79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
16.04.2026 Справа № 914/2508/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни Горецької, при секретарі судового засідання Зоряні Палюх, у справі
за позовом Львівської міської ради,
до відповідача Приватного підприємства «Правничого агентства «Статус-КВО»,
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю,
про заборону експлуатації об'єкта,
представники сторін:
від позивача: Тарасович О.І.;
від відповідача: Перунов В.В;
від третьої особи: не з'явився.
В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Львівської міської ради до відповідача Приватного підприємства «Правничого агентства «Статус-КВО», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю, про заборону експлуатації об'єкта.
Ухвалою від 19.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.
12.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
В судовому засіданні 16.04.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Позиція позивача
Позивач просить заборонити приватному підприємству «Правниче агентство «СТАТУС-КВО» експлуатацію об'єкта «Реконструкція нежитлових приміщень без зміни зовнішньої конфігурації та функціонального призначення на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові». Позовні вимоги обґрунтовано тим, що експлуатація не введеного в експлуатацію об'єкта створює загрозу життю, здоров'ю та майну громадян, оскільки такий об'єкт не пройшов належної перевірки на відповідність вимогам безпеки, санітарним та технічним нормам
Позиція відповідача
Відповідач заперечив позовні вимоги з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Відповідач стверджує, що право позивач не порушено, оскільки реконструкція належного позивачу майна була здійснена в межах первісних геометричних розмірів. Якщо припустити, що був вихід за межі геометричних розмірів під час реконструкції, заявлені позовні вимоги не можуть бути задоволені через їх неефективність. Задоволення позову не призведе до звільнення земельної ділянки. Окрім того, спір про звільнення земельної ділянки вже перебуває на розгляді господарського суду.
Позиція третьої особи
Третя особа позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Під прикриттям господарської діяльності відповідач фактично вчиняє пряме порушення закону, що створює реальні ризики для життя і безпеки людей та порушує права територіальної громади.
Приватне підприємство «Правниче агентство «Статус-КВО» є власником нежитлового приміщення площею 272,1 кв. м., в тому числі підвал площею 130,2 кв.м. та нежитлове приміщення загальною площею 37,3 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73. Вказане майно є результатом реконструкції підземного переходу, що була здійснена правопопередником підприємства.
Маючи намір реконструювати належне майно в межах існуючих фундаментів, підприємство замовило виготовлення проектної документації, яка згодом пройшла державну експертизу на предмет дотримання вимог законодавству у галузі проектування та будівництва.
21.12.2023 Інспекцією зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт за № ЛВ 051231221219 на об'єкт будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень без зміни зовнішньої конфігурації та функціонального призначення на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові», замовник Приватне підприємство «Правниче агентство «Статус-КВО».
09.10.2024 Інспекцією через систему електронного документообігу Львівської міської ради IT - Enterprise отримано звернення Львівського міського голови Андрія Садового за № 4-2901-55412 в якому описано, що 21.12.2023 Інспекцією зареєстровано Повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об'єкт будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень без зміни зовнішньої конфігурації та функціонального призначення на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові» за № ЛВ 051231221219, але згідно даних Архітектурних рішень проекту заявником у вищевказаному повідомленні внесено неправдиві дані щодо існуючого стану нежитлових приміщень.
З 21 листопада по 04 грудня 2024 року посадовими особами Інспекції здійснено позапланову перевірку з виїздами на об'єкт будівництва.
За результатами вказаної перевірки складено акт № 19-пп від 04.12.2024 і виявлено, що ПП «Правниче агентство «Статус - КВО» на об'єкті будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень без зміни зовнішньої конфігурації та функціонального призначення на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові» проведено будівельні роботи з відхиленням від затвердженого проекту, а саме:
- відповідно до проектної документації довжина будівлі в осях «2-6» - «А-Б» повинна становити 33,95 м., довжина будівлі в осях « 1-5» - «В-Г» - 32,27 м., проте довжина після реконструкції вказаних будівель становить: в осях « 2-6» - «А-Б» - 35,10 м., в осях « 1-5» - «В-Г» - 37,27, що призвело до зміни зовнішніх геометричних розмірів об'єкта та захоплення земельної ділянки комунальної власності;
- відповідно до проектної документації у будівлях в осях « 2-6» - «А-Б» та в осях « 1-5» - «В-Г» передбачено по 2 приміщення, проте у вказаних будівлях влаштовано по 3 приміщення. Також, у будівлях в осях « 2-6» - «А-Б» та в осях « 1-5» - «В-Г» влаштовано дверні отвори, які не передбачені проектною документацією. Окрім цього, проектною документацією у будівлях в осях « 2-6» - «А-Б» та в осях « 1-5» - «В-Г» передбачено влаштування приміщень побутового обслуговування та магазинів роздрібної торгівлі (код Державного класифікатора будівель і споруд 1230.6), однак у вказаних будівлях розміщено та здійснюється діяльність також і закладів громадського харчування (код Державного класифікатора будівель і споруд 1230.4), що призвело до зміни функціонального призначення об'єкта.
- ПП «Правниче агентство «Статус - КВО» здійснюється експлуатація об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень без зміни зовнішньої конфігурації та функціонального призначення на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові», який у встановленому порядку не прийнятий в експлуатацію. У будівлях в осях « 2-6» - «А-Б» та в осях « 1-5» - «В-Г» здійснюється господарська діяльність закладів громадського харчування та магазинів роздрібної торгівлі.
Посадовими особами Інспекції складено протокол від 04.12.2024 року № 1-м про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ПП «Правниче агентство «Статус - КВО», яким виявлено порушення відповідачем щодо здійснення експлуатації об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень без зміни зовнішньої конфігурації та функціонального призначення на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові», який у встановленому порядку не прийнятий в експлуатацію, у будівлях в осях « 2-6» - «А-Б» та в осях « 1-5» - «В-Г» здійснюється господарська діяльність закладів громадського харчування та магазинів роздрібної торгівлі чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461.
Посадовими особами Інспекції складено протокол від 04.12.2024 № 2-м про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ПП «Правниче агентство «Статус - КВО». В протоколі описані виявлені порушення, зокрема, ПП «Правниче агентство «Статус - КВО» на об'єкті будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень без зміни зовнішньої конфігурації та функціонального призначення на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові» проведено будівельні роботи з відхиленням від затвердженого проекту.
Враховуючи наведене, оскільки відповідачем здійснюється експлуатація не прийнятого в експлуатацію об'єкта будівництва, Інспекцією винесено вмотивоване письмове рішення - припис про заборону експлуатації закінченого будівництвом об'єкта, не прийнятого в експлуатацію від 04.12.2024, яким поставлено вимогу негайно зупинити експлуатацію об'єкта «Реконструкція нежитлових приміщень без зміни зовнішньої конфігурації та функціонального призначення на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові» до моменту усунення виявлених порушень.
18 грудня 2024 року начальником Інспекції було винесено постанови № 13-м та № 14-м про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо ПП «Правниче агентство «Статус - КВО». Ні керівник суб'єкта містобудування, ні уповноважений представник на розгляд справи не з'явився, постанови було надіслано рекомендованими листами з повідомленням № 7904869518338 та № 7904869518311, що підтверджується розрахунковими документам ПАТ «Укрпошта».
За результатами проведених заходів державного архітектурно-будівельного контролю, які відбулись за участю уповноваженого представника замовника, Інспекцією складено акт від 21.03.2025 за № 25-пп, яким встановлено в частині експлуатації наступне.
В ході проведення позапланової перевірки в період з 10.03.2025 до 21.03.2025 встановлено, що приватним підприємством «Правниче агентство «СТАТУС-КВО» продовжується експлуатація об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень без зміни зовнішньої конфігурації та функціонального призначення на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові», який у встановленому порядку не прийнятий в експлуатацію. У будівлях в осях « 2- 6»- «А-Б» та в осях « 1-5»- «В-Г здійснюється господарська діяльність закладів громадського харчування та магазинів роздрібної торгівлі.
Інспекцією повторно винесено вмотивоване письмове рішення, а саме припис про заборону експлуатації закінченого будівництвом об'єкта, не прийнятого в експлуатацію від 21.03.2025, яким зобов'язано негайно зупинити експлуатацію об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень без зміни зовнішньої конфігурації та функціонального призначення на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові».
16.04.2024 замовником будівництва приватним підприємством «Правниче агентство «СТАТУС-КВО» подано в Інспекцію декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) на об'єкт «Реконструкція нежитлових приміщень без зміни зовнішньої конфігурації та функціонального призначення на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові». Номер вхідного документа ПД-160424-86792. Замовником будівництва підтверджено, що на об'єкті виконано всі роботи з дотриманням відповідних державних будівельних норм, стандартів і правил.
Даними діями відповідача підтверджено, що закінчений будівництвом об'єкт є готовим до експлуатації.
16.04.2024 Інспекцією вказану декларацію повернуто на доопрацювання за № ЛВ101240416766. Причини відмови: - невідповідність техніко-економічних показників в проектній документації та у технічній інвентаризації; - невідповідність проектних рішень та технічної інвентаризації. В технічній інвентаризації (ТІ01:8686-9552-5713-6730 редакція 4) невірно зазначено: - вид будівництва; - невірно зазначено тип об'єкта; - відсутній ідентифікатор об'єкта будівництва; - відсутня інформація про наявність інженерного забезпечення;- відсутня інформація про період будівництва; - відсутня інформація про існуючі об'єкти нерухомого майна; - відсутні матеріали технічної інвентаризації; - відсутній файл технічної інвентаризації.
Надалі замовник звертався в Інспекцію з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) на об'єкт «Реконструкція нежитлових приміщень без зміни зовнішньої конфігурації та функціонального призначення на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові» тричі:
- 07.06.2024. Номер вхідного документа ПД-070624-15412. 10.06.2024 Інспекцією повернуто на доопрацювання вказану декларацію за № ЛВ101240607224. Причини відмови: - невідповідність техніко-економічних показників в декларації про готовність об'єкта до експлуатації та у технічній інвентаризації; - невідповідність проектних рішень та технічної інвентаризації; - в технічній інвентаризації (ТІ01:8686-9552-5713-6730 редакція 7) невірно зазначено тип технічної інвентаризації; - в інформації про існуючі об'єкти нерухомого майна не зазначено площу та адресу об'єкта;
- 13.06.2024. Номер вхідного документа ПД-130624-91768. 14.06.2024 Інспекцією повернуто на доопрацювання вказану декларацію за № ЛВ101240613963. Причини відмови: невідповідність проектних рішень та технічної інвентаризації.
- 09.07.2024. Номер вхідного документа СА01:8336-8758-3483-6902. 10.06.2024 Інспекцією повернуто на доопрацювання вказану декларацію за № ЛВ101240709888. Причини відмови: -технічна інвентаризація TI01:8686-9552-5713-6730 Редакція №10 розроблена з порушенням вимог Порядку проведення технічної інвентаризації затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023р №488; - невідповідність графічних даних у технічній інвентаризації закінчених будівництвом об'єктів TI01:8686-9552-5713-6730 Редакція № 10 відповідно до документу про початок виконання будівельних робіт, а саме проектних рішень; -невідповідність техніко-економічних показників до документу про початок виконання будівельних робіт; - невідповідність найменування органу, якому надсилається декларація.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.08.2024 у справі №914/2036/24 частково задоволено заяву Львівської міської ради про забезпечення позову та вжито наступні заходи:
- заборонити відповідачу та/або будь-якій іншій юридичній особі здійснювати будь-які будівельні роботи на земельних ділянках комунальної власності площею 0,0179 кв. м. та площею 0,0185 га на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові в межах червоних ліній вулиці;
- заборонити відповідачу та/або будь-якій іншій юридичній особі здійснювати будь-які будівельні роботи на об'єктах нерухомого майна, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 272,1 кв. м., підвал площею 130,2 кв. м. реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1028222546101; нежитлове приміщення загальною площею 37,3 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна -1028152946101, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73;
- заборонити органам, та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно; виконавчим органам сільських, селищних і міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб'єктам як суб'єктам державної реєстрації прав; територіальним органам Міністерства юстиції України) вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 272,1 кв. м., підвал площею 130,2 кв. м., реєстраційний- номер об'єкта нерухомого майна- 1028222546101 нежитлового приміщення загальною площею 37,3 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1028152946101, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, в тому числі, але не виключно здійснювати відчуження майна та його обтяження правами третіх осіб;
- заборонити відповідачу та/або будь-якій іншій особі вчиняти дії, спрямовані на прийняття в - експлуатацію об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень без зміни зовнішньої конфігурації та функціонального призначення на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові»;
- заборонити Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю та/або будь-якій іншій особі вчиняти дії/ пов'язані із прийняттям в експлуатацію та реєстрацією декларації про - готовність до експлуатації об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень без зміни зовнішньої конфігурації та функціонально призначення на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові».
У серпні 2024 року до Господарського суду Львівської області подано позов Львівської міської ради до Приватного підприємства «Правниче агентство «Статус - КВО» про зобов'язання звільнити самовільно зайняті земельні ділянки шляхом проведення перебудови підземного переходу із зупинкою громадського транспорту загальною площею 309,4 кв.м. до проектних пропозицій та припинення володіння об'єктами нерухомого майна.
У вказаному позові Львівська міська рада стверджує, що з Акту обстеження земельної ділянки від 27.05.2024 №126 з візуального огляду вбачається, що за вказаною адресою на вул. Героїв УПА,73 у м. Львові будівельні роботи з реконструкції одного входу зі сторони офісної будівлі завершено та здійснюється експлуатація новозбудованої нежитлової споруди, площа якої згідно топографічного знімання становить - 179 м. кв. Фактично ПП «Правниче агентство «Статус - КВО» проведено будівельні роботи зі змінами зовнішньої конфігурації об'єкта та за його межами без документа, який надає право виконувати вказані будівельні роботи. Виходячи з наведеного, «Правниче агентство «Статус-КВО» фактично використовує самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності в межах червоних ліній вулиць площею 0,0179 га шляхом проведення на ній самочинного будівництва нежитлової споруди аналогічною площею за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради про надання даної земельної ділянки в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки. Над іншим входом до підземного переходу зі сторони зупинки громадського транспорту на день проведення обстеження встановлено огорожу та проводяться будівельні роботи зі зміни конструкції та розміру входу до підземного переходу (площа будівельного майданчика згідно топографічного знімання 316 кв. м (0,0316 га)).
Під час розгляду в суді першої інстанції, відповідачем було додано судову експертизу (висновок експерта № 02/10/24 від 20.11.202), згідно якої:
- при виконанні будівельних робіт на об'єктах нерухомого майна, а саме нежитловому приміщенні загальною площею 272,1 кв. м, підвалі площею 130,2 кв. м реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1028222546101; нежитловому приміщенні загальною площею 37,3 кв. м. реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна -1028152946101, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, виступ за зовнішні габарити фундаментів та конструктивних елементів існуючого підземного переходу не здійснено. При цьому фундаменти існуючого підземного переходу збережено у їх первісному стані та місці розташування, нові фундаменти під несучі конструкції реконструйованих нежитлових приміщень не влаштовано;
- за наслідками проведеної реконструкції нежитлових приміщень без зміни зовнішньої конфігурації та функціонального призначення на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові наскрізний підземний прохід під проїзною частиною вулиці через нежитлові приміщення підземного переходу фактично зберігся.
- робочий проект «Реконструкція нежитлових приміщень без зміни зовнішньої конфігурації та функціонального призначення на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові», виконаний ФОП Семочко Ю.В. відповідає вимогам законодавству у галузі проектування та будівництва.
Рішенням Господарського суду Львівської від 06.02.2025 у справі №914/2036/24 в задоволенні позовних вимог відмовлено. Львівська міська рада не погодилась з рішенням суду та оскаржила його до Західного апеляційного господарського суду.
Розгляд в апеляційному суді не завершено, оскільки зупинено на час проведення судової експертизи, що призначена за клопотанням Львівської міської ради.
У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа № 380/38/25 за позовом приватного підприємства «Правниче агентство «Статус-КВО» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у який підприємство оскаржує результати перевірки, на яких в основному ґрунтується і даний позов, та просить суд:
- визнати протиправною і скасувати постанову № 13-м від 18.12.2024 про накладення штрафу у сумі 136 260 гривень за правопорушення у сфері містобудівної діяльності згідно якої Приватне підприємство «Правниче агентство «Статус-КВО» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»;
- визнати протиправним і скасувати та Постанову № 14-м від 18.12.2024 про накладення штрафу у сумі 109 008 гривень за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якої Приватне підприємство «Правниче агентство «Статус-КВО» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»;
- визнати протиправним і скасувати Припис №1 від 04.12.2024 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким вимагається від Приватного підприємства «Правниче агентство «Статус-КВО» протягом місяця з дня отримання даного припису усунути вищезазначені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, зазначених у даному приписі;
- визнати протиправним і скасувати Припис про заборону експлуатації закінченого будівництвом об'єкта, не прийнятого в експлуатацію від 04.12.2024 року, яким вимагається від Приватного підприємства «Правниче агентство «Статус-КВО» негайно зупинити експлуатацію об'єкта «Реконструкція нежитлових приміщень без зміни зовнішньої конфігурації та функціонального призначення на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові» до моменту усунення виявлених порушень;
- визнати протиправним і скасувати Припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 04.12.2024 року, яким вимагається від Приватного підприємства «Правниче агентство «Статус-КВО» з моменту отримання даного припису зупинити виконання будівельних робіт з будівництва об'єкта ««Реконструкція нежитлових приміщень без зміни зовнішньої конфігурації та функціонального призначення на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові» до моменту усунення виявлених порушень.
Позивачем долучено до матеріалів справи висновок експерта №27/24 від 30.09.2025 у справі 914/2036/24, водночас не зазначено, які саме обставини в межах даної справи підтверджує вказаний доказ, крім того такий подано поза межами встановленого строку та без клопотання про поновлення процесуального строку.
Першочергово необхідно звернути увагу на те, що позивач покладається на підпункт 2 п. б ч. 1 ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», який визначає що до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, вжиття у разі надзвичайних ситуацій необхідних заходів відповідно до закону щодо забезпечення державного і громадської безпеки і порядку, життєдіяльності підприємств, установ та організацій, врятування життя людей, захисту їх здоров'я, збереження матеріальних цінностей.
Делеговані повноваження - це окремі повноваження органів виконавчої влади, які держава надає органам місцевого самоврядування (ОМС) для виконання функцій виконавчої влади на місцях, зокрема через Закон України. ОМС при цьому підконтрольні відповідним органам виконавчої влади. На відміну від власних, які стосуються місцевих питань, делеговані повноваження пов'язані з виконанням завдань державного управління.
Також, згідно з Кодексом цивільного захисту України, надзвичайна ситуація (НС) - це ситуація на окремій території чи суб'єкті господарювання, що спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією тощо, і призводить до порушення нормальних умов життєдіяльності населення. Це може викликати загрозу життю та здоров'ю людей, велику кількість загиблих і постраждалих, значні матеріальні збитки, а також неможливість проживання населення чи провадження господарської діяльності на певній території.
Враховуючи суть вказаних делегованих повноважень, для покликання та застосування до спірних правовідносин згаданої норми необхідно довести наявність надзвичайної ситуації. Однак, позивач не навів жодних доказів, які могли б вказувати на надзвичайну ситуацію в ході використання відповідачем належного йому на праві власності об'єкта нерухомого майна.
Твердження позивача, що будівництво несе загрозу життю та здоров'ю оточуючих є безпідставними та не підтверджені жодними доказами.
У процесі перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю не було встановлено будь-яких порушень, наслідком яких могло б бути виникнення надзвичайної ситуації.
Також, якщо дослідити мотиви з яких були повернуті Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вбачається, що такі стосуються не недоліків будівельних робіт (їх надійності, міцності тощо) а формальних підстав: - невідповідність техніко-економічних показників в проектній документації та у технічній інвентаризації; - невідповідність проектних рішень та технічної інвентаризації; в технічній інвентаризації (ТІ01:8686-9552-5713-6730 редакція 4) невірно зазначено: - вид будівництва; - невірно зазначено тип об'єкта; - відсутній ідентифікатор об'єкта будівництва; - відсутня інформація про наявність інженерного забезпечення;- відсутня інформація про період будівництва; - відсутня інформація про існуючі об'єкти нерухомого майна; - відсутні матеріали технічної інвентаризації; - відсутній файл технічної інвентаризації, невірно зазначено тип технічної інвентаризації; - в інформації про існуючі об'єкти нерухомого майна не зазначено площу та адресу об'єкта.
Необґрунтованим є твердження Львівської міської ради з посиланням на постанову від 30.03.2021 у справі № 814/1109/16, що начебто Верховним Судом викладено правову позицію, що експлуатація не введеного об'єкта створює загрозу життю, здоров/ю та майну громадян, оскільки такий об'єкт не пройшов технічної перевірки на відповідність вимогам безпеки, санітарним і технічним нормам.
Правова позиція Верховного Суду - це висновок суду щодо застосування норм права, який викладається у постановах і має значення орієнтира для інших судів, а також інших суб'єктів владних повноважень при застосуванні відповідних норм права.
Часткове процитоване речення з постанови Верховного Суду Львівської міської радою не має ознак правового висновку, оскільки не має покликання на норму права, яка була застосована.
Постанова Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 814/1109/16 не стосується спірних правовідносин. У згаданій справі розглядався спір: «за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» .
Отже, відмінними є суб'єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору) та об'єкт (предмет).
У вказаній справі зазначено наступне:
« 40. У спірній ситуації, як вбачається з встановлених судовим розглядом обставин справи, реконструкція об'єкта будівництва (яка передбачає можливість втручання у елементи несучих і огороджувальних конструкцій), стосовно якого проводилась позапланова перевірка, здійснювалась самовільно та за відсутності затвердженої у встановленому порядку проектної документації, яка б відповідала, зокрема, вимогам пункту 4.3 ДБН А.2.2.-3.2012 "Склад та зміст проектної документації", згідно якого проектувальники, при розробленні проектної документації, повинні забезпечувати відповідність проектних рішень, окрім іншого, вимогам чинних будівельних норм та нормативних документів, зокрема, основним вимогам до об'єктів щодо забезпечення механічного опору та стійкості; дотримання вимог пожежної безпеки; забезпечення безпеки життя і здоров'я людини та захисту навколишнього природного середовища; забезпечення безпеки експлуатації; забезпечення захисту від шуму; економії енергії; - вимогам з охорони праці та експлуатаційної надійності.
42. Експлуатація ж цього об'єкта без введення в експлуатацію і підтвердження відповідності його вимогам чинних будівельних норм та нормативних документів, зокрема, щодо забезпечення механічного опору та стійкості, дотримання вимог пожежної безпеки, забезпечення безпеки життя і здоров'я людини, безпеки експлуатації, створює небезпеку для життя і здоров'я осіб, які там перебувають, а також загрозу завдання шкоди або знищення їх майна.
44. Оскільки у спірному випадку позивач здійснює експлуатацію (використання у своїй підприємницькій діяльності) об'єкта, реконструйованого самочинно за відсутності жодних проектних і дозвільних документів, передбачених законом для цього виду робіт, і такий об'єкт не прийнято в експлуатацію, що знайшло своє підтвердження під час судового розгляду цієї справи, то за таких обставин колегія суддів констатує наявність складу правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Реконструкція майна відповідача здійснюється на законних підставах за наявності документу, що підтверджує право на виконання будівельних робіт. У даному випадку наявний проект реконструкції, що пройшов державну експертизу. У справі №914/2036/24 забезпечено позов шляхом заборони приватному підприємству «Правниче агентство «СТАТУС-КВО» (ЄДРПОУ 38821477) та/або будь-якій іншій особі вчиняти дії, спрямовані на прийняття в - експлуатацію об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень без зміни зовнішньої конфігурації та функціонального призначення на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові» та заборони Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю та/або будь-якій іншій особі вчиняти дії/ пов'язані із прийняттям в експлуатацію та реєстрацією декларації про - готовність до експлуатації об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень без зміни зовнішньої конфігурації та функціонально призначення на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові». Перевіркою Інспекції ДАБК не становлено порушень, які б вказували на небезпечність реконструйованого майна, чи не відповідності його конструктивним рішенням. Реконструкція спірного майна відноситься до класу СС1, який передбачає декларативний спосіб введення майна в експлуатацію, шляхом реєстрації відповідної декларації. Жоден суб'єкт, окрім замовника, при цьому не приймає рішення про прийняття в експлуатацію, а лише приймає рішення про реєстрацію чи не реєстрацію декларації на підставі поданих замовником документів.
З поданої позовної заяви фактично вбачається, що Львівська міська рада, подаючи цей позов, бажає виконання приписів про заборону експлуатації закінченого будівництвом об'єкта, не прийнятого в експлуатацію виданих Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю.
Водночас, Львівська міська рада, не наділена повноваженнями діяти в інтересах чи від імені Інспекції. Чи будь-яким іншим чином вимагати виконання згаданого припису.
Здійснюючи такі дії, прямо порушуються приписи ст. 19 Конституції України, яка визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, також є хибним є ототожнення вказаного припису, який передбачений п. 3 частини третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності, з вмотивованим письмовим рішенням, що приймається в порядку пункту 9 цієї ж статті.
Так, згідно з пунктами 3 та 9 частини третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.
За наведеного правового регулювання суд касаційної інстанції неодноразово зазначав, що нормативно-правовими актами, які регулюють питання здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, передбачено за наслідками здійснення такого контролю прийняття двох окремих актів індивідуальної дії щодо суб'єкта містобудівної діяльності: припису щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт; мотивованого письмового рішення щодо заборони експлуатації закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію. При цьому через припис можуть бути зупинені підготовчі або будівельні роботи. За своєю суттю зазначені рішення суб'єкта владних повноважень є різними, оскільки стосуються різних етапів порядку забудови земельної ділянки, встановленого статтею 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Припис приймається на етапі виконання підготовчих та будівельних робіт, а мотивоване рішення про заборону експлуатації закінчених будівництвом об'єктів на етапі прийняття їх в експлуатацію. Правові наслідки невиконання припису або рішення також є різними з огляду на норми Закону України від 14.10.1994 N 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Такий же висновок Верховний Суд зробив і в постановах від 19.07.2023 у справі № 826/10953/17, від 26.05.2020 у справі № 826/703/16 та від 21.02.2018 у справі № 826/5/16.
Заборона здійснення експлуатації об'єкту будівництва через прийняття припису, а не мотивованого письмового рішення, суперечить пунктам 3 та 9 частини третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпунктів 3 та 10 пункту 11 Порядку № 553.
У позовній заяві, Львівська міська рада також посилається на ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу та ст. 16 ЦК України вказуючи, що «Таким чином позивач мав право звернутися з позовом про заборону експлуатацію». Також міститься посилання на постанову Верховного Суду від 01.09.2021р. у справі № 263/8400/20.
З огляду на зазначене, якщо позивач вважає, що порушено його права як власника земельної ділянки, тоді він повинен навести обставини, як саме порушуються ці права, та чому обраний спосіб захисту призведе до їх відновлення. При цьому, нагадуємо, що спір про звільнення земельної ділянки вже розглядається в господарському суді. Задоволення цього позову, жодним чином не змінить існуючого розташування майна відповідача, не звільнить земельної ділянки, не відновить її (земельної ділянки) попередній стан.
Суд не погоджується з доводами Львівської міської ради щодо посилання на постанову Верховного Суду від 01.09.2021 у справі № 263/8400/20, що вказує на правильно обраний Львівською міською радою спосіб захисту. У вказаній справі Верховний Суд закрив провадження у справі, з наступних підстав: «Звертаючись до суду з позовом, Маріупольська міська рада посилалася на необхідність захисту права на землю, оскільки ФОП ОСОБА_1 використовує нежитлову будівлю без правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що є порушенням статей 125, 126, 211 ЗК України, тобто земля ним використовується незаконно. Позивач вказував та судами встановлено, що ОСОБА_1 використовує нежитлове приміщення, загальною площею 4,8 кв. м, готовністю 85 %, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , як ФОП, з метою здійснення господарської (підприємницької) діяльності. Тобто при пред'явленні позову позивач достовірно знав про ці обставини, а саме про те, що ОСОБА_1 є ФОП і використовує земельну ділянку для ведення підприємницької діяльності. Маріупольська міська рада у позові просить заборонити ОСОБА_1 експлуатацію об'єкта нерухомого майна незавершеного будівництвом нежитлової будівлі - торгівельного павільйону А-1, загальною площею 4,8 кв. м, готовністю 85 %, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, тобто, за вказаних обставин, фактично ставиться питання про заборону здійснення ФОП ОСОБА_1 підприємницької діяльності на вказаному об'єкті нерухомого майна, будівництво якого є незавершеним. З урахуванням встановлених обставин, Верховний Суд вважає, що спір у цій справі, який виник між учасниками господарських відносин щодо майна, яке використовується з метою здійснення господарської (підприємницької) діяльності, належить до спорів, які підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.». При цьому, жодних висновків щодо належності (правильності) обраного Маріупольською міською радою способу захисту, Верховний Суд не наводив. Відтак і доводи Львівської міської ради в цій частині ґрунтуються на невірних твердженнях.
Також слід враховувати, що особа, права якої порушено, може скористатися не будь- яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (п. 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на порушника.
Цивільні права або інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права чи інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Велика Палата неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа та характеру його порушення, невизнання або оспорення.
Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (ВП ВС від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 06.04.2021 у справі № 925/642/19).
Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.
Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача. Тож під час розгляду справи суд має з'ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права / інтересу у спірних правовідносинах.
Проте, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, але є ефективним та не суперечить закону (а закон або договір зі свого боку не визначають іншого ефективного способу захисту), то порушені право чи інтерес позивача підлягають захисту обраним ним способом.
Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови ВП ВС від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20).
Захист земельних прав - це передбачені законом способи охорони цих прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи правоохоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту земельних прав наведено в ч. 3 ст. 152 ЗК.
Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, зокрема визначеним цією нормою. Або ж іншим способом, який передбачено законом.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:
а) визнання прав;
б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;
в) визнання угоди недійсною;
г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;
ґ) відшкодування заподіяних збитків;
д) застосування інших передбачених законом способів.
З аналізу змісту позовних вимог, вбачається що такі не входять до переліку встановлених законом способів захистів, та їх задоволення навіть гіпотетично не зможе призвести до зміни (відновлення) землевласника.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України).
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України).
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України).
Позивачем належними та достовірними доказами не доведено наявність законних підстав для заборони експлуатації нерухомого майна.
Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними, а отже такими, що не підлягають задоволенню.
Господарський суд зазначає, що враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).
У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Тому суд вважає за необхідне відзначити, що інші доводи та міркування учасників справи судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
У рішенні від 03.01.2018 Віктор Назаренко проти України (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають справедливого балансу між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі Беер проти Австрії (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).
Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України залишаються за позивачем.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 231, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Горецька З.В.