Справа № 909/1169/25
21.04.2026 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Карпінець Г. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: виконувача обов'язків керівника Калуської окружної прокуратури
(вул. Лесі Українки, буд. 16-б, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300)
в інтересах держави в особі: Долинської міської ради
(просп. Незалежності, буд. 5, м. Долина,
Калуський район, Івано-Франківська область, 77500)
до відповідача: Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп
Івано-Франківської обласної ради"
(вул. Міцкевича, буд. 10, м. Долина,
Калуський район, Івано-Франківська область, 77500)
про відшкодування шкоди у сумі 462 702, 17 гривень, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства,
за участі:
від прокуратури: Чорнописької Галини Остапівни,
від позивача: представник в судове засідання не з'явився,
від відповідача: представник в судове засідання не з'явився,
1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань технічними засобами.
2. Рішення у цій справі ухвалено за результатами оцінки поданих доказів.
3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.
І. СУТЬ СПОРУ
4. У вересні 2025 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернувся Виконувач обов'язків Калуської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Долинської міської ради із позовною заявою до Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" про відшкодування шкоди у сумі 462 702, 17 гривень, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
5. Ухвалою від 01.10.2025 суд (суддя Стефанів Т. В.) прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 29.10.2025; встановив сторонам строк для подання заяв по суті спору, зокрема відповідачу в строк п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, подати суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду.
6. 15.10.2025 за вх. № 9111/25 на електронну адресу суду від представника Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" надійшло клопотання про продовження строку для подання відзиву до 24.10.2025 по справі № 909/1169/25. 20.10.2025 за вх. № 17115/25 до канцелярії суду від представника Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" надійшло клопотання аналогічного змісту.
7. Ухвалою від 20.10.2025 суд (суддя Стефанів Т. В.) задовольнив клопотання Комунального підприємства "Долинський Спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" про продовження строку для подання відзиву від 15.10.2025 (вх. № 9111/25 від 15.10.2025); продовжив відповідачу процесуальний строк для надання відзиву на позовну заяву, встановивши строк для його подання до 24.10.2025.
8. 29.10.2025 суд відклав підготовче засідання по справі на 26.11.2025.
9. 31.10.2025 за вх. № 17878/25 до канцелярії суду від представника Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" надійшов відзив на позовну заяву.
10. 07.11.2025 за вх. № 18272/25 через підсистему "Електронний суд" від Калуської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив.
11. 26.12.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 22.12.2025.
12. У зв'язку з призначенням Стефанів Т. В. на посаду судді Центрального апеляційного господарського суду, розпорядженням керівника апарату Господарського суду Івано-Франківської області від 09.01.2026 № 27 призначений повторний автоматичний розподіл справи.
13. Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 09.01.2026 для розгляду справи № 909/1169/25 визначено суддю Михайлишина В. В.
14. Ухвалою від 12.01.2026 суд (суддя Михайлишин В. В.) прийняв справу № 909/1169/25 до розгляду; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії розгляду справи по суті; призначив розгляд справи по суті на 05.02.2026.
15. В судовому засіданні 05.02.2026 прокурор заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи. В тому ж судовому засіданні суд задовольнив означене клопотання прокурора та відклав розгляд справи по суті на 19.02.2026.
16. 19.02.2026 за вх. № 3038/26 через підсистему "Електронний суд" від Долинської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
17. 19.02.2026 за вх. № 3044/26 на електронну адресу суду від представника Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради", адвоката Кажука В. Б. надійшла заява про відкладення розгляду справи.
18. В судовому засіданні 19.02.2026 суд повернув без розгляду заяву представника Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради", адвоката Кажука В. Б. про відкладення розгляду справи.
19. При цьому при поверненні без розгляду означеної заяви суд виходив з наступного.
20. Так, при дослідженні матеріалів поданої представником Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" адвокатом Кажуком В. Б. заяви про відкладення розгляду справи (вх. № 3044/26 від 19.02.2026), судом встановлено, що таке направлення не містить електронного цифрового підпису, що підтверджується відповідною довідкою № б/н від 19.02.2026, складеною відповідальним працівником Господарського суду Івано-Франківської області.
21. В силу приписів частини 8 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
22. Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
23. Водночас, суд зауважує на тому, що 18.10.2023 набрав чинності Закон України № 3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", яким, зокрема, внесено низку істотних змін до Господарського процесуального кодексу України.
24. Частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
25. Згідно із частиною 8 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом. Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей.
26. Відповідно до абзаців 2 та 3 пункту 10 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17.10.2023 № 485) документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми "Електронний суд", якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи Положенням про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС. Особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до Електронного кабінету таких осіб.
27. За абзацом 1 пункту 111 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-2 (зі змінами), до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає особам, окрім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої Електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, документи у справах на адресу електронної пошти, з якої до суду надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
28. Частиною 3 статті 169 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
29. При формуванні засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" запиту на отримання інформації про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС судом встановлено, як у юридичної особи - Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради", так і у адвоката Кажука Василя Богдановича наявний зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС, а отже в силу вищенаведених положень законодавства останній має подавати до суду документи в електронній формі, пов'язані з розглядом справ у суді (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), виключно з використанням підсистеми "Електронний суд".
30. Проте зазначена заява подана до суду шляхом його надсилання на адресу електронної пошти суду, а не з використанням підсистеми "Електронний суд", що є порушенням вищенаведених приписів законодавства.
31. Відповідно до частини 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України, письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.
32. Як зазначено вище, особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
33. Тобто електронний підпис на адресованих суду процесуальних документах в електронній формі має накладатись саме у межах фунціоналу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
34. За таких обставин суд приходить до висновку, що заяву представника Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради", адвоката Кажука В. Б. (вх. № 3044/26 від 19.02.2026) про відкладення розгляду справи не містить підпису у розумінні зазначених положень законодавства, що є порушенням частини 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України.
35. Відповідно до частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
36. З огляду на викладене суд прийшов до висновку про необхідність повернення заяви представника Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради", адвоката Кажука В. Б. (вх. № 3044/26 від 19.02.2026) про відкладення розгляду справи заявнику без розгляду.
37. 19.02.2026 суд відклав розгляд справи по суті на 19.03.2026.
38. 20.02.2026 за вх. № 3155/26 через підсистему "Електронний суд" від Калуської окружної прокуратури надійшли уточнення до відповіді на відзив.
39. 19.03.2026 суд відклав розгляд справи по суті на 21.04.2026.
40. За наслідком судового засідання 21.04.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ СТОРІН
41. Позиція прокурора. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач, як лісокористувач, в порушення положень Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Лісового кодексу України не забезпечив охорону та збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив самовільну вирубку лісу, чим заподіяно матеріальну шкоду лісовому фонду України та збитки державі в розмірі заявленої до стягнення суми.
42. Позиція позивача - Долинської міської ради. Письмових пояснень по суті справи не надала.
43. Позиція відповідача. У поданому відзиві на позов зазначив, що вказані у позові кримінальні провадження було зареєстровано за результатами виявлення незаконної вирубки дерев і повідомлення в поліцію саме працівниками відповідача, а не працівниками поліції. У всіх вказаних кримінальних провадженнях відповідач визнаний потерпілою стороною, а жодними нормами законодавства України не прописано і не передбачено відшкодування шкоди потерпілою стороною у кримінальному провадженні. Окрім того відповідач вказав на безпідставність надання права прокурору представляти інтереси Долинської міської ради.
IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
44. Калуською окружною прокуратурою за результатами вивчення матеріалів кримінальних проваджень: № 12022091160000263 від 07.12.2022; № 12023091160000238 від 15.06.2023; № 12024091160000151 від 08.04.2024; № 12024091160000389 від 09.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 4 статті 246 Кимінального кодексу України, встановлено порушення інтересів держави та наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру, передбачених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".
45. Так, слідчим відділенням відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022091160000263 від 07.12.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого, за частиною 1 статті 246 Кримінального кодексу України.
46. Встановлено, що 06.12.2022 близько 14:00 год майстер лісу Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" Стефанишин В. М. повідомив, що виявив незаконну рубку двох дерев породи дуб у кварталі 10 виділу 8 Белеївського лісництва Долинського спеціалізованого лісгоспу, що в с. Тростянець, Долинської територіальної громади Калуського району.
47. 06.12.2022 слідчим відділенням відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, проведено огляд лісових насаджень в кварталі 10 виділу 8 Белеївського лісництва Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" ( в подальшому Долинський САЛГ) під час якого виявлено незаконно рубку 2 дерев породи "дуб" діаметрами пнів 52 см та 53 см.
48. У межах досудового розслідування кримінального провадження Івано-Франківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України проведено судову економічну експертизу.
49. Згідно з висновком експерта № СЕ-19/109-24/5397- ЕК від 04.09.2024, складеного за результатами проведення судової економічної експертизи, встановлено розмір шкоди заподіяної незаконною порубкою двох дерев породи "дуб" діаметрами пнів 52 см та 53 см, відповідно до акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства в кварталі 10 Белеївського лісництва Долинського спеціалізованого лісгоспу в сумі 32 073, 94 гривень.
50. Як вказує прокурор, особу, яка здійснила незаконну порубку дерев, у ході досудової розслідування кримінального правопорушення не встановлено, тому збитки завдані інтересам держави, відшкодовуються постійним лісокористувачем - Долинським спеціалізованим агролісгоспом.
51. Також, слідчим відділенням відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023091160000238 від 15.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 246 Кримінального кодексу України.
52. Встановлено, що 14.06.2023 майстер лісу Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" Кухта Я. І. повідомив, що виявив в лісовому масиві с. Белеїв незаконну рубку п'яти дерев породи "бук".
53. 14.06.2023 слідчим відділенням відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області за участю майстра лісу Белеївського лісництва Долинського САЛГ Кухти Я. І. та спеціаліста Біліченко М. В., проведено огляд лісових насаджень в кварталі 8 виділу 31 Белеївського лісництва Долинського САЛГ під час якого виявлено незаконно рубку шести дерев породи "бук" діаметрами пнів 40х50 см; 46х43 см; 47х42 см; 42х45 см; 53х58 см; 59х51 см. Будь яких зауважень та заперечень під час проведення огляду місця події від працівника Долинського САЛГ не поступало.
54. У межах досудового розслідування кримінального провадження Івано-Франківським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз проведено судову інженерно-екологічну експертизу.
55. Згідно з висновком експерта № 309/24-28 від 03.07.2024, складеного за результатами проведення судової інженерно - екологічної експертизи, встановлено, що розмір шкоди (збитків) завданих незаконною порубкою ( знищенням) об'єктів рослинного світу, а саме сиро ростучого дерева породи "бук" діаметром пня 45, 44, 44, 43, 55, 55 см, виявленої 14.06.2023 в кварталі 8 Белеївського лісництва Долинського спеціалізованого агролісгоспу, становить 108 514, 46 гривень.
56. Як вказує прокурор, особу, яка здійснила незаконну порубку дерев, у ході досудової розслідування кримінального правопорушення не встановлено, тому збитки завдані інтересам держави, відшкодовуються постійним лісокористувачем - Долинським спеціалізованим агролісгоспом.
57. Також, слідчим відділенням відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024091160000151 від 08.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 246 Кримінального кодексу України.
58. Встановлено, що 23.12.2023 близько 12.00 год, в с. Тростянець Долинської ТГ Калуського району в лісовому масиві, а саме в урочищі "Болотище" майстром лісу Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" Кузеляк Н. В. в кварталі 10 виявлено незаконну рубку 11 дерев породи дуб (сироростучого), діаметрами пнів 50х57 см; 49х66 см; 60х63 см; 52х55 см; 49х50 см; 66х60 см; 35х64 см; 44х41 см; 72х64 см; 61х63 см; 58х52 см в кварталі 10 Белеївського лісництва Долинського САЛГ.
59. 23.12.2023 слідчим відділенням відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Ющук М. В. за участю майстра лісу Белеївського лісництва Долинського САЛГ Кузеляк Н. В. та спеціаліста Біліченко М. В., проведено огляд лісових насаджень в кварталі 10 Белеївського лісництва Долинського САЛГ в урочищі "Болотище" під час якого проведено зрізи із виявлених пнів дерева породи "дуб" в кількості 12 штук. Будь яких зауважень та заперечень під час проведення огляду місця події від працівника Долинського САЛГ не поступало.
60. 08.04.2024 із матеріалів кримінального провадження виділено матеріали відносно невстановленої особи щодо незаконної порубки 11 дерев породи "дуб". Щодо 1 дерева породи "дуб" розміром 64х64 см обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_1 за частиною 1 статті 246 Кримінального кодексу України скеровано до Долинського районного суду.
61. У межах досудового розслідування кримінального провадження Івано-Франківським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз проведено судову інженерно-екологічну експертизу.
62. Згідно з висновком експерта № 715/25-28 від 30.06.2025, складеного за результатами проведення судової інженерно - екологічної експертизи, встановлено розмір шкоди (збитків) завданих незаконною порубкою, знищенням об'єктів рослинного світу, а саме дерева породи дуб (сиро ростучий), діаметрами пнів 50х57 см; 49х66 см; 60х63 см; 52х55 см; 49х50 см; 66х60 см; 35х64 см; 44х41 см; 72х64 см; 61х63 см; 58х52 см виявленої 23.12.2023 в кварталі 10 Белеївського лісництва Долинського спеціалізованого агролісгоспу становить 250 197, 27 гривень.
63. Як вказує прокурор, особу, яка здійснила незаконну порубку дерев, у ході досудової розслідування кримінального правопорушення не встановлено, тому збитки завдані інтересам держави, відшкодовуються постійним лісокористувачем - Долинським спеціалізованим агролісгоспом.
64. Також, слідчим відділенням відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024091160000389 від 09.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 246 Кримінального кодексу України.
65. Встановлено, що 08.11.2024 майстром лісу під час обходу кварталу 7 виділ 1 Белеївського лісництва Долинського спеціалізованого лісгоспу виявлено незаконно рубку 2 сироростучих дерев породи "дуб".
66. Згідно відомостей нарахування розміру шкоди, нанесених лісовому господарству по незаконній рубці в кварталі 7 Белеївського лісництва Долинського спеціалізованого лісгоспу 2 дерев породи "дуб" сиро ростучий розмір шкоди становить 71 916, 51 гривень.
67. 08.11.2024 слідчим СВ відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, Кренців В. Т. за участю майстра лісу Белеївського лісництва Долинського САЛГ Кухти Я. І. проведено огляд місця події, що являється лісовим масивом, який розташований між с. Белеїв та с. Велика Тур'я, квартал 7 виділ 1 Белеївського лісництва Долинського САЛГ під час якого виявлено свіжо зрубані пні породи "дуб" розмірами 80х83 см., 74х61 см. Будь яких зауважень та заперечень під час проведення огляду місця події від працівника Долинського САЛГ не поступало.
68. У межах досудового розслідування кримінального провадження Івано-Франківським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз проведено судову інженерно-екологічну експертизу.
69. Згідно з висновком експерта № 716/25-28 від 08.07.2025, складеного за результатами проведення судової інженерно - екологічної експертизи, встановлено розмір шкоди (збитків) завданих незаконною порубкою, знищенням об'єктів рослинного світу, а саме дерев породи дуб (сиро ростучий), діаметрами пнів 80х83 см, 60х75 см виявленої 08.11.2024 в кварталі 7 виділ 1 Белеївського лісництва Долинського спеціалізованого агролісгоспу становить 71 916, 50 гривень.
70. Як вказує прокурор, особу, яка здійснила незаконну порубку дерев, у ході досудової розслідування кримінального правопорушення не встановлено, тому збитки завдані інтересам держави, відшкодовуються постійним лісокористувачем - Долинським спеціалізованим агролісгоспом.
71. Відтак, прокурор зазначив, що відповідно до вимог чинного законодавства розмір шкоди, заподіяної порушенням вимог природоохоронного законодавства на території Белеївського лісництва Долинського САЛГ складає 462 702, 17 гривень (32 073, 94 гривень + 108 514, 46 гривень + 250 197, 27 гривень + 71 916, 50 гривень).
72. Прокурор звернув увагу, що Комунальне підприємство "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" є юридичною особою, якій відповідно до рішення Івано-Франківської ради № 532-22/2001 від 18.10.2001 "Про надання в постійне користування земель лісового фонду", надано в постійне користування 7 843, 0 га земельних ділянок лісового фонду для ведення лісового господарства із земель запасу обласної ради, які були у тимчасовому користуванні колишніх міжгосподарських лісгоспів, лісництв, колгоспів.
73. Як передбачено Статутом Долинського спеціалізованого агролісгоспу ОКП "Івано-Франківськоблагроліс" (нова редакція), затвердженого наказом ОКП "Івано-Франківськоблагроліс" від 12.05.2017 № 26-в, Долинський спеціалізований агролісгосп (скорочена назва: Долинський САЛГ) здійснює свою діяльність на земельних ділянках лісового фонду, які надані у постійне користування Агролісгоспу відповідно до рішення Івано-Франківської обласної ради від 18.10.2001 № 537-22/2001 із земель запасу обласної ради (п. 1.2). Метою діяльності підприємства є реалізація державної політики розвитку лісового господарства і раціонального використання лісових ресурсів, охорона і захист лісів на землях лісового фонду, задоволення ринкових потреб юридичних та фізичних осіб, населення у продукції та послугах на основі ефективного використання виробничого та фінансового потенціалу, а також одержання прибутку (п. 2.1).
74. Згідно пунктів 1.1., 1.2. Статуту Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради", затвердженого рішенням обласної ради від 21.06.2024 № 922-31/2024 (https://orada.if.ua/decision/891-30-2024/) (далі - Статут), Комунальне підприємство "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" (далі - комунальне підприємство) є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області. Комунальне підприємство діє відповідно до рішення Івано-Франківської обласної ради від 19.04.2024 № 891-30/2024. Власником комунального підприємства є територіальні громади сіл, селищ, міст області в особі Івано-Франківської обласної ради (далі - Власник).
75. За пунктом 3.1. Статуту, метою діяльності комунального підприємства є реалізація державної політики розвитку лісового господарства і раціонального використання лісових ресурсів, охорона і захист лісів на землях лісового фонду, задоволення ринкових потреб юридичних та фізичних осіб, населення у продукції та послугах на основі ефективного використання виробничого та фінансового потенціалу, а також одержання прибутку. Комунальне підприємство здійснює всі види спеціального використання лісових ресурсів. Комунальне підприємство може використовувати передані землі для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей. На власних або орендованих потужностях комунальне підприємство здійснює переробку заготовленої та придбаної лісопродукції, реалізує продукцію суб'єктам господарювання і населенню. Комунальне підприємство має право займатися іншими видами діяльності, які не заборонені чинним законодавством України та передбачені цим Статутом.
76. Пунктом 3.2.1. Статуту закріплено, що предметом діяльності комунального підприємства є, зокрема, ведення лісового та мисливського господарства, збереження, охорона та відтворення лісових ресурсів на землях лісового фонду.
77. Відповідно до пункту 4.16. Статуту, працівники лісової охорони комунального підприємства здійснюють охорону та захист лісу відповідно до вимог діючого законодавства на землях лісового фонду із земель запасу Івано-Франківської обласної ради, що перебувають у постійному користуванні комунального підприємства відповідно до рішення Івано-Франківської обласної ради від 18.10.2001 № 537-22/2001.
78. Відтак, Комунальне підприємство "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" є постійним лісокористувачем і відповідно до статуту підприємства здійснює свою діяльність на земельних ділянках лісогосподарського призначення.
79. Враховуючи вищенаведене, прокурор стверджує, що відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок невиконання покладених на Комунальне підприємство "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" обов'язків та допущенням незаконної порубки, в результаті якої лісу заподіяна шкода на суму 462 702, 17 гривень, має бути покладено на постійного лісокористувача - Комунальне підприємство "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради".
V. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.
80. Відповідно до статті 131-1 Конституції України, на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
81. Повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді регулюється статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", частиною 3 якої передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.
82. Частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
83. Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
84. У постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
85. Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 906/506/18, від 11.04.2019 у справі № 904/583/18, від 13.02.2019 у справі № 914/225/18, від 21.05.2019 у справі № 921/31/18.
86. Згідно висновку Верховного Суду, нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб'єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся. Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об'єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб'єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.
87. Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема: повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.
88. У частині 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень.
89. Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
90. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
91. Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності українського народу від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
92. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами (ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
93. Природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст. 142 Конституції України). Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на землю та природні ресурси (ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
94. Статтею 15 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що місцеві ради в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
95. Як вбачається з матеріалів справи, квартал 10 виділу 8 Белеївського лісництва Долинського спеціалізованого лісгоспу, квартал 8 виділу 31 Белеївського лісництва Долинського спеціалізованого лісгоспу, квартал 10 Белеївського лісництва Долинського спеціалізованого лісгоспу в урочищі "Болотище" та квартал 7 виділу 1 Белеївського лісництва Долинського спеціалізованого лісгоспу (у межах яких виявлено факти незаконної порубки деревини) перебуває у адміністративно-територіальних межах Долинської міської ради, тому Долинська міська рада є саме тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
96. Також, Долинська міська рада є органом до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища якого мають стягуватися збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів.
97. З метою дотримання статті 23 Закону України "Про прокуратуру", Калуською окружною прокуратурою 17.07.2025 листом за № 52/1-884ВИХ-25 проінформовано Долинську міську раду про виявлені незаконні рубки дерев на території Белеївського лісництва Долинського спеціалізованого лісгоспу в адміністративних межах Долинської міської ради та про завдану шкоду в розмірі 462 702, 17 гривень та просила повідомити про вжиття Долинською міською радою відповідних заходів реагування, та в разі невжиття таких останньою повідомила про свій намір звернутись до суду із позовом.
98. У відповідь Долинська міська рада листом № 09/05-28/4338 від 22.09.2025 повідомила Калуську окружну прокуратуру, що кошти в якості компенсації збитків завданих на території Белеївського лісництва Долинського спеціалізованого лісгоспу заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища не надходили до місцевого бюджету. Також Долинська міська рада вказала реквізити для стягнення шкоди заподіяної порушенням законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.
99. Калуська окружна прокуратура 22.09.2025 листом за № 52/1-1118ВИХ-25 проінформувала Долинську міську раду про свій намір звернутись до суду із позовом про відшкодування шкоди у сумі 462 702, 17 гривень, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
100. Отже, всупереч покладених законодавством повноважень, Долинська міська рада у передбаченому законом порядку не вжила належних, своєчасних та ефективних заходів щодо стягнення збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок незаконної порубки дерев.
101. Враховуючи вищевикладене, а також нездійснення відповідним органом повноважень щодо захисту інтересів територіальної громади у сфері охорони та захисту лісів, його бездіяльність, суд вважає достатньо обґрунтованою зі сторони прокурора наявність підстав для представництва в суді інтересів держави відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" шляхом звернення до суду в інтересах держави із позовною заявою про відшкодування Комунальним підприємством "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" шкоди у сумі 462 702, 17 гривень, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
Щодо суті спору.
102. Статтею 13 Конституції України визначено, що природні ресурси, що знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.
103. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави (стаття 14 Конституції України).
104. Відповідно до статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
105. Згідно зі статтею 1 Лісового кодексу України, усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
106. Статтею 2 Лісового кодексу України передбачено, що лісові відносини суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства. Об'єктом лісових відносин є лісовий фонд України та окремі лісові ділянки. Суб'єктами лісових відносин є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни, які діють відповідно до Конституції та законів України.
107. Лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 Лісового кодексу України).
108. Відповідно до статті 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
109. Приписами статей 16, 17 Лісового кодексу України визначено, що право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень.
110. Частиною 2 статті 19 Лісового кодексу України передбачено, що постійні лісокористувачі зобов'язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів.
111. Положеннями статті 63 та пункту 5 частини 1 статті 64 Лісового кодексу України визначено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень.
112. Відповідно до частин 1, 2 статі 86 Лісового кодексу України, організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок та пошкодження. Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов'язані розробляти та проводити в установлений строк комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів. Перелік протипожежних та інших заходів, вимоги щодо складання планів цих заходів визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства, органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
113. Згідно зі статтею 65 Лісового кодексу України, використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.
114. В силу положень статті 69 Лісового кодексу України, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.
115. За правилами статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров'я населення; д) збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов'язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.
116. Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами (ст. 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
117. Статтею 89 Лісового кодексу України визначено, що охорону і захист лісів на території України здійснює, зокрема, лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів.
118. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів, зокрема, від незаконних рубок (ст. 90 Лісового кодексу України).
119. Згідно з пунктом "е" частини 1 статті 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
120. За змістом пункту 5 частини 2 статті 105 Лісового кодексу України, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
121. Частиною 1 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Приписами частини 4 вказаної статті визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
122. Відповідно до частини 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
123. Відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
124. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
125. Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду (цивільне правопорушення).
126. Винне діяння це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження).
127. Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
128. Бездіяльність це пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах. Бездіяльність тотожна дії за своїми соціальними та юридичними властивостями, тобто вона суспільно небезпечна і протиправна, є свідомим і вольовим актом поведінки людини.
129. Бездіяльність відрізняється від дії зовнішньою, фізичною стороною. При бездіяльності особа не робить певної дії, яку вона за даних конкретних умов повинна була і могла вчинити для запобігання заподіянню шкоди охоронюваним законом суспільним відносинам.
130. Наявність реальної можливості діяти певним чином полягає в тому, що особа в даній конкретній ситуації мала реальну можливість діяти, тобто виконати активні дії і запобігти тим самим негативним наслідкам. При оцінці можливості (чи неможливості) виконати покладені на особу обов'язки слід враховувати конкретну обстановку, умови місця і часу, зміст обов'язків, покладених на особу. Враховуються і її суб'єктивні можливості щодо виконання необхідних дій.
131. У спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести належними та допустимими доказами факт заподіяння шкоди та її розмір, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та наявність причинно-наслідкового зв'язку між такою поведінкою та заподіяною шкодою. Зі свого боку відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
132. Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.
133. При цьому за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 Цивільного кодексу України) передбачає презумпцію вини правопорушника.
134. За пунктами 2.1., 2.2. Статуту Долинського спеціалізованого агролісгоспу ОКП "Івано-Франкіськоблагроліс" (попередня назва відповідача), затвердженого наказом ОКП "Івано-Франківськоблагроліс" від 12.05.2017 № 26-в, агролісгосп здійснює всі види спеціального використання лісових ресурсів. Предметом діяльності агролісгоспу є, зокрема, збереження, охорона та відтворення лісових ресурсів на землях лісового фонду; охорона і захист лісів від самовільних рубок, лісових пожеж, боротьба з шкідниками та хворобами лісу.
135. Згідно із пунктом 4.16. Статуту Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради", затвердженого рішенням обласної ради від 21.06.2024 № 922-31/2024, працівники лісової охорони комунального підприємства здійснюють охорону та захист лісу відповідно до вимог діючого законодавства на землях лісового фонду із земель запасу Івано-Франківської обласної ради, що перебувають у постійному користуванні комунального підприємства відповідно до рішення Івано-Франківської обласної ради від 18.10.2001 № 537-22/2001.
136. У відповідності з додатком до Положення про державну лісову охорону, лісову охорону інших постійних лісокористувачів та власників лісів, затвердженого постановою КМУ від 16 вересня 2009 року № 976, посадовими особами державної лісової охорони, лісової охорони інших постійних лісокористувачів та власників лісів є, зокрема, головні лісничі, лісничі, старші майстри лісу, майстри лісу підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства.
137. Дослідженими судом штатними розписами відповідача, посадовими інструкціями головного лісничого, лісничого, майстра лісу відповідача підтверджується віднесення до їх посадових обов'язків забезпечення охорони лісів від лісопорушень.
138. Отже, відповідач здійснює управлінські, організаційно-розпорядчі та господарські заходи з організації належної охорони лісу, недопущення самовільних та незаконних рубок на території лісового фонду, однак факт п'ятиразового вчинення самовільних рубок протягом 2022 - 2024 років свідчить про те, що такі заходи не були достатніми і не змогли забезпечити збереження лісу на території земель лісогосподарського призначення Белеївського лісництва Долинського САЛГ, наданих відповідачу у постійне користування.
139. Зазначене свідчить, що відповідач мав можливість і повинен був здійснювати належний комплекс заходів з контролю за спірною територією, де виявлено незаконну вирубку (квартал 10 виділу 8, квартал 8 виділу 31, квартал 10, квартал 7 виділу 1 Белеївського лісництва Долинського САЛГ), проте не забезпечив належних та достатніх заходів охорони лісу. Як слідує з об'ємів самовільних рубок (діаметром від 45 до 83 см), самовільна рубка потребувала часу і використання спеціальних інструментів, а вивезення зрубаної деревини очевидно не могло відбуватись без залучення вантажної автомобільної техніки, що супроводжувалось утворенням шуму, а також потребувало використання лісових доріг. З протоколів огляду місця події також слідує наявність відбитків протекторів шин вантажних автомобілів на місцях самовільних рубок. Наведені обставини свідчать про можливість своєчасного виявлення та припинення незаконних рубок лісовою охороною відповідача та встановлення винних у цьому осіб.
140. Таким чином, наведені обставини у їх сукупності суд вважає належним підтвердженням протиправної поведінки відповідача, яка полягає у незабезпеченні працівниками підприємства належної охорони і захисту лісів від незаконної порубки на виділених йому в постійне користування землях лісогосподарського призначення.
141. Щодо доводів відповідача про невстановлення у кримінальних провадженнях винних у незаконній порубці дерев осіб та бездіяльності правоохоронних органів, суд зазначає наступне.
142. Набувши статусу потерпілого у кримінальних провадженнях, відповідач не позбавлений можливості оскаржувати дії чи бездіяльність органів досудового розслідування в порядку, визначеному кримінальним процесуальним законодавством, якщо вбачає наявність порушень у досудовому розслідуванні.
143. Згідно із частиною 6 статті 1176 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
144. Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
145. Таким чином, у разі відшкодування відповідачем спірної шкоди, він не позбавлений права звернутися з відповідною вимогою або до органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, якщо вважає, що внаслідок бездіяльності такого органу йому були заподіяні збитки, або безпосередньо до винних у незаконній вирубці осіб, після їх встановлення.
146. Натомість, невстановлення осіб, безпосередньо винуватих у проведенні незаконних рубок, а також наявність у відповідача статусу потрепілого у кримінальних провадженнях щодо фактів незаконних рубок, не звільняє відповідача від відшкодування ним шкоди, завданої неналежним виконанням обов'язків із забезпечення охорони і захисту лісів в порядку господарського судочинства.
147. Щодо шкоди, завданої внаслідок незаконної вирубки дерев, то її розмір відповідач не заперечує, більше того такий розмір підтверджується у складених ним же актах огляду місця вчинення правопорушення лісового господарства. Як підтверджується зазначеними актами, а також висновками експерта, складеними в межах кримінальних проваджень, загальний розмір шкоди, завданої навколишньому природному середовищу самовільними рубками дерев, становить 462 702, 17 гривень.
148. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
149. Відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісів від незаконних рубок на наданих йому у постійне користування землях лісогосподарського призначення, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев (нанесення збитків).
150. Отже, саме внаслідок бездіяльності працівників відповідача стало можливим і відбулось вирубування дерев невстановленими особами та заподіяна шкода.
151. Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
152. Зважаючи на усвідомлення відповідачем ризику здійснення незаконної вирубки дерев, суд вважає, що відповідач передбачав можливість настання шкідливих наслідків, здійснюючи заходи по організації охорони лісу на землях природно-заповідного фонду та недопущення самовільних та незаконних рубок, однак встановлені судом обставини свідчать про недостатність таких заходів щодо забезпечення збереження лісу та про наявність вини відповідача.
153. Згідно із приписами частини 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
154. Нормами чинного законодавств, зокрема Лісовим кодексом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" унормовано, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних порубок та інших пошкоджень, покладається саме на постійних лісокористувачів.
155. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства є підставою для покладення на користувача цієї земельної ділянки цивільно-правової відповідальності.
156. При цьому не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на наданій постійному лісокористувачу ділянці лісу.
157. Обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, у тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.
158. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового та природно-заповідного законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення достатніх дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу на землях природно-заповідного фонду від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.
159. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 09.08.2018 у справі № 909/976/17, від 23.08.2018 у справі № 917/1261/17.
160. Враховуючи вищевикладене, суд відхиляє доводи відповідача про те, що збитки були завдані саме йому, а не державі.
161. За наведених обставин у їх сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді стягнення шкоди, завданої внаслідок незаконної рубки дерев на території земельних ділянок Белеївського лісництва, користувачем яких є відповідач.
162. Згідно статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок: а) частини екологічного податку згідно із законом; б) частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством; в) цільових та інших добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян. Державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок: а) частини екологічного податку згідно із законом; б) добровільних внесків підприємств, установ, організацій, громадян та інших надходжень; г) частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
163. Відповідно до пункту 1 Розділу ХІ Порядку організації роботи органів Державної казначейської служби України у процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого Наказом Державної казначейської служби України від 09.08.2013 № 128, кошти, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в Казначействі на ім'я відповідного органу Казначейства за субрахунком 3331 "Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків (далі - рахунок 3331) у розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету.
164. Отже, кошти, які надходять на рахунок казначейства, зазначений позивачем у позові, розподіляються казначейством між державним та відповідними місцевими бюджетами, що й передбачено вищевказаними законодавчими актами України.
165. Відтак стягнення шкоди за рішенням суду відбувається на спеціальний рахунок, кошти на якому розподіляються відповідним органом державного казначейства за призначенням. Вказаний позивачем в прохальній частині позовної заяви рахунок відкрито для зарахування коштів до фонду охорони навколишнього природного середовища, призначеного для зарахування грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, оскільки такий має ККД 24062100, тобто відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 "Про бюджетну класифікацію" призначений для грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
166. Оскільки заподіяння шкоди відбулось на території Долинської міської ради, шкода підлягає стягненню в користь відповідного місцевого бюджету.
Висновок суду.
167. За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами статей 75 - 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про порушення природоохоронного законодавства та завдання державі шкоди незаконною порубкою лісових насаджень, а відтак - про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача шкоди в розмірі 462 702, 17 гривень.
Судові витрати.
168. Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи задоволення позову, судовий збір в розмірі 5 552, 42 гривень покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Виконувача обов'язків керівника Калуської окружної прокуратури в особі Долинської міської ради до Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" про відшкодування шкоди у сумі 462 702, 17 гривень, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства - задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" (вул. Міцкевича, буд. 10, м. Долина, Калуський район, Івано-Франківська область, 77500; ідентифікаційний код: 03105975) 462 702, 17 гривень (чотириста шістдесят дві тисячі сімсот дві гривні сімнадцять копійок) шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, шляхом перерахування коштів на рахунок Долинської міської ради (просп. Незалежності, буд. 5, м. Долина, Калуський район, Івано-Франківська область, 77500; ідентифікаційний код: 04054317; р/р UA198999980333149331000009610, ГУК в Івано-Франківській області ТГ м. Долина/24062100, Код ЄДРПОУ 37951998, банк отримувача: Казначейство України (призначення платежу: грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища).
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Стягнути з Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" (вул. Міцкевича, буд. 10, м. Долина, Калуський район, Івано-Франківська область, 77500; ідентифікаційний код: 03105975) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Ґрюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76015; ідентифікаційний код: 03530483; рахунок (IBAN) UA 668201720343120001000003924, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку отримувача - МФО 820172) судовий збір в сумі 5 552, 42 гривень (п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві гривні сорок дві копійки).
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
8. Повний текст рішення складено - 28.04.2026.
Суддя В. В. Михайлишин