Постанова від 27.04.2026 по справі 904/1400/25

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2026 року м.Дніпро Справа № 904/1400/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Дарміна М.О., Мартинюка С.В.

секретар судового засідання: Скородумова Л.В.

представники сторін:

від позивача: Паламарчук Є.П.

від відповідача: Трофименко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в режимі відеоконференції апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпостачбуд"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2025р.

(суддя Мілєва І.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 23.06.2025р.)

у справі

за позовом Криворізької міської ради, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпостачбуд", м. Кривий Ріг

про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог.

Криворізька міська рада звернулася до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпостачбуд", в якій просить суд визнати укладеним договір оренди земельної ділянки між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Криворіжпостачбуд» в наведеній у позові редакції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:03:160:0110, що розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Леоніда Бородича, 7, розміщено об'єкти нерухомого майна, які належать на праві приватної власності Відповідачу. Рішенням Криворізької міської ради від 08.12.2023 р. № 2403 вирішено надати ТОВ "Криворіжпостачбуд" в оренду зазначену земельну ділянку площею 0,3000 га строком на 1 рік. На виконання цього рішення Відповідачу було направлено проєкт договору оренди з додатками, однак Відповідач відхилив пропозицію укласти договір, не погодившись із запропонованою редакцією, та фактично ухиляється від належного оформлення землекористування, чим порушує права Криворізької міської територіальної громади як власника земель міста.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2025 р. у справі № 904/1400/25 позов задоволено в повному обсязі. Визнано укладеним договір оренди земельної ділянки між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Криворіжпостачбуд» в наступній редакції:

“Договір оренди земельної ділянки

№_____________

м. Кривий Ріг дата укладання “_____»_______________2024р.

Криворізька міська рада в особі секретаря міської ради Вілкула Юрія Григоровича, який діє на підставі Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» та рішення Криворізької міської ради від 27.10.2021 № 889 “Про надання повноважень з укладання та підписання договорів оренди земельних ділянок, їх купівлі-продажу, актів приймання-передачі земельних ділянок до земель комунальної або державної власності та інших цивільно-правових угод, об'єктами яких є земельні ділянки», іменована в подальшому “орендодавець», з одного боку, та

Товариство з обмеженою відповідальністю “Криворіжпостачбуд» в особі керівника Меткого Олександра Леонідовича, іменоване в подальшому “орендар», з другого, уклали цей Договір про нижченаведене:

Предмет договору

1. Орендодавець на підставі рішень Криворізької міської ради від 08.12.2023 №2403 “Про надання в оренду земельних ділянок, на яких розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності заявників (користувачів)» надає, а “орендар» приймає в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення - за цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств (код 11.03) для розміщення існуючого складу готової продукції з кадастровим номером 1211000000:03:160:0110, яка розташована на вул. Леоніда Бородича, 7 в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу.

Об'єкт оренди

2. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3000га.

3. На земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна:

Будівля складу, згідно реєстраційного посвідчення КП “КБТІ» на нерухоме майно від 09.01.2002, записаного в книзі 1 доп. Н, сторінка 105, запис № 2856, а також інші об'єкти інфраструктури: -.

4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 04.12.2023 № 97-4-0.110,4-8928/301-23 становить 7 852 950,00 гривень (сім мільйонів вісімсот п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.) та підлягає індексації на коефіцієнт індексації за 2023 рік - 1,051.

5. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Інші особливості об'єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини, відсутні.

6. Земельна ділянка вважається переданою “орендодавцем» “орендареві» з дати внесення відомостей в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Строк дії договору

7. Договір укладено строком на 1 рік. Поновлення договору здійснюється на підставі ст.126-1 Земельного Кодексу України. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладання.

Договір оренди земельної ділянки після закінчення строку, на який його укладено, поновлюється на такий же строк та на тих же умовах без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення. Сторона договору, яка має намір скористатися правом відмови від поновлення договору оренди земельної ділянки, не пізніше як за місяць до дати закінчення дії договору подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору. У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору оренди земельної ділянки до дати закінчення дії договору після настання відповідної дати закінчення договору, державна реєстрація речового права продовжується на той же строк.

Орендна плата

8. Річний розмір орендної плати вноситься орендарем виключно у грошовій формі відповідно до рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506 “Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу», зі змінами, унесеними рішенням міської ради від 27.06.2023 № 2015, за ставкою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної згідно рішення міської ради від 26.05.2021 № 523 “Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу».

Розмір орендної плати не є сталим і змінюється без внесення змін до цього договору в разі внесення змін до Податкового кодексу України та встановлення Криворізькою міською радою нового розміру ставок плати за землю.

9. Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється без внесення змін до цього договору у разі затвердження Криворізькою міською нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста, у зв'язку із проведенням її щорічної індексації та на інших підставах, визначених чинним законодавством України.

Орендар самостійно здійснює індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, після чого самостійно обчислює суму орендної плати щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

10. Плата вноситься орендарем незалежно від результатів його діяльності на рахунок отримувача ГУК у Дніпропетровській області (Довгинцівський район) UА618999980334169812000004647 у банку Казначейства України, Код класифікації доходів бюджету 18010600, код ЄДРПОУ 37988155.

Зміна банківських реквізитів не є зміною умов договору, тому не потребує внесення змін до Договору. Про зміни цих реквізитів “орендодавець» повідомляє “орендаря» у місячний термін через місцеві засоби масової інформації.

11. Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою.

Строки платежу не є сталими і можуть змінюватися відповідно до вимог чинного законодавства України без внесення змін до договору.

12. Розмір орендної плати переглядається без внесення змін до цього договору в разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- зміни річного розміру ставок плати за землю на підставі рішення Криворізької міської ради;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини “орендаря», що підтверджено документами;

- зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- в інших випадках, передбачених законом та цим договором.

13. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, стягується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Термін нарахування пені за прострочення сплати грошового зобов'язання не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, не обмежується і встановлюється від першого дня виникнення прострочення до дня погашення включно.

Умови використання земельної ділянки

14. Земельна ділянка передається в оренду для розміщення існуючого складу готової продукції.

15. Цільове призначення земельної ділянки: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств (код 11.03).

16. Умови збереження стану об'єкта оренди “орендар» зобов'язаний забезпечити збереження стану земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства.

Умови повернення земельної ділянки

17. У разі припинення дії договору та права власності на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці, “орендар» повертає “орендодавцеві» земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, за актом приймання-передачі (повернення).

18. “Орендодавець» у разі погіршення з вини “орендаря» корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов'язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв'язується у судовому порядку.

19. У разі погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки або приведення її у непридатний для використання за цільовим призначенням стан збитки, що підлягають відшкодуванню, визначаються відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284, зі змінами.

20. “Орендар» зобов'язаний до підписання акту приймання-передачі (повернення) привести земельну ділянку у придатний для подальшого використання стан. Приведення у придатний стан включає в себе благоустрій земельної ділянки.

21. Неповернення земельної ділянки не звільняє “орендаря» від сплати орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за фактичне користування земельною ділянкою вноситься у розмірах, визначених розділом “орендна плата» цього договору. Нарахування орендної плати припиняється з дати оформлення акта приймання-передачі (повернення) земельної ділянки.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, стягується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

22. Здійснені “орендарем» без згоди “орендодавця» витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню.

23. Поліпшення стану земельної ділянки, проведеш “орендарем» за письмовою згодою з “орендодавцем» землі, не підлягають відшкодуванню

24. “Орендар» має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання орендодавцем зобов'язань, передбачених цим Договором.

Збитками вважаються:

- фактичні втрати, яких “орендар» зазнав у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору “орендодавцем», а також витрати, які “орендар» здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права;

- доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання “орендодавцем» умов договору.

25. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки

26. На орендовану земельну ділянку встановлено обмеження (обтяження): -.

Земельна ділянка, що передається в оренду, не обмежена іншими правами третіх осіб.

27. Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку.

Забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки без проекту землеустрою щодо її відведення.

Орендована земельна ділянка або її частина може передаватися “орендарем» у суборенду без зміни цільового призначення за письмовою згодою “орендодавця» (крім випадків, визначених законом).

Інші права та обов'язки сторін

28. Права “орендодавця».

“Орендодавець» має право здійснювати в порядку контролю обстеження земельної ділянки з

метою контролю за умовами її використання.

“Орендодавець» має право вимагати від “орендаря»:

- дострокового розірвання Договору у разі порушення “орендарем» умов цього договору на підставах і в порядку, передбаченому чинним законодавством, зокрема у разі порушення умов

використання земельної ділянки;

- використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно із договором;

- дотримання екологічної безпеки землекористування та забезпечення і збереження родючості ґрунтів, додержання державних актів, норм і правил;

- дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються;

- погоджувати будівництво будівель та споруд на земельних ділянках відповідно до чинного законодавства України. Будь-яке будівництво чи реконструкція існуючих будівель на наданій у оренду земельній ділянці та зміна її цільового використання без відповідного дозволу, передбаченого чинним законодавством України, не допускаються;

- своєчасного внесення у повному обсязі орендної плати;

- розміщення тимчасових споруд у межах орендованої земельної ділянки тільки за згодою міської ради.

29. Обов'язки “орендодавця».

“Орендодавець» зобов'язаний:

- передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам цього договору;

- при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;

- не вчиняти дій, які перешкоджали б “орендареві» користуватися орендованою земельною ділянкою.

30. Права “орендаря»:

- самостійно господарювати на землі з дотриманням умов цього договору;

- за письмовою згодою “орендодавця» зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші споруди та закладати багаторічні насадження;

- отримувати продукцію і доходи;

- за письмовою згодою “орендодавця» передавати земельну ділянку або її частину без зміни цільового призначення в суборенду іншій особі. Умови договору суборенди земельної ділянки (її частини) повинні бути визначені в межах договору і не суперечити йому. Строк дії договору суборенди не може перевищувати строку дії договору. У разі розірвання договору чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації;

- після закінчення строку, на який було укладено договір, “орендар» при належному виконанні обов'язків відповідно до умов договору має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору на новий строк;

- ставити питання про дострокове розірвання договору.

31. Обов'язки “орендаря».

“Орендар» зобов'язаний:

- приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені цим договором;

- дотримуватися виду використання земельної ділянки, встановленого документацією із землеустрою та визначеного в Державному земельному кадастрі;

- використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з Договором відповідно встановлених меж;

- виконувати та не порушувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором;

- дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

- у п'ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки надати: копію документу, що підтверджує реєстрацію права оренди в Державному реєстрі речових

прав про нерухоме майно, департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради;

копію договору відповідному органу державної податкової служби;

- систематично сплачувати орендну плату в повному обсязі в установлений договором строк;

- утримувати в належному стані орендовану земельну ділянку та здійснювати її благоустрій за власні кошти, додержуватись Правил благоустрою у місті Кривому Розі, затверджених рішенням Криворізької міської ради від 31.01.2023 № 1685;

- забезпечувати збереження, догляд і збільшення наявних зелених насаджень та об'єктів благоустрою протягом усього строку користування земельною ділянкою. У разі неможливості збереження зелених насаджень оформити їх знесення у відповідності до вимог чинного законодавства України;

- забезпечувати виконання вимог ст.48 Закону України “Про охорону земель», Постанов Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1789 та від 01.08.2006 №1045;

- додержуватись правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

- забезпечити, у разі необхідності, доступ до земельної ділянки, будинку і споруд, та інженерних комунікацій спеціалістів експлуатаційних служб та представників органів державного управління і місцевого самоврядування, органів нагляду і контролю для здійснення контролю за використанням та охороною земельної ділянки;

- виконувати обов'язки, передбачені Законами України “Про оренду землі», “Про охорону земель» та іншими правовими актами;

- у строки, встановлені законодавством України, надавати до органів державної податкової служби податкову звітність з орендної плати за землю;

- у відповідності до ст. 164 Земельного кодексу України здійснювати за рахунок власних коштів раціональну організацію території, поліпшення корисних властивостей землі, захист земельної ділянки від водної та вітрової ерозії, підтоплення, забруднення відходами виробництва, хімічними і радіоактивними речовинами від інших процесів руйнування;

- відповідно до Закону України “Про карантин рослин» проводити за рахунок власних коштів заходи по знищенню карантинних рослин на земельній ділянці;

- проводити за рахунок власних коштів заходи, направлені на збереження якості землі;

- не допускати погіршення екологічного стану земельної ділянки в результаті своєї господарської діяльності;

- у встановленому законодавством порядку відшкодувати “орендодавцеві» збитки у повному обсязі в разі недбалого ставлення, дії чи бездіяльності “орендаря», що призвело до її виснаження, деградації або погіршення якості земельної ділянки, зокрема і внаслідок технічного забруднення;

- забезпечувати знімання, використання і збереження родючого шару ґрунту при проведені робіт, пов'язаних із порушенням земель;

- виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України, ст. 415 Цивільного кодексу України;

- додержуватись вимог чинного законодавства України про працю та зайнятість населення у разі використання праці найманих працівників;

- додержуватись вимог чинного законодавства України у сфері торгівлі, захисту прав споживачів, забезпечення якості товарів, що реалізуються населенню.

Ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини

32. Ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини несе “орендар».

У разі прострочення “орендодавцем» або “орендарем» установлених договором строків передачі об'єкта оренди ризик його випадкового знищення або пошкодження у цей період несе сторона, яка допустила прострочення його передачі.

Страхування об'єкта оренди

33. Згідно з цим договором об'єкт оренди не підлягає страхуванню на весь період дії цього договору.

Зміна умов договору і припинення його дії

34. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (окрім випадків, зазначених у розділі “орендна плата» цього договору).

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується в судовому порядку.

35. Дія договору припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- придбання “орендарем» земельної ділянки у власність;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- ліквідації юридичної особи-орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

36. Дія договору припиняється шляхом його розірвання:

- за взаємною згодою сторін;

- за рішенням суду, на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором або в разі випадкового знищення чи пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню;

- з інших підстав, визначених законом.

37. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

38. У разі розірвання цього договору з ініціативи “орендаря» “орендар» відшкодовує “орендодавцю» суму орендної плати за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладання договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах.

Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору

39. За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

40. Сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Прикінцеві положення

41. Цей договір вважається укладеним з дати його підписання сторонами та набирає чинності з моменту реєстрації права оренди згідно діючого законодавства.

Цей договір укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в “орендодавця», другий - в “орендаря».

Додаток: рішення Криворізької міської ради від 08.12.2023 № 2403 “Про надання в оренду земельних ділянок, на яких розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності заявників (користувачів)».

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпостачбуд" на користь Криворізької міської ради витрат по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн..

3.Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Криворіжпостачбуд", через систему "Електронний суд", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2025 р. у справі № 904/1400/25 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вказує на те, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, не забезпечивши Відповідачу можливість участі у розгляді справи. Після відкриття провадження директором ТОВ "Криворіжпостачбуд" ОСОБА_1 було надано докази про його перебування на лікуванні поза межами України, що стало підставою для продовження строку підготовчого провадження ухвалою від 26.05.2025 р. на тридцять днів до 30.06.2025 р. включно з призначенням наступного засідання на 04.06.2025 р. Однак 04.06.2025 р., за відсутності обох сторін та за наявності документів про повернення представника відповідача лише після 20.06.2025 р., суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 23.06.2025 р., чим позбавив Відповідача процесуального права на участь у підготовчому засіданні. При розгляді справи по суті 23.06.2025 р. суд також відмовив у задоволенні клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи, мотивуючи це необхідністю недопущення порушення строків розгляду, хоча тридцятиденний строк розгляду справи по суті, встановлений ст. 195 ГПК України, закінчувався лише 04.07.2025 р. Апелянт вважає, що суд порушив принципи рівності сторін та змагальності процесу, гарантовані ст. 2 ГПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практикою ЄСПЛ (рішення у справах «Ruiz-Mateos проти Іспанії», «Краска проти Швейцарії», «Мала проти України», «Олюджіч проти Хорватії», «Де Куббер проти Бельгії»).

Водночас, на думку Скаржника, суд першої інстанції порушив норми матеріального права, помилково визнавши витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 04.12.2023 р. № 97-40.110.4-8928/301-23 належним та допустимим доказом. Апелянт зазначає, що ТОВ "Криворіжпостачбуд" через уповноваженого представника зверталося до Держгеокадастру із заявою про отримання відомостей щодо нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, за результатами чого отримано рішення кадастрового реєстратора про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру № РВ-1200687822024 від 30.07.2024 р. та № РВ-1200687832024 від 30.07.2024 р., що свідчить про відсутність відповідних відомостей у Державному земельному кадастрі. Суд першої інстанції лише констатував наявність цих рішень, але не надав їм належної правової оцінки в мотивувальній частині рішення, чим порушив вимоги ст. 237 ГПК України. Апелянт посилається на ст. 20 Закону України “Про Державний земельний кадастр», згідно якої відомості кадастру є офіційними, та на ст. 3 цього Закону щодо принципів обов'язковості, достовірності та повноти відомостей, і вважає, що за відсутності відомостей про нормативну грошову оцінку у Державному земельному кадастрі не могла бути погоджена істотна умова договору - розмір орендної плати. Апелянт просить суд апеляційної інстанції застосувати правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах КГС ВС від 10.06.2019 р. у справі № 903/581/18, від 15.11.2019 р. у справі № 909/887/18, від 28.07.2020 р. у справі № 904/2104/19, від 28.05.2019 р. у справі № 925/859/16, від 28.01.2020 р. у справі № 910/6981/19, від 14.12.2018 р. у справі № 914/809/18.

При цьому Скаржник зазначає, що суд першої інстанції безпідставно визнав законною редакцію п. 12 проекту договору оренди, яка передбачає автоматичну зміну розміру орендної плати без внесення змін до договору, зокрема з підстав “зміни умов господарювання, передбачених договором». Апелянт вважає, що така редакція суперечить п. 36 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. № 220, який встановлює, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди - спір розв'язується у судовому порядку. Включення до проєкту договору умови про автоматичну зміну орендної плати без конкретизації підстав створює дисбаланс між інтересами сторін та має ознаки примусу до укладення договору на завідомо неприйнятних умовах, що суперечить засадам добросовісності. Апелянт посилається на п. 37, 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 р. у справі № 688/29/08/16-ц, де зазначено, що на переддоговірній стадії сторони повинні діяти добросовісно, а пропозиція нерозумних умов, які завідомо є неприйнятними для контрагента, є проявом недобросовісної поведінки. Також Апелянт посилається на постанови Верховного Суду від 20.05.2020 р. у справі № 905/650/19, від 15.05.2019 р. у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 р. у справі № 912/3810/16, від 23.11.2023 р. у справі № 906/1314/21 щодо презумпції добросовісності учасників цивільних правовідносин.

Скаржник наголошує на тому, що 16.10.2023 р. ТОВ "Криворіжпостачбуд" зверталося до Криворізької міської ради із заявою про повернення земельної ділянки за актом приймання-передачі ( повернення ), направивши два примірники підписаних актів, які на час розгляду справи не були повернуті Криворізькою міською радою з відповідними підписами. Таким чином, саме Криворізька міська рада своєю бездіяльністю щодо розгляду документів про повернення земельної ділянки вчинила протиправні дії, а суд першої інстанції не дослідив та не надав правової оцінки зазначеним обставинам.

Крім того, на переконання Скаржника суд першої інстанції не надав належної правової оцінки постанові Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2021 р. у справі № 904/520/20, яка набрала законної сили та має преюдиціальний характер відповідно до ст. 75 ГПК України. Предметом спору у зазначеній справі була тотожна вимога Криворізької міської ради про визнання договору оренди тієї ж земельної ділянки укладеним, і суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неможливість визнання такого договору укладеним за відсутності згоди сторін щодо істотних умов. Апелянт посилається на правові позиції Верховного Суду, застосовані у справі № 904/520/20, зокрема: відповідно до ч. 8 ст. 181 ГК України, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним; відповідно до ст. 646 ЦК України відповідь про згоду укласти договір на інших умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою офертою ( постанови КГС ВС від 25.04.2018 р. у справі № 910/6002/17, від 19.12.2019 р. у справі № 904/5542/18, від 30.07.2019 р. у справі № 906/783/18). Апелянт вказує, що сторонами не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору, а саме: розміру орендної плати, порядку внесення змін до договору, умов використання та повернення земельної ділянки, прав та обов'язків сторін, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

5.Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Криворізька міська рада подала відзив на апеляційну скаргу та додаткові пояснення, згідно яких вважає рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2025 у справі № 904/1400/25 законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням приписів матеріального і процесуального права, та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Зокрема, у відзиві міська рада посилається на те, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а саме неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Позивач посилається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 16.01.2025 р. у справі № 990SCGC/7/24, а також на постанови Верховного Суду від 01.10.2020 р. у справі № 361/8331/18 та від 12.03.2019 р. у справі № 910/12842/17, згідно яких неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення не є підставою для скасування судового рішення, а Відповідач не позбавлений права забезпечити участь іншого представника. Позивач наголошує, що Відповідач скористався правом подати відзив на позовну заяву, клопотання про відкладення не було мотивоване необхідністю подання заяв чи клопотань, пов'язаних з розглядом справи, явка представника Відповідача не була визнана судом обов'язковою, а Відповідачем не доведено неможливість заміни представника та неможливість розгляду справи без його участі.

Щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, Позивач зазначає, що доводи апеляційної скарги про відсутність відомостей у Державному земельному кадастрі спростовуються наданим витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 04.12.2023 р., який відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України “Про оцінку земель» та п. 286.2 ст. 286 ПК України є належним і допустимим доказом. Позивач посилається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 23.05.2018 р. у справі № 629/4628/16-ц та від 13.02.2019 р. у справі № 320/5877/17, згідно яких обов'язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок. Земельним законодавством передбачено обов'язковість проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок комунальної власності, яка є основою для визначення розміру орендної плати і не залежить від волевиявлення сторін договору оренди.

Щодо порядку перегляду орендної плати Позивач посилається на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 05.06.2024 р. у справі № 914/2848/22, згідно якого з моменту початку застосування зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності автоматично змінюються права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки, і відсутній обов'язок сторін вносити зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди. Щодо відповідності п. 12 договору Типовому договору оренди Позивач посилається на постанову Верховного Суду від 27.01.2021 р. у справі № 904/2581/19, згідно якої при укладенні договорів на основі типового договору сторони не можуть відступати від його змісту, але мають право конкретизувати його умови, а також на постанови від 31.05.2022 р. у справі № 904/6676/20 та від 29.03.2023 р. у справі № 904/4013/20, якими підтверджено правомірність аналогічних умов договору оренди.

Щодо посилання Апелянта на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2021 р. у справі № 904/520/20, Позивач зазначає, що у зазначеній справі в задоволенні позову було відмовлено виключно з підстав пропуску Позивачем двадцятиденного строку, встановленого ч. 7 ст. 181 ГК України ( у редакції, чинній на час розгляду тієї справи ), для звернення до суду після отримання протоколу розбіжностей. Зазначена редакція ст. 181 ГК України втратила юридичну силу та не підлягає застосуванню до спірних правовідносин у справі № 904/1400/25.

Щодо способу захисту Позивач посилається на численну практику Верховного Суду, зокрема постанови від 31.10.2019 у справі № 916/1134/18, від 10.12.2019 р. у справі № 910/6356/19, постанову Об'єднаної палати КГС ВС від 18.09.2020 р. у справі № 916/1423/18, постанови від 06.12.2022 р. у справі № 922/2275/21, від 06.05.2025 р. у справі № 924/800/24, від 27.05.2025 р. у справі № 902/778/24, якими підтверджено, що визнання договору укладеним із викладенням його змісту в резолютивній частині судового рішення є належним способом захисту прав суб'єктів земельних відносин у разі ухилення сторони від підписання договору.

Щодо існуючих земельних правовідносин Позивач наголошує, що відповідно до принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будівель ( ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України, постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 р. у справі № 921/158/18, від 22.06.2021 р. у справі № 200/606/18 ) законодавство імперативно передбачає обов'язок власника нерухомого майна оформити належне землекористування, а ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на зазначену земельну ділянку.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2025 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Дармін М.О., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2025 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/1400/25.

Матеріали справи № 904/1400/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначити апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 10.12.2025 р..

Від представника Криворізької міської ради надійшло клопотання про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів та підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2025 р. судове засідання у справі № 904/1400/25, призначене на 10.12.2025 р., вирішено провести з представником Криворізької міської ради, в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.

10.12.2025р. секретарем судового засідання Скородумовою Л.В. було встановлено неможливість проведення відеоконференції з представником Позивача за допомогою програми EasyCon, оскільки за вказаними даними в клопотанні про відеоконференцзв'язок представник ( Паламарчук Є. П. ) був відсутній. За таких обставин проведення судового засідання в режимі відеоконференції було неможливим, про що складений відповідний акт.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2025 р. розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 01.04.2026 р..

Розпорядженням керівника апарату суду від 31.03.2026р., у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Чус О.В., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025р. №1 ( зі змінами внесеними рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2025р. №7, рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 12.01.2026р. №1).

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Дарміна М.О., Мартинюка С.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2026р., судовою колегією у визначеному складі, прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпостачбуд" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2025 р. у справі № 904/1400/25 до свого провадження.

Від Криворізької міської ради до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням представника Криворізької міської ради Паламарчук Євгенії Павлівни 01.04.2026р. у щорічній основній відпустці відповідно до наказу про надання відпустки від 27.02.2026р. №157-в, та зайнятістю інших представників міської ради в судових засіданнях по справам №216/1857/22 та №216/6834/24, призначених до розгляду Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (викопіювання з офіційного сайту «Судова влада України» про призначення справ №216/1857/22 та №216/6834/24 додається).

Судове засідання у справі № 904/1400/25, призначене на 01.04.2026р., не відбулося, у зв'язку із зайнятістю судді Мартинюка С.В. в інших судових засіданнях.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2026р., розгляд справи призначено в судовому засіданні на 27.04.2026р.

У судовому засіданні 27.04.2026 р., проведеному в режимі відеоконференції, була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7.Встановлені судом обставини справи.

Відповідно до реєстраційного посвідчення Комунального підприємства “Криворізьке бюро технічної інвентаризації» на нерухоме майно від 09.01.2002 р., записано в книзі 1 доп.Н, ст. 105, запис № 2856: за Товариством з обмеженою відповідальністю “Криворіжпостачбуд» зареєстровано право власності на будівлю складу, площею по зовнішньому виміру 633,74 кв.м, за адресою Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Л. Бородича, 7.

Розглянувши звернення заявників ( користувачів ) - власників будівель або споруд, розташованих на земельних ділянках, про надання в оренду земельних ділянок, Криворізькою міською радою прийнято рішення № 2403 від 08.12.2023 р., яким надано заявникам (користувачам) в оренду земельні ділянки, на яких розташовані будівлі або споруди, що перебувають у їх власності, за обумовленими цільовими призначеннями відповідно до додатка 1 - на 1 рік з можливістю поновлення договорів оренди з урахуванням вимог ст. 126-1 Земельного кодексу України ( п. 1.1. Рішення № 2403 ).

Визначено розмір плати за користування земельними ділянками відповідно до Податкового кодексу України та рішення міської ради від 26.05.2021 р. № 506 “Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу», зі змінами ( п. 2. рішення № 2403).

Згідно з п. 3.1. та 3.2. рішення № 2403 від 08.12.2023 р. заявники зобов'язані укласти з міською радою договори оренди земельних ділянок та зареєструвати право оренди, що підлягає державній реєстрації, відповідно до закону.

Відповідно до додатка 1 до рішення міської ради № 2403 від 08.12.2023 р. “Список заявників ( користувачів ), яким надаються в оренду земельні ділянки, на яких розташовані будівлі або споруди, що перебувають у їх власності», за № 13 зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю “Криворіжпостачбуд» для надання в оренду земельної ділянки кадастровий номер 1211000000:03:160:0110, що розташована за адресою: Довгинцівськин район, вул. Леоніда Бородича, 7.

Позивач зазначає, що на виконання рішення міської ради № 2403 від 08.12.2023 р., Відповідачу було направлено пропозицію укласти договір оренди № 20/18/4471 від 27.06.2024 р., до якої було додано проект договору оренди із розрахунком розміру орендної плати за землю та витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Як зазначив Позивач, 06.08.2024 р. ( вх. № 4513/17 ) міська рада отримала від Відповідача лист від 02.08.2024 р., відповідно до якого, ТОВ “Криворіжпостачбуд» зазначило, що запропоновані Криворізькою міською радою умови, викладені в проекті договору оренди земельної ділянки, не відповідають Типовій формі договору оренди землі, затвердженої Кабінетом Міністрів України, окремі умови проекту договору прямо суперечать приписам Конституції України щодо непорушності права власності на нерухоме майно, яке розміщене на земельній ділянці, не відповідають даним Державного земельного кадастру щодо відомостей зареєстрованих про земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:160:0110, що в сукупності є підставою для відхилення пропозиції укласти договір на тих умовах, які визначені в проекті договору оренди земельної ділянки.

Позивач вказує на те, що за результатами розгляду вищенаведеного звернення, Криворізькою міською радою листом № 20/18/5689 від 20.08.2024 р. було аргументовано належність та правомірність умов проекту договору та акцентовано увагу на необхідності врегулювання, відповідно до приписів чинного законодавства існуючих правовідносин щодо земельної ділянки за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Леоніда Бородича, 7. Позивач наголошує, що на спірній земельній ділянці розміщено об'єкти нерухомого майна, які належать на праві приватної власності відповідачу. Таким чином, приписи чинного законодавтсва передбачають обов'язок ТОВ “Криворіжпостачбуд» щодо оформлення належного землекористування відповідно до норм Земельного кодексу України. Однак, як зазначив Позивач, не зважаючи на наведені обставини, на теперішній час Відповідачем не було вчинено належних дій по врегулюванню фактично існуючих земельних правовідносин та всупереч рішення Криворізької міської ради від 08.12.2023 р. № 2403, приписів ст. 144 Конституції України не укладено з Криворізькою міської радою договір оренди земельної ділянки за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Леоніда Бородича, 7. Відповідач фактично ухиляється від належних дій по підписанню договору оренди та його виконанню, що обумовлює використання земельної ділянки без відповідної правової підстави. Наведені обставини порушують права та охоронювані законом інтереси Криворізької міської територіальної громади як власника земель міста. На підставі викладеного Позивач просив суд визнати укладеним договір оренди земельної ділянки між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Криворіжпостачбуд» в наведеній у позові редакції.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що ТОВ "Криворіжпостачбуд" є власником нерухомого майна ( будівлі складу ), розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:03:160:0110, а тому укладення договору оренди вказаної ділянки є обов'язковим з огляду на принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі. Суд зазначив, що Криворізькою міською радою прийнято рішення від 08.12.2023 р. № 2403 про надання земельної ділянки в оренду відповідачу, проект договору було направлено Відповідачу, однак останній його не підписав. Суд визнав витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 04.12.2023 р. належним доказом нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а доводи Відповідача про відсутність відомостей у Державному земельному кадастрі - необґрунтованими. Суд також дійшов висновку, що пункти 8, 9 та 12 запропонованого Позивачем договору оренди відповідають умовам Типового договору оренди землі та вимогам чинного законодавства, зокрема з урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 р. у справі № 914/2848/22 щодо автоматичної зміни розміру орендної плати при зміні нормативної грошової оцінки. Суд також не визнав обґрунтованими заперечення Відповідача щодо умов повернення земельної ділянки, зазначивши, що п. 20 проекту договору не містить вимоги щодо знесення об'єктів нерухомого майна та відповідає положенням Типового договору оренди землі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Предметом позову у цій справі є вимоги Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпостачбуд" про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки площею 0,3000 га з кадастровим номером 1211000000:03:160:0110, що розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Леоніда Бородича, 7, на якій розміщено об'єкти нерухомого майна, які належать на праві приватної власності Відповідачу у редакції, викладеній Позивачем у прохальній частині позовної заяви.

Предметом апеляційного оскарження є рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2025 р., яким задоволено позов Криворізької міської ради до ТОВ "Криворіжпостачбуд" про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції, переглянувши оскаржуване рішення у межах доводів і вимог апеляційної скарги, погоджується з висновком суду попередньої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та при цьому виходить із такого.

Сторонами до матеріалів справи не надано доказів повернення земельної ділянки, оренда якої є предметом спірного договору. Отже, Відповідач продовжує користуватися спірною земельною ділянкою без належних правових підстав.

За таких обставин, права Позивача як власника земельної ділянки є порушеними з огляду на встановлені законом підстави та умови користування земельними ділянками комунальної форми власності.

Так, за змістом глави 15 ЗК України, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частина перша ст. 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України, набуття права на земельну ділянку із земель державної або комунальної власності громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Орендою землі, в силу ст. 1 Закону України "Про оренду землі", є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими законами України і договором оренди землі (ст. 6 Закону України "Про оренду землі").

Згідно ст. 13 вказаного Закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Ст. 14 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" визначено істотні умови договору оренди: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).

Зміст договору, у розумінні ст. 628 ЦК України, становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також; у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між; сторонами.

Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку (ст. 630 ЦК України).

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів (ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі").

Отже необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про передачу земельної ділянки в оренду.

Як зазначалося раніше, за Товариством з обмеженою відповідальністю “Криворіжпостачбуд» зареєстровано право власності на будівлю складу, площею по зовнішньому виміру 633,74 кв .м, за адресою Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Л. Бородича, 7.

Криворізька міська рада прийняла рішення № 2403 від 08.12.2023 р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю “Криворіжпостачбуд» надано в оренду земельну ділянку 1211000000:03:160:0110, що розташована за адресою: Довгинцівськин район, вул. Леоніда Бородича, 7, на якій розташовано будівлю, що перебуває у його власності, за обумовленими цільовими призначеннями на 1 рік з можливістю поновлення договору оренди з урахуванням вимог ст. 126-1 Земельного кодексу України (п. 1.1. рішення № 2403).

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України та ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об'єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у положеннях ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства.

З огляду на викладене, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку право на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на розташовані на земельній ділянці об'єкти, оскільки право власності на будівлі з усіма притаманними для власності складовими - володіння, користування, розпорядження ними, неможливе без перебування у власника будівель земельної ділянки, на якій розташовані об'єкти нерухомості, у власності або користуванні.

При цьому новий власник будівлі, споруди у зв'язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку у визначений законом порядок і спосіб.

Отже, як слушно зазначив суд першої інстанції - оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю “Криворіжпостачбуд» є власником нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 1211000000:03:160:0110, то укладення договору оренди вказаної ділянки є обов'язковим.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Проект договору, зміст якого викладений у позовній заяві, разом з додатками надсилався для підписання Товариству з обмеженою відповідальністю “Криворіжпостачбуд». Відповідач зазначений договір не підписав. Доказів на спростування вказаного до матеріалів справи не подано.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Типові умови договору в силу їх імперативності є обов'язковими для майбутніх сторін господарських договірних зобов'язань і не підлягають зміні ними. Сторони можуть тільки конкретизувати такі умови без відступу від змісту типового договору.

За приписами ст. 14 Закону України "Про оренду землі" типовий договір оренди землі та типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом затверджуються Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог вищевказаної норми постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. № 220 ( зі змінами ) затверджено Типовий договір оренди землі.

Як зазначив місцевий господарський суд, здійснивши аналіз поданого Позивачем проекту договору про оренду землі, який надсилався Відповідачу та який викладений у позовній заяві - зміст зазначеного договору визначений на основі типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. № 220 ( зі змінами ), та містить усі істотні умови, передбачені ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Позивач отримав від Відповідача лист від 02.08.2024 р., відповідно до якого, ТОВ “Криворіжпостачбуд» вважало, що запропоновані Криворізькою міською радою умови, викладені в проекті договору оренди земельної ділянки, не відповідають Типовій формі договору оренди землі, затвердженої Кабінетом Міністрів України, окремі умови проекту договору прямо суперечать приписам Конституції України щодо непорушності права власності на нерухоме майно, яке розміщене на земельній ділянці, не відповідають даним Державного земельного кадастру щодо відомостей зареєстрованих про земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:160:0110, що є сукупності є підставою для відхилення пропозиції укласти договір на тих умовах, які визначені в проекті договору оренди земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем до матеріалів справи було долучено Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформований Головним управлінням Дергеокадастру у Дніпропетровській області № 97-40.110,4-8928/301-23 від 04.12.2023 р., відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 1211000000:03:160:0110 становить 7 852 950,00 грн.

Вказаний Витяг було направлено Відповідачу разом із проектом договору оренди, що не заперечується сторонами.

Ст. 12 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативно - правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положеннями ст.13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов'язково.

Нормативно - грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5-7 років (ст.18 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Частиною 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з ч. 3 ст. 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері земельних відносин.

Відповідно до пп. 2 п. 2 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051, суб'єкт надання адміністративної послуги у сфері Державного земельного кадастру - державний кадастровий реєстратор, адміністратор центру надання адміністративних послуг, уповноважена посадова особа виконавчого органу місцевого самоврядування.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Так, згідно з пп.14, 15 п. 24 Порядку № 1051 до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема: відомості про нормативну грошову оцінку ( значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель ); інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку ( назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів ), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку).

Пунктом 162 Порядку № 1051, визначено, що відомості можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюють під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.

Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативно грошову оцінку земель.

Відповідно до п. 179 Порядку № 1051 довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надають органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції вірно зазначив, що наданий Позивачем Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформований Головним управлінням Дергеокадастру у Дніпропетровській області № 97-40.110,4-8928/301-23 від 04.12.2023 р. є належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 1211000000:03:160:0110.

Таким чином, безпідставними є доводи Скаржника стосовно того, що витяг з нормативної грошової оцінки, на який посилається Позивач як на підставу визначення розміру зобов'язань з плати за землю щодо спірної земельної ділянки, не є належним та допустимим доказом.

Доводам Скаржника пов'язаним із іншою істотною умовою, яка була запропонована Криворізькою міською радою, у п. 9 проекту договору оренди земельної ділянки та у п.12 проекту договору оренди земельної ділянки, де Орендодавець запропонував для підписання редакції проекту договору оренди земельної ділянки щодо зміни умов договору без внесення змін до цього договору, тобто в автоматичному порядку, тим самим відступивши від положень Типової форми договору оренди земельної ділянки, а саме п. 36 Типової форми договору оренди, затвердженим відповідною постановою Кабінету Міністрів України - суд першої інстанції також надав належну оцінку, зазначивши, що оскільки за умовами запропонованого Позивачем договору оренди, розмір орендної плати визначається як відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, то п. 8, 9, 12 запропонованого договору оренди відповідають умовам Типового договору оренди землі та вимогам чинного законодавства України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, враховуючи також наступне.

Відповідно до п. 8. запропонованого Позивачем договору оренди: річний розмір орендної плати вноситься орендарем виключно у грошовій формі відповідно до рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 р. № 506 “Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу», зі змінами, унесеними рішенням міської ради від 27.06.2023 р. № 2015, за ставкою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної згідно рішення міської ради від 26.05.2021 р. № 523 “Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу». Розмір орендної плати не є сталим і змінюється без внесення змін до цього договору в разі внесення змін до Податкового кодексу України та встановлення Криворізькою міською радою нового розміру ставок плати за землю.

Відповідно до п. 9. запропонованого Позивачем договору оренди: розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється без внесення змін до цього договору у разі затвердження Криворізькою міською нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста, у зв'язку із проведенням її щорічної індексації та на інших підставах, визначених чинним законодавством України. Орендар самостійно здійснює індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, після чого самостійно обчислює суму орендної плати щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Згідно із 12. запропонованого Позивачем договору оренди: розмір орендної плати переглядається без внесення змін до цього договору в разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; зміни річного розміру ставок плати за землю на підставі рішення Криворізької міської ради; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини “орендаря», що підтверджено документами; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки; в інших випадках, передбачених законом та цим договором.

Як вказано вище, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

На виконання вимог вищевказаної норми постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. № 220 (зі змінами) затверджено Типовий договір оренди землі.

Так, відповідно до п. 13. Типового договору оренди землі розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) не з вини орендаря, що підтверджено документами; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності; в інших випадках, передбачених законом. Розмір орендної плати за земельні ділянки державної та/або комунальної власності, які передані в оренду за результатами земельних торгів, не може переглядатися у бік зменшення.

Положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Водночас обов'язковість проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом ( абз. 2 ч. 1 ст.13 Закону України “Про оцінку земель» ).

Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням ч. 2 ст. 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 05.06.2024 р. у справі 914/2848/22 дійшла висновку, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов'язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

Скаржник також зазначає, що неможливість прийняття редакції договору оренди запропонованої Криворізькою міською радою щодо умов повернення земельної ділянки ТОВ “Криворіжпостачбуд», а саме п. 17 цієї редакції, яка викладена наступним чином: “…після припинення дії договору “орендар» повертає “орендодавцю» земельну ділянку в стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду за актом приймання-передачі (повернення), тому не може бути прийнята орендарем, виходячи з наступного. Покладання на Орендаря земельної ділянки обов'язку повернути земельну ділянку в стані, як зазначає Орендодавець, не гіршому порівняно з тим, в якому він її одержав в оренду, є неможливим з огляду на положення проекту договору оренди земельної ділянки, розробленого Криворізькою міською радою, в якому відсутній обов'язок Орендодавця за цим договором передати Орендарю земельну ділянку за актом приймання-передачі в певному стані, а тому включення п. 17 до положень договору є неможливим без визначення порядку та умов передачі первісно орендодавцем орендарю.

Господарський суд було встановлено, що сторонами не заперечувалося, що спірна земельна ділянка була передана Відповідачу за актом приймання-передачі раніше. На момент розгляду даної справи докази підписання сторонами акту повернення з оренди спірної земельної ділянки в матеріалах справи були відсутні.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що запропонована Позивачем умова договору оренди щодо обов'язку повернути земельну ділянку за відсутності обов'язку Орендодавця передати Орендарю земельну ділянку за актом приймання-передачі не суперечить вимогам чинного законодавства та Типовому договору оренди.

Скаржник також зазначає, що Криворізька міська рада, виходячи з п. 20 проекту договору оренди земельної ділянки, пропонувала в разі підписання проекту договору оренди земельної ділянки, який передбачає строк дії договору оренди земельної ділянки як 1 рік з дати його підписання, повернути земельну ділянку в стані придатному для її подальшого використання. За цих обставин є незрозумілим та таким, що не відповідає приписам закону положення проекту договору оренди земельної ділянки, за якими Орендар земельної ділянки має, по-перше, привести земельну ділянку в певний стан зважаючи на те, що на земельній ділянці розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать на праві власності Орендарю, а по-друге, має вчинити дії з повернення земельної ділянки у придатному для використання стані, якщо чинне законодавство України не передбачає знесення (демонтаж) об'єктів нерухомого майна, що розміщені на земельній ділянці.

Відповідно до п. 20. запропонованого Позивачем договору оренди: Орендар зобов'язаний до підписання акту приймання-передачі ( повернення ) привести земельну ділянку у придатний для подальшого використання стан. Приведення у придатний стан включає в себе благоустрій земельної ділянки.

Як слушно зауважив місцевий господарський суд - п. 20. запропонованого Позивачем договору оренди не містить вимоги/обов'язку Орендаря щодо знесення ( демонтаж ) об'єктів нерухомого майна, що розміщені на земельній ділянці.

В той же час, відповідно до п. 21. Типового договору оренди землі після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку ( земельні ділянки ) у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки ( орендованих земельних ділянок ), пов'язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв'язується у судовому порядку. У разі погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки ( орендованих земельних ділянок ) або приведення її (їх) у непридатний для використання за цільовим призначенням стан збитки, що підлягають відшкодуванню, визначаються відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284.

З огляду на викладене, п. 20. запропонованого Позивачем договору оренди відповідає положенням Типового договору оренди землі та не порушує будь-які вимоги чинного законодавства.

Колегія суддів зазначає, що за змістовим, суб'єктним і об'єктним критеріями правовідносини в цій справі, що розглядається, та зазначених Скаржником справах не є подібними з огляду на істотні відмінності у фактичних обставинах таких спорів, пов'язаних з правами та обов'язками їх сторін, що зумовлює різний зміст спірних правовідносин і виключає необхідність застосування вказаних Скаржником правових позицій під час вирішення цього спору.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що запропонована Позивачем редакція договору оренди землі за своїми умовами відповідає нормам чинного законодавства, а позовна вимога про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Криворіжпостачбуд» в наведеній редакції є обґрунтованою, підтвердженою належними доказами і тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Доводи Скаржника про порушення судом першої інстанції принципів рівності сторін та змагальності процесу, спростовуються матеріалами справи.

Так з оскаржуваного рішення вбачається, що провадження у справі неодноразово за клопотанням сторін відкладалося, сторони не забезпечували явку своїх представників щодо участі у відповідних судових засіданнях, при цьому Відповідач скористався своїм правом та надав суду відзив на позовну заяву.

Відхиляючи чергове клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи, господарський суд, послався на те, що клопотання не мотивоване необхідністю подання заяв чи клопотань, пов'язаних з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні. Разом з тим, перебування представника Відповідача, зокрема, на лікуванні не позбавляло сторону можливості направити для участі у судовому засіданні іншого повноважного представника. Відповідач під час підготовчого провадження скористався правами, наданим йому ст. 42 ГПК України, подав до суду відзив на позовну заяву. З метою недопущення порушення строків розгляду справи, визначених ГПК України, зокрема і ч. 2 ст.195 ГПК України, з огляду на вищевикладене, господарський суд не знайшов підстав для задоволення клопотання Відповідача про відкладення судового засідання.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпостачбуд" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2025 р. у справі № 904/1400/25 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 28.04.2026 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін

Суддя С.В. Мартинюк

Попередній документ

136043332

Наступний документ

136043334

Інформація про рішення:

№ рішення:	136043333
№ справи:	904/1400/25
Дата рішення:	27.04.2026
Дата публікації:	29.04.2026
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Центральний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (23.06.2025)
Дата надходження:	26.03.2025
Предмет позову:	визнання договору оренди земельної ділянки укладеним

Розклад засідань:

Минулі засідання (7)

07.05.2025 12:45	Господарський суд Дніпропетровської області
26.05.2025 12:45	Господарський суд Дніпропетровської області
04.06.2025 12:45	Господарський суд Дніпропетровської області
23.06.2025 12:00	Господарський суд Дніпропетровської області
10.12.2025 14:00	Центральний апеляційний господарський суд
01.04.2026 17:00	Центральний апеляційний господарський суд
27.04.2026 12:00	Центральний апеляційний господарський суд