ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про розгляд справи у закритому судовому засіданні
м. Київ
27.04.2026справа № 910/15546/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
клопотання Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45; ідентифікаційний код 00032767; далі - АМК/Комітет)
про розгляд у закритому судовому засіданні
справи №910/15546/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармація Рівненьщини» (В'їзд Білостоцький, буд. 3, м. Харків, 61038; ідентифікаційний код 43647210)
до АМК
про визнання недійсним розпорядження від 02.10.2025 №09/208-р,
за участю представників:
позивача - Бородкіна Д.І. (довіреність від 13.01.2026 №б/н; в режимі відеоконференції з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом»);
відповідача - Чернюшок М.І. (відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань),
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармація Рівненьщини» (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до АМК про визнання недійсним розпорядження державного уповноваженого АМК від 02.10.2025 №09/208-р «Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» у справі №126-26.13/135-25 (далі - Розпорядження) в частині, що стосується Товариства.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Розпорядження є невмотивованим, безпідставним та прийнятим із перевищенням меж дискреційних повноважень, оскільки відповідач: дійшов хибного висновку про наявність у п'яти аптечних мереж значної частки на ринку роздрібного продажу лікарських засобів, їх володіння ринковою владою та можливість впливати на товарообіг; такий висновок є взаємосуперечливим і ґрунтується на неналежних доказах; дійшов необґрунтованого висновку про існування змови на ринку для обмеження доступності лікарських засобів і зменшення обсягів їх реалізації, не зазначивши джерел даних, що це підтверджують, а також не конкретизувавши об'єкти проведеної оцінки; помилково встановив нібито зменшення обсягів реалізації лікарських засобів у позивача (мережа « 9-1-1») за період з лютого 2025 року, хоча фактичні дані свідчать про протилежне; прийняв Розпорядження, яке порушує принцип справедливого балансу (пропорційності) між публічним і приватним інтересом, оскільки за відсутності належних, підтверджених доказами підстав воно є інструментом невиправданого втручання АМК в операційну та комерційну діяльність Товариства.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 26.01.2026.
Відповідач 08.01.2026 подав суду відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки:
- Розпорядження було прийнято з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема в частині законних повноважень щодо його прийняття та підстав, з яких Комітет вважає наявними ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції; водночас, підтвердження встановлених у Розпорядженні підстав може бути здійснено лише під час розгляду справи №126-26.13/135-25, за результатами якого буде прийнято або рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, або про закриття провадження у справі;
- видання розпорядження про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за своєю правовою природою не є актом, що встановлює факт порушення закону про захист економічної конкуренції, а лише фіксує процесуальне становище сторін у справі та має інформаційний характер і не може порушувати прав позивача, оскільки застосування будь-яких санкцій (заходів відповідальності), встановлених статтями 51-54 Закону України «Про захист економічної конкуренції», таке розпорядження не передбачає;
- враховуючи мотиви, з яких виходив АМК приймаючи Розпорядження, він ніяким чином не порушує права позивача, оскільки Товариство зазначає про можливість настання певних негативних наслідків для останнього у майбутньому, у зв'язку з реалізацією АМК повноважень, передбачених статтею 7 Закону України «Про захист економічної конкуренції», під час розгляду справи № 126-26.13/135-25;
- правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути тільки порушено у майбутньому і щодо якого не відомо, буде воно порушено чи ні;
- право на судовий захист виникає виключно у разі порушення, невизнання або оспорювання прав і законних інтересів.
Позивач 14.01.2026 подав суд відповідь на відзив, в якій просив суд: задовольнити позовні вимоги повністю; прийняти заяву позивача про зміну підстав позову шляхом їх доповнення аргументами, викладеними у відповіді на відзив; витребувати у АМК матеріали справи №126-26.13/135-25, а також заперечив проти доводів, викладених у відзиві, з огляду на таке:
- дискреційні повноваження існують лише у випадку можливості вибору органом державної влади чи місцевого самоврядування одного із кількох варіантів правомірної поведінки; дискреція характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта владних повноважень; на відміну від цього, початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції є законодавчо врегульованим і визначеним; за наявності підстав, орган АМК зобов'язаний розпочати розгляд справи, а за відсутності - не має права цього робити; у цьому випадку у органу АМК відсутня можливість вибору варіанту поведінки, оскільки лише один з двох варіантів є правомірним, а іншій - незаконний;
- ніде в позові Товариство не стверджувало, що в Розпорядженні має бути викладено усі обставини вчинення порушення;
- в Розпорядженні не зазначено жодної ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а тим більше, наслідків такого порушення;
- як в Розпорядженні, так і у відзиві на позовну заяву, відповідач посилається лише на зменшення обсягів реалізації певних лікарських засобів в певних аптечних мережах; ніде в Розпорядженні АМК не вказує, які умисні дії відповідачів призвели до такого зменшення; саме по собі зменшення обсягів реалізації не є ознакою порушення законодавства про захист економічної конкуренції, оскільки це є звичайним ринковим явищем; як зазначало Товариство у позовній заяві, у нього обсяги реалізації вказаних у Розпорядженні лікарських засобів не зменшились, а збільшились; АМК у відзиві не навів жодних контраргументів щодо цього доводу позивача та не обґрунтував підстав порушення провадження в частині позивача з урахуванням цієї обставини; відповідач ні у Розпорядженні, ані у відзиві на позов не вказує на будь-які наслідки нібито «виявленого» ним порушення, яких переваг у конкуренції могли б досягти аптечні мережі, які обмежили б обсяг реалізації певних товарів чи яким чином це могло би збільшити їх дохід;
- порушення прав позивача якраз і полягає в тому, що в Розпорядженні не зафіксовано процесуальне становище позивача; Розпорядженням відповідачами у справі визначено «аптечні групи (мережі)» «АПТЕКА МАГНОЛІЯ», «СІРІУС-95», «Подорожник», «Фармастор» і « 9-1-1»; законодавство України взагалі не містить такого поняття як «аптечна група (мережа)»; поняття «аптечна мережа» (без «група») наводиться в частині другій статті 2 Закону України «Про лікарські засоби» і розкривається через поняття «аптека»; аптека є місцем провадження господарської діяльності суб'єктів господарювання, а аптечною групою є сукупність двох або більше таких місць провадження господарської діяльності, пов'язаних за певними критеріями, наприклад використання єдиних найменувань;
- оскільки «аптечна група (мережа)» не є ні фізичною особою, ані юридичною, вона не може бути відповідачем у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; відповідачами у справі мають бути визначені конкретні юридичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку та наділені цивільною правоздатністю і дієздатністю; відсутність у позивача юридичного статусу відповідача у справі №126-26.13/135-25 унеможливлює реалізацію ним прав, передбачених статтею 40 Закону України «Про захист економічної конкуренції»;
- невизначеність правового статусу позивача унеможливлює реалізацію ним своїх прав у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та порушує його право на захист у цій справі; так само є порушенням права на захист не зазначення відповідачем в Розпорядженні конкретних дій, які нібито були вчинені позивачем, та які, на думку відповідача, містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції; необізнаність позивача з тим, які саме його дії відповідач вважає правопорушенням, унеможливлює реалізацію позивачем його прав, передбачених статтею 40 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зокрема, права подавати докази, надавати пояснення, заявляти клопотання.
Разом з тим, у відповіді на відзив позивач просить вважати відповідь на відзив, в частині аргументів, які не були викладені в позовній заяві, заявою про зміну підстав позову.
Позивач 26.01.2026 подав суду:
- клопотання про відкладення підготовчого засідання та продовження строку проведення підготовчого засідання;
- клопотання про повторне витребування у АМК копій матеріалів справи №126-26.13/135-25, оскільки відповідачем не подано суду копій вказаних матеріалів;
- заяву про зміну підстав позову.
У зв'язку з технічним збоєм в роботі підсистеми «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом» (посилання в мережі Інтернет - https://vkz.court.gov.ua/) судове засідання 26.01.2026 не відбулося.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2026 продовжено строк підготовчого провадження; відкладено підготовче засідання на 09.03.2026; повторно зобов'язано Комітет подати суду до 01.03.2026 копії матеріалів справи №126-26.13/135-25, які мають значення для розгляду даної справи по суті, у тому числі, Розпорядження (у паперовому вигляді).
Відповідач 03.03.2026 подав суду копії матеріалів антимонопольної справи №126-26.13/135-25.
Позивач 09.03.2026 подав суду:
- клопотання про витребування доказів, в якому зазначив про те, що АМК не виконані ухвали від 18.12.2025 і від 06.02.2026 в частині надання копій матеріалів справи антимонопольної справи №126-26.13/135-25;
- клопотання про долучення до матеріалів справи висновку експертів за результатами проведення науково-правової експертизи від 10.02.2026 №б/н.
У підготовчому засіданні 09.03.2026 суд прийняв до розгляду заяву позивача про зміну підстав позову, відклав розгляд клопотання про долучення до матеріалів справи висновку експертів до наступного підготовчого засідання; представник позивача зазначив про те, що розгляд клопотання про витребування доказів у АМК не є актуальним; оголошено перерву до 27.04.2026.
24.04.2026 і 27.04.2026 позивач подав суду додаткові пояснення.
У підготовче засідання 27.04.2025 з'явилися представники сторін.
Представник відповідача у підготовчому засіданні 27.04.2025 просив суд розгляд справи №910/15546/25 здійснювати у закритому судовому засіданні, оскільки під час судового провадження досліджуватимуться матеріали (подані АМК 03.03.2026), які містять інформацію з обмеженим доступом, вказане клопотання подано АМК 08.04.2026.
Представник позивача підтримав доводи письмових заперечень, поданих суду 24.04.2026, у задоволенні клопотання АМК просив відмовити.
Відповідно до статті 221 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» інформація з обмеженим доступом, одержана Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями у процесі здійснення своїх повноважень, використовується ними виключно з метою забезпечення виконання завдань, визначених законодавством про захист економічної конкуренції, і не підлягає розголошенню та оприлюдненню, крім випадків надання інформації органам слідства та суду відповідно до закону.
Згідно з частинами першою та другою статті 21 Закону України «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
Конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої статті 36 Господарського кодексу України відомості, пов'язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю суб'єкта господарювання, що не є державною таємницею, розголошення яких може завдати шкоди інтересам суб'єкта господарювання, можуть бути визнані його комерційною таємницею. Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, спосіб їх захисту визначаються суб'єктом господарювання відповідно до закону.
Частиною першою статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом.
Відповідно частини п'ятої статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за вмотивованим рішенням суду виключно у випадках, визначених законом.
Згідно з частинними восьмою та дев'ятою статті 8 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.
Відповідно до частини сімнадцятої статті 8 ГПК України якщо судовий розгляд проводився в закритому судовому засіданні, прилюдно оголошується лише вступна та резолютивна частини рішення, якщо такі частини не містять інформації, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій проводилися в закритому судовому засіданні. Якщо вступна та (або) резолютивна частини рішення містять таку інформацію, їх оголошення здійснюється в закритому судовому засіданні.
Дослідивши наведені у клопотанні доводи, Господарський суд міста Києва вбачає за можливе задовольнити клопотання АМК про розгляд справи №910/15546/25 у закритому засіданні.
Разом з тим, Господарський суд міста Києва звертає увагу Товариство на таке.
Згідно з частинами десятою та одинадцятою статті 8 ГПК України розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводяться з додержанням правил здійснення судочинства в господарських судах. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов'язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні.
Використання систем відеоконференц-зв'язку та транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет у закритому судовому засіданні не допускаються.
Таким чином, оскільки справа №910/15546/25 за позовом Товариства до АМК про визнання недійсним Розпорядження розглядається судом у закритому засіданні, то у суду відсутні підстави для проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, так як нормами ГПК України не допускається розгляд справи, яка розглядається у закритому засіданні, з використання систем відеоконференц-зв'язку та транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 8, 234 та 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Розгляд справи №910/15546/25/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармація Рівненьщини» (В'їзд Білостоцький, буд. 3, м. Харків, 61038; ідентифікаційний код 43647210) до Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, м. Київ, 03035; ідентифікаційний код 00032767) про визнання недійсним розпорядження від 02.10.2025 №09/208-р здійснювати у закритому судовому засіданні.
2. Повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармація Рівненьщини» (В'їзд Білостоцький, буд. 3, м. Харків, 61038; ідентифікаційний код 43647210) про відсутність підстав для проведення судових засідань з розгляду справи №910/15546/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, так як нормами Господарського процесуального кодексу України не допускається розгляд справи, яка розглядається у закритому засіданні, з використання систем відеоконференц-зв'язку та транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет.
Ухвала набрала законної сили 27.04.2026 та оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана Марченко