про залишення апеляційної скарги без руху
28 квітня 2026 року Справа № 921/441/25
місто Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді Рима Т. Я., розглянувши матеріали
апеляційної скарги: Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Лан",
на рішення:Господарського суду Тернопільської області від 17.11.2025 (повний текст рішення складено 02.01.2026, суддя Гевко В. Л.),
у справі:№ 921/441/25,
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Ін Форс Груп",
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Лан",
про:стягнення 750'285,81 грн,
визнав подані матеріали недостатніми для відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду з таких підстав.
1. Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (частина 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
В апеляційні скарзі апелянт просить поновити йому строк на подання апеляційної скарги на підставі частини 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що під час розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Лан" не мало зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд". Тому суд першої інстанції мав скерувати йому рішення у паперовій формі. Разом із тим, копію рішення апелянт отримав 16.03.2026 в канцелярії суду, що підтверджується відповідною відміткою на поданій ним заяві.
Позивач заперечив проти відкриття апеляційного провадження, зазначивши, що суд першої інстанції належним чином надсилав відповідачу всі процесуальні документи, зокрема рішення, яке також було оприлюднене в ЄДРСР, тому відповідач мав можливість самостійно з ним ознайомитися. При цьому відповідач ознайомився з матеріалами справи 05.03.2026, отже з цієї дати йому був відомий повний зміст рішення, а строк на його оскарження сплив 25.03.2026, тоді як апеляційну скаргу подано лише 01.04.2026. Таким чином, пропуск строку зумовлений діями самого відповідача і не є поважним.
З метою перевірки доводів щодо дати ознайомлення відповідача з оскаржуваним рішенням апеляційний суд витребував матеріали справи № 921/441/25 з Господарського суду Тернопільської області.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд установив, що апелянт 15.08.2025 отримав ухвалу про відкриття провадження у справі від 29.07.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 40). Водночас інша судова кореспонденція, у тому числі й оскаржуване рішення, апелянтом не отримувалась та поверталась до суду у зв'язку з відсутністю адресата за зазначеною адресою (а. с. 50-52, 57-58, 67-68, 96-99, 113).
Поштова кореспонденція скеровувалась місцевим судом на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (47531, Тернопільський район, Тернопільська область, село Рибники, вулиця Середня, будинок 35).
У частині 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Здійснюючи аналіз статті 242 Господарського процесуального кодексу України, а також пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, Верховний Суд у постанові від 22.10.2024 у справі № 910/18480/20 виснував, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРПОУ прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (постанови Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду. Аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 22.10.2024 у справі № 910/18480/20.
З урахуванням того, що судова кореспонденція надсилалась на адресу відповідача, зазначену в ЄДР, та поверталась із відмітками про його відсутність за адресою місцезнаходження, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення вважається належним чином врученим апелянту.
Водночас апеляційний суд враховує, що апелянт знав або принаймні повинен був знати про ухвалення оскаржуваного рішення раніше.
По-перше, апелянт отримав ухвалу про відкриття провадження у справі, а відтак був обізнаний про її розгляд. Отже, він мав об'єктивну можливість відстежувати рух справи та вживати заходів для своєчасного отримання інформації про результати її розгляду.
По-друге, як убачається з матеріалів справи, 05.03.2026 апелянт ознайомився з матеріалами справи, які містять повний текст оскаржуваного рішення, що свідчить про його обізнаність зі змістом і мотивами цього рішення щонайменше з зазначеної дати.
За таких обставин посилання на отримання рішення лише 16.03.2026 не свідчить про наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Згідно з частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу … застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд у такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Частиною 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху та встановити апелянту строк для усунення вищезазначених недоліків.
Керуючись статтями 2, 174, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Лан" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.11.2025 у справі № 921/441/25.
2. Встановити апелянту строк у 10 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків: обґрунтувати поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення.
3. Зобов'язати апелянта у випадку виправлення зазначених у цій ухвалі недоліків невідкладно скерувати відповідні документи позивачу. Докази про це надати суду.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: https://wag.court.gov.ua/sud4870/.
Суддя Рим Т. Я.