Ухвала від 27.04.2026 по справі 905/169/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27.04.2026 Справа № 905/169/25 (905/258/26)

за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), від імені якого діє адвокат Петренко Наталя Олександрівна

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 32281519, адреса: 84320, Донецька область, Краматорський район, м. Краматорськ, вул. Хортицька, 87б),)

про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, -

суддя Величко Н.В.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Донецької області на стадії розпорядження майном знаходиться справа № 905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ»; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Карауш Юлію Вікторівну; на офіційній сторінці Верховного суду веб-порталу Судова влада України опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» за №75623 від 26.03.2025.

В системі "Електронний суд" від ОСОБА_1 , в інтересах якого виступає адвокат Петренко Наталя Олександрівна, надійшла позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» заборгованості із нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за серпень-вересень 2024 року у розмірі 192745,16 грн, та середнього заробітку за весь затримки розрахунку при звільненні (вх.№ 1747/26 від 22.04.26).

За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріалам присвоєно єдиний унікальний номер справи № 905/169/25 (905/258/26) та на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства за протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.04.2026 передано на розгляд судді Величко Н.В.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про її залишення без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України.

Вимоги до позовної заяви та додатків, що подаються разом з нею, визначені ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Частиною 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (п.1 ч.1 ст. 163 ГПК України).

На порушення цих норм, позовна заява містить ціну позову на рівні 192745,16 грн., проте зміст позовної заяви містить дві самостійні вимоги майнового характеру: 1) заборгованість по заробітній платі за серпень-вересень 2024 року у сумі 192745,16 грн.; 2) середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. Проте, ані за змістом позовної заяви, ані окремим документом позивачем не наведено конкретного розміру вимог із середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються із визначенням конкретного періоду розрахунку та вихідних даних.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору позивачі у справі про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Разом з тим, п. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вказівки на те, що від сплати судового збору під час розгляду справи звільняються позивачі у справах про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою. Тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входять до структури заробітної плати, а тому за відповідну вимогу працівники-позивачі повинні сплачувати судовий збір у порядку, встановленому законом.

Близька за змістом правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, у якій погодилася з попередніми правовими позиціями Верховного суду України, що вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належать до вимог, за пред'явлення яких до роботодавця працівники-позивачі були звільнені від сплати судового збору, а отже підлягають оплаті судовим збором.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за змістом приписів статей 94,116,117 Кодексу законів про працю України та статей 1,2 Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У підпункті 3 пункту 2-1 частини 2 статті 4 цього Закону унормовано, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні встановлено на рівні 3328 гривень на місяць. Цей показник затверджено законом про Державний бюджет на 2026 рік.

До позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому чинним законодавством порядку і розмірі за вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, серед додатків такі докази не значаться.

Згідно з частинами 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, суд залишає позовну заяву ОСОБА_1 без руху та встановлює позивачу десятиденний строк на усунення виявлених недоліків.

Керуючись ст.ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків позовної заяви у наступний спосіб:

- письмово визначити конкретний розмір вимог із середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (ціна позову) та обґрунтований (детальний) розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються із визначенням конкретного періоду (початкова та кінцева дата) розрахунку та вихідних даних,

- докази сплати судового збору,

- докази надсилання копії вищевказаних документів відповідачу з дотриманням вимог ст. 42 ГПК України.

3. Роз'яснити позивачу, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 Господарського процесуального кодексу України. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

4. Ухвала набирає сили з дня її прийняття - 27.04.2026 і оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Величко