27.04.2026 р. Справа № 914/923/15
За заявою: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів
про:видачу дубліката виконавчого документа
у справі:№914/923/15
за позовом:Прокурора Залізничного району міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м. Львів
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівжитлокомплекс», м. Львів
про:стягнення 13'541,61 грн.
Суддя - Крупник Р.В.
Прокурор Залізничного району міста Львова звертався до Господарського суду Львівської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Львівської міської ради, в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівжитлокомплекс» про стягнення 13'541,61 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.06.2015 у справі №914/923/15 (Суддя Петрашко М.М.), позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівжитлокомплекс» на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» 11'743,64 грн. основного боргу, 845,77 грн. пені, 94,86 грн. 3% річних та 857,34 грн. інфляційних втрат, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівжитлокомплекс» в дохід Державного бюджету України 1'827,00 грн. судового збору.
На виконання вказаного рішення, 19.06.2015 Господарським судом Львівської області видано два накази.
Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» подало до суду заяву (вх. №1851/26 від 22.04.2026), у якій просить видати дублікат наказу у справі №914/923/15. У заяві зазначено, що заявник є правонаступником припиненого шляхом приєднання Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго». Відтак, право вимоги за наказом суду перейшло заявника. Видача дубліката наказу є необхідною, оскільки такий наказ не надсилався заявнику, а також для підтвердження правонаступництва, заміни стягувача у судовому наказі та забезпечення можливості його подальшого виконання.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву про видачу дубліката виконавчого документа передано на розгляд судді Петрашку М.М. Однак, у зв'язку із перебуванням судді у відпустці, у справі №914/923/15 проведено повторний авторозподіл.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву про видачу дубліката виконавчого документа передано на розгляд судді Крупнику Р.В.
Ознайомившись зі змістом поданої заяви та доданих до неї документів, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 19.4 Перехідних положень ГПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
З аналізу вказаної норми випливає, що правом на звернення до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа наділені виключно стягувач, державний виконавець та приватний виконавець.
Суд звертає увагу на те, що стягувачем за виконавчим документом від 19.06.2015 у справі №914/923/15 є Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго», а не заявник. Відтак, у останнього відсутнє право на звернення до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа.
Заявник не подав до суду доказів того, що ним вчинялися будь-які дії, спрямовані на заміну стягувача у виконавчому документі. При цьому його доводи про те, що видача дубліката наказу є необхідною для проведення заміни стягувача є необґрунтованими. Чинне процесуальне законодавство передбачає можливість заміни стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина 5 статті 334 ГПК України) за заявою заінтересованої особи (частина 2 статті 334 ГПК України) і для проведення такої заміни судом видача дубліката виконавчого документа не є необхідною передумовою.
Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що у задоволенні заяви Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» слід відмовити.
Крім того, згідно із частиною 2 статті 170 ГПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Разом з тим, заявником не дотримано вказаних вимог процесуального закону, адже не надано суду доказів надсилання іншим учасникам справи заяви про видачу дубліката наказу.
Згідно із частиною 4 статті 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 170, 234, 235, пункту 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні заяви Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про видачу дубліката виконавчого документа у справі №914/923/15.
2. Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254-259 ГПК України.
Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі.
Суддя Крупник Р.В.