САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІ
Справа № 726/668/26
Провадження №1-кс/726/310/26
Категорія
23.04.2026 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці клопотання захисника ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72025261010000020 від 06.05.2025,-
за участю:
прокурора - ОСОБА_5
адвоката - ОСОБА_6
Адвокат ОСОБА_3 , який діє від імені та в інтересах власника майна ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту на майно, в якому вказує, що 04 березня 2026 року ТУ БЕБ у Чернівецькій області проведено обшук в рамках кримінального провадження № 72025261010000020 від 06.05.2025 р. на підставі ухвали Садгірського районного суду міста Чернівці у справі №726/668/26 від 25.02.2026 року, на земельній ділянці, яка належить в тому числі ОСОБА_4 , титульним власником якої є ОСОБА_7 чоловік ОСОБА_4 . Відповідно до ухвали про надання права на проведення обшуку, було зазначено, що надано дозвіл на проведення обшуку у складських приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 згідно географічних координат: 48.197036, 25.937300; НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 , 25.936914; 48.197076, 25.936999, в якому здійснюється облік та зберігання продукції ТОВ «Весільний Світ», з метою виявлення та вилучення документів, пов'язаних з придбанням та реалізацією продукції текстильних товарів (тканини) ТОВ «Весільний Світ» (код ЄДРПОУ 44913167), ФОП ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_4 ; ФОП ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_5 ; ФОП ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_6 , в тому числі і від імені інших пов'язаних фізичних осіб-підприємців, договорів, угод з додатками та доповненнями, накладних, контрактів, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, рахунків-фактур, видаткових (прибуткових) накладних, актів виконаних робіт, прийому-передачі товарів (робіт-послуг), документів щодо походження (придбання) ТМЦ, залишків та реалізації, сертифікатів якості (відповідності) товарів, відомостей бухгалтерського та податкового обліку, відомостей «чорнової бухгалтерії», чорнових записів, які відображають реальні доходи при реалізації продукції, документів (чорнових записів), електронних носіїв інформації, комп'ютерів, мобільних телефонів, грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, митних декларацій, товаро-транспортних накладних, CMR товаро-супровідних документів щодо транспортування ТМЦ, інших документів, предметів, які мають суттєве значення під час досудового розслідування кримінального провадження.
Вказує, що натомість за результатами обшуку було здійснено вилучення великої кількості майна належне ОСОБА_4 , яке не було зазначене в ухвалі, відповідно до положень КПК України, вказане майно вважається тимчасово вилученим.
Вказують також, що 10 березня 2026 року суд розглянув клопотання прокурора, але не здійснював виклик власника вилученого майна ОСОБА_4 , а тому не було можливості надати документи щодо належності майна, а також законності його походження (імпорт зі сплатою всіх податків). Постановляючи ухвалу від 10 березня 2026 року у справі № 726/668/26 про задоволення клопотання прокурора суд виходив з того, що необхідним є накласти арешт на майно з метою збереження речових доказів, оскільки станом на момент розгляду клопотання суду не було відомо про приналежність та правомірне володіння ОСОБА_4 вилученого майна.
Під час обшуку, детективи не вимагали жодних документів на вказане майно, більше того в ухвалі було надано дозвіл виключно на віднайдення виявлення та вилучення документів, пов'язаних з придбанням та реалізацією продукції текстильних товарів (тканини) ТОВ «Весільний Світ», але ніяким чином не віднайдення документів та речей ФОП ОСОБА_4 .
Вказують, що ОСОБА_4 є фізичною особою-підприємцем з 07.12.1999, тобто підприємницькою діяльністю займається більше 25 років. Свою господарську діяльність протягом багатьох років здійснює виключно в рамках закону. Одним із видів її діяльності є продаж текстильного товару. Текстильні товари ФОП ОСОБА_4 імпортує із-за кордону, також закуповує в Україні. Свій товар, його залишки зберігає, в тому числі й за адресою АДРЕСА_1 - де відбувався обшук, оскільки це спільне майно з чоловіком, який безпосередньо був присутній на обшуці, та якому було передано майно на відповідальне зберігання згідно акту.
В клопотанні зазначає, що на весь текстильний товар, який знаходився у приміщеннях був імпортований з Греції, Туреччини, Китаю. Весь товар проходив митні формальності, та ввезений в законному порядку. На підтвердження вказаного надали відповідно контракти, інвойси, докази їх сплати, документи щодо доставки, митні декларації, докази сплати митних платежів. На кожну позицію товару наявні були документи, що підтверджують законність походження цього майна. Вилучені тканини, а також інші предмети клеї, стрічки, замки, кантіки, шнурки, мононитки, арганзи, та інші суміжні речі, належать на праві приватної власності ОСОБА_4 , й використовуються виключно для здійснення законної господарської діяльності, підстави для накладення на них арешту відсутні, оскільки ОСОБА_4 не має жодного процесуального статусу у даному кримінальному провадженні, дані тканини не є предметом злочинної діяльності, знаряддям вчинення злочину, не відповідають жодному критерію, визначеному у ст.98 КПК України в рамках кримінального провадження за ст. 212 КК України. При винесені постанови від 04.03.2026 року детективом застосовано формалізований підхід, який є необґрунтованим та порушує процесуальні права особи, майно якої вилучено та утримується органом досудового розслідування. Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України вбачається, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Вказують, що відсутні підстави чи розумні підозри вважати, що саме ці тканини, є доказами кримінального правопорушення, а тому факт визнання зазначеного майна речовими доказами у кримінальному провадженні є формальним. Фактично відсутні правові підстави для подальшого арешту на тканини з метою збереження речових доказів.
Таким чином, подальше застосування арешту є необґрунтованим (ч. 1 ст. 174 КПК) та непропорційним (ч. 4 ст. 173 КПК), оскільки створює надмірний тягар для законного бізнесу та не сприяє досягненню завдань кримінального провадження.
Арешт тканин, які використовуються в господарській діяльності є надмірно обтяжливий для - ФОП ОСОБА_4 , яка не має процесуального статусу у провадженні (немає підозри, обвинувачення). Крім того, арешт всього обсягу товару суперечить принципу пропорційності, закріпленому ч. 4 ст. 173 КПК України, оскільки призводить до повної зупинки правомірної господарської діяльності ФОП ОСОБА_4 (КВЕД 46.41, 47.51). Верховний Суд неодноразово вказував, що арешт товарних запасів, які є основним активом суб'єкта господарювання, допускається лише за умови, що менш обтяжливі заходи неможливі.
Тому вважають, що продовження дії арешту на майно є непропорційним втручанням у право мирного володіння майном та суперечить вимогам кримінального процесуального закону, тому вилучені та арештовані речі згідно протоколу підлягають поверненню. А відсутність будь-яких конкретно визначених слідчих дій з майном свідчить про те, що подальшої потреби в арешті немає.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи викладене, просить слідчого суддю постановити ухвалу, якою скасувати арешт накладений на вищевказане майно.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав, дав пояснення аналогічні викладеним у ньому, просив скасувати арешт на майно, який був накладений ухвалою Садгірського районного суду м. Чернівці суду від 10.03.2026 року.
Прокурор ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що вилучене майно визнане речовим доказом, тому з метою збереження просить суд відмовити в задоволенні клопотання.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання враховуючи таке.
Встановлено, що 06.05.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72025261010000020 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212, ч.1, ст.203-1 КК України.
Судом встановлено, що в ході санкціонованого обшуку, на підставі ухвали слідчого судді Садгірського районного суду м. Чернівці від 25.02.2026, детективами ТУ БЕБ у Чернівецькій області і 04.03.2026 року проведено обшуки складських приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 , в ході яких було виявлено та вилучено текстильну продукцію без підтверджуючих щодо походження документів.
Ухвалою Садгірського районного суду м.Чернівці від 10.03.2026 року було накладено арешт на майно, яке було вилучено в ході вищевказаних обшуків.
Згідно з ч.1, 2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2, 3, 11 статті 171 визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Судом встановлено, що 04.03.2026 року у кримінальному провадженні було винесено постанову про визнання вилученого в ході обшуків майна речовим доказом, що обумовлює можливість накладення арешту на таке майно з метою його збереження.
Разом із тим, відповідно до положень ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Частиною 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що встановлені у даному кримінальному провадженні фактичні обставини, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вилучене майно, зважаючи на відповідність його критеріям, визначених ст. 98 КПК України, може бути використано, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Таким чином, оцінивши наведені обставини у їх сукупності, слідчий суддя виходить із необхідності забезпечення справедливого балансу між правом особи на мирне володіння майном та інтересами суспільства у належному здійсненні кримінального провадження.
Судом встановлено, що на даному етапі досудового розслідування органом розслідування здійснюються активні слідчі та процесуальні дії, спрямовані для встановлення всіх істотних обставин кримінального правопорушення. Питання про їх правову природу та зв'язок із предметом доказування остаточно не вирішене, а тому ризик передчасного зняття арешту може негативно вплинути на повноту та ефективність розслідування.
З огляду на наявність сукупності обґрунтованих підстав вважати, що вилучене майно відповідає критеріям речових доказів у розумінні статті 98 Кримінальний процесуальний кодекс України, а також беручи до уваги, що розслідування є триваючим і не носить формального характеру, слідчий суддя виснує, що втручання у право власності у вигляді арешту майна на цьому етапі є співмірним поставленій меті.
Таким чином, підстав для скасування арешту майна на даний час не встановлено, а тому арешт підлягає збереженню до моменту зникнення відповідних процесуальних підстав або прийняття іншого рішення у встановленому законом порядку.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 22, 170-171, 174 КПК України , слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72025261010000020 від 06.05.2025 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали виготовлений 28.04.2026.
Слідчий суддяОСОБА_1