Іменем України
27 квітня 2026 року м. Кропивницький
справа № 384/231/22
провадження № 22-ц/4809/215/26
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),
судді - Дуковський О. Л., Письменний О. А.
за участю секретаря - Соловйової І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 28 липня 2025 року ( ОСОБА_7 ), -
ОСОБА_1 у серпні 2022року звернулася до Вільшанського районного суду Кіровоградської області з позовною вимогою до ОСОБА_2 про:
-усунення перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,0576 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлових будівель і споруд (присадибна ділянка), шляхом витребування з чужого незаконного володіння частини відведеної земельної ділянки, площею 0,0576 га, що входить до земельної ділянки, площею 0.0761 га з кадастровим номером 3524355000:50:747:0003, яка належить ОСОБА_2 ;
-скасувати державну реєстрацію іншого речового права (права власності) щодо земельної ділянки площею 0.0761 га з кадастровим номером
3524355000:50:747:0003, припинивши право власності ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 0.0761 га з кадастровим номером
3524355000:50:747:0003, розташованої на території АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір та 15 000 гривень витрат на правову допомогу адвоката.
В обґрунтування позову вказано, що ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 є власниками квартири АДРЕСА_2 на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності від 15 лютого 1995 року.
Згідно рішення Вільшанської селищної ради Кіровоградської області від 27 грудня 2012 року № 176 ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, ведення особистого селянського господарства та садівництва (в межах населеного пункту), площею 0,9га.
Частину земельної ділянки, площею 0,0264 га було зареєстровано у Державному земельному кадастрі та присвоєно кадастровий номер 3524355100:50:138:0010. А частину відведеної земельної ділянки, площею 0,0576 га зареєструвати не вдалось, так як цьому перешкоджає невірно зареєстрована суміжна земельна ділянка з кадастровим номером 3524355000:50:747:0003, що належить ОСОБА_2 .
26.07.2021 року державним кадастровим реєстратором Відділу у Сторожинецькому районі ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей до ДЗК з підстав перетину земельної ділянки, площею 0,0576 га, з земельною ділянкою з кадастровим номером 3524355000:50:747:0003 зі співпадінням площі на 9, 6451%.
Відповідачці на підставі договору дарування житлової квартири від 11.11.2003 року належить квартира АДРЕСА_3 .
Допущена помилка у технічному паспорті на житлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 , сприяла невірному розподілу часток будинку, в результаті чого земельна ділянка відповідачки була зареєстрована з порушенням норм чинного законодавства, через що позивачка позбавлена можливості зареєструвати виділену їй земельну ділянку.
Відзив на позовну заяву не подавався
Процесуальні обставини у справі
За наслідком поданого 23.01.2025 року представником позивача адвокатом Піньковським І.О. клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ухвалою суду від 23.01.2025 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_10 .
Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 18.04.2025 року прийнято відмову від частини позовних вимог представника позивача у справі. Провадження у цивільній справі в частині позовних вимог про усунення перешкод у користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 0,0576 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлових будівель і споруд (присадибна ділянка), шляхом витребування з чужого незаконного володіння частини відведеної земельної ділянки, площею 0,0576 га, що входить до земельної ділянки, площею 0,0761 га з кадастровим номером 3524355000:50:747:0003, яка належить ОСОБА_2 . Припинити право власності ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 0,0761 га з кадастровим номером 3524355000:50:747:0003, розташованої на території АДРЕСА_1 . Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір та 15000 гривень витрат на правову допомогу адвоката, закрити, у зв'язку з відмовою представника позивача від позовної вимоги (а.с.84 том 2).
Ухвалою суду від 14.03.2023 року у справі призначено судову земельно-технічну експертизу.
Ухвалою суду від 11.04.2024 року у справі призначено судову земельно-технічну експертизу.
18.07.2024 року від завідувача Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист про залишення ухвали без виконання, оскільки станом на 11.07.2024 року оплата за проведення експертизи не проведена, не надано додаткових матеріалів.
Рішення суду
Рішенням Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 28 липня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, відмовлено.
Суд виснував, що позивачем суду не надано належних та допустимих доказів того, що земельна ділянка з кадастровим номером 3524355000:50:747:0003, яка належить відповідачу невірно зареєстрована, а відтак державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0761 га з кадастровим номером 3524355000:50:747:0003 проведено з порушенням закону, а також що відповідачем не було дотримано законодавчих вимог для отримання письмового погодження меж із співвласниками суміжних земельних ділянок.
Апеляційна скарга
Не погоджуючись з судовим рішенням, ОСОБА_6 ( ОСОБА_11 ), в апеляційній скарзі просить рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 28 липня 2025 року, скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0.0761 га з кадастровим номером 3524355000:50:747:0003, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування оскарження вказує, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні допустився порушення діючих норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини та не прийняв до уваги вагомі доводи позивача у справі та третіх осіб, не надав їм належної правової оцінки, в результаті чого неповно встановив обставини справи та зробив неправильні висновки по справі.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався
Рух справи
Апеляційна скарга ОСОБА_6 на рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 28 липня 2025 року подана до Кропивницького апеляційного суду 22.09.2025р. Ухвалою суду від 22.09.2025р матеріали цивільної справи витребувані з місцевого суду.
Ухвалою апеляційного суду від 08 жовтня 2025 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 28 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки - залишено без руху.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 17 листопада 2025 року поновлено ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 28 липня 2025 року; відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 28 липня 2025 року; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 21 листопада 2025 року справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 28 липня 2025 рокупризначено до розгляду в Кропивницькому апеляційному суді на 20 січня 2026 року о 12 годині 00 хвилин.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 16 січня 2026рзаяву адвоката Оніщука Володимира Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , про проведення судового засідання у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду повернута заявнику без розгляду, з підстав визначених ухвалою.
Позиція сторін
Сторони у судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином про судове слухання.
Апелянт ОСОБА_6 15 січня 2026р подала заяву про розгляд справи за її відсутності. Аналогічну заяву подав ОСОБА_4
10.01.2026р та подані заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про розгляд справи за відсутності сторони.
20.01.2026р адвокат Оніщук В.М., який діє в інтересах відповідачки, подав заяву про розгляд справи за відсутності сторони.
Підстав для відкладення слухання справи, не встановлено, сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд. Відповідно до статті 372 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Дата судового рішення
За правилами частини четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Позиція апеляційного суду
Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступного.
Обставини встановлені судом
ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності від 15 лютого 1995 року (а.с. 12).
У відповідності до рішення Вільшанської селищної ради Кіровоградської області від 27 грудня 2012 року № 176 ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_3 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, ведення особистого селянського господарства та садівництва (в межах населеного пункту), площею 0,9 га. - на підставі якого розроблено технічну документацію із землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки площею 0,0840 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлових будівель і споруд (присадибна ділянка). Частину земельної ділянки, площею 0,0264 га зареєстровано з Державному земельному кадастрі та присвоєно кадастровий номер 3524355100:50:138:0010. А частину відведеної земельної ділянки, площею 0,0576 га позивачу зареєструвати не вдалось, так як цьому перешкоджає зареєстрована суміжна земельна ділянка з кадастровим номером 3524355000:50:747:0003, що належить відповідачу, що підтверджується висновком щодо перевірки електронного документа (а.с. 43, 23-38, 40-71, 73).
На підставі вказаного рішення розроблено технічну документацію із землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки площею 0,0840 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлових будівель і споруд (присадибна ділянка.) (а.с. 40-71).
Позивачем ОСОБА_1 , яка була присутня у якості представника суміжного землекористування (землеволодіння) по АДРЕСА_1 (паспорт серія НОМЕР_1 ) погоджено в присутності членів комісії під час встановлення в натурі та погодження в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки площею 0,0761 га, яка передавалася у власність гр. ОСОБА_12 у відповідності із рішенням сесії Вільшанської селищної ради, про що свідчить її підпис у додатку до акту встановлення меж. В результаті погодження меж земельної ділянки було встановлено що спірних питань і претензій з боку суміжних землекористувачів (землевласників) не має (а.с. 31).
Норми права застосовані судом
Згідно ст. 2 ЗК України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
В порядку ч.ч.9, 10 ст.79-1 ЗК України, земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Відповідно до ч.ч.1, 5 ст. 5 Закону України «Про Державний земельний кадастр», ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом: створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону; внесення відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру; внесення змін до відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру: оброблення та систематизації відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру.
Згідно ст.16 Закону України «Про Державний земельний кадастр», земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Статтею 24 цього Закону визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Частиною 1, 4 ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. 4. Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей: перевіряє відповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації; (Абзац третій частини четвертої статті 9 в редакції Закону №1423-ІХ від 28.04.2021) формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.
До ст.79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Спеціальним законом, який установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру, є Закон України «Про Державний земельний кадастр».
Відповідно до ст.1 Закону, державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. Ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ст.6 Закону).
За нормами ст.9 Закону, внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється (частина 7 статті 9 Закону). Державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки відповідно до норм, встановлених частиною 8 статті 9 та частиною 2 статті 24 Закону. Згідно п.8 ст.9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельних ділянок, обтяжень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюється Державними земельними реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто обласного значення).
Процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначає Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051. Відповідно до частини 6 статті 16 Закону кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. За нормою частини 10 статті 24 вищевказаного Закону державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію: у разі поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника. Аналогічні підстави для скасування державної реєстрації земельних ділянок містить пункт 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051.
Мотиви апеляційного суду
Спірні правовідносини виникли з приводу земельної ділянки біля будинку сторін,який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , яка перебуває у користуванні/власності сторін, як стверджує позивачка, вона не може зареєструвати право на земельну ділянку, так як земельна ділянка відповідачки зареєстрована з порушенням, невірно розподілені частки будинку, порушуються межі земельних ділянок, які накладаються (перетинаються) між собою.
Сторона позивача, за наслідком відмови від частини позовних вимог та зміни предмету позову просила визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0761 га з кадастровим номером 3524355000:50:747:0003, що належить відповідачці.
Сторони у справі є співвласниками квартир у будинку АДРЕСА_1 . Квартира АДРЕСА_5 належить ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 15 лютого 1995 року згідно розпорядження Вільшанського державного районного підприємства «Райагротехсервіс» від 10.02.1995р (а.с.12 том 1).
Відповідачці ОСОБА_13 належить на праві власності квартира АДРЕСА_6 , згідно договору дарування від 11 листопада 2003р.
Земельна ділянка під будинком належить співвласникам для його обслуговування та спільного користування розташованими на території земельної ділянки будівлями і спорудами.
З технічної документації із землеустрою виходить, що ОСОБА_2 ( ОСОБА_14 ) належить земельна ділянка площею 0,0761 га надана для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд про АДРЕСА_1 . Позивачці та співвласника квартири АДРЕСА_5 (третім особам у справі) належить земельна ділянка 0,0840 га, рішення селищної ради від 27.12.2012р № 176 вказано про площу 0,9 га.
Позивачка у позові в обґрунтування вказала, що її земельна ділянка та відповідачки через технічну помилку та неправильність визначення часток у спільній власності перетинаються, що перешкоджає державній реєстрації.
Співвласники квартири АДРЕСА_5 , які судом залучені третіми особами, розширили підстави позову подали аналогічні між собою письмові пояснення, якими стверджують, що при виготовлені відповідачем у справі ОСОБА_2 у 2011 році технічної документації із землеустрою стосовно земельної ділянки площею 0.0761 га з кадастровим номером 3524355000:50:747:0003, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , не було залучено співвласників суміжної земельної ділянки. Будинок і земельна ділянка під будинком належить співвласникам для його обслуговування та спільного користування розташованими на території цієї земельної ділянки будівлями і спорудами на праві спільної сумісної власності, тому при визначенні меж земельної ділянки, на якій розташований будинок та у якому знаходиться належна відповідачці ОСОБА_2 квартира АДРЕСА_6 , мала бути надана згода всіх співвласників квартири АДРЕСА_5 , натомість така згода надана лише позивачкою. Реєстрація земельної ділянки площею 0.0761 та з кадастровим номером 3524355000:50:747:0003 у Державному земельному кадастрі проведена з порушенням законодавства, що порушує право власності на суміжну земельну ділянку, оскільки позивачі не згодні з межами земельної ділянки кадастровий номер 3524355000:50:747:0003.
Апелянт у справі є третьою особою, самостійний позов не подавала, її позиція дещо відрізняється від позову, а відтак і доводи апеляційної скарги є дещо іншими ніж позов, зокрема, на свою правову позицію вказано, що відповідно до технічної документації із землеустрою земельної ділянки з кадастровим номером 3524355000:50:747:0003, Акт погодження в натурі і встановлення меж земельної ділянки без зазначення відомостей щодо дати його складання та підписаний тільки одним із співвласників суміжної земельної ділянки, а саме ОСОБА_1 , тобто позивачкою.
З матеріалів справи виходить, що позивачка та треті особи виготовили технічну документацію із землеустрою у Кіровоградській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру». Рішенням № РВ-7301373312021 державним кадастровим реєстратором Відділу у Сторожинецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності документу п «а» частини 2 статті 198 Земельного Кодексу.
Враховуючи позицію позивачки, обґрунтування звернення, за якими земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 накладається на земельну ділянку ОСОБА_1 , сама сторона ініціювала в доведення обґрунтованості правової позиції, проведення судової експертизи.
Тому, клопотанням від 01.12.2022р представник позивачки ОСОБА_1 просила про призначення у справі земельно-технічної експертизи, в обґрунтування необхідності якої вказала, що у результаті допущеної помилки у технічному паспорті на житло, невірно розподілені частки будинку, у зв'язку з чим позивачка не взмозі зареєструвати виділену їй земельну ділянку, земельні ділянки перетинаються. Вважає для встановлення накладання меж земельних ділянок сторін, необхідно висновок експерта у даній галузі.
Ухвалою від 14.03.2023р місцевий суд задовольнив клопотання представника позивачки про призначення судової земельно-технічної експертизи. На вирішення експерта поставлені питання: чи існує перетин (накладення) земельних ділянок з кадастровим номером 3524355000:50:747:0003, що належить ОСОБА_2 , з земельною ділянкою, що запроектована до відведення згідно технічної документації із землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки площею 0.0840 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлових будівель і споруд (присадибна ділянка), розробленої на підставі свідоцтва про право власності від 15 лютого 1995 року? Якщо так, то яка конфігурація, проміри та площа накладення земельних ділянок? Яким чином, відповідно до всіх наявних правовстановлюючих документів та технічних паспортів на будинок повинен бути проведений поділ спірної земельної ділянки? Які існують можливі варіанти розподілу? Чи відповідає фактичне розташування будівель, споруд та інших об'єктів на спірній земельній ділянці відносно меж земельних ділянок, що відведенні сторонам, їх розташуванню у відповідних технічних документаціях, що розроблені стосовно спірної земельної ділянки? Проведення експертизи доручено експерту проведення ОСОБА_15 .
Суд мотивував необхідність призначення експертизи наступним, дослідивши матеріали справи, з метою встановлення факту накладення (перетину) земельних ділянок та точок їх накладення (перетину) відповідно до правовстановлюючих документів та документацій із землеустрою на ці земельні ділянки, необхідно призначити судову земельно-технічну експертизу, так як потрібні спеціальні знання.
12.05.2023 року від судового експерта Петрової О.В. надійшло клопотання про надання додаткових відомостей і матеріалів необхідних для проведення досліджень від 09.05.2023 року б/н.
На адресу суду 14.11.2023 року від судового експерта Петрової О.В. надійшло повідомлення про неможливість надання висновку судової земельно-технічної експертизи №13/11/23 від 09.11.2023 року, відповідно до пунктів 1.13 та 4.10 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5.
12.03.2024 року до Вільшанського районного суду Кіровоградської області надійшло клопотання представника позивача адвоката Куєвди Ю.С. про призначення експертизи, в якому просить призначити у справі судову земельно-технічну експертизу.
Ухвалою суду від 11.04.2024 року повторно задоволене клопотання представника позивачки про призначення судової земельно-технічної. Призначена у справі судова земельно-технічна експертиза, проведення якої доручено іншій експертній установі, Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Ухвалою суду від 11.04.2024 року клопотання представника позивача про призначення судової земельно-технічної експертизи задоволено. Призначено в справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
18.07.2024 року від завідувача Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист про залишення ухвали без виконання, оскільки станом на 11.07.2024 року оплата за проведення експертизи не проведена, не надано додаткових матеріалів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з положеннями ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
До ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.
При цьому одним з способів забезпечення доказів є експертиза, яка згідно вимог частини першої статті 103 ЦПК України призначається у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. ( ст.1 Закону України «Про судову експертизу»)
Статтею ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як серед іншого, висновками експертів.
У відповідності до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з вимогами ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Належним доказом, який підтверджує або спростовує накладення земельних ділянок, межі земельних ділянок, відповідність розміру частці у співвласності є висновок земельно-технічної експертизи, після якого суд вирішує питання наявності чи відсутності порушених речових прав. Згідно з позицією Верховного Суду України, перетин (накладення) земельних ділянок, а також їх фактичне розташування та межі, доводяться та усуваються саме шляхом проведення земельно-технічної експертизи. У постановах Верховного Суду від 13 квітня 2022 року у справі № 738/46/20, від 31 травня 2023 року у справі №515/1315/18 підкреслювалося, що саме експертиза є основним інструментом у таких спорах.
Відтак, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що право ОСОБА_1 порушене, оскільки для таких висновків мають бути надані належні та допустимі докази, які б беззаперечно вказували, що земельні ділянки сторін перетинаються, порушена межа земельної ділянки відповідачем. Такі докази мають підтверджуватися висновком експерта чи спеціаліста. Позивачка під час розгляду справи заявляла клопотання про призначення судової земельно-технічної експертиз, але її виконанню не сприяла.
Таким чином, позивачка належних та допустимих доказів (як от висновок судової земельно-технічної експертизи) на підтвердження факту накладання земельної ділянки ОСОБА_2 на земельну ділянку, яка належить їй, не надала, тому суд підставно відмовив у задоволенні позову за необґрунтованістю.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності згоди всіх співвласників при визначенні меж земельної ділянки, на якій розташований будинок, виходять за межі позовних вимог, більш того, позивачкою така згода надана. Апелянт будучи третьою особою на стороні позивача, самостійних вимог не заявляла. В порядку ст. 367 ЦПК апеляційний суд переглядає справу в межах заявлених вимог.
Загальний висновок
Аргументи апеляційної скарги третьої особи у справі не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення, та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки.
Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з правильним висновком, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Судові витрати
У зв'язку з незмінністю судового рішення, відсутні підстави для перерозподілу судових витрат, ст. 141 ЦК.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 28 липня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. М. Дьомич
Судді О. Л. Дуковський
О. А. Письменний