номер провадження справи 22/242/23
21.04.2026 Справа № 908/3527/23
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
При секретарі судового засідання Литвинюк А.О.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Чернявська Г.А., самопредставництво, наказ № 2 від 10.02.2021, посадова інструкція (в режимі відеоконференцзв'язку)
від відповідачів 1,2: не з'явились
від третьої особи-1: адвокат Вишнякова І.О., ордер АР № 1279236 від 26.11.2025 (в режимі відеоконференцзв'язку)
від третіх осіб-2-4: не з'явилися
розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/3527/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор Енергії» (вул. Пристанційна, буд. 1, м. Березівка, Одеська область, 67300; адреса для листування: вул. Академіка Сахарова, буд. 1Г, оф. 402, с. Крижанівка, Одеський район, Одеська область, 67564)
до відповідача - 1: Комунального підприємства “Комунальні Системи» Енергодарської міської ради (вул. Комсомольська, буд. 105, офіс 143, м. Енергодар, Запорізька область, 71504)
до відповідача - 2: Управління комунальної власності Енергодарської міської ради (вул. Набережна, 24, м. Енергодар, Запорізька область, 71502; адреса для листування: пр.-т Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107)
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Енергодарська міська рада (вул. Курчатова, 11, м. Енергодар, Запорізька область, 71502; адреса для листування: пр.-т Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107)
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго» (вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035)
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Сім'ї Бородських, буд. 19, м. Київ, 03057)
третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго» (вул. Симона Петлюра, буд. 25, м. Київ, 01032)
про стягнення 2 225 083,47 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
28.11.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 2584 від 24.11.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор Енергії» до Комунального підприємства “Комунальні Системи» Енергодарської міської ради про стягнення основної заборгованості за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії споживачу № 3-У від 31.01.2022 у розмірі 1679832,68 грн. з ПДВ, пені у розмірі 416901,91 грн., 3% річних у розмірі 50833,59 грн., інфляційних втрат у розмірі 77515,29 грн.
Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу № 3-У від 31.01.2022 у частині здійснення розрахунків за спожиту електричну енергію у період: вересень-листопад 2022.
20.02.2024 надійшло пояснення. Зазначено, що рахунки на оплату та акти приймання-передачі, які виставлялися КП “Комунальні Системи» Енергодарської міської ради до вересня 2022, сплачувалися своєчасно та у повному обсязі. За весь період дії договору листи від відповідача про неможливість сплачувати рахунки, відсутність необхідності постачання електроенергії, розірвання договору не надходили. Постачання електроенергії було припинено позивачем з 29.11.2022 на підставі п. 14.4 договору у зв'язку з порушенням строків оплати.
11.03.2024 через систему “Електронний суд» надійшло заперечення на пояснення третьої особи-1. Відповідач розпочав листування з електронної адреси, на яку потім позивачем надсилалися рахунки та акти, які оплачувалися до вересня 2022. У зв'язку з припиненням поштового зв'язку до м. Енергодар через збройну агресію проти України, позивач не міг надіслати рахунки та акти. Лист ПАТ “Запоріжжяобленерго» від 21.02.2023 було надано на запит позивача для звернення до суду, тому є доказом. Належного документу на підтвердження виникнення форс-мажорних обставин не надано.
11.03.2024 через систему “Електронний суд» надійшла заява про зміну предмету позову, просив розгляд пунктів 2 та 3 прохальної частини позовної заяви здійснювати у наступній редакції: Стягнути з Управління комунальної власності Енергодарської міської ради на користь ТОВ “ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» основну суму заборгованості у розмірі 1679832,68 грн., пеню у розмірі 416901,91 грн., 35 річних у розмірі 50833,59 грн., інфляційні втрати у розмірі 77515,29 грн. Обґрунтовано тим, що Управління комунальної власності Енергодарської міської ради як головний розпорядник бюджетних коштів є органом, уповноваженим представляти інтереси територіальної громади, щодо ефективного результативного використання бюджетних коштів та уповноважений здійснювати організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.
25.03.2024 через систему “Електронний суд» надійшла заява про конкретизацію позовних вимог. Управління комунальної власності Енергодарської міської ради є виконавчим органом місцевої ради та розпорядником бюджетних коштів, за рахунок яких здійснювалася закупівля електроенергії за договором, фінансування КП “Комунальні Системи» Енергодарської міської ради здійснюється через головного розпорядника бюджетних коштів. У зв'язку з цим, просив суми, що заявлені до стягнення, стягнути солідарно з КП “Комунальні Системи» Енергодарської міської ради та Управління комунальної власності Енергодарської міської ради.
17.04.2024 через систему “Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. Наразі в Україні введений та діє воєнний стан, однак, в умовах воєнного стану Кабінетом Міністрів України не приймалося відповідного рішення про поширення положень ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на території, що були окуповані після 24.02.2022. У розумінні положень Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022, території Енергодарської міської територіальної громади Запорізької області є тими територіями, на які поширюються зобов'язання держави щодо підтримки постраждалого населення, а не правила, встановлені ст. 13 названого Закону. Позивачу відомо, що керівник відповідача Міронов А.А. знаходиться на підконтрольній території України. Кошти на закупівлю електроенергії по договору виділялися з місцевого бюджету. Договором не передбачено солідарної відповідальності. Однак, з аналізу Бюджетного кодексу, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших пов'язаних норм права, можна зробити висновок про солідарну відповідальність головного розпорядника коштів разом із комунальним некомерційним підприємством за законом. Належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача. Враховуючи, що Комунальне підприємство перебуває на тимчасово окупованій території України, а Управління (відповідач-2) є головним розпорядником бюджетних коштів відповідача-1, та фактично перебуває на підконтрольній території України, відповідач-2 повинен солідарно нести відповідальність за зобов'язаннями Комунального підприємства, оскільки саме за рахунок місцевого бюджету можливо стягнути заборгованість за спожиту відповідачем-1 електроенергію.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача-1. Заяви відповідача-1
Відзив не надійшов.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Позиція (аргументи) відповідача-2. Заяви відповідача-2
29.03.2024 та 22.04.2024 через систему «Електронний суд» надійшов відзив. У заяві позивача про конкретизацію позовних вимог не зазначено про порушення прав позивача з боку Управління. Головним розпорядником бюджетних коштів для відповідача-1 може бути будь-яка бюджетна організація Енергодарської міської ради. До функцій розпорядника бюджетних коштів не відносяться повноваження нести юридичну відповідальність за одержувачів бюджетних коштів. Солідарне стягнення заборгованості за спожиту електроенергію не передбачено ані договором № 3-У від 31.01.2022, ані законом. Енергодарська міська територіальна громада з 04.03.2022 є тимчасово окупованою територією. Військами російської федерації були захоплені всі об'єкти відповідача, у тому числі Енергодарський РЕМ, що є структурним підрозділом ПАТ “Запоріжжяобленерго». Таким чином, оператор системи розподілу не міг 21.02.2023 надати належну і достовірну інформацію позивачу про поставлену відповідачу електроенергію, так як не мав фізичного доступу до підстанції «Луч». 06.09.2022 були влучання військовими рф у підстанцію «Луч», яка забезпечувала електроенергією 1-й та 2-й житлові мікрорайони міста Енергодар, а також об'єкти відповідача за договором. Відповідач з моменту захоплення підприємства та його структурних об'єктів наприкінці серпня 2022 не користується об'єктами, що зазначені у додатку № 4 до договору № 3-У. У задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.
03.12.2024 надійшла заява щодо застосування правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
4. Пояснення третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача щодо позову та відзиву - Енергодарської міської ради
У поясненнях зазначено про відсутність доказів надіслання відповідачу рахунків на оплату та актів приймання-передачі за спірний період у порядку, передбаченому п. 5.18 договору. Надіслання платіжних документів засобами електронного зв'язку договором не передбачено. Отже, зобов'язання з їх оплати не настало. Лист ПАТ “Запоріжжяобленерго» від 21.02.2023 щодо обсягу електроенергії не може бути доказом, оскільки він виданий пізніше формування рахунків та актів. Енергодарська міська територіальна громада з 04.03.2022 є тимчасово окупованою територією. У березні 2022 Енергодарською міською радою було подано до поліції заяву щодо захоплення військовими російської федерації адміністративних будівель, зокрема і відповідача, за адресами: вул. Промислова, 8 та вул. Молодіжна, 105, офіс 143, м. Енергодар, Запорізька область. Вказане свідчить на настання форс-мажорних обставин. Законодавство не передбачає солідарного обов'язку щодо стягнення заборгованості за договорами комунальних підприємств з органів місцевого самоврядування, які не є стороною договору. Повідомлено, що згідно з інформації, розміщеної у мережі Інтернет, КП “Комунальні Системи» Енергодарської міської ради здійснило свою перереєстрацію 24.11.2022, згідно з положеннями законодавства російської федерації, призначено керівника - Сімонова О.Ю. На інтернет-сторінці підприємства міститься інформація щодо здійснення робіт на об'єктах електроспоживання підприємства, що додатково підтверджує безпідставність заявлених позовних вимог. У задоволенні позову міськрада просила відмовити повністю.
27.11.2025 через систему «Електронний суд» надійшло пояснення щодо застосування правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
5. Пояснення третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача щодо позову та відзиву - Акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго»
19.01.2026 через систему «Електронний суд» надійшло пояснення. Між АТ “Запоріжжяобленерго» та відповідачем-1 були укладені договори споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 1222 від 06.01.2022 та № 1193 від 17.06.2022 на об'єкти відповідача. Договір розподілу є публічним договором приєднання та розміщений на сайті Товариства. Враховуючи, що у АТ “Запоріжжяобленерго» у вересні, жовтні, листопаді 2022 були відсутні підстави вносити непідтверджені і необґрунтовані покази лічильника, а здійснити перевірку достовірності наданих даних було об'єктивно неможливо, при нарахуванні обсягів розподіленої електроенергії Товариство керувалося п. 9 Положення № 148, п.п. 8.6.9, 8.6.11 ККОЕЕ, договором, тобто за середньодобовим споживанням аналогічного періоду минулого року. Письмові докази на підтвердження проведення контрольного огляду приладу обліку та зафіксовані покази надати не надається можливим, так як первинні документи знаходяться на території, яка перебуває у тимчасовій окупації військ російської федерації. Обсяги за спожиту електричну енергію за спірний період, де були відсутні акти про спожиту електричну енергію, розраховувалися за середньодобовим споживанням аналогічного періоду минулого року. Отже, у цей період відповідачем-1 на його об'єктах спожито електричну енергію обсягом 312818 кВт/год. Жодним із нормативно-правових актів у сфері ринку електричної енергії на період оголошеного воєнного стану не передбачено заборони на постачання товарів чи послуг на території Запорізької області, які тимчасово окуповані військами російської федерації. Позовні вимоги підтримує.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
6. Пояснення третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача щодо позову та відзиву - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
20.05.2024 надійшло пояснення щодо позову. У період із 06.05.2022 по 906.12.2023 обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях визначались згідно з п. 9 Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану. Питання оплати споживачами послуг з розподілу і постачання електроенергії, спожитої у період окупації на захоплених окупантами об'єктах, потребує законодавчого врегулювання. Вважає за доцільне запропонувати позивачу визнати спірною заборгованість споживача за поставлену протягом вересня-листопада 2022 електроенергію та повернутись до врегулювання спірного питання після прийняття проєкту Закону № 9236, яким передбачається врегулювати питання визначення порядку обліку послуг з розподілу та постачання електроенергії на тимчасово окупованих територіях з 24.04.2022, а також компенсації збитків суб'єктам господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
7. Пояснення третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача щодо позову та відзиву - Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго»
Пояснення не надійшло.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
8. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 28.11.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3527/23 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.12.2023 суддею Ярешко О.В. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3527/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.12.2023.
Відповідно відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданої на запит суду, місцезнаходженням відповідача є: вул. Комсомольська, буд. 105, офіс 143, м. Енергодар, Запорізька область, 71504.
Згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 “Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», який був чинним на момент відкриття провадження у справі, територія Енергодарської міської територіальної громади Василівського району Запорізької області тимчасово окупована Російською Федерацією.
Поштові відділення, які розташовані на даній території, тимчасово не працюють.
Згідно ч. 1 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
Враховуючи наведені приписи законодавства, відсутність у відповідача зареєстрованого електронного кабінету, відповідач про судовий розгляд справи та призначення підготовчого засідання повідомлений шляхом розміщення 05.12.2023 відповідного оголошення на сайті Судової влади України.
Представник відповідача про судовий розгляд справи був повідомлений телефонограмою від 08.12.2023.
Ухвалою суду від 27.12.2023, у зв'язку з неявкою відповідача, підготовче засідання відкладено на 30.01.2024.
У зв'язку з перебуванням судді Ярешко О.В. на лікарняному, підготовче засідання 30.01.2024 не відбулося.
Ухвалою суду від 05.02.2024, за клопотанням Енергодарської міської ради, на підставі ст. 50 ГПК України залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Енергодарську міська рада (третя особа-1) та Управління комунальної власності Енергодарської міської ради (третя особа-2). У зв'язку зі спливом 02.02.2024 строку підготовчого провадження, з власної ініціативи на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів - до 04.03.2024 включно. Підготовче засідання призначено на 21.02.2024.
Ухвалою від 21.02.2024 за клопотанням позивача підготовче засідання відкладено на 12.03.2024. Продовжено строк підготовчого провадження справи відповідно до Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
11.03.2024 через систему “Електронний суд» надійшла заява позивача про зміну предмету позову.
Оскільки вказана заява позивача по суті не є заявою про зміну предмету позову, суд ухвалою від 12.03.2024 відмовив у прийнятті її до розгляду.
Ухвалою від 12.03.2024, за усним клопотанням позивача, на підставі ст. 48 ГПК Украни, залучено Управління комунальної власності Енергодарської міської в якості співвідповідача (відповідач-2) по справі та виключено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. На підставі ст. 50 ГПК України з власної ініціативи суду залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго", оскільки рішення суду може вплинути на права та обов'язки цієї особи як адміністратора комерційного обліку. Підготовче засідання відкладено на 09.04.2024.
Ухвалою суду від 09.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Енергодарської міської ради про залучення до участі у справі Запорізької обласної прокуратури. На підставі ст. 50 ГПК України, за клопотаннями позивача та ПАТ “Запоріжжяобленерго», залучено до участі у справі у якості третіх осіб-3, 4, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго». На підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України позовну заяву залишено без руху. Надано ТОВ “Оператор енергії» строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі, а саме: письмово викласти правові підстави позову щодо солідарного стягнення заборгованості з відповідачів 1 та 2.
Ухвалою від 18.04.2024 продовжено розгляд справи. Підготовче засідання призначено на 24.04.2024.
Ухвалою суду від 24.04.2024, за клопотанням третьої особи-2, зупинено провадження у справі № 908/3527/23 до закінчення перегляду справи № 908/1162/23 у касаційному порядку. Зобов'язано учасників справи повідомити господарський суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 908/3527/23, у п'ятиденний строк із дня їх усунення.
Як встановлено судом, постановою Верховного Суду від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23 залишено без змін постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 у справі № 908/1162/23.
Ухвалою суду від 19.11.2025 провадження у справі № 908/3527/23 поновлено, підготовче засідання призначено на 20.01.2026.
Через систему “Електронний суд» 08.12.2025 від АТ “Запоріжжяобленерго», 14.01.2026 від ПрАТ “Національна енергетична компанія “Укренерго» та 19.01.2026 від ТОВ “Оператор Енергії» надійшли клопотання про зупинення провадження у справі № 908/3527/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 280/5808/23.
Ухвалою від 20.01.2026 змінено найменування третьої особи-2 з Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» на Акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго», підготовче засідання відкладено на 17.02.2026.
17.02.2026 у день судового засідання, приблизно з 11:30 год., з невідомих технічних причин підсистема “Електронний суд» не працювала.
У зв'язку з відсутністю можливості фіксування судового процесу технічними засобами по справі № 908/3527/23, судове засідання не відбулось.
Ухвалою суду від 17.02.2026 підготовче засідання призначено на 03.03.2026.
У зв'язку із перебуванням судді Ярешко О.В. з 26.02.2026 по 03.03.2026 включно на лікарняному, підготовче судове засідання призначено на 17.03.2026.
17.03.2026 суд був позбавлений можливості під'єднати до участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції представників позивача та третьої особи-1, оскільки підсистема “Електронний суд» з технічних причин не працювала по всій території України. У зв'язку з відсутністю можливості фіксування судового процесу технічними засобами по справі № 908/3527/23, судове засідання не відбулось.
Ухвалою суду від 17.03.2026 підготовче засідання призначено на 26.03.2026.
Ухвалою від 26.03.2026 закрито підготовче провадження у справі № 908/3751/23. Справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні 21.04.2026.
У судове засідання з розгляду справи по суті 21.04.2026 з'явилися представники позивача та третьої особи-1. Представники відповідачів-1,2 та третіх осіб-2-4 не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, шляхом доставлення ухвали відповідачу-2 та третім особам до зареєстрованих електронних кабінетів. Відповідач-1 про судовий розгляд справи повідомлявся шляхом розміщення відповідних оголошень на сайті судової влади України. Представником третьої особи-3 у поясненні, що надійшло до суду, було викладені клопотання про розгляд справи за його відсутності, яке судом задоволені.
16.04.2026 від відповідача-2 та 21.04.2026 від третьої особи-2 надійшли заяви про розгляд справи за відсутності їх представників, які судом задоволені.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Судом відмовлено у задоволенні клопотань позивача та третіх осіб-2,4 про зупинення провадження у справі № 908/3527/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 280/5808/23, у зв'язку з їх процесуальною необґрунтованістю, оскільки ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2026 у справі № 280/5808/23 вказану справу повернуто відповідній колегії Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду.
У судовому засіданні 21.04.2026 судом справу розглянуто по суті, підписано та проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
9. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують
31.01.2022 між Комунальним підприємством “Комунальні Системи» Енергодарської міської ради (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Оператор Енергії» (постачальник) було укладеного договір № 3-У про постачання електричної енергії споживачу, згідно якого постачальник постачає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої електричної енергії на умовах цього договору (пункт 2.1).
Відповідно п. 2.5 (у редакції додаткової угоди № 2 від 17.02.2022), предмет закупівлі: код за ДК 021:2015:09310000-5-Електрична енергія (електрична енергія), у кількості 2527267,13594 кВт/год на 2022 рік.
Строк поставки (передачі) товару: з 31.01.2022 по 31.12.2022 (включно) (п. 3.1 у редакції додаткової угоди № 1 від 09.02.2022); місце поставки (передачі) товару - об'єкти споживача, перелік яких наведено у додатку № 4 до цього договору (п. 3.2).
Відповідно до п.п. 5.6, 5.7 договору, розрахунки споживача з постачальником електричної енергії здійснюється за тарифами за договором про постачання електричної енергії. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Оплата поставленої електричної енергії за відповідний розрахунковий період здійснюється на умовах післясплати з дотриманням бюджетного законодавства споживачем протягом 10 робочих днів від дня отримання акту приймання-передавання товарної продукції споживачем, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду. Акт приймання-передавання товарної продукції виставляється на підставі даних, отриманих від адміністратора комерційного обліку у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку електричної енергії (пункт 5.10 договору).
Відповідно п. 5.13, якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у передбачені договором строки, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ.
Згідно п. 5.17, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію постачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій формі на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
За умовами пп. 8.2.1 п. 8.2, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно у разі порушення споживачем строків розрахунків з постачальником - у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, а також 3% річних та інфляційні.
Договір, згідно п. 14.1, діє по 31.12.2022 (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
Згідно додатку № 4 до договору, об'єкти споживача розташовані у місті Енергодар Запорізької області.
Як слідує з матеріалів цієї справи, позивачем були сформовані відповідачу рахунки на оплату та акти приймання-передачі електричної енергії за період із вересня по листопад 2022 включно на загальну суму 1679832,69 грн.
Вказані акти та рахунки були надіслані на електронну пошту відповідача.
Між ТОВ “Оператор Енергії» та ПАТ “Запоріжжяобленерго» було укладено договір № 243 від 17.02.202 електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, згідно якого ПАТ “Запоріжжяобленерго», як оператор системи розподілу, надає послуги з розподілу електричної енергії за сукупністю споживачів, що входять до групи постачальника згідно з реєстром за ЕІС-кодами споживачів та їх точками вимірювання.
Листом ПАТ “Запоріжжяобленерго» від 26.01.2023 вих. № 007-72/230 повідомлено позивача про зміну обсягу корисного відпуску електроенергії у жовтні 2022.
У матеріалах справи наявна копія листа ПАТ “Запоріжжяобленерго» від 21.02.2023 вих. № 007-66/1052 щодо здійснення ТОВ “Оператор Енергії» постачання електричної енергії споживачу КП “Комунальні Системи» Енергодарської міської ради у розрахункових періодах із 01.09.2022 по 28.11.2022, яким підтверджено постачання відповідачу електроенергії по його об'єктах в обсягах, що вказані у рахунках та актах.
Позивач листом від 08.11.2022 вих. № 0811-е повідомив ПАТ “Запоріжжяобленерго», ПДЗД “Укінтеренерго» та КП “Комунальні Системи» Енергодарської міської ради про відкріплення відповідача з 29.11.2022 00:00.
АТ “Запоріжжяобленерго» надано до матеріалів справи детальний розрахунок нарахування обсягів споживання електричної енергії за договором № 1193 від 17.06.2022 та договором № 1222 від 06.01.2022 КП “Комунальні Системи» Енергодарської міської ради з 01.09.2022 по 28.11.2022, з якого слідує, що за вересень - листопад 2022 обсяг електроенергії визначався по деяким об'єктам на підставі актів про спожиту електроенергію, а по деяким об'єктам - за середньодобовим споживанням аналогічного періоду минулого року.
Разом з тим, у матеріалах справи наявний лист від 21.04.2023 вих. № 4116/20.5/7-23 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що адресований АТ “Запоріжжяобленерго» на його звернення. Як зазначено у листі, у зв'язку з перебуванням певних територій у тимчасовій окупації (ОСР не контролює власні електромережі на час окупації), ОСР не має можливості відстежувати обсяги надходження електроенергії до мереж розподілу, а також, оскільки неможливо визначити від чиїх мереж здійснюється розподіл та куди надходить вироблена електроенергія під час окупації території, покази по об'єктах споживачів, розташованих на окупованих територіях, як щодо споживання, так і щодо генерації, мають прийматися рівними нулю. Таким чином, вирішення питання щодо нарахувань та розрахунків за електричну енергію, зокрема, за спожиту та вироблену генеруючими установками споживачів, які знаходяться на окупованій території, має бути вирішено після деокупації території, на якій розташовані приватні домогосподарства споживачів.
Енергодарською міською радою надано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження: 12023082190000129, з якого слідує, що у період часу з 02.03.2022 по 05.03.2022 військовослужбовці російської федерації захопили адміністративні будівлі КП “Комунальні Системи» Енергодарської міської ради за адресами: м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 8, вул. Молодіжна, буд. 105, офіс 143.
10. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є договір.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із статтею 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.
Згідно п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (тут і надалі - ПРРЕЕ у редакції станом на 31.01.2022), договір про постачання електричної енергії споживачу - домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.
Пунктом 3 частини 1 статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено право електропостачальників на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 58 цього Закону України, споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору) (пункт 4.8 ПРРЕЕ).
Відповідно п. 4.3 вказаних Правил, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Згідно п.п. 4.12, 4.13 ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) (п. 4.19 ПРРЕЕ).
Згідно з положеннями п. 10 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, до запуску електронної платформи DataHub адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.
Так, на даний час саме оператори системи розподілу забезпечують комерційний облік електроенергії, тобто визначають обсяги відпущеної електричної енергії за розрахунковий період для кожного споживача.
Таким чином, оператор системи розподілу (далі - ОСР) надає позивачу, як електропостачальнику, дані щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами позивача, а позивач, у свою чергу, на підставі отриманих від ОСР даних щодо обсягів споживання електричної енергії здійснює нарахування грошових коштів до сплати за спожиту електричну енергію.
Оскільки електроустановки відповідача приєднані до мереж Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", позивач уклав із АТ "Запоріжжяобленерго" договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, це свідчить про те, що АТ "Запоріжжяобленерго" одночасно виконує функції оператора системи розподілу та адміністратора комерційного обліку для відповідача (споживача).
Саме оператори системи розподілу забезпечують комерційний облік електроенергії, тобто визначають обсяги відпущеної електричної енергії за розрахунковий період для кожного споживача.
Місцезнаходженням об'єктів відповідача, куди, за твердженням позивача та АТ "Запоріжжяобленерго", поставлялася електрична енергія у спірний період, є місто Енергодар, Василівський район, Запорізька область.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває по теперішній час.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, датою тимчасової окупації Енергодарської міської територіальної громади Василівського району Запорізької області (місцезнаходження відповідача) визначено 04.03.2022.
Така дата була визначена й у Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022.
Як визначено частинами 1, 2 ст. 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями. В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями. На період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті. Переміщення товарів, маркування (етикетування) яких свідчить про вироблення таких товарів на тимчасово окупованій території, забороняється, крім речей, які віднесені до особистих речей, що переміщуються у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі відповідно до частин третьої та четвертої цієї статті. Контроль в'їзду-виїзду з метою виявлення, запобігання переміщенню товарів на тимчасово окуповану територію та з такої території в межах контрольних пунктів в'їзду-виїзду, а також поза межами контрольних пунктів в'їзду-виїзду проводять уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України.
Суд звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду про те, що національне законодавство має тлумачитися таким чином, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції про захист прав і основних свобод людини (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 815/1226/18 (провадження № 11-1206апп19, пункт 80), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21, пункт 42), від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19 (провадження №14-212цс21). Тлумачення законодавства судам слід здійснювати системно, враховувати правову природу спірних відносин, загальну спрямованість законодавства та права України в цілому, а результат тлумачення законодавства має бути розумним та справедливим (пункт 6 статті 3 ЦК України). Зокрема, законодавство слід тлумачити у відповідності з розумними цілями регулювання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 911/1278/20 (провадження № 12-33гс22, пункт 7.33).
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду переглянув у касаційному порядку постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 у справі № 908/1162/23 про стягнення боргу за спожитий у листопаді-грудні 2022 обсяг електроенергії на об'єкті, який знаходиться у місті Мелітополі.
Об'єднана палата зазначила: «У справі № 908/1162/23, як і у справі № 910/9680/23 (від висновків Верховного Суду в якій пропонується відступити), йдеться про діяльність, що підпадає під ознаки, наведені у частині другій статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»; окрім того, в обох справах йдеться про території, окуповані з лютого 2022, за відсутності окремого рішення Кабінету Міністрів України щодо територій, тимчасово окупованих, починаючи з 24 лютого 2022. Тобто правовідносини у цих справах є подібними за критерієм здійснення господарської діяльності на тимчасово окупованій території і доводи касаційної скарги ґрунтуються на застосуванні тих самих приписів Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Предметом розгляду Об'єднаною палатою було питання застосування частини 2 статті 13 та частини 2 статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» до правовідносин, які виникли у період із лютого 2022 по грудень 2022, тобто до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» та затвердження Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказу № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон № 1207-VII), для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях (пункт 1); інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (пункт 3).
Так, у справі № 908/1162/23 Верховний Суд, залишаючи постанову суду апеляційної інстанції про відмову у позові без змін, зокрема дійшов висновку, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» щодо деяких питань визначення правового статусу тимчасово окупованих територій України в умовах воєнного стану від 16.11.2022 № 2764-ІХ частину третю статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» було викладено в редакції, за якою дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Діюча редакція цієї норми (у відповідності до змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» № 3050-IX від 11.04.2023) вказує, що дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, які передбачені у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Як зазначила Об'єднана палата, з 07.05.2022 ані пункт 7 частини першої статті 1-1, ані пункт 1 частини третьої статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» не містили (і зараз також не містять) жодних посилань на те, що статус тимчасово окупованих вказані у них території набувають залежно від наявності чи відсутності (а так само і дати ухвалення) будь-якого рішення того чи іншого повноважного органу державної влади України - РНБО, Кабінету Міністрів України чи іншого органу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
06.12.2022 Кабінет Міністрів України затвердив постанову «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», відповідно до якої перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони України з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Однак, у відповідності до регулювання, запровадженого Законом України від 21.04.2022 № 2217-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України» правовий статус тимчасово окупованої території російською федерацією в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» не залежить від того, чи ухвалив (і якщо ухвалив - то коли саме) той чи інший повноважний орган державної влади України (РНБО, Кабінет Міністрів України чи інший орган в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України) рішення про визнання певної частини території України тимчасово окупованою. Таке рішення повноважного органу державної влади України (зокрема - і Кабінету Міністрів України) для територій, визначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», має не конститутивне, а лише інформативне значення, з публічною достовірністю підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася.
З огляду на викладене, у постанові у справі № 908/1162/23 Об'єднана палата дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від висновку, викладеного Верховним Судом у постанові у справі № 910/9680/23 про поширення положень статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, лише з огляду на загальновідомий факт окупації таких територій за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України.
Суд враховує зазначені вище висновки Верховного Суду у справі № 908/1162/23 відповідно до положень ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 42 «Положення про закони і звичаї війни на суходолі», що є додатком до IV Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі від 18.10.1907, учасницею якої є Україна (дата набрання чинності для України - 24.08.1991), встановлює, що територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника.
Таким чином, враховуючи, що окупація території місцезнаходження відповідача з 04.03.2022 є загальновідомим фактом (підтвердженим до того ж Кабінетом Міністрів України), а також положення ст. 13-1 Закону № 1207-VII, позивач у даний період (із 04.03.2022) не мав права здійснювати господарську діяльність щодо постачання на окуповану територію електричної енергії.
Посилання позивача на здійснення відповідачем оплати електроенергії до вересня 2022 не спростовують висновків суду.
Суд вважає за необхідне зазначити, що засновником Комунального підприємства “Комунальні Системи» Енергодарської міської ради є Енергодарська міська рада, комунальне підприємство засноване на власності територіальної громади міста (комунальній власності) і є майном Енергодарської міської ради.
Управління комунальної власності Енергодарської міської ради є виконавчим органом місцевої ради та розпорядником бюджетних коштів.
Джерелом фінансування закупівлі електричної енергії на 2022 рік відповідачем визначено місцевий бюджет.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 78 Господарського кодексу України, що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство). Статутний капітал комунального унітарного підприємства утворюються органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу комунального унітарного підприємства визначаються відповідною місцевою радою.
За прецедентною практикою Європейського суду, держава може нести відповідальність за борги свого державного підприємства, навіть якщо компанія є окремою юридичною особою, за умови, що вона не користується достатньою інституційною та функціональною незалежністю від держави, щоб звільнити останню від її відповідальності за Конвенцією (рішення від 30.11.2004 року у справі "Михайленки та інші проти України", п. 45; рішення від 03.04.2007 року у справі "Кооперативу Агрікола Слобозія - Ханесей проти Молдови", п. п. 18,19, рішення від 08.04.2010 року у справі "Єршова проти Російської Федерації", п. п. 54-63.
Ключовими критеріями, використаними у вищезазначених справах для визначення того, чи дійсно держава була відповідальна за такі борги, були наступні: правовий статус компанії (за публічним чи приватним правом); характер її діяльності (державні функції або звичайний комерційний бізнес); контекст її функціонування (наприклад, монополія або в значній мірі регульований бізнес); її інституційна незалежність (частка державної власності); та її функціональна незалежність (ступінь державного нагляду і контролю). У справі "Михайленки та інші проти Украйни", де боржником була будівельна компанія в зоні відчуження Чорнобиль, Суд визнав державу відповідальною за борги компанії, у якій держава була власником або акціонером.
При цьому, Європейським судом висловлена позиція щодо субсидіарної відповідальності муніципального органу (органу місцевого самоврядування) за зобов'язаннями муніципального підприємства у пункті 62 рішення у справі "Єршова проти Російської Федерації" та зазначено, що враховуючи публічний характер діяльності підприємства, істотний ступінь контролю за його майном з боку муніципальних органів влади і рішень останніх, які мали наслідком передачу майна і подальшу ліквідацію підприємства, суд дійшов висновку про те, що підприємство не було наділене достатньою організаційною та управлінською незалежністю від муніципальних органів влади. Отже, незалежно від статусу підприємства як самостійної юридичної особи, муніципальна влада і відповідно держава мають бути в межах Конвенції визнані відповідальними за діяльність і бездіяльність підприємства.
Аналогічної позиції притримується і Верховний Суд у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 року у справі № 5023/4388/12.
Отже, Енергодарська міська рада, як власник Комунального підприємства “Комунальні Системи», мала контролювати використання коштів місцевого бюджету, що направлялися на розрахунки з позивачем за електроенергію після тимчасової окупації м. Енергодар.
Крім того, як було зазначено Управлінням комунальної власності Енергодарської міської ради, військами російської федерації були захоплені всі об'єкти відповідача, у тому числі Енергодарський РЕМ, що є структурним підрозділом ПАТ “Запоріжжяобленерго». Отже, оператор системи розподілу не міг надати належну і достовірну інформацію позивачу про поставлену відповідачу електроенергію, так як не мав фізичного доступу до підстанції «Луч». 06.09.2022 були влучання військовими рф у підстанцію «Луч», яка забезпечувала електроенергією 1-й та 2-й житлові мікрорайони міста Енергодар, а також об'єкти відповідача за договором.
АТ “Запоріжжяобленерго» вказаних тверджень спростовано не було.
До того ж, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у листі від 21.04.2023 вих. № 4116/20.5/7-23 роз'яснила АТ “Запоріжжяобленерго», що у зв'язку з перебуванням певних територій у тимчасовій окупації (ОСР не контролює власні електромережі на час окупації), ОСР не має можливості відстежувати обсяги надходження електроенергії до мереж розподілу, та куди надходить вироблена електроенергія під час окупації території, покази по об'єктах споживачів, розташованих на окупованих територіях, як щодо споживання, так і щодо генерації, мають прийматися рівними нулю.
Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми законодавства, у задоволенні позову у частині стягнення з відповідача 1679832,68 грн. основної заборгованості за електроенергію судом відмовляється.
Позивач також просив стягнути з відповідачів пеню у розмірі 416901,91 грн., 3% річних у розмірі 50833,59 грн., інфляційні втрати у розмірі 77515,29 грн., що нараховані за зобов'язаннями вересня-листопада 2022.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За приписами ст. 610, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Оскільки судом не встановлено факту порушення відповідачем-1 зобов'язання зі сплати основного боргу, у задоволенні позову у частині стягнення пені у розмірі 416901,91 грн., 3% річних у розмірі 50833,59 грн. та інфляційних втрат у розмірі 77515,29 грн. судом відмовляється.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог судом відмовляється повністю.
11. Судові витрати
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 28 квітня 2026.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко