ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.04.2026Справа № 910/15095/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик"
до 1. Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"
2. Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик"
про розірвання договору та зобов'язання укласти договір
Суддя Усатенко І.В.
Секретар судового засідання Шокало О.В.
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання
В судовому засіданні 16.04.2026 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (далі-відповідач-1) та Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" (далі-відповідач-2), в якому позивач просить суд:
1. розірвати договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за технічними даними Паспорту точки розподілу за об'єктом, який знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, буд. 9 (ЕІС-код точки/точок розподілу 62Z1153458988160, 62Z2880707495878, 62Z6580310463520, 62Z5712164733978), який укладено між Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" та Приватним акціонерним товариством "Енергетичний завод "Енергетик";
2. зобов'язати Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" укласти на підставі заявки № 46024 від 07.08.2025 договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за технічними даними Паспорту точки розподілу за об'єктом, який знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, буд. 9 (ЕІС-код точки/точок розподілу 62Z1153458988160, 62Z2880707495878, 62Z6580310463520, 62Z5712164733978) з Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик".
Ухвалою суду від 10.12.2025 позовну заяву залишено без руху.
10.12.2025 до суду від відповідача-2 надійшла заява про зловживання процесуальними правами.
12.12.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів на виконання вимог ухвали суду від 10.12.2025.
15.12.2025 до суду від позивача надійшли письмові пояснення.
Ухвалою суду від 18.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 26.01.2026.
18.12.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
02.01.2026 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 повідомив, що позивач не набув права власності на весь майновий комплекс за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, буд. 9. Для можливості укладення договору позивачу необхідно розробити проект розподілу комерційного обліку електричної енергії та дозволеної до використання потужності на об'єкт за адресою: вул. Бориспільска, 9, отримати погодження з боку усіх власників об'єкту електропостачання та надати його Приватному акціонерному товариству "ДТЕК Київські електромережі" для погодження. Також відповідач-1 просив визнати зловживанням процесуальними правами подання означеної позовної заяви та залишити позов без розгляду.
06.01.2026 до суду від відповідача-2 надійшов відзив на позов, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив мотивований тим, що договори купівлі-продажу спірного майна, яке, за твердженням позивача, він набув у власність, є нікчемними. Власником всього майнового комплексу є відповідач-2.
06.01.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
22.01.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
26.01.2026 до суду від відповідача-2 надійшло клопотання про залишення позову без розгляду. Вказане клопотання мотивоване тим, що спір у справі № 910/80/26 виник між тими самими сторонами, з приводу того самого предмету та з тих самих підстав, що і в справі №910/15095/25; позовні заяви у справах № 910/15095/25 та №910/80/26 обґрунтовані аналогічними доказами та доводами, тобто однаковими підставами.
Розгляд справи № 910/15095/25, який призначено на 26.01.2026, не відбувся, у зв'язку із тривалою повітряною тривогою у місті Києві.
Ухвалою від 26.01.2026 призначено підготовче засідання на 09.02.2026.
Представник позивача 09.02.2026 у підготовчому засідання просив суд долучити до матеріалів справи докази, які долучено до клопотань від 06.01.2026 та від 22.01.2026.
Суд 09.02.2026 у підготовчому засіданні постановив протокольну ухвалу про долучення до матеріалів справи клопотання позивача про долучення доказів від 06.01.2026 та від 22.01.2026.
Представник відповідача-2 просив суд залишити позов ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик" без розгляду.
Суд 09.02.2026 у підготовчому засіданні постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача-2 про залишення позову без розгляду.
Представник позивача у підготовчому засіданні 09.02.2026 просив суд залишити відзив на позов відповідача-2 без розгляду, у зв'язку із пропущенням строків.
Задля всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, суд з власної ініціативи продовжив строк на подання відзиву та долучив його до матеріалів справи.
Крім того, суд 09.02.2026 у підготовчому засіданні постановив протокольну ухвалу про задоволення усного клопотання відповідача-2 про відкладення підготовчого засідання. Крім того, суд, зобов'язав позивача здійснити переклад на державну мову документів, які долучено до матеріалів справи, та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 16.02.2026.
10.02.2026 до суду від відповідача-2 надійшло клопотання про звернення до Вищої ради правосуддя та Офісу Генерального прокурора із повідомленням про втручання в діяльність суду при розгляді справи №910/15095/25.
16.02.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
16.02.2026 до суду від ТОВ "Стоп корупції ТВ" надійшло клопотання про проведення відеозйомки судового засідання.
Представник позивача 16.02.2026 у підготовчому засідання просив суд долучити до матеріалів справи докази, які долучено до клопотання від 16.02.2026.
Представник відповідача-1 у підготовчому засідання 16.02.2026 просив суд ознайомитись із документами, які подано позивачем.
Представник відповідача-2 у підготовчому засідання 16.02.2026 просив суд визнати дії позивача зловживанням процесуальними правами, та відмовити у задоволенні даного клопотання.
Суд 16.02.2026 у підготовчому засіданні зобов'язав позивача подати письмові пояснення та докази щодо процедури отримання документів, які долучено до клопотання про долучення доказів від 16.02.2026.
Представник відповідача-2 у підготовчому засіданні 16.02.2026 просив суд розглянути заяву про зловживання процесуальними правами.
Суд 16.02.2026 у підготовчому засіданні постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні заяви про зловживання процесуальними правами від 10.12.2025.
Суд 16.02.2026 у підготовчому засіданні постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 26.02.2026.
20.02.2026 до суду від позивача надійшли письмові пояснення.
20.02.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про направлення судового доручення до королівства Бельгії через Міністерство юстиції України до Міністерства юстиції Бельгії Federal Public Service Justice (FOD Justitie / SPF Justice) із проханням про отримання документів. Крім того, позивач просив суд зупинити провадження у справі до виконання даного судового доручення.
25.02.2026 до суду від відповідача-1 надійшли заперечення на клопотання позивача від 20.02.2026.
25.02.2026 до суду від відповідача-2 надійшли заперечення на клопотання позивача від 20.02.2026.
26.02.2026 до суду від ТОВ "Стоп корупції ТВ" надійшло клопотання про проведення відеозйомки судового засідання.
Представник позивача 26.02.2026 у підготовчому засіданні повідомив суд про подання письмових пояснень щодо документів, які долучено до клопотання про долучення доказів від 16.02.2026.
Представник відповідачів-1,-2 у підготовчому засіданні 26.02.2026 заперечили проти долучення до матеріалів справи документів, які долучено до клопотання про долучення доказів від 16.02.2026.
Враховуючи письмові пояснення позивача, суд 26.02.2026 у підготовчому засіданні постановив протокольну ухвалу про долучення до матеріалів справи доказів, які приєднано до клопотання про долучення доказів від 16.02.2026. При цьому докази викладені іноземною мовою (російською), долучаються до матеріалів справи, проте не будуть враховуватись при прийнятті рішення.
Суд 26.02.2026 у підготовчому засіданні постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання позивача про направлення судового доручення про отримання документів у компетентного органу королівства Бельгії та зупинення провадження у справі до виконання судового доручення, в зв'язку з його необґрунтованістю.
Ухвалою суду від 26.02.2026 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 16.04.2026.
В судовому засіданні 16.04.2026 представник позивача підтримав обставини, викладені в заявах по суті спору на підтвердження позовних вимог.
Представники відповідачів проти позову заперечували з підстав, викладених у заявах по суті спору.
Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.
В судових дебатах представник позивача просив суд задовольнити позов.
Представники відповідачів просили відмовити у позові.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
19.12.1990 між Виробничим енергетичним об'єднанням "Київенерго" та Державним підприємством "Виробниче об'єднанням "Київський радіозавод" було укладено Договір на користування електричною енергією №296, невід'ємною частиною якого є акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін.
12.07.1996 Арбітражним судом міста Києва за заявою Українського акціонерного промислово-інвестиційного банку було прийнято ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод".
Постановою Арбітражного суду міста Києва від 01.10.1997 у справі №15/81 Державне підприємство "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" визнано банкрутом, призначено ліквідаційну процедуру.
Як зазначає позивач, під час ліквідаційної процедури у період з 1997 року до 2016 року високовольтні кабельні мережі, трансформаторні підстанції та інше енергетичне та електричне обладнання не продавалося. Вказане в акті розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін майно було державною власністю, та закріплювалося за Державним підприємством "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" на праві господарського відання. Листами №02-13/01 від 02.12.2015, №02-13/02 від 02.12.2015, №02-13/45 від 29.12.2015 ліквідатор Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" Агафонов О.Ю. звернувся до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" з проханням надати інформацію.
10.11.2016 між Державним підприємством "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" в особі ліквідатора Агафонова О.Ю. та ТОВ "Вардингс" було укладено 3 договори купівлі-продажу, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. та зареєстровані в реєстрі за №№ 810, 811, 812, за якими Державне підприємство "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" передало у власність (продало), а ТОВ "Вардингс" прийняло у власність (придбало) об'єкти нерухомого майна:
- кабельну лінію №1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240) та кабельну лінію №2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/ст "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП 330 та муфтами поза територією;
- кабельну лінію №1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240) та кабельну лінію №2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/ст "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП 331 та муфта поза територією;
- РП-331 (КСО-93, комірок 9 шт.), РП-330 (ВМГ-133, комірок 9 шт.);
- ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 шт., ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 шт., які розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9 та поза територією.
10.11.2016 проведено державну реєстрацію права власності на вказане майно за ТОВ "Вардингс".
27.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вардингс" на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного капіталу) передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" вищевказане майно.
Як зазначає позивач у позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" звернулось до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" із заявою-приєднанням (заявка №46024 від 07.08.2025) відповідно до ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №312, до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - Договір), розміщеного на сайті оператора системи розподілу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (далі - Оператор системи розподілу) за адресою https://www.dtek-kem.com.ua/ua, відповідно до якої ініційовано приєднання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за технічними даними Паспорту точки розподілу за об'єктом Споживача за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, буд. 9 (ЕІС-код точки/точок розподілу 62Z1153458988160, 62Z2880707495878, 62Z6580310463520, 62Z5712164733978). В підтвердження означених обставин до матеріалів справи долучено заяву-приєднання (без номера), підписану представником позивача шляхом накладання КЕП 13.08.2025.
Відповідач-1 надав відповідь від 24.09.2025 на заяву-приєднання від 13.08.2025 № б/н, зареєстровану 14.08.2025 за № U1405-070825-46024 про відмову у задоволенні заяви. У відповіді зазначено, що згідно наданих заявником документів вбачається, що останній володіє лише частиною об'єктів, розташованих по вул Бориспільській, 9, а отже решта об'єктів знаходиться у власності/користуванні інших суб'єктів. Для можливості укладення договору з ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик" йому необхідно розробити проект розподілу комерційного обліку електричної енергії та дозволеної до використання потужності на об'єкт за адресою: вул Бориспільська, 9, отримати погодження з боку усіх власників об'єкту електропостачання та надати його для погодження ДТЕК. Зазначено про право повторного звернення після усунення недоліків.
Тобто заява № U1405-070825-46024 датована 14.08.2025.
Позивач зазначає, що заявка № 46024 від 07.08.2025 була скасована Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" через подачу неповного пакету документів, про що зазначено на сайті https://connect.dtek.com. Як вказує позивач, будь-який офіційний документ з даного приводу Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" не складався.
Доказів звернення з заявкою саме 07.08.2025 позивач суду не надає, як і доказів її скасування, натомість, долучає заявку, зареєстровану відповідачем-1 14.08.2025 за № U1405-070825-46024, та на яку останнім було надано відповідь.
Між ПАТ "Київенерго" (правонаступником якого в цих правовідносинах є відповідач-1) та Відповідачем-2 07.04.2004 року укладено договір на постачання електричної енергії №911, о/р №787. В заяві-приєднання до цього договору зазначено перелік об'єктів та точок комерційного обліку споживача: 62Z1153458988160, 62Z2880707495878, 62Z6580310463520, 62Z5712164733978 (позивач в даному позові просить укласти договір саме за цими точками проведення розподілу).
Як зазначають відповідачі, згідно Додатку №6А Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, у Відповідача-2, як основного споживача знаходяться розподільчі пункти 10 кВ РП-330, РП-331, ТП-931, ТП-1662, кабельні лінії 10 кВ п/ст. «Радіотехнічна» - РП-330 лінія 1, п/ст. «Радіотехнічна» - РП-330 лінія 2, п/ ст. «Радіотехнічна» - РП-331 лінія 1, п/ст. «Радіотехнічна» - РП-331 лінія 2, РП-330 ТП-1662, ТП-1662-ТП-1065, РП-330-ТП-931, РП-331 - ТП-1662, РП-331 - ТП-931, ТП-1160, ТП-1426. Відповідно до п. 1 Додатку №6А до Договору на постачання електричної енергії №911, о/р №787 Відповідач-2 несе відповідальність за технічний стан та експлуатацію електрообладнання, що перебуває на його балансі, а саме РП, ТП, мережі, перелічені в пункті 1 даного додатку. Зазначені обставини не заперечуються позивачем. Також вони досліджені та встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі № 910/7700/19, яке набрало законної сили.
Як зазначає позивач на сьогоднішній день розподіл електричної енергії на об'єкті за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, 9 здійснюється на підставі Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного з Приватним акціонерним товариством "Енергетичний завод "Енергетик".
ТОВ "Енергетичний завод "Енергетик" вважає дії ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" щодо скасування заявки № 46024 від 07.08.2025 року безпідставними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства та просить розірвати договір між відповідачами та зобов'язати відповідача-1 укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з позивачем.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач-1 повідомив, що позивач не набув права власності на весь майновий комплекс за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, буд. 9. Для можливості укладення договору позивачу необхідно розробити проект розподілу комерційного обліку електричної енергії та дозволеної до використання потужності на об'єкт за адресою: вул. Бориспільска, 9, отримати погодження з боку усіх власників об'єкту електропостачання та надати його Приватному акціонерному товариству "ДТЕК Київські електромережі" для погодження.
Відповідач-2 заперечив проти задоволення позову, зокрема, з тих підстав, що договори купівлі-продажу спірного майна, яке, за твердженням позивача, він набув у власність, є нікчемними. Більш того, власником всього майнового комплексу є відповідач-2.
Щодо позовної вимоги про розірвання договору.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з підпунктом 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Загальне правило розірвання договору, в тому числі за рішенням суду регламентовано ст 651, 652 ЦК України, які передбачають можливість розірвання договору у виняткових випадках за ініціативою однієї із сторін договору, а не третіх осіб.
Правовідносини сторін також регламентовані спеціальним законодавством, зокрема Законом України "Про ринок електричної енергії" та постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження правил роздрібного ринку електричної енергії".
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Відповідно до п. 2 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018р. № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - Постанова № 312) укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
У відповідності до п. 6 даної Постанови № 312 до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб'єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства. Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо. До укладення договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії відповідно до Правил відносини між ОСР/ОСП та споживачем щодо розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії регулюються договорами про постачання електричної енергії та договорами про технічне забезпечення електропостачання споживача між основним споживачем та субспоживачем. В іншій частині договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії припиняють свою дію.
Згідно п. 4 Постанови № 312 договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.
Як визнано сторонами у даній справі в заявах по суті спору та з долучених до матеріалів справи доказів вбачається, що на даний момент Відповідачем-1, як оператором системи розподілу, надаються послуги з розподілу електричної енергії, саме Відповідачу-2.
Відповідно до п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі-ПРРЕЕ) укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Договори, передбачені цими Правилами, укладаються у письмовій формі в паперовому або в електронному вигляді. На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами. Електропостачальники зобов'язані повідомляти оператора системи розподілу (передачі) про укладення та розірвання договору із споживачем в установленому цими Правилами порядку. При переході права власності (користування) на об'єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов'язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил, крім випадків, передбачених законодавством.
Згідно з п. 4.27 ПРРЕЕ у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно. Дія договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії достроково припиняється у разі отримання оператором системи від нового або від попереднього власника (користувача) об'єкта споживача документального підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об'єкта. Дія договору про постачання електричної енергії достроково припиняється у разі отримання електропостачальником від оператора системи або нового чи попереднього власника (користувача) об'єкта споживача документального підтвердження факту укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи і новим власником (користувачем) цього об'єкта. У такому разі дія відповідних договорів припиняється в частині постачання та розподілу електричної енергії на об'єкт, а в частині виконання фінансових зобов'язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) їх дія продовжується до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами. З новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил, після припинення дії договорів зі споживачем, який звільняє приміщення, у частині постачання та розподілу електричної енергії на цей об'єкт.
Позивач вказує про належність йому на праві власності майна: кабельна лінія №1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240) та кабельна лінія №2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/ст "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП 330 та муфтами поза територією; кабельна лінія №1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240) та кабельна лінія №2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/ст "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП 331 та муфта поза територією; РП-331 (КСО-93, комірок 9 шт.), РП-330 (ВМГ-133, комірок 9 шт.); ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 шт., ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 шт., які розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9 та поза територією. Означене майно було отримано позивачем від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс" на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна у власність юридичної особи як внесок (внесення мана до статутного капіталу) від 27.03.2024.
В свою чергу на підставі Свідоцтва про право власності на майновий комплекс від 30.05.2003 державний реєстратор Департаменту з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації Микитенко О.В. 04.12.2018 провела державну реєстрацію права власності за ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик" на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 1716371180000): майновий комплекс, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, заг. площею 5697,60 кв. м, до якого входять: приміщення корпусів 2-2-а (літери Э, Ю, Я), площею 4705,40 кв. м; корпус 63 (літера Щ), площею 691,70 кв. м; ТП 3077 приміщення корпусу 15а (літера Ш), площею 129,10 кв. м; ТП 1662 приміщення корпусу 40 (літера Ч), площею 171,40 кв. м.
Отже, відповідачу-2 на праві власності належить майновий комплекс, розташований по вул. Бориспільській, 9, в зв'язку з чим між відповідачами був укладений спірний договір.
Наразі суду не було надано доказів переходу права власності до позивача на все майно, розташоване за адресою: м. Київ, вул Бориспільська, 9. А тому суд не вбачає підстав, передбачених ПРРЕЕ (п. 4.27) для розірвання договору з попереднім споживачем (відповідачем-2).
Суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги про розірвання договору, укладеного відповідачами, в зв'язку з відсутністю нормативних підстав для розірвання.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача-1 укласти договір з позивачем.
У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 3 статті 179 ГК України (тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Частиною 4 статті 179 ГК України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Положеннями частин 2, 3 статті 180 ГК України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору (частина 3 статті 184 ГК України).
За умовами частини 1 статті 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше (частина 2 статті 187 ГК України).
Отже, суд вправі задовольнити позов про спонукання укласти договір лише в разі, якщо встановить, що існує правовідношення, в силу якого сторони зобов'язані укласти договір, але одна із сторін ухилилася від цього. При цьому у справі має бути доведено наявність відповідного правовідношення, а саме - прямого законодавчого обов'язку відповідача щодо укладення договору.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії".
Розподіл електричної енергії (далі - розподіл) - це транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії (пункт 78 частини 1 статті 1 Закон України "Про ринок електричної енергії").
Система розподілу електричної енергії (далі - система розподілу) - це система ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для розподілу електроенергії (пункт 82 частини 1 статті 1 Закон України "Про ринок електричної енергії").
Оператор системи розподілу - це юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності (пункт 56 частини 1 статті 1 Закон України "Про ринок електричної енергії").
Електроустановка - це комплекс взаємопов'язаних устаткування і споруд, що призначаються для виробництва або перетворення, передачі, розподілу, споживання електричної енергії чи зберігання енергії (пункт 32 частини 1 статті 1 Закон України "Про ринок електричної енергії").
Користувачі системи передачі/розподілу (далі - користувачі системи) - це фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії (пункт 40 частини 1 статті 1 Закон України "Про ринок електричної енергії").
Лінійна частина приєднання - це електрична мережа для потреб замовника при нестандартному приєднанні від найближчої точки в існуючих (діючих) електричних мережах (повітряна лінія, трансформаторна підстанція або розподільний пункт) оператора системи розподілу відповідного ступеня напруги до точки приєднання електроустановок замовника (пункт 41 частини 1 статті 1 Закон України "Про ринок електричної енергії").
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема договори про надання послуг з розподілу.
Частинами 1, 2 статті 45 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
ОСП та ОСР укладають договори про надання послуг з передачі/розподілу електричної енергії із усіма електропостачальниками відповідно до процедури, передбаченої Правилами та Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, у порядку надання електропостачальниками відповідних заяв та документів.
ОСР під час укладення із споживачами договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії (оформлення заяв-приєднання та паспортів точок розподілу) присвоює всім точкам розподілу електричної енергії за об'єктами існуючих споживачів ЕІС-коди за точками комерційного обліку відповідно до порядку, передбаченого Кодексом комерційного обліку, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311, та інших нормативно-правових актів НКРЕКП, а також актів адміністратора комерційного обліку (пункти 8, 9 Правил).
Згідно з абзацами 1, 11 пункту 1.2.15. ПРРЕЕ укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. При переході права власності (користування) на об'єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов'язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил, крім випадків, передбачених законодавством.
За умовами пункту 2.1.2. ПРРЕЕ оператор системи зобов'язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.
Відповідно до пункту 2.1.3. ПРРЕЕ ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач. Споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи.
Згідно п. 2.1.5 ПРРЕЕ договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил та як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи договору на умовах складеного оператором системи паспорта точки розподілу/передачі.
Згідно з пунктом 2.1.8. ПРРЕЕ для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії заявник у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки має надати оператору системи такі документи:
1) заяву про укладення відповідного договору із зазначенням місцезнаходження об'єкта та реквізитів заявника та наявності паспорта точки розподілу/передачі;
2) для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), роздрукований із мережі Інтернет, або копію довідки, або копію виписки з ЄДР;
для фізичних осіб: копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера або реєстраційного номера картки платника податків або копію паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади і мають відмітку у паспорті);
3) копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення), або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку або її частину (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта), право на розміщення електроустановок на території здійснення господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії (у разі відсутності об'єкта споживача), крім випадків укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку;
4) у разі смерті побутового споживача, особа (спадкоємець), що звертається для укладення договору, має надати копію довідки від нотаріуса, що підтверджує подання заяви про прийняття спадщини.
Переважне право на укладення такого договору має право особа (спадкоємець), яка проживає за адресою місцезнаходження об'єкта побутового споживача, та надасть документальне підтвердження місця реєстрації або довідку органів місцевого самоврядування про місце фактичного проживання за адресою місцезнаходження об'єкта побутового споживача;
5) копію документа про підтвердження повноважень особи на укладення договору (витяг з установчого документа про повноваження керівника (для юридичних осіб), копію довіреності, виданої в установленому порядку тощо), за необхідності;
6) копію декларації (повідомлення) про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт (для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) та постачання електричної енергії на будівельні майданчики, у разі якщо наявність такого дозволу є обов'язковою або зазначені документи вимагаються законодавством у сфері містобудування) та/або у визначених законодавством випадках, копію декларації про готовність об'єкта до експлуатації або сертифіката (для новозбудованих та реконструйованих електроустановок);
7) довідку про обсяги очікуваного споживання електроенергії окремо за кожною площадкою вимірювання споживача (крім побутових споживачів).
Звертаючись до суду з позовною вимогою про спонукання ДТЕК укласти договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об'єкт, який знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Бориспільська, 9, позивач вказував на набуття у власність майно (шляхом внесення до статутного капіталу 27.03.2024): - кабельну лінію №1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240) та кабельну лінію №2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/ст "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП 330 та муфтами поза територією; - кабельну лінію №1 (АСБ-10 3*240, ААБ-10 3*240) та кабельну лінію №2 (АСБ-10 3х240, ААБ-10 3х240) з кінцевими муфтами п/ст "Радіотехнічна", кінцевими муфтами РП 331 та муфта поза територією; - РП-331 (КСО-93, комірок 9 шт.), РП-330 (ВМГ-133, комірок 9 шт.); - ТП-ТМ-1000/10, трикутник зірка у кількості 4 шт., ТП-ТМ-630/10 у кількості 1 шт. (договір реєстровий номер), які розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9.
Водночас, з доказів, наявних у матеріалах справи і наданих представниками сторін пояснень встановлено, що у позивача відсутнє право власності на весь майновий комплекс колишнього ДП ВО "Київський радіозавод", в тому числі на комплекс енергетичного обладнання, з використанням якого здійснюється розподіл і транспортування електричної енергії на об'єкт, розташований за адресою: місто Київ, вулиця Бориспільська, 9.
В свою чергу відповідач-1 зазначає про можливість укладення відповідного договору після усунення виявлених ним недоліків. Зокрема, оскільки, позивач не є власником всього об'єкта, розташованого по вул Бориспільській, 9, він має розробити проект розподілу комерційного обліку електричної енергії та дозволеної до використання потужності на об'єкт за адресою: вул. Бориспільська, 9, отримати погодження з боку усіх власників об'єкту електропостачання та надати його Приватному акціонерному товариству "ДТЕК Київські електромережі" для погодження. Наразі позивачем не усунуті недоліки, про які зазначено відповідачем-1.
Отже, позовна вимога про зобов'язання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії також не підлягає задоволенню.
Також звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначає, що 03.03.2022 Кабінетом міністрів України прийнято Постанову №187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією російської федерації".
Пунктом 1 вказаної постанови заборонено виконувати договори із контрагентами, стороною по яким є громадяни рф (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства РФ; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є рф, громадянин рф (крім того, що проживає на території України на законних підставах), або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства рф.
Позивач зазначає, що у російській федерації зареєстровано юридичну особу ООР "РСПП", Російський союз промисловців і підприємців (ОГРН 1067746348427).
Зазначена юридична особа перебуває під санкціями США та Великої Британії.
Біля витоків створення РСПП у 1991 році стояла ОСОБА_1 , яка перебуває під санкціями РНБО України.
На сьогодні ОСОБА_1 є віцепрезидентом РСПП. ОСОБА_1 також була президентом РЕГІОНАЛЬНОЇ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "МОСКОВСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ І ПІДПРИЄМЦІВ (РОБОТОДАВЦІВ)" (ОГРН 1027739420939), яка була ліквідована у 2005 році.
02.01.2022 з ЄДРЮО рф було видалено запис про засновників ліквідованої юридичної особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
З відкритих джерел позивачем виявлено таку інформацію щодо засновників:
1. ОСОБА_1 - державний діяч і політик, депутат Держдуми II, IV, V, VI та VII скликань, член фракції "Єдина росія". Знаходиться під санкціями РНБО;
2. ОСОБА_4 - радянський та російський державний діяч, у 1995- 1999 рр. генеральний директор РГО МКПП, у 1999- 2000 рр. заступник міністра рф у справах СНД, у 2000- 2007 рр. заступник повноважного представника президента рф у Сибірському федеральному окрузі;
3. ОСОБА_5 - радянський та російський учений, науковий керівник робіт із космічних двигунів і енергоустановок, з 2005- 2011 рр. - президент російської академії космонавтики ім. Циолковського, до 2016 р. - генеральний директор Державного наукового центру, з жовтня 2016 р. - його науковий керівник;
4. ОСОБА_6 - з 01.1992 до 07.1996 - віцепрезидент РСПП (юридична особа під санкціями США та ЄС), 07.1996- 09.1997 - заступник секретаря Ради безпеки рф, 09.1997-03.2000 - перший заступник Міністра оборони рф, з 2000-2008 - член Ради директорів АФК "Система".
Правонаступником ліквідованої юридичної особи є РЕГІОНАЛЬНЕ ОБ'ЄДНАННЯ РОБОТОДАВЦІВ МІСТА ФЕДЕРАЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ МОСКВИ "МОСКОВСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ І ПІДПРИЄМЦІВ (РОБОТОДАВЦІВ)" (ОГРН 1057700019475).
На сайті https://checko.ru/company/tovary-otechestva-1037739043814 вказано, що 02.01.2022 з ЄДРЮО було видалено запис про те, що РЕГІОНАЛЬНА ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "МОСКОВСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ І ПІДПРИЄМЦІВ (РОБОТОДАВЦІВ)" була засновником ВАТ "Товари Вітчизни" (ОГРН 1037739043814, ліквідовано у 2015 році).
Відповідно до відомостей про стан індивідуального особового рахунку застрахованих осіб ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин рф), ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка рф), ОСОБА_13 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин РФ) усі троє працювали у ВАТ "Карта Вітчизни" (правонаступник ВАТ "Товари Вітчизни"), ВАТ "Товари Вітчизни" та РЕГІОНАЛЬНІЙ ГРОМАДСЬКІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ "МОСКОВСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ І ПІДПРИЄМЦІВ (РОБОТОДАВЦІВ)".
ОСОБА_11 (страховий номер індивідуального особового рахунку НОМЕР_1 ) працював у ВАТ "Карта Вітчизни", ВАТ "Товари Вітчизни" з 01.04.2000 по 31.05.2013.
ОСОБА_12 (страховий номер індивідуального особового рахунку НОМЕР_2 ) працювала у ВАТ "Карта Вітчизни", ВАТ "Товари Вітчизни" з 01.02.2002 по 31.05.2013.
ОСОБА_13 (страховий номер індивідуального особового рахунку НОМЕР_3 ) працював у ВАТ "Карта Вітчизни", ВАТ "Товари Вітчизни" з 31.08.1999 по 12.10.2010.
З 01.09.2004 по 18.02.2005 ОСОБА_13 працював у РЕГІОНАЛЬНІЙ ГРОМАДСЬКІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ "МОСКОВСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ ПРОМИСЛОВЦІВ І ПІДПРИЄМЦІВ (РОБОТОДАВЦІВ)".
02.01.2022 з ЄДРЮО було видалено запис про те, що ОСОБА_11 був засновником ЗАТ "НПК Нафтова промислова компанія" (ОГРН 1077746916610).
03.01.2022 з ЄДРЮО було видалено запис про те, що ОСОБА_13 був засновником РОО "КОМІТЕТ ІЗ ЗАХИСТУ ІНТЕРЕСІВ ГРОМАДЯН У СФЕРІ ЖКГ" (ОГРН 1117799022241).
Як вказує позивач, під час отримання аналітичних довідок щодо ОСОБА_11 і ОСОБА_13 особами, які їх складали, зазначено, що ОСОБА_11 та ОСОБА_13 можуть бути позаштатними співробітниками ФСБ росії (навпроти їхніх прізвищ розміщено позначки, що забороняють перегляд інформації про них у реєстрах).
З кінця 1990-х років ОСОБА_13 та ОСОБА_11 стають засновниками у низці українських компаній.
12.03.1998 ОСОБА_13 став засновником у ЗАТ "СКІФ-96" (ЄДРПОУ 23743399).
Співзасновниками також виступали ЗАТ "Райдинет" та громадянин України ОСОБА_14 .
01.10.1998 ОСОБА_11 став засновником у ЗАТ "Профінвест" (ЄДРПОУ 23739311). Співзасновники - ЗАТ "Райдинет" та ОСОБА_14
24.09.1999 засновником також став ОСОБА_13 .
20.08.1997 ОСОБА_11 став засновником ЗАТ "Нафтопродукти" (ЄДРПОУ 20058651). Співзасновники - громадянин України ОСОБА_15 та громадянин рф ОСОБА_16 . 30.10.1997 до складу засновників увійшли також ОСОБА_13 , громадянин України ОСОБА_17 та ОСОБА_14 .
16.06.1998 ОСОБА_14 створив ТОВ "Вестінвест" (ЄДРПОУ 20620503). 19.07.2001 співзасновниками стали громадянка України ОСОБА_18 та ОСОБА_11 .
Основним напрямком діяльності ТОВ "Вестінвест" була купівля акцій та активів на території України, що перебували у процедурі банкрутства чи придбання активів в процесі приватизації. Необхідне фінансування для придбання активів в Україні було отримано через АТ "Всеукраїнський акціонерний банк" (ЄДРПОУ 19017842), який до 2011 року контролювався громадянином рф ОСОБА_19 . Після отримання у власність низки активів на території України було прийнято рішення про створення холдингової структури, основою якої стала бельгійська компанія ALCOR SECURITIES S.A., 0463398197. Директорами ALCOR SECURITIES S.A. на сьогоднішній день є громадяни рф ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , громадянин України ОСОБА_20 та громадянин Бельгії ОСОБА_21 .
В свою чергу, ALCOR SECURITIES S.A. є власником частки у статутному капіталі таких юридичних осіб на території України:
1. 100% акцій АТ "АФК "Система" (засновник РОО "МКПП" ОСОБА_6 пов'язаний із російською компанією АФК "Система"). У квітні 2024 року назву змінено на АТ "Космічні системи" (ЄДРПОУ 31776858);
2. 70% акцій ВАТ "Елміз" (ЄДРПОУ 24102142);
3. 99 % акцій ВАТ "Крокурс" (ЄДРПОУ 32526819);
ОСОБА_11 є головою наглядової ради АТ "АФК "Система" (АТ "Космічні системи") та членом наглядової ради ВАТ "Елміз", а також АТ "Систем Солюшнс" (ЄДРПОУ 38078288), де 75% акцій належать АТ "АФК "Система".
ПрАТ "Акціонерна фінансова компанія "Система" (код ЄДРПОУ 31776858) є власником 100% статутного капіталу ТОВ "Компанія з управління активами "Стратегія" (код ЄДРПОУ 32707324).
Також ПрАТ "Акціонерна фінансова компанія "Система" (код ЄДРПОУ 31776858) є власником 100% статутного капіталу ПрАТ "Співдружність-прогрес" (код ЄДРПОУ 31111632).
У свою чергу ТОВ "Компанія з управління активами "Стратегія" (код ЄДРПОУ 32707324), відповідно до даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, є власником 12.2471% акцій Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик".
ПрАТ "Співдружність-прогрес" (код ЄДРПОУ 31111632), відповідно до даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, є власником 25.0001% акцій Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик".
Наведені обставини, як вказує позивач, свідчать про те, що РГО "МОСКОВСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ ПРОМИСЛОВНИКІВ І ПІДПРИЄМЦІВ (РОБОТОДАВЦІВ)", у якій працював громадян рф ОСОБА_13 , та з якою через ВАТ "Карта Вітчизни" (правонаступник ВАТ "Товари Вітчизни") пов'язаний громадянин РФ ОСОБА_11 є структурою, яка тісно пов'язана з ФСБ росії, та яка погоджувала придбання необхідних для рф підприємств на території України, і яка в подальшому, через громадянина рф ОСОБА_11 здійснювала контроль за їх діяльністю, і на сьогоднішній день реальним власником майже 40% акцій Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі", на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик", є ФСБ рф.
Означені вище обставини позивач зазначає в обґрунтування своїх позовних вимог.
З цього приводу суд зазначає, що п. 1 Постанови КМУ від 03.03.2022 №187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією російської федерації" вказано, що для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв'язку з військовою агресією російської федерації установити до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на:
1) виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або такі особи (далі - особи, пов'язані з державою-агресором):
громадяни російської федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах;
юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації;
юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації;
юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації, - у випадку виконання зобов'язань перед ними за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.
Зазначене обмеження не застосовується до юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України:
які є банками або за рахунками яких на підставі нормативно-правових актів або рішень Національного банку дозволяється здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій;
які є постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або електронних комунікаційних послуг, визначеними розпорядженням Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій, прийнятим відповідно до Порядку оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 2004 р. № 812 "Деякі питання оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану" (Офіційний вісник України, 2004 р., № 26, ст. 1696);
2) відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, права участі в юридичній особі (акцій, паїв, часток у статутному капіталі або інших об'єктів цивільних прав, що засвідчують участь в юридичній особі), прав вимоги до боржника у справах про банкрутство (неплатоспроможність), транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання російською федерацією або особами, пов'язаними з державою-агресором, крім:
безоплатного відчуження/передачі на користь держави Україна;
задоволення вимог Національного банку за наданими кредитами рефінансування з підтримки ліквідності банків;
відчуження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб або уповноваженою особою Фонду майна банку, щодо якого Національним банком прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;
відчуження права участі в юридичній особі за наявності рішення Кабінету Міністрів України про погодження такого відчуження;
3) відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, права участі в юридичній особі, прав вимоги до боржника у справах про банкрутство (неплатоспроможність), транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання на користь осіб, пов'язаних з державою-агресором, або російської федерації, крім набуття ними права власності на такі об'єкти на підставі рішення суду або свідоцтва про право на спадщину.
Будь-які докази на підтвердження застосування до відповдіача-2 обмежувальних заходів (санкцій), передбачених нормативно-правовими актами, не надані, а доводи позивача про наявність кінцевих бенефіціарних власників - громадян російської федерації, крім тих, які законно проживають на території України, засновані на припущеннях.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що положення Закону України "Про санкції" та постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 не поширюються на правовідносини у цій справі.
Суд відзначає, що позивачем долучено докази, викладені російською мовою, без надання відповідного перекладу. Крім того, представник позивача не надав суду підтвердження, що докази з приводу перелічених вище юридичних та фізичних осіб отримані законно без порушень чинного законодавства України. Отже належних та допустимих доказів в підтвердження наявності підстав для застосування до даного спору постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 позивачем надано не було. Крім того, на предмет доказування у даній справі та на результат вирішення спору не впливають обставини, які позивач намагається довести неналежними (отриманими у не встановлений спосіб) доказами.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Судовий збір покладається на позивача у зв'язку із відмову у задоволенні позову (на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 226, 236-242 Господарського процесуального кодексу України
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, ідентифікаційний код 45451822) до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (04080, м. Київ, вул Новокостянтинівська, 20, ідентифікаційний код 41946011) та Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, ідентифікаційний код 24712491) про розірвання договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за технічними даними Паспорту точки розподілу за об'єктом, який знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, буд. 9 (ЕІС-код точки/точок розподілу 62Z1153458988160, 62Z2880707495878, 62Z6580310463520, 62Z5712164733978), який укладено між Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" та Приватним акціонерним товариством "Енергетичний завод "Енергетик"; зобов'язання Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" укласти на підставі заявки № 46024 від 07.08.2025 договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за технічними даними Паспорту точки розподілу за об'єктом, який знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, буд. 9 (ЕІС-код точки/точок розподілу 62Z1153458988160, 62Z2880707495878, 62Z6580310463520, 62Z5712164733978) з Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичний завод "Енергетик" - відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 27.04.2026
Суддя І.В.Усатенко