Постанова від 06.04.2026 по справі 910/2146/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2026 р. Справа№ 910/2146/20 (910/2636/23)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Доманської М.Л.

Станіка С.Р.

секретар судового засідання Дюкарєва І.М.

за участю представників згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення господарського суду м.Києва від 20.10.2025р.

(повний текст складено 18.02.2026р.)

у справі №910/2146/20(910/2636/23) (суддя Яковенко А.В.)

за заявою ліквідатора ТОВ "Евейл" арбітражної керуючої Надтоки Олени Володимирівни

до 1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

3. ОСОБА_3

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на засновників та керівника боржника

у справі №910/2146/20

за заявою Акціонерного товариства (далі - АТ) "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк"

до ТОВ "Евейл"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Києва від 20.10.2025р. у справі №910/2146/20(910/2636/23) позовну заяву задоволено повністю; покладено на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями ТОВ "Евейл"; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ "Евейл" грошові кошти у розмірі 2 942 051 грн. 77 коп.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, 06.03.2026р. ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду м.Києва від 20.10.2025р. у справі №910/2146/20(910/2636/23), в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ліквідатору ТОВ "Евейл" арбітражному керуючому Надтоці Олені Володимирівні до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на засновників та керівника боржника.

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор ТОВ "Евейл" арбітражна керуюча Надтока Олена Володимирівна просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду м.Києва від 20.10.2025р. у справі №910/2146/20(910/2636/23) залишити без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2026р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду м.Києва від 20.10.2025р. у справі №910/2146/20(910/2636/23) та призначено її до розгляду на 06.04.2026р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду м.Києва від 20.10.2025р. у справі №910/2146/20(910/2636/23) прийнято до свого провадження колегією суддів в іншому складі суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників провадження у даній справі, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 та ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч.6 ст.12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст.13 ГПК України).

АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" звернулося до господарського суду м.Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Евейл" у зв'язку із наявною та непогашеною заборгованістю.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 13.05.2020р. у справі №910/2146/20, зокрема, було відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Евейл"; визнано грошові вимоги АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ТОВ "Евейл" в розмірі 2 621 315,83 грн. (1 668 475,85 грн. - основне зобов'язання, 952 839,98 грн. - пеня); постановлено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Евейл"; призначено розпорядником майна ТОВ "Евейл" арбітражну керуючу Надтоку Олену Володимирівну.

02.07.2020р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено повідомлення №64964 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Евейл".

Постановою господарського суду м.Києва від 12.04.2021р. у справі №910/2146/20 ТОВ "Евейл" було визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором ТОВ "Евейл" арбітражну керуючу Надтоку О.В.

21.02.2023р. до господарського суду м.Києва надійшла позовна заява ліквідатора ТОВ "Евейл" арбітражної керуючої Надтоки О.В. про притягнення до субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства, в якій заявник просив суд покласти субсидіарну відповідальність на колишніх засновників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та колишнього керівника ОСОБА_1 та стягнути солідарно з вказаних осіб заборгованість за зобов'язаннями ТОВ "Евейл" у загальному розмірі 2 942 051,77 грн. у зв'язку із доведенням ТОВ "Евейл" до банкрутства.

Як вбачається з поданої ліквідатором заяви, керівником підприємства визначено ОСОБА_1 , учасниками - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , тобто фізичних осіб, що не є підприємцями.

Відповідно до ч.ч.6 ст.176 ГПК України, разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Ухвалами місцевого суду від 01.06.2023р. у справі №910/2146/20(910/2636/23 було зобов'язано Шевченківську районну в м.Києві державну адміністрацію надати суду у строк 10 днів з моменту отримання ухвали копію реєстраційної справи ТОВ "Евейл"; постановлено звернутися до Державної міграційної служби України із запитом щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичних осіб ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ); зобов'язано Державну міграційну службу України протягом п'яти днів з моменту отримання запитів суду надати інформацію про місце проживання (перебування) фізичних осіб ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).

14.06.2023р. до місцевого суду від Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації надійшла копія реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Евейл".

Згідно відомостей, наданих Департаментом з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України, зареєстрованими місцями проживання фізичних осіб є: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) - АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) - АДРЕСА_2 ; ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) - АДРЕСА_2 .

Ухвалою місцевого суду від 14.08.2023р. у справі №910/2146/20(910/2636/23, зокрема, було прийнято заяву ліквідатора ТОВ "Евейл" арбітражної керуючої Надтоки О.В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на засновників та керівника боржника 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3 до розгляду в межах справи №910/2146/20; постановлено здійснювати розгляд заяви за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання; витребувано у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Феір Тач» докази проведення реальних розрахунків за купівлю-продаж частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗВ» на підставі Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі №б/н від 14.09.2016р., укладеного між ОСОБА_2 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Феір Тач», та Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі №б/н від 14.09.2016р., укладеного між ОСОБА_3 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Феір Тач», у тому числі належним чином засвідчені копії банківських виписок; витребувано у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Феір Тач» належним чином засвідчені копії статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗВ» у редакції 2013 - 2016 років.

Ухвалами місцевого суду від 29.02.2024р. і від 19.04.2024 у справі №910/2146/20(910/2636/23 було призначено розгляд справи у підготовчому засіданні.

Ухвалою місцевого суду від 15.05.2024р. у справі №910/2146/20(910/2636/23) було витребувано у Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» та Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» банківські виписки за період з 01.01.2014 року по теперішній час про рух коштів по всім розрахунковим рахункам ТОВ "Евейл", у тому числі, але не виключно, по наступним розрахунковим рахункам: - НОМЕР_4 (гривня, АТ «Приватбанк» МФО 305299) закрито 16.08.2020р.; - НОМЕР_5 (долар США, АТ «Приватбанк» МФО 305299) закрито 16.08.2020р.; - НОМЕР_6 (євро, АТ «Приватбанк» МФО 305299) закрито 16.08.2020р.; - НОМЕР_7 (долар, АТ «Ощадбанк» МФО 300465); - НОМЕР_7 (євро, АТ «Ощадбанк» МФО 300465); - НОМЕР_8 (гривня, АТ «Ощадбанк» МФО 300465); - НОМЕР_7 (гривня, АТ «Ощадбанк» МФО 300465); - НОМЕР_9 (гривня, АТ «Ощадбанк» МФО 300465); - НОМЕР_10 (гривня, АТ «Ощадбанк» МФО 300465); встановлено АТ КБ «Приватбанк» та АТ «Ощадбанк» строк для надання витребуваних документів до 17.06.2024р. (включно); відкладено підготовче засідання.

19.06.2024р. та 25.06.2024р. до місцевого суду надійшли документи від АТ "Ощадбанк" і АТ КБ "Приватбанк" на виконання вимог ухвали суду від 15.05.2024р.

Ухвалою місцевого суду від 18.09.2024р. у справі №910/2146/20(910/2636/23) було задоволено клопотання позивача про витребування доказів; відкладено підготовче засідання.

Ухвалою місцевого суду від 24.02.2025р. у справі №910/2146/20(910/2636/23) було задоволено клопотання позивача про повторне витребування доказів; відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні.

Ухвалою місцевого суду від 21.04.2025р. було закрито підготовче провадження у справі №910/2146/20(910/2636/23); призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалами господарського суду м.Києва від 30.06.2025р. та від 08.09.2025р. розгляд справи по суті відкладався.

Переглянувши матеріали справи, оцінивши докази, апеляційний суд зазначає наступне.

У рамках ліквідаційної процедури ліквідатором Надтокою О.В. було встановлено відсутність у банкрута майна, достатнього для задоволення вимог кредиторів.

Під час виконання своїх повноважень ліквідатором ТОВ "Евейл" було виявлено наступні обставини, які, на переконання ліквідатора, є підставою для застосування ч.2 ст.61 КУзПБ і покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями банкрута на колишніх керівника та учасників боржника.

ТОВ "Евейл" (код ЄДРПОУ 32371958, юридична адреса: 04111, місто Київ, вул. Щербакова, будинок 53) раніше мало назву - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "АЗВ" (код ЄДРПОУ 32371958, колишня юридична адреса: 91033, Луганська область, місто Луганськ, Ленінський район, вулиця Дніпровська, будинок 51, приміщення 2).

Засновниками та керівником ТОВ "АЗВ" (код ЄДРПОУ 32371958) на момент отримання банкрутом кредиту в АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", виступали:

- ОСОБА_2 (яка володіла часткою у розмірі 90% в статутному капіталі);

- ОСОБА_3 (який володів часткою у розмірі 10% в статутному капіталі);

- ОСОБА_1 - керівник.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "АЗВ" та ПАТ "Державний ощадний банк України" був укладений Договір кредитної лінії №205 від 28.11.2013р. (далі - Кредитний договір), предметом якого були правовідносини, за якими Банк надав на умовах Кредитного договору, а Позичальник зобов'язався отримати, належним чином використати та повернути в передбачені Договором строки кредит, сплатити відсотки та інші платежі у порядку та на умовах, визначених пунктом 2.1 Кредитного договору.

Пунктом 2.2 Кредитного договору обумовлено, що кредит надавався у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 25.11.2016. Сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 500 000,00 (п'ятсот тисяч) грн 00 коп. (п.2.3 Договору).

Пунктом 2.3.2 Кредитного договору сторони погодили графік збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування в строки з наданим графіком та з метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами Договору Позичальник зобов'язався не пізніше останнього банківського дня періоду, в якому закінчувався строк користування кредитом у межах встановленого в звітному періоду діючого ліміту кредитування, здійснити погашення частини кредитних коштів у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на наступний період.

Відповідно до п.2.7.1 Кредитного договору, проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки у розмірі 19,5% річних, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному Договором.

Згідно з п.2.7.3 Кредитного договору нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення Позичальником кредиту проценти повинні бути сплачені Позичальником не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за звітним, а в разі дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту. Перший раз позичальник сплачує проценти не пізніше 05.12.2013р.

За умовами п.7.2.1 Договору за порушення взятих на себе зобов'язань, передбачених положеннями цього договору, Банк має право застосувати до Позичальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу з повернення суми кредиту та/або від суми простроченого платежу з повернення суми кредиту та/або від суми платежу за кожен день прострочення.

На виконання Кредитного договору Банк перерахував кредитні кошти Позичальнику згідно виписки з банківського рахунку. Проте Боржник свої грошові зобов'язання за Кредитним договором виконав частково.

У відповідності до п.3.3.1 Кредитного договору, Банк має право у випадку, якщо будуть мати будь-які або всі можливі випадки невиконання позичальником та/або майновим поручителем/поручителем взятих на себе обов'язків та недотримання умов, передбачених цим договором та/або документами забезпечення та/або іншими договорами, укладеними позичальником з банком, вимагати негайного повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті за цим договором), у тому числі, але не виключно, якщо позичальник вчасно не сплатив суму кредиту, її частину або відсотки за користування кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за цим договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" були укладені наступні Договори:

- Іпотечний договір №205/21 від 28.11.2013р., реєстровий №1354, з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 (майновий поручитель), у відповідності до умов якого передано в іпотеку виробничі будівлі загальною площею 465,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , та належать ОСОБА_2 на праві приватної власності.

- Договір поруки №205/31 від 28.11.2013р. з ОСОБА_1 ;

- Договір поруки №205/32 від 28.11.2013р. з ОСОБА_2 ;

- Договір поруки №205/33 від 28.11.2013р. з ОСОБА_3 .

За договорами поруки фінансові поручителі поручились перед Кредитором за виконання Боржником Зобов'язання та відповідають за його порушення в тому ж обсязі що й Боржник, якщо це матиме місце.

Через порушення Боржником умов Кредитного договору, що полягає у невиконанні Зобов'язання в частині погашення кредиту та сплати відсотків за його користування, Банк звернувся з позовною заявою у відношенні ТОВ "АЗВ" до господарського суду Луганської області про стягнення заборгованості.

Господарський суд Луганської області 18.01.2016р. ухвалив рішення у справі №913/1036/15, яким задовільнив вимоги Банку частково, стягнувши з ТОВ "АЗВ" борг в розмірі 817 667,47 грн.

Також, ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" було подано позов до Троїцького районного суду Луганської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ТОВ "АЗВ", про стягнення заборгованості за Кредитним договором.

Троїцький районний суд Луганської області 15.03.2016р. ухвалив заочне рішення у справі №433/50/16-ц, яким задовільнив позов у повному обсязі, яке було скасоване за заявою поручителів та перебуває на даний час на розгляді у суді.

Окрім того, Банком 21.07.2020р. до господарського суду Луганської області був поданий позов до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ "Евейл" про звернення стягнення на майно, передане в іпотеку, відповідно до Іпотечного договору, з розгляду якого у справі №913/425/20 від 01.10.2020р. було ухвалено рішення про його задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06.09.2016р. та 04.10.2016р. внесено зміни:

- в юридичну адресу, змінивши з м. Луганськ, вул. Дніпровська, буд. 51, прим. 2 на м. Київ, вул. Щербакова, буд. 53;

-змінено керівника із ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ;

- внесено зміни у назву з ТОВ "АЗВ" на ТОВ "Евейл" без зміни коду ЄДРПОУ;

- змінено засновників Боржника.

Засновники ТОВ "АЗВ" (за нинішньою назвою ТОВ "Евейл", код ЄДРПОУ 32371958, колишня адреса: 91033, м. Луганськ, вул. Дніпровська, буд. 51, прим. 2), ОСОБА_2 (яка володіла часткою у розмірі 90% в статутному капіталі) та ОСОБА_3 (який володів часткою у розмірі 10% в статутному капіталі) від 14 вересня 2016 року уклали Договори купівлі-продажу частки в статутному капіталі з ТОВ "ФЕІР ТАЧ" (код ЄДРПОУ 38216890), про що було складено відповідні заяви, нотаріально засвідчені та зареєстровані в реєстрі за №2852 та №2855.

Так, 14.09.2016р. відбулись загальні збори учасників ТОВ "ФЕІР ТАЧ", про що було складено протокол №14/09/16, відповідно до якого було надано згоду на вступ ТОВ "ФЕІР ТАЧ" (код ЄДРПОУ 38216890) до складу учасників ТОВ "АЗВ" (код ЄДРПОУ 32371958, ТОВ "Евейл").

Також, 14.09.2016р. звільнився з посади за власним бажанням колишній директор ТОВ "АЗВ" (ТОВ "Евейл" ОСОБА_1 .

Загальні збори учасників ТОВ "АЗВ" (ТОВ "Евейл") було проведено 29 вересня 2016 року, про що було складено протокол №2, яким було, зокрема, затверджено:

- передачу часток ОСОБА_2 (яка володіла часткою у розмірі 90% в статутному капіталі та становить 16650,00 грн.) та ОСОБА_3 (який володів часткою у розмірі 10% в статутному капіталі та становить 1850,00 грн.) на користь ТОВ "ФЕІР ТАЧ";

- змінено склад учасників (затверджено вихід ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та включено ТОВ "ФЕІР ТАЧ") та перерозподіл часток в статутному капіталі (ТОВ "ФЕІР ТАЧ" володіє часткою в розмірі 18500,00 грн., що становить 100% статутного капіталу товариства);

- змінено директора (звільнено з посади директора ОСОБА_1 з 29.09.2016р. та призначено нового директора товариства ОСОБА_4 з 30.09.2016р.);

- змінено найменування товариства (змінено повне найменування товариства з ТОВ "АЗВ" на ТОВ "Евейл");

- затверджено Статут товариства в новій редакції.

Зазначені обставини, на переконання ліквідатора, вказують на те, що попередні засновники вчинили данні реєстраційні дії виключно з метою в подальшому ухилитись від виконання грошових зобов'язань перед Кредитором.

При цьому, 25.05.2015р. в місті Києві реєструється інша юридична особа з назвою Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗВ-Київ" (ТОВ "АЗВ-Київ", код ЄДРПОУ 39800793, адреса: 03110, місто Київ, вулиця Солом'янська, будинок 5, офіс 404), в якому засновниками стали ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (рідні доньки ОСОБА_1 - керівника ТОВ "АЗВ" в місті Луганськ). Керівником даного Товариства до 13.11.2018р. був ОСОБА_1 (тобто колишній керівник ТОВ "АЗВ"), а вже з 13.11.2018р. стала його донька - ОСОБА_6 . Види діяльності за КВЕД ТОВ "АЗВ-Київ" ідентичні з видами діяльності ТОВ "АЗВ" (м. Луганськ) і станом на сьогоднішній день працює та не перебуває в процесі припинення.

Вказані обставини, на думку ліквідатора, дозволяють дійти висновку, що як керівник так і засновники боржника, створили нову юридичну особу для продовження своєї діяльності у сфері бізнесу, що підтверджується аналогічними кодами КВЕД, залишивши ТОВ "Евейл" з боргами в процедурі банкрутства перед кредиторами, насамперед без будь-якого майна, а судові рішення про стягнення боргів з боржника невиконаними.

Ліквідатором було направлено запити у відношенні господарської діяльності ТОВ "Евейл" до державних органів та установ влади та отримано відповіді, з яких вбачається , що з моменту зміни засновників, керівника, назви та адреси боржника ТОВ "АЗВ" на ТОВ "Евейл" жодної господарської діяльності фактично не проводилось, звіти не подавались, податки не сплачувались. Вказані обставини, на переконання ліквідатора, свідчать про те, що дії засновників з відчуження часток у статутному капіталі боржника, зміна керівника, зміни місцезнаходження, вчинені у вересні 2016 року, були спрямовані на уникнення відповідальності перед кредитором.

Ліквідатор вказує, що з моменту зміни засновників Товариства, назви та юридичної адреси та до прийняття рішення про ліквідацію, фактично жодна господарська діяльність ТОВ "Евейл" не проводилась, що підтверджується наступними документами, а саме:

- лист ГУ ДПС у м. Києві №37105/Ак/26-15-02-01-21 від 05.08.2020р. - відповідно до інформаційних ресурсів, станом на дату надання відповіді, відсутні баланси та звіти про фінансові результати за 2017-2019 роки, подані ТОВ "Евейл", - тобто товариство не звітувало;

- лист Київської митниці Держмитслужби №7.8-1/23/11/16015 від 13.08.2020р. - станом на 10.08.2020р. ТОВ "Евейл" перебувало на обліку у Київській митниці Держмитслужби, проте інформація щодо митного оформлення товарів ТОВ "Евейл" за період з 10.08.2017р. по 09.08.2020р. відсутня;

- лист ГУ ДПС у м. Києві №47815/Ак/26-15-12-08-17 від 05.10.2020р. - відповідно до якого ТОВ "Евейл" за період з вересня 2016 року по дату надання відповіді зареєстровано лише одну податкову накладну №1 від 01.09.2016р. (реєстраційний номер 9161130216 від 06.09.2016р.), інформація щодо подання податкової звітності за даний період відсутня;

- лист АТ КБ "Приватбанк" №20.1.0.0.0/7-200925/9113 від 21.10.2020р. рахунки ТОВ "Евейл" № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 було закрито 16.08.2020р. За період з 01.09.2016р. документи на переоформлення рахунків ТОВ "АЗВ" (код ЄДРПОУ 32371958) ОСОБА_4 , ОСОБА_7 до Банку не подавались. Копії виписок про рух коштів по зазначеним рахункам за період з 01.09.2016р. по дату закриття рахунків 16.08.2020р., згідно з якими жодного руху не відбувалось, окрім списання 15.12.2016р. суми у розмірі 10 000,00 грн. з рахунку № НОМЕР_4 в межах виконавчого провадження на підставі рішення суду у справі №913/1036/15;

- лист Київської митниці Держмитслужби №7.8-1/23/11/20067 від 09.10.2020р. - ТОВ "Евейл" з 16.12.2011р. перебуває на обліку в Східній митниці Держмитслужби, проте інформація щодо митного оформлення товарів ТОВ "Евейл" за період з 01.09.2016р. по 05.10.2020р. відсутня.

Між тим, ліквідатором було надіслано колишньому засновнику ТОВ "Евейл" ОСОБА_2 запит про надання інформації стосовно того, чи здійснювалась передача статутних документів, документів фінансово-господарської діяльності, печаток, штампів ТОВ "АЗВ" після купівлі-продажу часток в статутному капіталі покупцю від 14.09.2016р.

Зазначений запит було отримано ОСОБА_2 23 вересня 2020 року, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, про що свідчить її особистий підпис. Проте, станом на теперішній час жодної відповіді на значений запит арбітражному керуючому не надано.

ОСОБА_4 (адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) окрім того, що є з 30.09.2016р. керівником ТОВ "Евейл", також є засновником і керівником ТОВ "Нордбуд" (код ЄДРПОУ 33103199, м. Київ) починаючи з 12.10.2013р., є керівником ТОВ "Шелік" (код ЄДРПОУ 36136075, м. Київ) починаючи з 18.10.2013р., є керівником ПП "Аталан" (код ЄДРПОУ 37309067, м. Запоріжжя); є засновником та керівником ТОВ "Агрострой-Холдинг" (код ЄДРПОУ 37641478, м. Київ) починаючи з 14.01.2013р., є засновником та керівником ТОВ "СТО "Сервіс-Груп" (код ЄДРПОУ 39002733, м. Київ) - тобто є засновником та/або керівником понад шести юридичних осіб, що підтверджується витягом №447706326681 від 14.09.2020р. та відкритими відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, ОСОБА_8 , яка є засновником ТОВ "Евейл" та має реєстрацію за адресою: АДРЕСА_5 , також є засновником та керівником у ТОВ "Альфа Бауменеджмент Київ" (код ЄДРПОУ 30170524, м. Київ) починаючи з 18.11.2015р., ТОВ "Феір Тач" (код ЄДРПОУ 38216890, м. Київ) починаючи з 02.11.2015р., ТОВ "Промторг 16" (код ЄДРПОУ 39034435, м. Київ) починаючи з 22.07.2016р., є керівником ТОВ "Саф Холдинг" (код ЄДРПОУ 39422296, м. Київ) починаючи з 06.04.2017р., є засновником та керівником ТОВ "СТК СКС-Сервіс" (код ЄДРПОУ 39540558, м. Київ) починаючи з 05.12.2017р., ТОВ "Старлайтс" (код ЄДРПОУ 39578602, м. Одеса) починаючи з 25.07.2017р., є керівником ТОВ "Альдарком" (код ЄДРПОУ 39590174, м. Київ) починаючи з 04.08.2016р., є засновником та керівником ТОВ "Елайз Трейд" (код ЄДРПОУ 40179586, м. Запоріжжя) починаючи з 12.07.2016р. - є засновником та/або керівником понад дев'яти юридичних осіб, що підтверджується витягом №116072088321 від 14.09.2020р. та відкритими відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, відповідно ст.55-1 ГК України, ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними:

- зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;

- не зареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством;

- зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження;

- зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

На підставі вищевикладеного, ліквідатором було зроблено висновок, що дії ОСОБА_2 (яка володіла часткою у розмірі 90% в статутному капіталі ТОВ "АЗВ") та ОСОБА_3 (який володів часткою у розмірі 10% в статутному капіталі ТОВ "АЗВ") під час укладення договорів купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 14.09.2016р. з ТОВ "ФЕІР ТАЧ" (код ЄДРПОУ 38216890) були спрямовані на відчуження корпоративних прав особам, які відповідають ознакам та критеріям номінальних засновників та керівників, що не мають наміру здійснювати реальну фінансово-господарську діяльність товариства та відповідно отримання прибутку від такої діяльності, а лише з метою уникнення відповідальності в межах ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ТОВ "Евейл" по боргах останнього, що свідчить про вчинення таких правочинів з метою заподіяння шкоди кредиторам товариства.

Ліквідатором зазначено, що, після зміни складу учасників/керівника/місцезнаходження товариства у вересні 2016 року, господарську діяльність боржник фактично припинив, також припинив подання обов'язкової звітності, що є протиправним, та при цьому засновниками, керівництвом не було розпочато процедуру припинення юридичної особи шляхом добровільної ліквідації згідно зі ст.ст.110-112 Цивільного кодексу України, не прийнято рішення про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, враховуючи показники балансу та існуючу кредиторську заборгованість.

Особами, вимоги до яких заявлені ліквідатором, протягом їх діяльності у ТОВ "АЗВ" (ТОВ "Евейл") та фактичної діяльності ТОВ "Евейл" не скликалися та не проводилися як обов'язкові річні збори з питань розгляду фінансової звітності, розподілу прибутку, так і позачергові збори з нагальних питань Товариства.

При цьому, обов'язок здійснення контролю за діяльністю виконавчих органів та товариства положеннями Закону та Статуту покладено саме на учасників (засновників) цього товариства, з метою запобігання порушень їх прав.

Учасники (засновники) боржника є особами, які мали можливість давати обов'язкові для боржника вказівки чи мали змогу іншим чином визначати його дії.

Так, ліквідатором в ході ліквідаційної процедури було визначено суб'єктів відповідальності - керівника та засновників банкрута, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Саме за їх перебування на посадах, на думку ліквідатора, виникла заборгованість банкрута перед ініціюючим кредитором та саме вказані особи не зробили жодних належних дій для її погашення.

У ході ліквідаційної процедури ліквідатором арбітражним керуючим Надтокою О.В. було виявлено відсутність грошових коштів на рахунках боржника та відсутність активів банкрута, а майнові активи ТОВ "Евейл" були відчужені в результаті рішень та дій колишніх засновників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та керівника ОСОБА_1 , у зв'язку з чим, на думку позивача, обґрунтованим є висновок про наявності підстав для покладання субсидіарної відповідальності саме на ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у зв'язку із доведенням до банкрутства ТОВ "Евейл".

До керівника (засновника) та засновників ТОВ застосовується субсидіарна відповідальність у зв'язку з їх бездіяльністю в органі управління боржником (зборах засновників) упродовж 2013-2015 років, що мало наслідком стійку неплатоспроможність боржника та відсутність у нього будь-яких активів на час проведення ліквідаційної процедури для задоволення вимог конкурсного кредитора.

Звертаючись до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТОВ "Евейл" на його керівника та засновників, ліквідатор ТОВ "Евейл" доводить наявність в бездіяльності зазначених осіб щодо неподання в період з 2016 року фінансової та податкової звітності ТОВ "Евейл" до органів статистики та податкової інспекції вини у доведенні товариства до банкрутства.

Керівник та засновники мають бути притягнені до субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства ТОВ "Евейл" у зв'язку з їх бездіяльністю в органі управління боржником (зборах засновників) упродовж 2014-2016 років, що мало наслідком стійку неплатоспроможність боржника та відсутність у нього будь-яких активів на час проведення ліквідаційної процедури для задоволення вимог конкурсних кредиторів за встановлення відсутності будь-яких активів боржника.

Ліквідатором зазначено про наявність трьох елементів складу правопорушення, а саме:

- протиправна поведінка колишнього керівника ОСОБА_1 та засновників товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - саме ці особи відповідальні за шкоду, яку боржник заподіяв ініціюючому кредитору внаслідок невиконання умов договору кредитної лінії, до того ж вони укладали договори поруки - ці конкретні обставини, що пов'язані з діями цих осіб, їх бездіяльність в органі управління боржником упродовж 2014-2016 років, призвели до порушення справи про банкрутство, така їх поведінка не відповідає нормам діючого законодавства, нормам господарського та цивільного права та саме такі дії завдали шкоди боржнику і стали каталізатором стану стійкої неплатоспроможності боржника, стали підставою припинення господарської діяльності, що в кінцевому рахунку призвело до банкрутства боржника, відсутності у нього будь-яких активів на час проведення ліквідаційної процедури для задоволення вимог конкурсного кредитора та завдало шкоду майновим інтересам кредиторів у справі;

- наявність шкоди у розмірі 2 942 051,77 грн. (за змістом абз.1 ч.2 ст.61 КУзПБ розмір вимог ліквідатора до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства, визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.02.2020р. у справі №922/2391/16).

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою колишнього керівника ОСОБА_1 та засновників товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та шкодою, як причини банкрутства, та завданою шкодою, оскільки банкрутство боржника стало об'єктивним наслідком поведінки колишнього керівника ОСОБА_1 та засновників товариства ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - саме ці особи відкрили кредитну лінію, виступили поручителями, і після того, як кредитор звернувся до суду з питання стягнення заборгованості і виграв його, розпочали свої дії, спрямовані на вихід зі складу керівництва боржника. Колишній керівник, так і колишні засновники боржника винні у завданні істотної матеріальної шкоди ініціюючому кредитору своєю бездіяльністю, яка полягає у тому, що вони залишили Боржника з боргами перед Кредиторами не намагаючись відновити господарську діяльність, оформивши статутний капітал Боржника на третіх осіб, які мають у власності корпоративні права на аналогічні юридичні особи з боргами, при цьому створивши нову юридичну особу ТОВ "АЗВ - КИЇВ", яка продовжує здійснювати діяльність що здійснював ТОВ "Евейл" (ТОВ "АЗВ").

За результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "Евейл" виявлено ознаки дій з доведення до банкрутства (навмисне погіршення фінансово-господарського стану підприємства, надкритична неплатоспроможність підприємства, тощо), також не передання ліквідатору первинної фінансово-господарської документації боржника.

Таким чином, ліквідатором було зроблено висновок щодо наявності у діях колишнього керівника (директора) банкрута ОСОБА_1 та засновників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 об'єктивної сторони господарського правопорушення у вигляді їх бездіяльності та її причинно-наслідковий зв'язок з наслідками у вигляді доведення до банкрутства через бездіяльність засновників та власників боржника (до вересня 2016 року) - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , щодо вжиття своєчасних заходів по запобіганню виникненню боргу у Боржника перед кредитором за Договором кредитної лінії, що не був погашений та став підставою для ініціювання цієї справи про банкрутство із визнанням Боржника банкрутом, а відповідно запобіганню припиненню діяльності та банкрутству Боржника.

У відзиві на позовну заяву ліквідатора ТОВ "Евейл" арбітражної керуючої Надтоки О.В. ОСОБА_1 заперечив щодо наявності підстав для покладення субсидіарної відповідальності на колишніх учасників та керівника ТОВ "Евейл" за доведення боржника до банкрутства та зазначив, що він не мав наміру довести ТОВ "АЗВ" до банкрутства, оскільки не міг передбачити настання надзвичайних, невідворотних та об'єктивних обставин, а саме: збройну агресію російської федерації проти України та антитерористичну операцію, що стало причиною вимушеного переїзду на підконтрольну Україні територію та втрати роботи та доходів.

Відповідно до абзаців 1, 2 ч.2 ст.61 КУзПБ, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор (а згідно зі змінами, внесеними Законом від 20.03.2023р. №2971-IX, також і кредитор) має право заявити вимоги до третіх осіб, які за законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства; розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

В разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому КУзПБ.

У справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із ч.1 ст.1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії / бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства. Потерпілою особою в такому випадку є банкрут, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру.

Елементами складу правопорушення як умови для застосування субсидіарної відповідальності є об'єкт та суб'єкт правопорушення, а також об'єктивна та суб'єктивна сторони правопорушення.

Щодо об'єкта правопорушення, то ним є ті майнові права боржника та кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство, що порушені у зв'язку з доведенням боржника до банкрутства, та відновлення яких відбувається відшкодуванням шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами частини другої статті 61 КУзПБ.

Суб'єкт (суб'єкти) правопорушення визначені законом, зокрема ними є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника.

Об'єктивну сторону правопорушення становлять дії/бездіяльність відповідних суб'єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможність боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства.

Щодо змісту правопорушення з доведення до банкрутства, то окрім вже визначеного слід виходити зі змісту, визначеного частиною третьою статті 215 ГК України. Водночас такий зміст не обмежується вичерпним переліком дій/бездіяльності суб'єктів правопорушення, а їх характер саме як протиправний оцінюється за відповідними правовими та економічними показниками. Зокрема, доведення до банкрутства можуть спричинити дії з відчуження майна за заниженими цінами, придбання майна за завищеними цінами, надання послуг за цінами, нижчими за ринкові, здійснення невиправдано ризикових чи невигідних операцій тощо. Неправомірні дії чи бездіяльність, завдання ними шкоди боржнику та виявлення її розміру можуть не збігатися у часі. Наприклад, окремі неправомірні дії чи бездіяльність або сукупність таких дій чи бездіяльності можуть мати наслідком втрату ліквідності юридичною особою в майбутньому. Тобто зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії/бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам. За змістом частини другої статті 61 КзПБ вказані умисні дії/бездіяльність та їх результат узагальнено іменуються доведенням до банкрутства, що і дає назву цьому делікту. При цьому винні особи хоча і не є стороною боргових зобов'язань, але їх поведінка перебуває в причинно-наслідковому зв'язку зі шкодою у вигляді непогашених вимог кредиторів.

Щодо суб'єктивної сторони правопорушення, то її становить ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (вини суб'єкта правопорушення).

За змістом ч.2 ст.61 КУзПБ законодавець визначив розмір субсидіарної відповідальності як різницю між двома показниками (сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою), яка свідчить про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

Щодо суми вимог кредиторів, то на стадії ліквідації цей показник, як правило, є остаточним та визначається на підставі ухвали, постановленої за результатами попереднього засідання, в якій, зокрема, зазначаються розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів (ч.2 ст.47 КУзПБ).

Водночас допускається корегування зазначеного показника в процедурі ліквідації за рахунок визнаних судом вимог поточного кредитора (ч.ч.3, 5 ст.59 та ч.4 ст.60 КУзПБ), а також вимог кредиторів, які заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, та були розглянуті судом в процедурі ліквідації (ч.4 ст.45 КУзПБ).

Законодавець визначив у положеннях КУзПБ об'єктивні обставини та процеси, за яких ліквідаційна маса боржника змінюється з початку її формування і до отримання коштів від продажу відповідних активів у її складі.

Так, розмір (вартість) ліквідаційної маси в ході процедури ліквідації боржника зазнає змін, враховуючи, що:

- балансова вартість ліквідаційної маси, що визначається за результатами інвентаризації (пункт 5 частини другої статті 12, частина перша статті 61 КУзПБ), оціночна вартість (частина перша статті 63 КУзПБ) та вартість її реалізації/продажу (розділ V КУзПБ) можуть (як правило) відрізняються;

- склад ліквідаційної маси (відповідно, і її розмір) під час здійснення ліквідатором відповідних повноважень і обов'язків у ліквідаційній процедурі може змінюватись за рахунок включення до нього: грошових сум (майна), повернених третіми особами на вимогу ліквідатора щодо сум дебіторської заборгованості, за наслідками визнання недійсними правочинів (договорів) боржника та вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що перебуває у третіх осіб (частина друга статті 42, частина перша статті 61 КУзПБ); сум, стягнених ліквідатором із суб'єктів субсидіарної відповідальності (абзац третій частини другої статті 61 КУзПБ).

Щодо вартості ліквідаційної маси з метою визначення розміру субсидіарної відповідальності, то, враховуючи правову природу цієї відповідальності, її розмір має визначатися за правилами встановлення розміру шкоди, заподіяної майну потерпілого незаконними діями, у деліктних правовідносинах: як різниця між сумою вимог до боржника згідно з реєстром вимог кредиторів та сумою коштів, отриманою за фактом продажу майна в процедурі ліквідації. У цьому висновку апеляційний суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої в постанові від 28.09.2021р. у справі №761/45721/16-ц (провадження №14-122цс20), відповідно до якої за правовою природою відповідальність третіх осіб, передбачена ч.2 ст.61 КУзПБ, є відповідальністю порушника за збитки, завдані банкруту (п.80 ст.22 ЦК України).

Отже, буквальне прочитання абзаців 1, 2 ч.2 ст.61 КУзПБ ("розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою", "у разі недостатності майна боржника") є підставою для висновку, що розмір субсидіарної відповідальності, який дає право ініціювати спір про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство та підлягає стягненню із суб'єктів такої відповідальності, визначається в той момент, коли ліквідатор за результатами здійснення судових проваджень у процедурі банкрутства боржника остаточно визначив вартість ліквідаційної маси в грошовому еквіваленті за фактом продажу в процедурі ліквідації включених до її складу активів та здійснив за рахунок отриманих від продажу коштів розрахунок із визнаними у справі кредиторами.

Тож сума вимог кредиторів, яка підлягає погашенню за правилами ст.64 КУзПБ, однак залишилась непогашеною в процедурі банкрутства за правилами цієї статті через недостатність майна банкрута, і є розміром субсидіарної відповідальності.

Таким чином, право ліквідатора подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше ніж після завершення реалізації об'єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі (п.9.34. постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.06.2024р. у справі № 906/1155/20(906/1113/21)).

Так, за результатами проведення аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності та становища на ринках ТОВ "Евейл" та аналізу ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства на замовлення ліквідатора ТОВ "Евейл" фізичною особою-підприємцем Захар'євою Я.В. було складено звіт від 23.11.2024р.

Для інформаційно-організаційного забезпечення проведення аналізу ФОП Захар'євою Я.В. було використано наступні джерела інформації, а саме: бухгалтерська та статистична звітність підприємства: копія балансу підприємства (форма № 1-м) станом на 31.12.2013р., 31.12.2014р. та 31.12.2025р.; копія звіту про фінансові результати (форма № 2-м) за 2013, 2014 та 2015 роки; інші документи та інформація.

У звіті від 23.11.2024р. ФОП Захар'євою Я.В. зроблено наступні висновки.

Результати аналізу основних показників діяльності підприємства протягом періоду, що аналізується обумовлюють первинну оцінку фінансового стану підприємства як незадовільну. Наявність власного капіталу, власних оборотних засобів та оборотних активів є позитивною тенденцією для підприємства. Однак, фінансовий стан підприємства має тенденцію до погіршення, чистий дохід від реалізації продукції спадає, кількість запасів та необоротних активів також спадає, що свідчить про скорочення господарської діяльності.

Зниження рівня збуту товару, робіт, послуг визначають відсутність фінансової стабільності суб'єкта господарювання на ринку товарів і послуг, зумовлюють фінансову кризу підприємства.

Показник коефіцієнту покриття підприємства протягом періоду, що аналізується відповідає нормативному значенню. При цьому, коефіцієнти поточної ліквідності та абсолютної ліквідності менше нормативного значення, що означає, що грошових і інших ліквідних активів недостатньо для негайного погашення поточних зобов'язань Товариства, тобто воно не має ліквідних оборотних активів.

Результати аналізу коефіцієнтів фінансової стійкості підприємства протягом періоду, що аналізується обумовлюють критичний стан фінансової стійкості підприємства.

Показники не відповідають нормативним значенням протягом всього періоду. Відсутність оптимального співвідношення між внутрішніми та зовнішніми джерелами формування власних фінансових ресурсів визначають недостатність власного капіталу, а отже фінансової рівноваги підприємства. Коефіцієнт забезпечення власними засобами вказує на ознаки критичної неплатоспроможності, що відповідає фінансовому стану потенційного банкрутства.

Більшість показників рентабельності підприємства за період, що аналізується мають низькі значення, що свідчить про низьку економічну ефективність діяльності підприємства.

Таким чином, результати аналізу основних показників, що визначають фінансово- господарський стан характеризується критичним рівнем ліквідності, фінансової стійкості та ділової активності.

За період 2013-2015р.р. відбулось спадання необоротних активів на 36700,0 тис. грн. Згідно статистичної звітності станом на 31.12.2015р. необоротні активи у ТОВ "Евейл" становили 53300,0 тис. грн., що на 99% складались з основних засобів.

Оборотні активи ТОВ "Евейл" станом на кінець 2015р. становили 4367000 тис. грн та складалась на 73% із запасів та на 27% з дебіторської заборгованості.

Дебіторська заборгованість ТОВ "Евейл" станом на кінець 2015р. складала 1161200 тис. грн.

Результат аналізу власних оборотних засобів товариства виявив їх наявність протягом періоду, що аналізується, що свідчить про те, що підприємство в змозі сплатити свої борги за рахунок оборотних активів, а також здійснювати господарську діяльність.

Загальна сума поточної кредиторської заборгованості ТОВ "Евейл" станом на 31.12.2015р. становила 4173600,0 тис. грн. Довгострокові зобов'язання, цільове фінансування та забезпечення складали 0,0 тис. грн. Станом на день прийняття оскаржуваного рішення, судом було визнано вимоги конкурсних кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "Евейл" в загальному розмірі 2 716 094,24 грн.

Результат аналізу структури прибутку підприємства протягом періоду, що аналізується, свідчить про прибутковий фінансово-господарський результат діяльності протягом 2014-2015р.р. Основним джерелом прибутку за даний період був дохід (виручка) від реалізації продукції. Зменшення доходу (виручки) від реалізації продукції та спадання показників рентабельності, свідчить про погіршення результатів діяльності підприємства.

Найбільшу питому вагу у складі економічних елементів витрат протягом періоду, що аналізується складає собівартість реалізованої продукції.

Протягом періоду, що аналізуються не виявлено ознак дій з приховування чи фіктивного банкрутства. 28.112013р. посадовими особами ТОВ "Евейл" (попередня назва - ТОВ "АЗВ") було укладено Договір кредитної лінії №205 від 28.11.2013р. та отримано кредитні кошти без наміру їх повернення. Здійснюючи господарську діяльність та маючи дохід, боржником не направлялись отримані кошти на погашення заборгованості перед AT "Ощадбанк".

До липня 2016 року, тобто більше 2 років проведення АТО, посадові особи ТОВ "Евейл" (попередня назва - ТОВ "АЗВ"), продовжували здійснювати господарську діяльність та отримувати доходи з реалізації товарів на непідконтрольній Україні території.

При цьому маючи доступ до обладнання, запасів та інших активів підприємства, а також бухгалтерської документації, підтверджуючих дебіторську заборгованість, посадовими особами не здійснено заходів щодо вивезення майна ТОВ "АЗВ" в безпечну зону з метою збереження активів підприємства та погашення існуючої кредиторської заборгованості.

З аналізу банківських виписок та податкових накладних, місцевим судом правильно встановлено, що кошти вилучені з продажу запасів боржника спрямовувались не на погашення кредиторської заборгованості перед AT "Ощадбанк", а виводились з ТОВ "АЗВ" на рахунки інших юридичних осіб та ФОП.

Згідно форми №1 "Баланс" станом на кінець 2015р. дебіторська заборгованість ТОВ "Евейл" (попередня назва - ТОВ "АЗВ") складала 1 161 200 тис. грн. За рахунок стягнутої дебіторської заборгованості можливо було б погасити вимоги заявлених кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "Евейл" (попередня назва - ТОВ "АЗВ") у повному обсязі.

При цьому, посадовими особами ТОВ "ЕВЕЙЛ" (попередня назва - ТОВ "АЗВ") не вчинялись дії щодо стягнення дебіторської заборгованості, що спричинило порушення строків позовної давності та перетікання даної заборгованості у безнадійну.

Протягом листопада 2015 - червня 2016 року ТОВ "Евейл" (колишня назва ТОВ "АЗВ") переводило свої активи на новостворену юридичну особу - ТОВ "АЗВ-Київ", засновниками якої є пов'язані з керівником - ОСОБА_1 особи.

Після доведення до банкрутства ТОВ "Евейл" (колишня назва ТОВ "АЗВ") та виведення активів з Товариства, 14.09.2016р. засновники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продали свої частки ТОВ "ФЕІР ТАЧ", а керівник ОСОБА_1 звільнився з своєї посади.

Враховуючи вищевикладене, за результатами проведеного аналізу, вбачається, що протягом 2013 - 2016 років засновниками ТОВ "Евейл" (станом на даний період: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) та керівником (станом на даний період: ОСОБА_1 ) вчинялись дії з доведення товариства до банкрутства.

За результатами проведеного аналізу місцевим судом правильно встановлено, що фінансовий стан підприємства характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності, що відповідає фінансовому стану потенційного банкрутства, коли задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе шляхом застосування ліквідаційної процедури.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, за результатом аналізу виписок про рух коштів по банківським рахункам ТОВ "Евейл" були встановлені обставини регулярного та періодичного переказу значних сум коштів одним і тим самим контрагентам, а саме:

- ТОВ "Сфера Буд інвест" (код 38826868, адреса: 61057, м. Харків, пров. Театральний, буд. 11/13, тел. +38 (097) 407-00-35). Протягом 2014 - 2015 років ТОВ "АЗВ" сплатило ТОВ "Сфера Буд інвест" грошові кошти в розмірі 1084463,33 грн. При цьому, згідно інформації, наданої ГУ ДПС у місті Києві, протягом 2014 - 2015 років жодних податкових накладних, в яких ТОВ "АЗВ" є покупцем у ТОВ "Сфера Буд інвест" не зареєстровано.

- ТОВ "Спар Луганськ" (код 34641889, адреса: 91031, м. Луганськ, вул. Курчатова, буд. 7, тел. 30642599731, +38(050) 282-17-75). Протягом 2014 - 2015 років ТОВ "АЗВ" сплатило ТОВ "Спар Луганськ" грошові кошти в розмірі 1291759,49 грн. При цьому, згідно інформації наданої ГУ ДПС у місті Києві, протягом 2014 - 2015 років ТОВ "АЗВ" не зареєстровано жодних податкових накладних з ТОВ "Спар Луганськ".

- ТОВ "Лаверна" (код 19407661, адреса: 08703, Київська обл., м. Обухів, вул. Каштанова, 3б, тел. +38 (045) 726-10-02, +38 (045) 725-00-45). Протягом 2014 - 2015 років ТОВ "АЗВ" сплатило ТОВ "Лаверна" грошові кошти в розмірі 28776,67 грн. При цьому, згідно інформації наданої ГУ ДПС у місті Києві, протягом 2014 - 2015 років ТОВ "АЗВ" не зареєстровано жодних податкових накладних з ТОВ "Лаверна".

- ТОВ "КОМЕРЦІЙНА КОМПАНІЯ "Машпромтрейд" (код 38762092, адреса: 02660, м. Київ, вул. ВІСКОЗНА, буд. 11, тел.: 0951788442). Протягом 2014 - 2015 років ТОВ "АЗВ" сплатило ТОВ "КОМЕРЦІЙНА КОМПАНІЯ "Машпромтрейд" грошові кошти в розмірі 1872315 грн. При цьому, згідно інформації наданої ГУ ДПС у місті Києві, протягом 2014 - 2015 років ТОВ "АЗВ" не зареєстровано жодних податкових накладних з ТОВ "КОМЕРЦІЙНА КОМПАНІЯ "Машпромтрейд".

- ФІЛІЯ "АБСОЛЮТ" ТОВ "Виробничо-комерційної фірми "ЛІА" ЛТД (код ЄДРПОУ 26204303, адреса: 91050, Луганська обл., м. Луганськ, квартал СОЛНЄЧНИЙ, буд. 4- А, фактичне місцезнаходження: 04205, м. Київ, Оболонський проспект, 32-Б; та 01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 13, офіс 4, тел. +38 (050) 348-99-28, +38 (064) 234-78-08, +38 (064) 234- 78-02, +38 (064) 234-78-01, info@lia.lg.ua , hot.line@absolut.lg.ua). Протягом 2014 - 2015 років ТОВ "АЗВ" сплатило ФІЛІЯ "АБСОЛЮТ" ТОВ "Виробничо- комерційної фірми "ЛІА" ЛТД грошові кошти в розмірі 1346615,54 грн. При цьому, згідно інформації наданої ГУ ДПС у місті Києві, протягом 2014 - 2015 років ТОВ "АЗВ" не зареєстровано жодних податкових накладних з ФІЛІЯ "АБСОЛЮТ" ТОВ "Виробничо-комерційної фірми "ЛІА" ЛТД.

- ТОВ "ПРОМИСЛОВА КОМЕРЦІЙНА КОМПАНІЯ "Енергомаштрейд" (код 38762108, адреса: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. ІТАЛІЙСЬКА, буд. 116-А, +380730444624). Протягом 2014 - 2015 років ТОВ "АЗВ" сплатило ТОВ "ПРОМИСЛОВА КОМЕРЦІЙНА КОМПАНІЯ "Енергомаштрейд" грошові кошти в розмірі 3357866,62 грн. При цьому, згідно інформації наданої ГУ ДПС у місті Києві, протягом 2014 - 2015 років ТОВ "АЗВ" не зареєстровано жодних податкових накладних з ТОВ "ПРОМИСЛОВА КОМЕРЦІЙНА КОМПАНІЯ "Енергомаштрейд".

- ПрАТ "Київський КПК" (код 05509659, адреса: Київська обл., м. ОБУХІВ, вул. Київська, буд. 130, +38(045) 726-73-00, +38(045)726-75-40, електронна пошта: info@papir.kiev.ua). Протягом 2014 - 2015 років ТОВ "АЗВ" сплатило ПрАТ "Київський КПК" грошові кошти в розмірі 158420,3 грн. При цьому, згідно інформації наданої ГУ ДПС у місті Києві, протягом 2014 - 2015 років ТОВ "АЗВ" не зареєстровано жодних податкових накладних з ПрАТ "Київський КПК".

- ПП "Тулліус-Компані" (код 36828238, адреса: 91011, Луганська обл., м. Луганськ, вул. 16-ТА Лінія, буд. 48, +380642538091, +380642584117). Протягом 2014 - 2015 років ТОВ "АЗВ" сплатило ПП "Тулліус-Компані" грошові кошти в розмірі 114280,76 грн. При цьому, згідно інформації наданої ГУ ДПС у місті Києві, протягом 2014 - 2015 років ТОВ "АЗВ" не зареєстровано жодних податкових накладних з ПП "Тулліус-Компані".

- ФОП ОСОБА_3 (іпн НОМЕР_3 (наразі припинено), адреса: АДРЕСА_6 , тел. НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Протягом 2014 - 2015 років ТОВ "АЗВ" сплатило ФОП ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 188000 грн. При цьому, згідно інформації наданої ГУ ДПС у місті Києві, протягом 2014 - 2015 років ТОВ "АЗВ" не зареєстровано жодних податкових накладних з ФОП ОСОБА_3.

- ПрАТ "Луганськдрук" (код 01190623, адреса: 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Федоренко, 10, тел. +380642500788, електронна пошта: LUGDRUK@IS.COM.UA). Протягом 2014 - 2015 років ТОВ "АЗВ" сплатило ПрАТ "Луганськдрук" грошові кошти в розмірі 15324,8 грн. При цьому, згідно інформації наданої ГУ ДПС у місті Києві, протягом 2014 - 2015 років ТОВ "АЗВ" не зареєстровано жодних податкових накладних з ПрАТ "Луганськдрук".

- ПП "Торговий дім "Апекс" (код 30995826, адреса: 91017, Луганська обл., м. Луганськ, вул. Краснодонська, буд. 1, тел. 80642717461). Протягом 2014 - 2015 років ТОВ "АЗВ" сплатило ПП "Торговий дім "Апекс" грошові кошти в розмірі 36934,08 грн. При цьому, згідно інформації наданої ГУ ДПС у місті Києві, протягом 2014 - 2015 років ТОВ "АЗВ" не зареєстровано жодних податкових накладних з ПП "Торговий дім "Апекс".

- ПП "Лугмедторг" (код 24205281, адреса: 91016, Луганська обл., м. Луганськ, вул. СОВЄТСКАЯ, буд. 60, приміщення 1, тел. +38 (064) 252-51-45). Протягом 2014 - 2015 років ТОВ "АЗВ" сплатило ПП "Лугмедторг" грошові кошти в розмірі 7238,23 грн. При цьому, згідно інформації наданої ГУ ДПС у місті Києві, протягом 2014 - 2015 років ТОВ "АЗВ" не зареєстровано жодних податкових накладних з ПП "Лугмедторг".

- ПП ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1 (наразі припинено), адреса: АДРЕСА_7 , тел. НОМЕР_13 , НОМЕР_14 ). Протягом 2014 - 2015 років ТОВ "АЗВ" сплатило ПП ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 23000 грн. При цьому, згідно інформації наданої ГУ ДПС у місті Києві, протягом 2014 - 2015 років ТОВ "АЗВ" не зареєстровано жодних податкових накладних з ПП ОСОБА_1.

- ФОП Меренкова Наталія Вікторівна (іпн НОМЕР_15 , адреса: АДРЕСА_8 , тел. НОМЕР_16 ). Протягом 2014 - 2015 років ТОВ "АЗВ" сплатило ФОП Меренкова Наталія Вікторівна грошові кошти в розмірі 22356 грн. При цьому, згідно інформації наданої ГУ ДПС у місті Києві, протягом 2014 - 2015 років ТОВ "АЗВ" не зареєстровано жодних податкових накладних з ФОП Меренкова Наталія Вікторівна .

- ТОВ "Імпел Гріффін Груп" ((нова назва "ІМПЕЛ ГРУП") код ЄДРПОУ 35634872, адреса: 01033, Україна, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 38 Б, кімната 12, тел. +38(063)- 459-32-42). Протягом 2014 - 2015 років ТОВ "АЗВ" сплатило ТОВ "Імпел Гріффін Груп" грошові кошти в розмірі 9496,83 грн. При цьому, згідно інформації наданої ГУ ДПС у місті Києві, протягом 2014 - 2015 років жодних податкових накладних, в яких ТОВ "АЗВ" являється покупцем у ТОВ "Імпел Гріффін Груп" не зареєстровано.

- ТОВ "Лугпром" ((нова назва ТОВ "АГРО-КОМПЛЕКТ Україна") код 24845423, адреса: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 77 А, оф. 305, тел: 80642332450). Протягом 2014 - 2015 років ТОВ "АЗВ" сплатило ТОВ "Лугпром" грошові кошти в розмірі 33514,92 грн. При цьому, згідно інформації наданої ГУ ДПС у місті Києві, протягом 2014 - 2015 років ТОВ "АЗВ" не зареєстровано жодних податкових накладних з ТОВ "Лугпром".

- ТОВ "Торгівельно-комерційна компанія "Техноком" (код 39441434, адреса: 04080, м. Київ, вул. НИЖНЬОЮРКІВСЬКА, буд. 8, тел. +380976590017, +380955626241). Протягом 2014 - 2015 років ТОВ "АЗВ" сплатило ТОВ "Торгівельно-комерційна компанія "Техноком" грошові кошти в розмірі 157000 грн. При цьому, згідно інформації наданої ГУ ДПС у місті Києві, протягом 2014 - 2015 років ТОВ "АЗВ" не зареєстровано жодних податкових накладних з ТОВ "Торгівельно-комерційна компанія "Техноком".

Одними з отримувачів грошових коштів виступали попередні засновник та керівник ТОВ "АЗВ": ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Таким чином, місцевим судом правильно всьановлено, що кошти вилучені з продажу запасів ТОВ "АЗВ" спрямовувались не на погашення кредиторської заборгованості, а виводились з Товариства на рахунки інших юридичних осіб та ФОП.

Ухвалами місцевого суду від 18.09.2024р. та 24.02.2025р. було витребувано у вищевказаних контрагентів боржника первісну документацію в обгрунтування перерахування коштів (проведення господарських операцій), а також відомості про актуальний стан розрахунків із ТОВ "Евейл".

Станом на 20.10.2025р. (день прийняття оскаржуваного рішення) єдиним контрагентом боржника, який надав документи та пояснення на виконання вимог суду, є Товариство з обмеженою відповідальністю "Лаверна", яке у заяві від 27.03.2025р. зазначено про відсутність заборгованості як у боржника перед контрагентом, так і у контрагента перед боржником, долучено первісну документацію.

При цьому, будь-яких інших документів на підтвердження обгрунтованості/доцільності вказаних операцій з переведення коштів з рахунків ТОВ "Евейл" на рахунки третіх осіб/контрагентів матеріали справи не містять.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п.6 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Будь-яка господарська операція, дія суб'єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення, які мають відповідати інтересам цієї юридичної особи.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов'язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. Між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) у процесі діяльності складаються відносини довірчого характеру, у зв'язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатись не лише у невиконанні нею обов'язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному чи недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.

Недодержання принципу добросовісності перетворюється на винну поведінку, оскільки протиправне порушення суб'єктивних цивільних прав особи є прямим наслідком дій зобов'язаної особи, яка, виходячи з конкретних обставин, могла усвідомлювати характер своїх дій як таких, що можуть завдати шкоди.

Апеляційний суд звертає увагу, що ст.61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства. Однак зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутства боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.

Відсутність в осіб, які притягуються до субсидіарної відповідальності зацікавленості в наданні документів, що відображають реальний стан справ і дійсний господарський оборот, не повинна знижувати правову захищеність кредиторів під час необґрунтованого порушення їх прав. Тому, якщо ліквідатор із посиланням на ті чи інші докази належно обґрунтував наявність підстав для притягнення особи до субсидіарної відповідальності та неможливість погашення вимог кредиторів внаслідок її дій (бездіяльності), на неї переходить тягар спростування цих тверджень ліквідатора, з урахуванням чого вона має довести, чому письмові документи та інші докази ліквідатора не можуть бути прийняті на підтвердження його доводів, надавши свої докази і пояснення щодо того, як насправді здійснювалася господарська діяльність. Отже якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника викликають об'єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, що стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із ч.2 ст.74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. В силу ст.13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої свої поведінки.

Щодо посилання ОСОБА_1 на обставини, встановлені рішенням господарського суду міста Києва від 17.03.2021р. по справі №910/2146/20(910/19079/20), апеляційний суд погоджується з місцевим судом, що такі обставини жодним чином не спростовують доводи та аргументи ліквідатора стосовно виходу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зі складу учасників боржника, зміни керівника боржника та його місцезнаходження у момент існування непогашеної заборгованості перед ініціюючим кредитором у справі №910/2146/20, наявність якої у подальшому стала підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Евейл". При цьому, з моменту проведення відповідних змін у складі учасників/керівника/місцезнаходження боржника у вересні 2016 року товариство фактично припинило здійснювати господарську діяльність (фінансова та статистична звітність боржником не подавалася, що підтверджується відомостями контролюючих органів, наданих на запити ліквідатора).

Щодо доводів ОСОБА_1 стосовно того, що ОСОБА_1 був звільнений з посади керівника боржника 29.09.2016р., а відтак, це свідчить про відсутність між діями/бездіяльністю відповідача-1 як керівника Товариства у період до 29.09.2016р. та відкриттям провадження у справі про банкрутство ТОВ "Евейл" у 2020 році., колегія суддів зазначає наступне.

Так, при вирішенні питання про можливість покладення субсидіарної відповідальності на керівника/учасників боржника за доведення його до банкрутства, суд надає оцінку діям/бездіяльності таких осіб, їх добросовісності, а також зв'язку між такими діями та бездіяльністю і банкрутством боржника. У даному випадку темпоральний критерій не є вирішальним, оскільки за встановлених обставин доведення боржника до банкрутства особою, повноваження якої були припинені до відкриття провадження у справі про банкрутство (вихід зі складу учасників, звільнення керівника, тощо), на таку особу покладається субсидіарна відповідальність незалежно від періоду її перебування на певній посаді.

Щодо заявленої ОСОБА_1 позовної давності, апеляційний суд зазначає наступне.

Можливість судового захисту суб'єктивного права особи в разі його порушення, визнання або оспорювання, зокрема обумовлена строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу - позовною давністю (ст.256 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.261 ЦК України законодавець встановлює загальне правило, за яким перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Це правило пов'язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки.

Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч.ч.2, 3 ст.267 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

А тому, беручи до уваги, що за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи - боржника заява про покладення субсидіарної відповідальності може бути подана виключно тоді, коли за результатами проведення ліквідаційної процедури боржника буде встановлена недостатність майна боржника для повного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство, що вказуватиме на порушення тих прав, які підлягають захисту через правовий інститут субсидіарної відповідальності (п.9.17), місцевий суд дійшов правильного висновку, що встановлення недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство є тією обставиною, з якою закон пов'язує початок перебігу позовної давності за вимогами про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.

З огляду на викладене, посилання ОСОБА_1 на дату укладення боржником кредитного договору із ініціюючим кредитором у справі №910/2146/20, дату звільнення ОСОБА_1 з посади керівника боржника, дату відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Евейл" для визначення початку перебігу строку позовної давності для звернення ліквідатора до господарського суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства є хибними.

Враховуючи, що ТОВ "Евейл" було визнано банкрутом постановою господарського суду міста Києва від 12.04.2021р., а заява ліквідатора арбітражного керуючого Надтоки О.В. про покладення субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства надійшла до місцевого суду 21.02.2023р. (після встановлення ліквідатором недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів), суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вказана заява подана ліквідатором без пропуску строку позовної давності.

Крім того, апеляційний суд вважає, що субсидіарна відповідальність учасника за доведення боржника до банкрутства не є тотожною відповідальності учасника боржника перед ініціюючим кредитором у рамках інших судових процесів (у даному випадку йдеться про ОСОБА_2 , яка виступала поручителем за виконання кредитного договору, укладеного між боржником та АТ "Ощадбанк". Судовим рішенням у іншій справі було задоволено позов банку до ОСОБА_2 (як до поручителя) про звернення стягнення на предмет іпотеки). Тому місцевий суд вірно відхилив посилання ОСОБА_1 на положення ст.61 Конституції України, якою визначено заборону подвійної відповідальності.

Щодо доводів ОСОБА_1 стосовно того, що виведення коштів з банківських рахунків боржника на рахунки третіх осіб (детально описано у звіті, складеному за результатами проведення аналізу фінансово-господарського стану боржника) здійснювалося в межах звичайної господарської діяльності товариства, апеляційний суд вважає, що за відсутності у матеріалах справи документів, що підтверджують обгрунтованість/розумність/доцільність таких операцій, які проводилися у період наявності у боржника заборгованості перед кредитором, за заявою якого/існування якої стало підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Евейл", такі доводи ОСОБА_1 є необгрунтованими та не підтвердженими належними та допустимими доказами.

Щодо звернення ОСОБА_1 до уповноважених осіб/органів у 2018 - 2019 роках (після звільнення з посади керівника боржника) із відповідними запитами щодо існуючої заборгованості ТОВ "Евейл" перед АТ "Ощадбанк", апеляційний суд вважає, що такі дії не спростовують бездіяльності відповідача-1 в частині невжиття відповідних заходів для погашення кредиторської заборгованості товариства перед банком.

Крім того, колегія суддів наголошує, що місцезнаходження боржника у період до вересня 2016 року на тимчасово окупованій території не звільняє керівника/учасника боржника від обов'язку контролювати діяльність товариства та виконувати свої обов'язки з управління таким боржником добросовісно, належним чином та не на шкоду кредиторам.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016р. у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Таким чином, дослідивши наявні у матеріалах справи документи, апеляційний суд погоджується з місцевим судом щодо наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями/бездіяльністю учасників боржника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також керівника боржника ОСОБА_1 (до вересня 2016 року) та доведенням ТОВ "Евейл" до банкрутства, а саме:

1. ОСОБА_1 : - здійснював господарські операції з виведення коштів боржника на рахунки третіх осіб без належного обгрунтування такого виведення коштів (не встановлено, на підставі яких правочинів, не наведено взагалі економічної доцільності їх укладення, тощо) за умови існування заборгованості перед АТ "Ощадбанк", непогашення якої у подальшому стало підставою для відкриття провадження у справі №910/2146/20 про банкрутство ТОВ "Евейл"; - не вчинив будь-які дії для покрашення фінансового стану ТОВ "Евейл" (укладення економічно вигідних для боржника правочинів, ініціювання проведення загальних зборів учасників товариства задля вирішення питання доцільності вжиття відповідних заходів для запобігання банкрутству боржника, тощо); - не вжив заходів зі стягнення дебіторської заборгованості товариства (існування якої відображено у фінансовій звітності боржника за 2015 рік) задля погашення боргу перед АТ "Ощадбанк".

2. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 : обов'язки та правомочності учасника товариства з обмеженою відповідальністю, що покладені на нього та випливають з цієї участі в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про господарські товариства" узагальнено передбачають лише контролюючу функцію учасника стосовно товариства з обмеженою відповідальністю, яка реалізується, зокрема через право брати участь в управлінні товариством боржника відповідно до статуту та закону, вчиняти дії, направлені на отримання інформації стосовно товариства боржника, його діяльності, витребувати річні баланси звіти товариства про його діяльність, протоколів зборів, вживати своєчасних заходів щодо запобігання його банкрутству тощо, що, в свою чергу, обумовлює, що учасник товариства має бути обізнаним стосовно господарської діяльності та фінансового стану товариства. Отже, перелічена сукупність правомочностей вказує на обов'язок учасника товариства здійснювати контроль за його діяльністю. Наведене також узгоджується зі змістом Статуту боржника у редакції, чинній на момент перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у складі учасників товариства.

З урахуванням вищезазначених обставин неналежного виконання ОСОБА_1 своїх обов'язків керівника боржника (його бездіяльності), апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як учасниками боржника до вересня 2016 року допущено бездіяльність, яка полягає у відсутності контролю за діями/бездіяльністю товариства та його керівника, які призвели до неможливості виконання боржником своїх грошових зобов'язань перед кредитором та подальшого відкриття провадження у справі № 910/2146/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Евейл". Матеріали справи доказів протилежного не містять.

Апеляційний суд вважає, що вчинені дії та бездіяльність керівника та учасників боржника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно (до вересня 2016 року) в сукупності формують склад господарського правопорушення.

Так, об'єктом правопорушення є право кредиторів у справі про банкрутство №910/2146/20 на задоволення їх грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, яке не може бути реалізоване внаслідок відсутності у боржника майна, достатнього для погашення кредиторської заборгованості.

Об'єктивну сторону правопорушення складають:

1. Вчинення дій, які згідно з п.3.2 Методичних рекомендацій мають ознаки доведення до банкрутства, що полягають у прийнятті нераціональних управлінських рішень, які негативно впливають на виробничу, торговельну, іншу статутну діяльність підприємства, що призводить до фінансових збитків та втрат;

2. Неналежне виконання керівниками боржника своїх обов'язків, визначених законом та статутом боржника;

3. Виведення коштів на рахунки третіх осіб за відсутності належного обгрунтування відповідних операцій;

4. Бездіяльність керівника ТОВ "Евейл" в частині вжиття будь-яких заходів для покращення фінансового стану боржника задля погашення існуючої кредиторської заборгованості перед кредитором, наявність якої стала підставою для відкриття провадження у справі №910/2146/20 про банкрутство боржника;

5. Бездіяльність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка полягає у відсутності контролю за діями/бездіяльністю товариства та його керівника, які призвели до неможливості виконання боржником своїх грошових зобов'язань перед кредитором та подальшого відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Евейл".

Суб'єктами правопорушення є керівник боржника ОСОБА_1 та учасники боржника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (у період до вересня 2016 року).

Суб'єктивною стороною правопорушення є відношення вказаних суб'єктів до виконання своїх обов'язків керівника та учасника боржника, свідоме вчинення дій, а також допущення бездіяльності, наслідком чого стало зменшення активів товариства та подальша його неплатоспроможність.

Таким чином, місцевий суд дійшов правильного висновку, що в діях та бездіяльності керівника боржника ОСОБА_1 та учасників боржника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (у період до вересня 2016 року) наявний повний склад господарського правопорушення, що має наслідком тягар субсидіарного обов'язку за зобов'язаннями боржника.

Апеляційний суд звертає увагу відповідачів, що банкрутство (неплатоспроможність) не є одномоментним процесом, а суд лише констатує цей стан, до якого призводять дії (бездіяльність) у широкому часовому проміжку.

Статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, яка є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб уникнути відповідальності, довівши відсутність своєї вини у доведенні боржника до банкрутства. Проте, як вбачається з матеріалів справи, керівник боржника ОСОБА_1 та учасники боржника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (у період до вересня 2016 року) в порушення ст.61 КУзПБ не спростували відсутності своєї вини у доведенні боржника до банкрутства та не довели відсутності причинно-наслідкового зв'язку між їх діями та бездіяльністю і неплатоспроможністю ТОВ "Евейл". Доказів іншого матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, місцевий суд законно і обґрунтовано задовольнив позовну заяву ліквідатора ТОВ "Евейл" арбітражної керуючої Надтоки Олени Володимирівни про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на колишніх учасників та керівника боржника; поклав на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями ТОВ "Евейл"; стягнув солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ "Евейл" грошові кошти у розмірі 2 942 051 грн. 77 коп.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення господарського суду м.Києва від 20.10.2025р. у справі №910/2146/20(910/2636/23) - без змін.

Справу №910/2146/20(910/2636/23) повернути до господарського суду м.Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складений 27.04.2026р. (після виходу головуючого судді Пантелієнка В.О. з лікарняного).

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді М.Л. Доманська

С.Р. Станік

Попередній документ

136043127

Наступний документ

136043129

Інформація про рішення:

№ рішення:	136043128
№ справи:	910/2146/20
Дата рішення:	06.04.2026
Дата публікації:	29.04.2026
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (06.04.2026)
Дата надходження:	09.03.2026
Предмет позову:	покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на засновників та керівника боржника

Розклад засідань:

Минулі засідання (20)

06.05.2026 07:23	Господарський суд міста Києва
06.05.2026 07:23	Господарський суд міста Києва
06.05.2026 07:23	Господарський суд міста Києва
06.05.2026 07:23	Господарський суд міста Києва
06.05.2026 07:23	Господарський суд міста Києва
06.05.2026 07:23	Господарський суд міста Києва
06.05.2026 07:23	Господарський суд міста Києва
06.05.2026 07:23	Господарський суд міста Києва
06.05.2026 07:23	Господарський суд міста Києва
13.05.2020 12:30	Господарський суд міста Києва
18.01.2021 10:40	Господарський суд міста Києва
21.02.2022 11:30	Господарський суд міста Києва
05.12.2022 12:00	Господарський суд міста Києва
04.12.2023 10:50	Господарський суд міста Києва
25.11.2024 11:10	Господарський суд міста Києва
24.02.2025 10:50	Господарський суд міста Києва
21.04.2025 10:40	Господарський суд міста Києва
20.10.2025 10:50	Господарський суд міста Києва
06.04.2026 12:30	Північний апеляційний господарський суд
06.04.2026 12:45	Північний апеляційний господарський суд