вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"04" березня 2026 р. м. Київ Справа № 911/3651/25
Господарський суд Київської області в складі
головуючого судді Христенко О.О.
за участю секретаря Остапчук В.В.
розглянувши справу № 911/3651/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольтаж Ком», м. Чернігів
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аграрна Гільдія», Київська область,
м. Вишгород
про стягнення 441 612,51 грн
представники
від позивача: Борода А.В., адвокат, ордер серія СВ № 1151943 від 02.12.2025
від відповідача: не з'явився
обставини справи:
02.12.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Вольтаж Ком» (далі-позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна Гільдія» (далі-відповідач) про стягнення 441 612,51 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № 21/05/25-1 від 21.05.2025 щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 391 718,25 грн., з огляду на наявність якої нараховані 41 919,22 грн пені, 3 918,34 грн інфляційних втрат та 4 056,70 грн 3 % річних.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.01.2026 відкрито провадження у справі № 911/3651/25, постановлено розгляд справи здійснювати за привалами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засіданні на 28.01.2026.
Ухвалою суду від 28.01.2026 підготовче засідання було відкладено на 11.02.2026.
Ухвалою суду від 11.02.2026 закрито підготовче провадження у справі № 911/3651/25 та призначений розгляд справи по суті на 04.03.2026.
Присутній в судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в засідання суду жодного разу не з'явився про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надіслав. Водночас, судом встановлено, що відповідач належним чином був повідомлений про місце і час розгляду справи про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення відповідачу поштових відправлень щодо ухвал.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Отже, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -
21.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вольтаж Ком» (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна Гільдія» (відповідач, покупець) укладений Договір поставки № 21/05/25-1 за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця зернові, олійні культури та похідні від них, а покупець приймає товар і оплачує його згідно умов, передбачених даним договором і відповідними специфікаціями товару, які є його невід'ємною частиною.
Кількість, асортимент, ціна строк, умови та місце поставки товару узгоджується у додатках (специфікація товару), що укладається сторонами на кожну окрему партію товару та становлять невід'ємну частину даного договору (п. 1.3 договору).
Умови, порядок та строки поставки кожної партії товару або її частини визначаються в специфікаціях товару до цього договору з урахуванням умов цього договору (п. 2.1 договору).
Право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі його покупцю, що проводиться відповідно до товарно-супровідних документів (п. 2.4 договору).
Поставка кожної партії товару повинна супроводжуватись оригіналами документів: рахунок-фактура на товар, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні на відповідну кількість товару (п. 2.5 договору).
Умовами п. 3.1, 3.2 договору визначено, що оплата вартості товару проводиться покупцем самостійно, безготівково в національній валюті України на підставі рахунку-фактури на оплату товару шляхом банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Оплата вартості товару проводиться покупцем в термін, який встановлений у відповідній специфікації на товар.
Відповідно до п. 4.5 договору при несвоєчасній оплаті вартості поставленої партії товару, покупець на письмову вимогу постачальника повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Умовами п. 8.1 договору визначено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами сторін і діє до 31.12.2025, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
21.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вольтаж Ком» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна Гільдія» підписана «Специфікація товару № 1» до Договору поставки № 21/05/25-1 від 21.05.2025, відповідно до якої між сторонами погоджено, що позивач зобов'язується, у строк до 22.05.2025 передати у власність відповідача товар: пшениця 4 класу українського походження врожаю 2024 року, у кількості 54 000,00 кг, загальною вартістю 461 700,00 грн., а відповідач в свою чергу має оплатити прийняти товар протягом 30 днів з дати фактичної поставки товару.
Так, на виконання умов договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар, всього на загальну суму 460 845,00 грн, про що свідчить наявна в матеріалах справи видаткова накладна № 11 від 22.05.2025.
Також, в доказ поставки позивачем товару, до матеріалів справи додані товарно-транспортні накладні № 22/05-1 від 22.05.2025, № 22/05-2 від 22.05.2025, № 22/05-3 від 22.05.2025, з яких вбачається, що позивачем на виконання своїх зобов'язань, було відвантажено відповідачу товар у кількості та асортименті, визначених в рахунку та видатковій накладній.
Претензій щодо якості чи кількості отриманого товару матеріали справи не містять, а отже вказаний товар прийнятий відповідачем без зауважень, що свідчить про повноту та якість виконання позивачем своїх зобов'язань згідно з договором, а тому товар вважається прийнятим без зауважень в повному обсязі.
Для оплати вартості товару, позивачем був сформований рахунок на оплату № 8 від 22.05.2025.
Згідно платіжної інструкції № 42 від 24.07.2025 відповідачем здійснена часткова оплата товару на суму 69 126,75 грн., оплата вартості товару в сумі 391 718,25 грн залишена відповідачем не сплаченою.
Так, звертаючись із відповідним позовом, позивач стверджує, що станом на час звернення із відповідним позовом сума заборгованості в розмірі 391 718,25 грн лишається не сплаченою відповідачем.
Оцінивши в сукупності надані до справи документи, проаналізувавши вимоги законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України .
Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, оскільки заборгованість відповідача в частині оплати переданого позивачем на підставі договору та видаткової накладної товару, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 391 718,25 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Так, як вбачається з матеріалів справи позивач просить суд стягнути з відповідача 41 919,22 грн пені та 4 056,70 грн 3 % річних, нарахованих за період з 25.07.2025 по 27.11.2025, а також 3 918,34 грн інфляційних втрат, за період: серпень-жовтень 2025 року.
Як вже було зазначено у п. 4.5 договору визначено, що при несвоєчасній оплаті вартості поставленої партії товару, покупець на письмову вимогу постачальника повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Частинами 1, 2 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі частиною 2 статті 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вказаних норм права враховуючи, що наданий позивачем розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань є арифметично вірним, суд дійшов висновку про задоволення зазначених вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна Гільдія» (08205, Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Северенівська, 9, оф. 4, код ЄДРПОУ 43135206) на користь Товариства з обережною відповідальністю «Вольтаж Ком» (14021, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Любецька, 56, код ЄДРПОУ 37804618) 391 718 (триста дев'яносто одну тисячу сімсот вісімнадцять) грн. 25 коп. заборгованості, 41 919 (сорок одну тисячу дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 22 коп. пені, 3 918 (три тисячі дев'ятсот вісімнадцять) грн. 34 коп. інфляційних нарахувань, 4 056 (чотири тисячі п'ятдесят шість) грн. 70 коп. 3 % річних та 5 299 (п'ять тисяч двісті дев'яносто дев'ять) грн. 35 коп. судового збору.
Видати наказ
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст підписано - 28.04.2026
Суддя О.О. Христенко