вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"22" квітня 2026 р. Справа№ 925/1919/15(925/1182/25)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Остапенка О.М.
Сотнікова С.В.
Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.
За участю представника ТОВ «Дебет»: Легка О.В. (в режимі відеоконференції) - за довіреністю б/н від 29.12.2025
Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» про прийняття додаткової постанови за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.11.2025 у справі № 925/1919/15(925/1182/25) (суддя Хабазня Ю.А.)
за позовом ОСОБА_1
до 1) Приватного підприємства «Віталком»
2) Приватного підприємства «Віталком» у особі арбітражного керуючого Гуріна Р.А.
3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет»
про визнання недійними результатів другого повторного аукціону, про визнання недійсним акту про придбання майна
у межах справи № 925/1919/15
за заявою Українсько-американського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Каіс»
до Приватного підприємства «Віталком»
про банкрутство юридичної особи
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.11.2025 у справі № 925/1919/15(925/1182/25) (суддя Хабазня Ю.А.) у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 21.11.2025 у справі № 925/1919/15(925/1182/25) повністю та ухвалити нове рішення, яким визнати недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута «Віталком» права вимоги ПП «Віталком» до ОСОБА_1 на підставі наказу Господарського суду Черкаської області по справі № 925/1919/15, грошових коштів в сумі 3 093 977,38 грн оформлених Протоколом про результати аукціону № BRD001-UA-20250724-57957 від 04.08.25; визнати недійсним акту від 14.08.25 про придбання майна банкрута «Віталком» права вимоги ПП «Віталком» до ОСОБА_1 на підставі наказу Господарського суду Черкаської області по справі № 925/1919/15, грошових коштів в сумі 3 093 977,38 грн, на аукціоні (протокол про результати аукціону від 04.08.2025 № BRD001-UA-20250724-57957).
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2026 у справі № 925/1919/15(925/1182/25) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.11.2025 у справі № 925/1919/15(925/1182/25) залишено без задоволення; рішення Господарського суду Черкаської області від 21.11.2025 у справі № 925/1919/15(925/1182/25) залишено без змін.
26.03.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» надійшла заява про прийняття додаткової постанови в якій сторона стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» (код ЄДРПОУ: 45320950, 03124, м. Київ, бул. Гавела Вацлава, буд.4) витрати на правову допомогу у сумі 75 000,00 (сімдесяти п'яти тисяч) грн. 00 коп.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному судді від 26.03.2026 заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» про прийняття додаткової постанови передано для розгляду колегії суддів у складі: Отрюх Б.В. (головуючий суддя), Остапенко О.М., Сотніков С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2026 у справі № 925/1919/15(925/1182/25), зокрема, розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» про прийняття додаткової постанови за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.11.2025 у справі № 925/1919/15(925/1182/25) призначено на 22.04.2026.
01.04.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет», Легкої Олени Юріївни надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 у справі №925/1919/25(925/1182/25) клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет», Легкої Олени Юріївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
22.04.2026 в судове засідання з'явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет», який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Інші представники в судове засідання 22.04.2026 року не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлялись завчасно та належним чином.
Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).
Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет».
У судовому засіданні 22.04.2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити її в повному обсязі.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» про ухвалення додаткового рішення, заслухавши думку заявника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку, що вищевказане клопотання підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.
Приписами ст. 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статтею 16 ГПК України.
Відповідно до статті 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Із матеріалів даної справи вбачається, що у провадженні Північного апеляційного господарського суду перебувала справа №925/1919/15 (925/1182/25) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.11.2025, за наслідками розгляду якої постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2026 дану апеляційну скаргу було залишено без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Так, у своєму відзиві на апеляційну скаргу Товариством з обмеженою відповідальністю «Дебет» було заявлено вимогу про стягнення витрат пов'язаних з її розглядом в суді апеляційної інстанції в розмірі 75 000, 00 грн. та зазначено, що документи, що підтверджують такі витрати будуть надані суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за результатом апеляційного перегляду у порядку, визначеному ч. 8 ст. 129 ГПК України.
В подальшому, 26.03.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» надійшла заява про прийняття додаткової постанови у даній справі, до якої долучено наступні документи:
- копію договору про надання правової допомоги від 03.03.2024;
- копію додатку №18 від 03.10.2025 до договору про надання правової допомоги від 03.01.2024;
- копію акту про надання послуг №19 від 26.03.2026.
Так, 03.01.2024 року між АБ «Колт» (надалі - виконавець), в особі керуючого партнера Кузьмича С.О., що діє на підставі Статуту, з однієї сторони та ТОВ «Дебет» (надалі - виконавець), в особі Зубріцької А.М., що діє на підставі довіреності від 02.01.2024, з іншої сторони, іменовані в подальшому разом - «Сторони», а кожен окремо - «Сторона», уклали Договір про надання правової допомоги (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язується надати, а клієнт прийняти та оплатити замовлені ним юридичні послуги на умовах та в порядку, визначеному Договором.
Відповідно до п. 1.2. Договору перелік юридичних послуг, їх обсяг, вартість та строки надання узгоджуються Сторонами за окремими замовленнями Клієнта, які погоджуються Сторонами у Додатках до Договору.
Згідно п. 3.1. Договору приймання-передача наданих послуг здійснюється шляхом підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг (далі - Акт), який готується виконавцем по факту надання послуг у двох примірниках та разом із рахунком направляється клієнту.
Вартість юридичних послуг за даним Договором погоджується Сторонами в Додатках до даного Договору (п. 4.1. Договору).
03.10.2025 між АБ «Колт», в особі керуючого партнера Кузьменка С.О., що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ТОВ «Дебет», в особі Приходько Ю.Ю., що діє на підставі довіреності від 01.08.2025 року, з іншої сторони укладли Додаток №18 до Договору про надання правової допомоги від 03.01.2024, в п. 1 якого зазначено, що враховуючи п. 1.2 Договору Сторони домовились, що Виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договром, надати, а Клієнт прийняти та оплатити правову допомогу, надану Виконавцем, пов'язану із представництвом інтересів клієнта у судовій справі №925/1919/15 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Віталком», ПрАТ «Віталком» у особі арбітражного керуючого - Гуріна Р.А. та ТОВ «Дебет» про визнання незаконними дії ліквідатора з підготовки до продажу майна, визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна, визнання недійсним акту від 31.01.2024 р. про придбання майна аукціону.
В п. 2 Додатку зазначено, що до правової допомоги, яка надається за даним Договором, відносяться:
2.1. На виконання п. 1 цієї Додаткової угоди Виконавець зобов?язаний підготувати відзив на позовну заяву, подати до суду цей процесуальний документ, готувати інші необхідні процесуальні документи щодо захисту прав та інтересів Клієнта та представляти інтереси Клієнта в суді першої інстанції.
2.2. Вартість правової допомоги, передбаченої п. 2.1. цієї Додаткової угоди, становить 50 000,00 грн. (п?ятдесят тисяч гривень нуль копійок). Ці послуги Виконавця оплачуються Клієнтом шляхом переказу грошових коштів на рахунок Виконавця упродовж 30 (тридцяти) днів після ухвалення рішення судом першої інстанції на користь Клієнта.
2.3. На виконання п. 1 цієї Додаткової угоди Виконавець зобов?язаний представляти інтереси Клієнта в суді апеляційної інстанції, готувати всі необхідні процесуальні документи щодо захисту прав та інтересів Клієнта.
2.4. Вартість правової допомоги, передбаченої п. 2.3. цієї Додаткової угоди, становить 75 000, 00 грн. (сімдесят п?ять тисяч гривень нуль копійок). Ці послуги Виконавця оплачуються Клієнтом шляхом переказу грошових коштів на рахунок Виконавця упродовж 30 (тридцяти) днів після оприлюднення повного тексту рішення суду апеляційної інстанції.
Крім того, 26.03.2026 між між АБ «Колт» та ТОВ «Дебет» підписано Акт надання послуг №19 від 26.03.2026 до Договору про надання правової допомоги від 03.01.2024 року та Додатку №18 від 03.10.2025, відповідно до якого загальна вартість робіт (послуг) склала 75 000,00 грн. Крім того, у вказаному Акті зазначено, що клієнт претензій по об'єму, якості та строкам надання послуг не має.
Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст.126 ГПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч. 1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи з власних міркувань.
При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання.
За змістом п.1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Суд звертає увагу, що скаржником - ОСОБА_1 не подано до суду апеляційної інстанції письмові пояснення щодо клопотання про вирішення питання про судові витрати або клопотання про зменшення таких витрат, що свідчить про згоду з розміром судових витрат, заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Дебет».
Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2021 року у справі №920/39/20, від 01.08.2019 року у справі №915/237/18, від 24.10.2019 року у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 року у справі №904/3583/19, від 05.04.2023 у справі №923/794/21, від 05.04.2023 у справі №916/2513/21, у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269). (Аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 року у справі №915/237/18).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Питання оцінки співрозмірності суми адвокатських послуг, заявлених до стягнення, пов'язано з оцінкою доказів у справі з урахуванням обставин конкретної справи.
Отже, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
За таких обставин, надавши оцінку докази та доводам представника ТОВ «Дебет», керуючись, зокрема, такими критеріями як обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, враховуючи приписи ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України, апеляційний господарський суду дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» про покладення на ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 75 000,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» про ухвалення додаткового рішення у даній справі.
Керуючись ст. ст. 124, 126, 129, 221, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» (код ЄДРПОУ: 45320950, 03124, м. Київ, бул. Гавела Вацлава, буд.4) витрати на правову допомогу у сумі 75 000,00 (сімдесяти п'яти тисяч) грн. 00 коп.
3. Доручити Господарському суду Черкаської області видати наказ.
4. Дану постанову вважати невід'ємною частиною постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2026 у справі №925/1919/15(925/1182/25).
5. Матеріали справи № 925/1919/15(925/1182/25) повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано - 27.04.2026.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді О.М. Остапенко
С.В. Сотніков