстави для представництва інтересів держави в особі Херсонської міської ради, повноваження якої на даний час виконує Херсонська міська військова адміністрація, прокурор зазначає, що наразі Херсонська міська військова адміністрація Херсонського району Херсонської області виступає в якості суб'єкта владних повноважень, яка приймає участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов'язана забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі та є уповноваженим органом влади в розумінні статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Водночас, з боку вказаних органів, уповноважених державою на захист її інтересів, допущено нездійснення відповідного захисту - не пред'явлено до суду позов про визнання недійсним договору як такого, що суперечить інтересам держави з умислу ТОВ "Благоустрій Херсон Плюс", та застосування наслідків його недійсності.
3.2. Доводи Херсонської міської ради.
Позивач звертає увагу на те, що в даній справі виконавчий орган Херсонської міської ради (Департамент міського господарства) прокурором не визнається винною стороною у договорі щодо недодержання вимоги відповідності правочину інтересам держави і суспільства та його моральним засадам.
При цьому, прокурор у своїй позовній заяві не довів, що внаслідок укладання правочину держава понесла майнову шкоду, переплатила кошти або отримала товар/ роботу неналежної якості.
За таких умов, позивач вважає, що відсутній причинно-наслідковий зв'язок між порушенням конкуренції та погіршенням майнового становища держави, що виключає можливість кваліфікації правочину як такого, що вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Крім того, позивач зауважує, що Об'єднана палата під час розгляду справи №922/3456/23 уточнила висновки, що містяться у постановах від 13.11.2024 у справі №911/934/23, від 17.10.2024 у справі №914/1507/23, а також у інших постановах колегій суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування ч.3 ст.228 ЦК України, зазначивши, що застосування ч.3 ст.228 ЦК України до спірних відносин призвело до порушення визначеного у рішеннях ЄСПЛ принципу пропорційності втручання держави в мирне володіння майном (ст.1 Протоколу першого до Конвенції) як щодо відповідача, так і щодо добросовісної сторони правочину.
3.3. Доводи Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області.
Херсонська міська військова адміністрація Херсонського району Херсонської області не заперечує щодо задоволення позовних вимог прокуратури в частині визнання недійсним договору № 144 та стягнення коштів на користь відповідача-1.
У той же час, щодо вимог про стягнення коштів в дохід держави з Департаменту міського господарства Херсонської міської ради, одержаних ним за рішенням суду в сумі 2 126 979,31 грн, просить врахувати, що джерелом фінансування за договором № 144 були кошти місцевого, бюджету, а не державного, відтак, у випадку визнання недійсним вказаного договору, вважає, що належним способом захисту порушених прав Херсонської міської територіальної громади є стягнення коштів на користь Департаменту міського господарства Херсонської міської ради без подальшого стягнення відповідних коштів на користь держави.
3.4. Доводи Департаменту міського господарства Херсонської міської ради.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає про відсутність повноважень у Південного офісу Держаудитслужби щодо звернення до суду з позовною заявою про визнання недійсним договору, як такого, що суперечить інтересам держави й суспільства, внаслідок вчинення антиконкурентних узгоджених дій, з огляду на положення частини першої статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю", якою передбачені права органу державного фінансового контролю, враховуючи, що порушення законодавства у спірних правовідносинах не були виявлені безпосередньо ним.
Департамент також зауважує на тому, що при застосуванні до спірного правочину приписів статті 228 ЦК України має бути встановлено вину, доказом якої може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.
При цьому, Департамент вважає, що у даній справі підлягають застосуванню приписи статей 216 та 228 ЦК України, посилаючись на висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №923/196/20, та зазначаючи, що в даному випадку договір може бути визнаний недійсним, а кошти, сплачені за договором, повернуті в місцевий бюджет.
Відповідач також зазначає, що правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.12.2025 у справі №922/3456/23, повністю співпадає з позицією Департаменту міського господарства Херсонської міської ради по даній справі.
4. Фактичні обставини, встановлені судом.
За результатами проведення Департаментом міського господарства Херсонської міської ради 23.06.2021 електронного аукціону в електронній системі публічних закупівель «ProZorro» (ідентифікатор закупівлі UA-2021-04-26-006374-a) переможцем процедури відкритих торгів визначено ТОВ "Благоустрій Херсон Плюс", тендерна пропозиція із сумою 2 127 000 грн якого відповідала технічним вимогам, установленим у тендерній документації замовника (т.1 а.с.19-24, 26).
У зв'язку з викладеним, електронною системою закупівель сформовано повідомлення про намір укласти договір, опубліковане 30.06.2021 (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2021-04-26-006374-a?lot_id=a02e587491b7a00f799659e0bab06774#lots) (т.1 а.с.25).
19.07.2021 між Департаментом міського господарства Херсонської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Благоустрій Херсон Плюс" (виконавець) укладено договір №144 про закупівлю послуг з прибирання та підмітання вулиць (т.1 а.с.27-31).
Пунктом 1.1 договору виконавець зобов'язується у 2021 році надати послуги, зазначені в пункті 1.2. даного договору, а замовник прийняти і оплатити надані послуги.
Згідно з п.1.2 договору найменування предмету закупівлі: ДК 021:2015:90610000-6 - Послуги з прибирання та підмітання вулиць (Послуги з прибирання та підмітання вулиць) Лот №2 - Послуги з прибирання та підмітання вулиць: ділянка №2 (Суворовський район) Центр).
Кількість послуг - 1 послуга, п'ять найменувань. Джерело фінансування закупівлі - кошти місцевого бюджету (кошти бюджету Херсонської міської територіальної громади) (п.1.3 договору).
Обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника (п.1.4 договору).
Ціна цього договору становить 2 127 000 грн без ПДВ (п.3.1 договору).
Пунктом 4.1 договору передбачено, що розрахунок за послуги здійснюється в безготівковому порядку, в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця послуг протягом 30 календарних днів - по факту надання послуг на підставі акта наданих послуг, підписаного сторонами, в залежності від фінансування з міського бюджету, а також по мірі надходження бюджетних коштів на рахунок замовника на відповідні цілі.
Згідно з п.5.1 договору послуги повинні надаватися протягом 2021 року, до 31.12.2021.
Місце надання послуг: 73000, Україна, Херсонська область, місто Херсон, територія Херсонської міської територіальної громади, згідно з експлікацією об'єктів благоустрою м.Херсона (закріплена територія) (п.5.2 договору).
Цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31 грудня 2021 року, а в частині розрахунків та фінансових зобов'язань до повного їх виконання (п.11.1 договору).
Згідно з п.13.1 договору невід'ємною частиною цього договору є: Специфікація до договору від 19.07.2021 №144 (додаток №1); порядок зміни ціни договору (додаток №2); експлікація об'єктів благоустрою (закріплена територія) (додаток №3).
Матеріали справи також містять довідку щодо повноваження учасника процедури закупівлі (директора ТОВ "Благоустрій Херсон Плюс" Стрелкової Л.В.) щодо підпису документів тендерної документації від 24.05.2021 (т.1 а.с.32) та витяг з реєстру платників єдиного податку від 30.04.2021, згідно з яким Товариство є платником єдиного податку 3 групи (т.1 а.с.33).
Як вбачається з наданих прокурором платіжних доручень за період з 18.08.2021 до 29.12.2021 (т.1 а.с.34-44), загалом Департаментом міського господарства Херсонської міської ради було сплачено ТОВ "Благоустрій Херсон Плюс" 2 126 979,31 грн в якості оплати за надані послуги за договором №144 від 19.07.2021.
У подальшому, рішенням адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.06.2024 № 65/46-р/к (т.1 а.с.45-68) визнано, що ТОВ "Альянсбуд Груп" та ТОВ "Благоустрій Херсон Плюс" вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю: ДК 021:2015:90610000-6: Послуги з прибирання та підмітання вулиць, ідентифікатор закупівлі: (UA-2021-04-26-006374-a), проведених Департаментом міського господарства Херсонської міської ради.
За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції накладено на ТОВ "Альянсбуд Груп" та ТОВ "Благоустрій Херсон Плюс" штрафи у розмірі 68 000 грн.
Підставою для винесення зазначеного рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України стало встановлення наступних фактів (із наявних у справі доказів): використання відповідачами одних ІР-адрес під час входу в систему дистанційного обслуговування «Інтернет Банк»; синхронність дій під час входу в аукціон; подання початкових тендерних пропозицій для участі у торгах в один день; наявність схожостей у завантажених відповідачами документах під час участі у Торгах; взаємозв'язок відповідачів; надання фінансової допомоги; спільне використання засобів зв'язку; здійснення зв'язку між відповідачами; спільні властивості файлів.
Херсонською обласною прокуратурою в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" 16.01.2025 на адресу Південного офісу Держаудитслужби скеровано лист за №15/2-305вих-25 (№ 15/2-1669-25) щодо вжиття заходів до звернення до суду із відповідним позовом (т.1 а.с.69-70).
Листом управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області від 29.01.2025 № 152125-17/152-2025 повідомлено про готовність взяти участь у справі у якості третьої особи, підтримати зазначений позов, а також забезпечити явку повноважного представника, у разі подання органом прокуратури позову до суду (т.1 а.с.80-81).
Також Херсонською обласною прокуратурою на виконання вимог, встановлених статтею 23 указаного Закону, листами від 16.01.2025 №15/2-303вих-25 (№15/2-1669-25) та від 06.02.2025 №15/2-16вих-25 повідомлено Херсонську міську військову адміністрацію Херсонського району Херсонської області про існування порушення інтересів держави від укладення договору за наслідками відкритих торгів, результати яких спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, а також про наявність підстав для його визнання недійсним як такого, що суперечить інтересам держави з умислу ТОВ «Благоустрій Херсон Плюс». Зазначеними листами також витребувано відомості щодо вжитих і запланованих заходів із захисту порушених інтересів держави (т.1 а.с.71-72; 73-74).
Листами Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області від 05.02.2025 № 01-01-16/253 (т.1 а.с.77-78) та від 18.02.2025 № 01-01-16/674 (т.1 а.с.79) повідомлено про те, що станом на день надання відповіді Херсонська міська військова адміністрація не планує звернення до суду щодо розірвання договорів, укладених між Департаментом та ТОВ "Благоустрій Херсон Плюс".
На запит Херсонської обласної прокуратури від 16.01.2025 № 15/2-306вих-25 (№15/2 1669-25) (т.1 а.с.75-76) Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України листом від 22.01.2025 №65-02/247е (т.1 а.с.82-83) повідомлено про направлення Відділенням копій Рішень № 65/46-р/к до ТОВ "Благоустрій Херсон Плюс" та ТОВ "Альянсбуд Груп", однак, вказано, що зазначені повідомлення повернулись до Відділення за закінченням терміну зберігання.
Відділенням також зазначено, що у зв'язку з неможливістю вручити Рішення № 65/46-р/к відповідачам за місцезнаходженням, інформація про рішення № 65/46-р/к оприлюднена в газеті Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр" (випуск № 155 (7815) від 01.08.2024). Отже, рішення № 65/46-р/к вважається врученим 11.08.2024.
На час надання відповіді, відповідно до вимог статей 56, 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення №65/46-р/к у судовому порядку не оскаржувалось та є чинним. Відділенням також повідомлено, що Головою Відділення видано накази про стягнення штрафів, які спрямовано на примусове виконання до органів державної виконавчої служби у встановленому законом порядку.
Прокурором на виконання вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" листами від 20.02.2025 № 15/2-1102вих-25 (№ 15/2-1669-25) та № 15/2-1108вих-25 (№ 15/2-1669-25) повідомлено позивачів про прийняття рішення щодо представництва інтересів держави шляхом пред'явлення до суду цього позову (т.1 а.с.138).
5. Позиція суду.
5.1. Щодо підстав звернення прокурора з позовом до суду.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно до частин 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок щодо підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором, визначивши, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх на обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Так, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджувань порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Так, при зверненні до суду з відповідним позовом в інтересах держави, прокурором зазначено позивачами Південний офіс Держаудитслужби, Херсонську міську раду та Херсонську міську військову адміністрацію Херсонського району Херсонської області.
Заявляючи позов в інтересах Південного офісу Держаудитслужби, прокурор зазначає, що саме Південний офіс Держаудитслужби наділений повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель на території м. Херсона та Херсонської області, враховуючи, що згідно з пунктом 1 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23, Південний офіс Держаудитслужби є міжрегіональним територіальним органом Держаудитслужби, яка є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Прокурор також зазначає, що Херсонська міська рада виступає в якості суб'єкта владних повноважень, яка приймає участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов'язана забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі.
Відповідно до Положення про Департамент міського господарства Херсонської міської ради Департамент є виконавчим органом Херсонської міської ради та головним розпорядником коштів у межах наданих повноважень.
При цьому, відповідно до підпунктів 1.3., 1.4. договору джерелом фінансування вказаної закупівлі були кошти місцевого бюджету (кошти бюджету Херсонської міської територіальної громади).
Відтак, Херсонська міська рада, відповідно до закону та Положення про Департамент здійснює контроль за діяльністю Департаменту щодо ефективності використання коштів територіальної громади при укладенні договорів, пов'язаних з виконанням його статутних цілей, у зв'язку з чим є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, під час виконання договору про надання послуг, який укладено за результатами проведеного електронного аукціону, а тому виступає належним позивачем у цій справі.
Указом Президента України від 19.09.2022 № 658/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Херсонській області» створено Херсонську міську військову адміністрацію Херсонського району Херсонської області.
Згідно з положеннями Закону України "Про правовий режим воєнного стану" у зв'язку з утворенням військових адміністрацій, голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій.
У зв'язку з цим, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, представляти територіальну громаду Херсонського району та здійснювати від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, права суб'єкта комунальної власності, в даному випадку виступає Херсонська міська військова адміністрація Херсонського району Херсонської області.
Як встановлено судом, Херсонською обласною прокуратурою в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" 16.01.2025 на адресу Південного офісу Держаудитслужби скеровано лист за №15/2-305вих-25 (№ 15/2-1669-25) щодо вжиття заходів до звернення до суду із відповідним позовом (т.1 а.с.69-70).
Листом управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області від 29.01.2025 № 152125-17/152-2025 повідомлено про готовність взяти участь у справі у якості третьої особи, підтримати зазначений позов, а також забезпечити явку повноважного представника, у разі подання органом прокуратури позову до суду (т.1 а.с.80-81).
Також Херсонською обласною прокуратурою листами від 16.01.2025 №15/2-303вих-25 (№15/2-1669-25) та від 06.02.2025 №15/2-16вих-25 повідомлено Херсонську міську військову адміністрацію Херсонського району Херсонської області про існування порушення інтересів держави від укладення договору за наслідками відкритих торгів, результати яких спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, а також про наявність підстав для його визнання недійсним як такого, що суперечить інтересам держави з умислу ТОВ «Благоустрій Херсон Плюс». Зазначеними листами також витребувано відомості щодо вжитих і запланованих заходів із захисту порушених інтересів держави (т.1 а.с.71-72; 73-74).
Листами Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області від 05.02.2025 № 01-01-16/253 (т.1 а.с.77-78) та від 18.02.2025 № 01-01-16/674 (т.1 а.с.79) повідомлено про те, що станом на день надання відповіді Херсонська міська військова адміністрація не планує звернення до суду щодо розірвання договорів, укладених між Департаментом та ТОВ "Благоустрій Херсон Плюс".
Крім того, прокурором на виконання вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" листами від 20.02.2025 №15/2-1102вих-25 (№15/2-1669-25) та №15/2-1108вих-25 (№15/2-1669-25) повідомлено позивачів про прийняття рішення щодо представництва інтересів держави шляхом пред'явлення до суду цього позову (т.1 а.с.138).
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави, а наявність або відсутність порушених прав позивачів має встановлюватися судом під час розгляду справи по суті.
5.2. Щодо суті спору.
Частиною 1 статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частинами 2, 3 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним (оспорюваний правочин).
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року в справі № 911/2129/17.
Як встановлено судом, предметом спору у цій справі є вимоги прокурора про визнання недійсним договору № 144 від 19.07.2021 про закупівлю послуг з прибирання та підмітання вулиць, як такого, що вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а також вимоги про застосування наслідків недійсності цього договору, шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Благоустрій Херсон Плюс" на користь Департаменту міського господарства Херсонської міської ради 2 126 979,31 грн, а з Департаменту міського господарства Херсонської міської ради - в дохід державного бюджету (на підставі ч.3 ст.228 ЦК).
Отже, ключовим питанням цієї справи є наявність підстав для застосування ч.3 ст.228 ЦК.
За змістом частини 3 статті 228 ЦК України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу в обох сторін - у разі виконання правочину обома сторонами - у дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Чітке законодавче визначення поняття "інтерес" та поняття "інтерес держави і суспільства" відсутнє, як і відсутні законодавчо закріплені єдині критерії, принципи, засади їх визначення.
У рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 дано визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес": у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "право" (інтерес у вузькому розумінні цього слова) означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
У рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 визначено, що державні інтереси - це інтереси, пов'язані з потребою в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Поняття "інтереси держави" має невизначений зміст і в кожному конкретному випадку необхідно встановити, порушені чи ні інтереси окремої особи або держави. Інтереси держави - це закріплена Конституцією та законами України, міжнародними договорами (іншими правовими актами) система фундаментальних цінностей у найбільш важливих сферах життєдіяльності українського народу і суспільства.
Таким чином, здійснивши правовий аналіз частини 2 статті 228 ЦК України, можна дійти висновку про те, що ознаками недійсного господарського договору, який суперечить інтересам держави й суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Разом із цим, не будь-які порушення актів цивільного законодавства, вчинені під час укладення договору, мають своїм наслідком невідповідність правочину інтересам держави і суспільства.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 12 лютого 2026 року в справі № 910/2546/25.
В обґрунтування позову в частині визнання недійсним договору від 19.07.2021 № 144 прокурор посилався на факт порушення Товариством, як переможцем процедури відкритих торгів та стороною оспорюваного договору, пункту 4 частини 2 статті 6, пункту 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Однак, вказаними приписами Закону прямо не встановлено правових наслідків у вигляді недійсності/нікчемності правочину, укладеного з порушенням зазначених норм.
Частиною 1 статті 48 Закону визначена лише можливість АМК України за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи прийняти рішення про зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю.
Однак, передбачена вищевказаною нормою Закону санкція у вигляді примусового розірвання правочину не підлягає застосуванню до порушників вимог конкурентного законодавства, які відносяться до суб'єктів приватного сектору економіки, до яких, зокрема, належить Товариство.
За змістом статті 6 Закону антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються: встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів; обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними; розподілу ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками; спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів; усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб'єктів господарювання, покупців, продавців; застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб'єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції; укладення угод за умови прийняття іншими суб'єктами господарювання додаткових зобов'язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета цих угод; суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин.
При кваліфікації дій суб'єктів господарювання за пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону, антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, узгодженість дій (поведінки), полягає саме в обміні інформацією, заміні конкуренції між учасниками торгів на координацію, у результаті чого усувається конкуренція між ними та спотворюється основний принцип торгів - здійснення конкурентного відбору. Узгодження дій між суб'єктами господарювання в процесі здійснення торгів (аукціонів) усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а отже спростовує результат, тобто порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв'язку з наявністю лише справжньої конкуренції.
При цьому, за змістом приписів статті 6 Закону для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим з'ясування наслідків у формі завдання збитків для його конкурентів чи споживачів або інше реальне порушення їх прав чи інтересів, оскільки достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, які визначено як антиконкурентні узгоджені дії, та можливість настання таких наслідків. Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації.
З огляду на зміст статей 1, 5, 6 Закону, змагальність учасників торгів (аукціону) передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов'язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду: від 13 березня 2018 року в справі № 924/381/17, від 12 червня 2018 року в справі № 922/5616/15, від 18 жовтня 2018 року в справі № 916/3214/17, від 11 червня 2020 року в справі № 910/10212/19.
Відповідно пункту 1 статті 50 Закону порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.
Разом із цим, антиконкурентна поведінка спрямована на спотворення конкуренції між учасниками торгів, але не завжди має за мету завдати шкоди державі чи підривати її інтереси, тому така поведінка сама по собі не трансформує правочин у такий, що суперечить інтересам держави та суспільства у значенні частини 3 статті 228 ЦК України.
При цьому, сам по собі встановлений рішенням АМК факт вчинення відповідачами в антимонопольній справі порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі в спірній закупівлі не є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсними як такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Не будь-які порушення актів цивільного законодавства, вчинені під час укладення договору, мають своїм наслідком невідповідність правочину інтересам держави і суспільства. Для визнання недійсним правочину на підставі частини 1 статті 203, частини 1 статті 215, частини 3 статті 228 ЦК України має бути доведено, що зміст правочину та мета його вчинення завідомо суперечать інтересам держави і суспільства.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 3 березня 2026 року в справі № 922/4447/23.
Однак, як вже було зазначено вище, прокурор у цій справі послався лише на обставини порушення антиконкурентного законодавства учасниками торгів й не довів, у чому саме полягає завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета вчинення спірного договору №144 від 19.07.2021 про закупівлю послуг з прибирання та підмітання вулиць, враховуючи також те, що вказані послуги фактично придбані за найбільш прийнятною ціновою пропозицією для держави.
Оскільки у даному випадку прокурор у встановленому законом порядку не довів існування причинно-наслідкового зв'язку між порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та погіршенням майнового становища держави, останнє виключає можливість кваліфікації спірного правочину як такого, що вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави й суспільства.
Обставини порушення сторонами спірного правочину вимог інших норм чинного законодавства під час розгляду даного спору судом не встановлені й про наявність таких обставин прокурор у своєму позові не зазначав.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення зазначеної позовної вимоги прокурора з огляду на її необґрунтованість.
Враховуючи недоведеність прокурором правових підстав для задоволення вимоги про визнання договору №144 від 19.07.2021 недійсним, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні похідних вимог щодо застосування до спірних правовідносин наслідків недійсності правочину, передбачених частиною 3 статті 228 ЦК України, шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Благоустрій Херсон Плюс" в дохід держави грошових коштів у сумі 2 126 979,31 грн, які були сплачені Департаментом міського господарства Херсонської міської ради за надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Благоустрій Херсон Плюс" послуги.
Щодо позовних вимог про застосування передбачених частиною 3 статті 228 ЦК України наслідків недійсності правочинів до спірних правовідносин, суд також враховує висновки об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені в постанові від 19 грудня 2025 року у справі № 922/3456/23.
У вказаній постанові Верховного Суду Об'єднана палата уточнила висновки, що містяться у постановах від 13 листопада 2024 року в справі №911/934/23, від 17 жовтня 2024 року в справі № 914/1507/23, а також інших постановах колегій суддів Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 228 ЦК України, таким чином: "При визначенні підстав для застосування ч.3 ст.228 ЦК, яка містить санкцію конфіскаційного характеру, не властиву нормам цивільного законодавства, і яка несе в собі високі ризики втручання держави в право власності приватних осіб, суд має враховувати критерії, визначені ЄСПЛ, щодо пропорційності покарання (конфіскації без вироку суду) та можливості обрання менш обтяжливого заходу для винної сторони правочину (двосторонньої реституції, стягнення збитків, штрафу тощо). Ця стаття може застосовуватися у виключних випадках порушення інтересів держави та суспільства, які, зокрема, можуть мати місце при вчинені особою кримінального злочину (тобто, за наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили), або дій, якими державі та суспільству завдані значні збитки, а винна особа відповідно незаконно, безпідставно збагатилася (на суму, співставну із вартістю того, що стягується на користь держави, для дотримання принципу пропорційності втручання). Ця норма не може бути застосована у випадку порушення суб'єктом господарювання будь-яких норм чинного законодавства, яке регулює господарську діяльність, зокрема законодавства про захист конкуренції".
Більш того, суд звертає увагу на те, що для суб'єктів господарювання, які порушили норми Закону, зокрема, у разі вчинення антиконкурентних узгоджених дій, чинним законодавством передбачена лише відповідальність у вигляді штрафу (стаття 52 Закону) та певні обмеження щодо прийняття участі у процедурах закупівлі протягом наступних трьох років після притягнення до відповідальності за вчинення таких дій (пункт 4 частини 1 статті 17 Закону "Про публічні закупівлі").
Інших видів відповідальності за вказане порушення чинним законодавством не передбачено, що додатково свідчить про покладення надмірної відповідальності на Товариство з обмеженою відповідальністю "Благоустрій Херсон Плюс" та її непропорційності вчиненому порушенню у разі задоволення позовних вимог прокурора.
За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову Херсонської обласної прокуратури.
5.3. Щодо судових витрат.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати, згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на рахунок прокуратури.
Керуючись ст.129, 232, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на прокуратуру.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Повне рішення складено 27 квітня 2026 р.
Суддя Ю.М. Щавинська