Справа № 718/301/26
Провадження 2/718/140/26
(заочне)
"27" квітня 2026 р. м.Кіцмань Чернівецька область
Кіцманський районний суд Чернівецької області в особі судді Нагорного В.В.,
за участю секретаря судового засідання Якубівської В.В.,
учасники справи:
представник позивача - не з'явився,
відповідач - не з'явилась,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кіцманського районного суду Чернівецької області в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
До Кіцманського районного суду Чернівецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - позивач) із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Короткий зміст заяв по суті справи.
У позовній заяві позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості:
- за кредитним договором № 8768861 в розмірі 43174,80 грн., з яких: 17584,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16590,80 грн. - сума заборгованості за відсотками; 9000,00 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами;
- за кредитним договором № 1023237 в розмірі 14200,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 0,00 грн. - сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 0,00 грн. - заборгованість по комісії за надання кредиту; 4200,00 грн. - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 5000,00 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).
- за кредитним договором № 8976876 в розмірі 11826,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2308,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом; 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею; 6000,00 грн. - неустойка; 517,50 грн. - комісія за надання кредиту.
Всього позивач просить стягнути з відповідача заборгованості за договорами у загальному розмірі 69200,80 грн. та понесені судові витрати.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 15 лютого 2025 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8768861, який підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача; відповідно до п.п. 2.1. п. 2 кредитного договору, кошти кредиту надаються ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.
У позовній заяві зазначено, що між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №27112025, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 43174,80 грн., з яких: 17584,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16590,80 грн. - сума заборгованості за відсотками; 9000,00 грн. - сума заборгованості за за пенею, штрафами.
За змістом позовної заяви, 14 квітня 2025р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1023237, який укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, відповідно до п.2.1. кредитного договору, кредитні кошти надаються ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.
Згідно позовної заяви 25 липня 2025 р. між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 25072025, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників до договору факторингу № 25072025 від 25.07.2025, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14200,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 0,00 грн. - сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 0,00 грн. - заборгованість по комісії за надання кредиту; 4200,00 грн. - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту.
Позивач у позовній заяві зазначає, що 25 квітня 2025р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії (Надійний) № 8976876, згідно з п.п 2.1 якого за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (Проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.
Згідно позовної заяви, між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/03/25, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №13 від 26.08.2025 до договору факторингу № 27/03/25 від, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 11826,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2308,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом; 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею; 6000,00 грн. - неустойка; 517,50 грн. - комісія за надання кредиту.
Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 11 березня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито спрощене провадження у даній справі, призначено судове засідання з участю сторін на 27 квітня 2026 року об 11:30 год.
У судове засідання, призначене на 27 квітня 2026 року об 11:30 год., представник позивача не з'явився, у прохальній частині позовної заяви позивач просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач у судове засідання, призначене на 27 квітня 2026 року об 11:30 год., не з'явилась, хоча належним чином була завчасно повідомлена судом про дату, час та місце розгляду справи.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності сторін за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Судом встановлено, що 15.02.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту №8768861 (далі - кредитний договір 1) у формі електронного документу за умовами якого товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, та виконати інші обов'язки передбачені договором. Типом кредиту є кредит. Сума кредиту становить 17000,00 грн. (п.1.2. 1.3. кредитного договору 1).
Згідно п.п.2.1, кредитного договору 1, кредитні кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
За умовами п. 4.4. кредитного договору 1, споживач зобов'язаний повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені договором.
Відповідно до паспорта споживчого кредиту, який підписаний відповідачем, основні умови кредитування наступні: строк кредитування обраний клієнтом 360 днів; тип процентної ставки: фіксована; тип кредиту- кредит; сума/ліміт кредиту: 17000,00 грн., стандартна процентна ставка 365,00% річних ( 1,00% в день), Знижена процентна ставка, відсотків річних 310,25% річних (0,85% в день), загальні витрати за кредитом 61200.00 грн.; реальна річна процентна ставка 2333,95 відсотків річних.
18.02.2025 року між ТзОВ « АВЕНТУС Україна» та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору № 8768861 про надання споживчого кредиту від 15.02.2025 року, згідно якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на 1000,00 грн., в зв'язку з чим погодили внести зміни до договору
Виконання зобов'язань первісного кредитора за кредитним договором підтверджується листом ТзОВ «Універсальні платіжні рішення» від 27.11.2025 року Вих №2342, згідно якого 15.02.2025 року о 4:30 на картковий рахунок № НОМЕР_1 було перераховано кошти в сумі 17000,00 грн. та листом ТзОВ « Фінансова компанія «Контрактовий Дім» від 27.11.2025 року вих №18078, згідно якого 18.02.2025 року о 15:41 год. було перераховано на картку № НОМЕР_2 кошти в сумі 1000,00 грн.
27 листопада 2025 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено договір факторингу № 27112025 (далі - договір факторингу 1), згідно якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників включаючи основну суму зобов'язання по кредиту, комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом, комісію за обслуговування кредиту та інші платежі право на одержання належить клієнту (п. 1.1 договору факторингу 1).
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 27112025 від 27.11.2025 року від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 43174,80 грн.
Судом встановлено, що 14.04.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 на підставі заяви на отримання кредиту №1023237 уклали договір про споживчий кредит №1023237 (індивідуальна частина) (далі - кредитний договір 2) у формі електронного документу, за умовами якого кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2 договору у кредит, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконання обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит. Сума кредиту становить 5000,00 грн.(п.1.1. 1.2. кредитного договору 1).
Згідно п.п.2.1, кредитного договору 2, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
За умовами п. 3.3.2. кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п.1.1-1.6. цього договору та графіком платежів.
Відповідно до паспорта споживчого кредиту, який підписаний відповідачем, основні умови кредитування наступні: строк кредитування обраний клієнтом 345 днів; тип процентної ставки: фіксована; тип кредиту - кредит; сума/ліміт кредиту: 5000,00 грн. загальні витрати за кредитом, 16650.00 грн.; реальна річна процентна ставка 3257.21 відсотків річних.
Виконання зобов'язань первісного кредитора за кредитним договором підтверджується платіжним дорученням 42275244 від 04.14.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перераховано кошти в сумі 5000,00 грн. на картку одержувача НОМЕР_1 .
25.07.2025 ТОВ «Фінансова компанія «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №25072025 (далі - договір факторингу 2), згідно якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб- боржників включаючи основну суму зобов'язання по кредиту, комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом, комісію за обслуговування кредиту та інші платежі право на одержання належить клієнту.
Відповідно до Реєстру боржників від 25.07.2025 до договору факторингу №25072025 від 25.07.2025 від ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 1023237 на загальну суму 14200,00 грн.
Згідно позовної заяви 25.04.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії (надійний) № 8976876 (далі - кредитний договір 3) у формі електронного документу, за умовами якого кредитодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково та сплатити кредитодавцю плату від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору. Сума кредиту 3000,00 грн. Строк кредитування 360 днів, комісіям за надання кредиту 17.25% від суми наданого кредиту. Дата надання кредиту 25.04.2025 року, дата повернення кредиту 19.04.2026 року, процентна ставка (фіксована) 0.95, орієнтовна загальна вартість кредиту 13777,50 грн ( п.п. 2.1, 2.2.1, 2.2.2, 2.2.8, кредитного договору 3).
Згідно п.8.3.8, кредитного договору 3, позичальник зобов'язаний своєчасно повернути кредит відповідно до умов договору, сплачувати проценти за договором та комісію за надання кредиту у встановлених умовами договору порядку та розмірах, забезпечити своєчасне виконання зобов'язань відповідно до умов договору.
Відомостей з банку про надходження відповідачу кредитних коштів у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом, матеріали справи не містять.
27.03.2025 ТОВ «Фінансова компанія «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №27/03/25 (далі - договір факторингу 3), згідно якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.
26.08.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено додаткову угоду №8.
Відповідно до Реєстру боржників №13 від 26.08.2025 до договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року від ТОВ «Фінансова компанія «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 8976876 на загальну суму 11826,00 грн.
Доказів погашення відповідачем заборгованості у повному обсязі за кредитними договорами ані перед первісними кредиторами, ані перед позивачем матеріали справи не містять.
Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.
Відповідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).
Відповідно до ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагається, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно - телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Частиною 2 ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 525 ЦК України заборонено односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що свої зобов'язання за кредитним договором № 8768861 від 15.02.2025 року та кредитним договором № 1023237 від 14.04.2025 року, які були укладені згідно чинного законодавства, первісні кредитори виконали у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, натомість доказів погашення заборгованості ані перед первісними кредиторами, ані перед позивачем за вказаними договорами відповідач суду не надала.
Щодо укладення договору кредитної лінії (надійний) № 8976876 від 25.04.2025 року суд встановив, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження того, що відповідач отримала кредитні кошти від первісного кредитора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини 2 статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Однак, матеріали даної справи не містять первинних документів, оформлених відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», які підтверджують наявність заборгованості відповідача за кредитними договорами.
Письмових відомостей з банку про підтвердження належності відповідачу відповідних банківської карти та даних про успішне зарахування кредитних коштів відповідачу на виконання договору кредитної лінії (надійний) № 8976876 від 25.04.2025 року на банківську карту відповідача через відповідні банки матеріали справи не містять.
З урахуванням того, що на підтвердження позовних вимог, позивач не надав належних доказів, які підтверджують надання первісним кредитором відповідачу кредитних коштів у розмірі, які були передбачені наявним у матеріалах справи договором кредитної лінії (надійний) №8976876 від 25.04.2025 року, суд приходить до висновку про те, що позивач не довів наявність у відповідача заборгованості за вказаним договором кредитної лінії (надійний) №8976876 від 25.04.2025 року.
Оскільки позивачем не доведено належними доказами існування у відповідача заборгованості перед первісним кредитором за даним договором, суд критично оцінює доводи позивача, що така заборгованість була у подальшому відступлена йому первісним кредитором за договором факторингу.
За таких обставин, розмір заборгованості відповідача, який був переданий від первісного кредитора до позивача за договором факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року також не доведений, а відтак розрахунки такої заборгованості, які здійснені позивачем, відхиляються судом як необґрунтовані.
Щодо відступлення права вимоги позивачу.
Підстави заміни кредитора у зобов'язанні визначені ст.512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч.3 ст.512 ЦК України).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (ст.ст.1077-1078 ЦК України).
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Щодо стягнення з відповідача комісії за обслуговування та неустойки, пені, штрафів суд зазначає наступне.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Пунктом 1.5.2 кредитного договору №1023237 від 14.04.2025 року, встановлено комісію за обслуговування кредиту, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування».
Тому зазначена умова укладеного між сторонами кредитного договору є нікчемною.
Визнання нікчемного правочину недійсним не вимагається, адже він є недійсним в силу закону (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-80гс20)).
Правовий висновок про те, що зазначений пункт тотожного кредитного договору з ТзОВ «Споживчий центр» є нікчемним викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 року в справі № 752/4008/20 (провадження № 61-11866св21).
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивач серед іншого просить стягнути неустойку, штрафи за договорами №8768861 від 15.02.2025 року та договором № №1023237 від 14.04.2025 року але, відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Кредитні договори укладено під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22(61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Отже, суд вважає, що нарахування пені та штрафів за договором №8768861 від 15.02.2025 року в сумі 9000,00 грн. та договором №1023237 від 14.04.2025 року в сумі 5000,00 грн., є неправомірним, а відтак позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором № 8768861 від 15.02.2025 року у розмірі 34174,80 грн. та за договором № 1023237 від 14.04.2025 року в розмірі 5000,00 грн.
У задоволенні позову в частині стягнення комісії за обслуговування кредиту, неустойки та штрафів слід відмовити.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню на суму 39174,80 грн.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується наступним.
Ч.1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).
У зв'язку з висновком суду про часткове задоволення позову, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача належить стягнути 1884 грн. 00 коп. (39174,80 х 3328 / 69200,80) судового збору.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 223, 259, 263-265, 268, 280-282, 354-355 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2, реквізити IBAN № НОМЕР_4 у AT «ТАСкомбанк») суму заборгованості за кредитним договором № 8768861 в розмірі 34174,80 грн., з яких: 17584,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16590,80 грн. - сума заборгованості за відсотками та за кредитним договором № 1023237 в розмірі 5000,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов'язанням, що становить заборгованість за договорами у загальному розмірі 39174 (тридцять дев'ять тисяч сто сімдесят чотири) грн. 80 коп.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2, реквізити IBAN № НОМЕР_4 у AT «ТАСкомбанк») судовий збір у розмірі 1884 (одна тисяча вісімсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто Кіцманським районним судом Чернівецької області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари Броварського району Київської області;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя В.В. Нагорний