27 квітня 2026 року м. Кропивницький
справа № 405/8416/23
провадження № 22-ц/4809/1114/26
Кропивницький апеляційний суд у складі судді-доповідача Єгорової С. М., розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», яка подана ОСОБА_1 , на ухвалу Подільського районного суду міста Кропивницького від 10 березня 2026 року у складі головуючого судді Драного В. В.
Ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 10 березня 2026 року задоволено заяву ОСОБА_2 про зобов'язання боржника Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» подати звіт про виконання судового рішення та застосування до боржника штрафу.
Стягнуто з керівника Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» Скрипніка Василя Володимировича в дохід державного бюджету штраф в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560,00 грн.
Зобов'язано Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» подати звіт про виконання рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.12.2024 року в справі № 405/8416/23 та постанови Кропивницького апеляційного суду від 14.05.2025 року в справі № 405/8416/23 у тримісячний строк з моменту отримання боржником даної ухвали.
Не погодившись із вказаною ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 10 березня 2026 року в частині стягнення з керівника Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_3 в дохід державного бюджету штрафу в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560,00 грн, Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», в інтересах якого діє Плетньов О. С., оскаржило її в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга підлягає залишенню без руху за наступного.
За вимогами п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) унормовано, що судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 328 грн.
Отже, за подання апеляційної скарги сплаті підлягає судовий збір у розмірі 3 328 грн. Однак, доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі до апеляційної скарги не додано.
Судовий збір у сумі 3 328 грн має бути сплачено за такими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101, Банк: Казначейство України (ЕАП), МФО:899998, Ідентифікаційний код: 37918230, Рахунок:UA878999980313151206080011567, КБКД:22030101, Призначення платежу: *;101;__(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи;Судовий збір, за позовом _(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення __від __, Кропивницький апеляційний суд.
Крім того, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Подільського районного суду міста Кропивницького від 10 березня 2026 року. В обґрунтування зазначено, що повний текст ухвали отримано заявником 25 березня 2026 року, але в порядку ч. 6 ст. 148 ЦПК України боржником заявлялась заява про скасування відповідної ухвали в частині стягнення штрафу, де ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 01 квітня 2026 року було відмовлено в задоволенні заяви ДП «СхідГЗК». Повний текст ухвали від 01 квітня 2026 року боржник отримав 08 квітня 2026 року, а тому вважає, що пропущений процесуальний строк на оскарження ухвали Подільського районного суду міста Кропивницького від 10 березня 2026 року виник не з вини відповідача та підлягає поновленню.
Разом з тим, наведені заявником причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення не дають достатніх підстав для визнання їх поважними, враховуючи таке.
Відповідно до ч.1 ст.127 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
За вимогами статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, суд має керуватися тим, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише в тому випадку, якщо таке недотримання строків апеляційного оскарження зумовлене діями (бездіяльністю) суду першої інстанції, а так само наявністю інших об'єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою. Такі висновки узгоджуються з постановою Верховного Суду від 22 травня 2024 року в справі № 1522/13227/12 (провадження № 61-1036св24).
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
Наявними у матеріалах доказами підтверджується, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена судом 10 березня 2026 року (а.с.235-246 том 2).
Згідно довідки про доставку електронного документу, ухвалу від 10 березня 2026 року по справі №405/8416/23 доставлено до електронного кабінету ДП «СхідГЗК» 25 березня 2026 року (а.с.247 том 2).
Отже, останнім днем подачі апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції є 09 квітня 2025 року включно, однак апеляційна скарга подана заявником 10 квітня 2026 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Заявник, обґрунтовуючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду від 10 березня 2026 року, зазначає про те, що в порядку ч. 6 ст. 148 ЦПК України боржником заявлялась заява про скасування відповідної ухвали в частині стягнення штрафу, де ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 01 квітня 2026 року було відмовлено в задоволенні заяви ДП «СхідГЗК». Повний текст ухвали від 01 квітня 2026 року боржник отримав 08 квітня 2026 року.
Апеляційний суд не бере до уваги вказані доводи, оскільки частиною 4 статті 148 ЦПК України визначено, що ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає.
Оскільки ухвала Подільського районного суду міста Кропивницького від 10 березня 2026 року є самостійним процесуальним документом, який підлягає окремому апеляційному оскарженню, без прив'язки до вирішення місцевим судом заяви про скасування відповідної ухвали в частині стягнення штрафу, зазначені заявником причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції у цій справі не є поважними.
Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання в суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся зі скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними (ухвали від 18 вересня 2020 року у справі № 11-119сап20, від 22 лютого 2021 року у справі № 9901/42/20).
Також варто зауважити, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопад 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», рішення від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України»).
Отже, згідно з практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. І навпаки, безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.
Частина 3 ст. 354 ЦПК України передбачає, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 цього Кодексу.
З урахуванням наявних у справі доказів та викладеного вище, наведені в апеляційній скарзі підстави про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції визнаються апеляційним судом неповажними.
Однак вказане не перешкоджає заявнику вказати інші обставини, які є реальними, непереборними та об'єктивно нездоланними на час сплину строку звернення до суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції у даній справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Ураховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду.
Керуючись ст. 185, 260, 261, 356, 357, 389 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
Наведені Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», в інтересах якого діє Плетньов Олександр Станіславович, причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі визнати не поважними.
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», яка подана ОСОБА_1 , на ухвалу Подільського районного суду міста Кропивницького від 10 березня 2026 року залишити без руху.
Запропонувати заявнику протягом десяти календарних днів з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки апеляційної скарги.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду С. М. Єгорова