Справа № 738/185/26
№ провадження 3/738/125/2026
15 квітня 2026 року місто Мена
Суддя Менського районного суду Чеpнiгiвської областi Савченко О.А. розглянувши матеріали, які надійшли від начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ,
за частиною другою статті 17215 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участю:
секретаря судового засідання: Лях Н.М.
захисника: Дзецини А.І.,
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про наступне:
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
1. 28 січня 2026 року до Менського районного суду Чернігівської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЧЦП№ 326628 від 16 січня 2026 року за частиною другою статті 17215 КУпАП, складений відносно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 15 січня 2026 року о 14 годині 08 хвилин за місцем тимчасової дислокації прикордонного загону за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами проведеного службового розслідування було встановлено, що ОСОБА_1 здійснив недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, а саме внаслідок порушення вимог абзацу 2 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, абзаців 1, 2, 4 статті 11, статті 16, статті 36, статті 111, абзацу 15 статті 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункту 47 наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 Про організацію експлуатації стрілецької зброї та боєприпасів у 2025 році та забезпечення їх зберігання» від 25.12.2024 № 3282-АГ, пункту 3.4 розділу 3 Інструкції про застосування зброї, бойової техніки, озброєння кораблів (катерів), літаків і вертольотів Державної прикордонної служби України, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу під час охорони державного кордону та виключної (морської) економічної зони України затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 21.10.2003 № 200, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2003 року за № 963/8284 22.09.2025 на території АДРЕСА_3 безпідставно здійснив передачу закріпленої зброї та боєприпасів, а саме: 5,45 мм автомат АК-74 6858779 - 1 комплект, магазин АК(С) 74 2к - 4 шт.; 5,45-мм патрон з кулею ПС - 120 шт., підсумок до АК-74 - 1 шт.; ремінь уніфікований до АК 2к - 1 шт., багнет ніж до АК - 1 шт., шомпол до АК(С) 74 2 кат. - 1 шт., на тимчасове зберігання до кімнати зберігання зброї в пункті постійної дислокації прикордонної комендатури швидкого реагування (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) старшому лейтенанту ОСОБА_2 , який не мав на те право щодо приймання.
ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення
2. В судовому засіданні захисник Дзецина А.І. пояснив, що 22.09.2025 року при вибутті у відрядження до військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 отримав усне підтвердження вибуття у відрядження вищевказаної військової частини на виконання бойового розпорядження 15 АК2659/5/3/203дск. По прибуттю до військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 був представлений начальнику штабу - заступнику командира військової частини полковнику ОСОБА_3 , від якого ОСОБА_1 отримав короткий інструктаж та наказ, що вхід на територію військової частини НОМЕР_2 зі зброєю заборонений. Враховуючи це, при відрядженні військовослужбовців до військової частини НОМЕР_2 таким особам заборонений вхід на територію військової частини НОМЕР_2 зі зброєю. Таким чином, ОСОБА_1 дбайливо ставлячись до свого обов'язку щодо збереження ввіреної йому зброї, вчинив дію - передав зброю на зберігання до кімнати зберігання зброї у власній військовій частині НОМЕР_3 , що свідчить про відсутність події адміністративного правопорушення.
ІІІ. Досліджені в судовому засіданні докази
5. Таким чином, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення Суду надано такі докази:
5.1. протокол про адміністративне правопорушення серії ЧЦП№ 326628 від 16 січня 2026 року;
5.2. витяг зі зведення;
5.3. наказ № 4462-АГ від 09.12.2025 про призначення службового розслідування;
5.4. висновок службового розслідування № В-44-26 від 12.01.2026;
5.5. наказ № 2907-АГ від 09.09.2025 про прийняття і здавання посади;
5.6. наказ № 176-АГ від 15.01.2026 про результати службового розслідування;
5.7. письмові пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_1 ,
ІV. Оцінка Суду
6. Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю Суд враховує.
7. Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
8. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
9. Далі Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
10. Диспозиція частини другої статті 17215 КУпАП передбачає відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Безпосереднім об'єктом цього правопорушення є встановлений порядок службової діяльності у сфері реалізації військовими службовими особами своїх прав і виконання обов'язків.
З об'єктивної сторони це правопорушення характеризується суспільно небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби, суспільно небезпечними наслідками у вигляді істотної шкоди і причинним зв'язком між вказаними бездіяльністю і наслідками.
Недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов'язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування, через недбале чи несумлінне ставлення до них. Невиконання службових обов'язків полягає у невиконання дій, які входять до службових обов'язків. Неналежне виконання службових обов'язків полягає в нечіткому, формальному або неповному здійсненні обов'язків.
Статтею 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ визначено перелік загальних обов'язків. Статтею 16 цього Статуту передбачено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами ЗСУ, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Однак, посилання на загальні положення Статуту внутрішньої служби ЗСУ та інші загальні нормативно-правові акти при визначенні обов'язків військової службової особи є недостатнім для констатації наявності складу об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 17215 КУпАП.
Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 справі № 185/12161/15-к вказав, що, при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов'язків необхідно встановити, що винний зобов'язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов'язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов'язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.
Таким чином, при визначенні сфери службової недбалості слід установити межі службової компетенції службової особи та конкретне коло її повноважень. Невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків може бути як одноразовим, так і систематичним, і набувати вигляду певної лінії поведінки по службі. З цього випливає необхідність установлення конкретних обов'язків, які покладалися на конкретну військову службову особу та які з цих обов'язків не виконані чи виконані неналежним чином, а також які нормативні положення порушені суб'єктом правопорушення.
11. Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у Суду.
12. Наведені факти у відповідності до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 і вони не дають змоги Суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною другої статті 17215 КУпАП.
13. Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
14. Таким чином, з протоколу про адміністративне правопорушення та наданих доказів в підтвердження вини, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не слідує, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другої статті 17215 КУпАП.
15. Відповідно до Рішення ЄСПЛ по справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
16. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
17. За даних обставин Суд доходить до висновку, що наявні всі підстави для закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
З цих підстав,
керуючись статтями 1, 9, 23, 33, 17215, 276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд, -
1. Закрити провадження в справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 17215 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Менський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Менського районного суду
Чернігівської області О.А. Савченко