справа № 936/302/26
Провадження № 2/936/146/2026
28.04.2026 селище Воловець
Воловецький районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - cудді Павлюка С.С.
при секретарі - Щербей А.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Воловець цивільну справу за позовом приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Романа Романа Михайловича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з участю третіх осіб ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" про визначення частки майна боржника у майні, -
позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" про визнання об'єкту нерухомого майна, а саме: приміщення складу, матеріали стін: цегла, що розташоване адресою: АДРЕСА_1 , об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визначити 1/2 частку майна боржника ОСОБА_1 у спільному сумісному майні подружжя, а саме: приміщення складу, РН 25013333, загальною площею (кв.м): 381,28, матеріали стін: цегла, що розташоване адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги вмотивовані тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Роман Р.М. знаходиться зведене виконавче провадження НОМЕР_11:- ВПНОМЕР_12 від 17.04.2024 відкрите на підставі наказу №907/986/23 виданого 12.04.2024 Господарським судом Закарпатської області про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповілальністо «Бізнес Позика» 18 000,00 грн заборгованості по кредиту, 29 951,46 грн процентів за користування кредитом, 1867,35 грн комісії та 2147,20 грн в повернення сплаченого судового збору; ВПНОМЕР_10 від 13.06.2025 відкрите на підставі виконавчого листа №936/137/25, який виданий Воловецьким районним судом Закарпатської області 30.04.2025 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики від 18.12.2019 у розмірі 14 000,00 доларів США, а також стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 - 5 869,54 гривень сплаченого судового збору. За вказаними виконавчими документами боржником є - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який згідно матеріалів виконавчого провадження є громадянином Україна. 18.04.2024 та 13.06.2026 винесено постанови про відкриття виконавчого провадження №НОМЕР_12 та №НОМЕР_10, згідно яких боржник зобов'язаний подати декларацію про доходи і Боржника попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей, однак по двом викликам боржник не з'явився до офісу приватного виконавця та декларації не подав. Копію постанов направлено сторонам виконавчого провадження та вручено особисто боржникові згідно відомостей з електронного кабінету АТ «УКРПОШТА» . 18.04.2024 та 13.06.2026 висено постанови про арешт коштів боржника, які направлено до банківських установ, однак коштів для задоволення вимог стягувача не виявлено. 18.04.2024 та 13.06.2026 висено постанови про арешт майна боржника якими було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно що належить боржнику. Під час виконання рішення суду приватним виконавцем при перевірці майнового стану боржника, а саме наданих відповідей з МВС в системі АСВП НОМЕР_13 від 13.06.2025, з Пенсійного фонду України №316364691 від 27.02.2026, з Державної податкової служби України в системі №316364712 від 27.02.2026 встановлено , що боржник офіційно ніде не працевлаштований, на обліку в ДПС, як особа підприємець не перебуває, рухомого майна у праві власності немає, отримує пенсію. В результаті проведення виконавчих дій та згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян виконавцем встановлено, що боржник ОСОБА_1 перебуває в шлюбі з ОСОБА_1 з 19 вересня 1992 року. Згідно з отриманими відомостями щодо об'єкта нерухомого майна №466017052 від 27.02.2026, за ОСОБА_2 зареєстровано 1/1 частка об'єкта нерухомого майна: приміщення складу, РН 25013333, загальною площею (кв.м): 381,28, матеріали стін: цегла, що розташоване адресою: АДРЕСА_1 - договір дарування, №1112, 27.11.2009. Згідно витягу з ДРРП та деталізованої інформації встановлено, що нерухоме майно: приміщення складу, РН 25013333, загальною площею (кв.м): 381,28 належало ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_2 від 10.10.2008 виданого Верхньоворітською сільською радою, проте 27.11.2009 боржником було укладено договір дарування нерухомого майна: приміщення складу, РН 25013333, загальною площею (кв.м): 381,28 своїй дружині ОСОБА_1 . За час шлюбу за рахунок спільних коштів, адже станом на сьогодні вони перебувають у шлюбі, було здійснено істотні поліпшення вищезазначеного майна. В 2009 там було приміщення складу, проте станом на сьогодні приміщення переоформлено під кафе/ресторан «Старий млин». Таким чином, об'єкт нерухомого майна: приміщення складу, РН 25013333, загальною площею (кв.м): 381,28, набуто нею під час шлюбу і є спільною сумісною власністю подружжя, у тому числі ОСОБА_1 .
Ухвалою судді від 12.03.2026 провадження у зазначеній справі відкрито та призначено підготовче судове засідання.
07.04.2026 по справі закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд.
Позивач у судове засідання не з?явився, скерував до суду заяву про проведення розгляду справи без його участі, підтримує вимоги позовної заяви.
Третя особа ОСОБА_3 на розгляд справи не з?явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів справи.
Представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" на розгляд справи повторно не з?явився, причини його неявки суду невідомі, про розгляд справи повідомлявся належним чином.
Відповідачі по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з?явилися, причини їх неявки суду невідомі, про розгляд справи повідомлялися належним чином, зокрема, відповідачі викликалися через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, а також жодних інших заяв та клопотань від відповідачів не надійшло.
Оскільки відповідачі був належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, проте не з'явилися в судове засідання без поважних причин та не повідомили про причини свої неявки в судове засідання, відзиву не подали, а представник позивача не заперечує щодо заочного розгляду справи, суд на підставі статей 280-282 Цивільного процесуального кодексу України ухвалив про заочний розгляд справи, про що 28.04.2026 прийнята відповідна ухвала.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.
Згідно ч. 6 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
В судовому засіданні встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Роман Романа Михайловича знаходиться зведене виконавче провадження НОМЕР_11: ВПНОМЕР_12 від 17.04.2024 відкрите на підставі наказу №907/986/23 виданого 12.04.2024 Господарським судом Закарпатської області про: Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповілальністо «Бізнес Позика» (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) 18 000,00 грн заборгованості по кредиту, 29 951,46 грн процентів за користування кредитом, 1867,35 грн комісії та 2147,20 грн в повернення сплаченого судового збору; ВПНОМЕР_10 від 13.06.2025 відкрите на підставі виконавчого листа №936/137/25 виданого Воловецьким районним судом Закарпатської області 30.04.2025 про: Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики від 18.12.2019 у розмірі 14 000,00 доларів США. Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 - 5 869 гривень 54 копійки сплаченого судового збору. За вказаними виконавчими документами боржником є - ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який згідно матеріалів виконавчого провадження є громадянином Україна.
18.04.2024 та 13.06.2026 висено постанови про арешт коштів боржника, які направлено до банківських установ, однак коштів для задоволення вимог стягувача не виявлено. 18.04.2024 та 13.06.2026 висено постанови про арешт майна боржника якими було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно що належить боржнику, винесено постанову про арешт майна боржника за якою накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно боржника. Під час виконання рішення суду приватним виконавцем при перевірці майнового стану боржника, а саме наданих відповідей з МВС в системі АСВП НОМЕР_13 від 13.06.2025, з Пенсійного фонду України №316364691 від 27.02.2026, з Державної податкової служби України в системі №316364712 від 27.02.2026 встановлено, що боржник офіційно ніде не працевлаштований, на обліку в ДПС, як особа підприємець не перебуває, рухомого майна у праві власності немає, отримує пенсію.
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян Виконавцем встановлено, що боржник ОСОБА_1 перебуває в шлюбі з ОСОБА_1 з 19 вересня 1992 року, який зареєстрований виконкомом Гукливської сільської ради Воловецького району Закарпатської області за актовим записом №12.
Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. При цьому, згідно зі ст. 357 Цивільного кодексу України, ст. 63 Сімейного кодексу України, дружина та чоловік мають рівні права на таке майно.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №466017052 від 27.02.2026, за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровано 1/1 частка об'єкта нерухомого майна: приміщення складу, РН 25013333, загальною площею (кв.м): 381,28, матеріали стін: цегла, що розташоване адресою: АДРЕСА_1 - договір дарування, №1112, 27.11.2009, Воловецький районний нотаріальний округ, приватний нотаріус Заяць С.А.
Відповідно до витягу з ДРРП та деталізованої інформації встановлено, що нерухоме майно: приміщення складу, РН 25013333, загальною площею (кв.м): 381,28, матеріали стін: цегла, що розташоване адресою: АДРЕСА_1 , належало ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_2 від 10.10.2008 виданого Верхньоворітською сільською радою, проте 27.11.2009 боржником було укладено договір дарування нерухомого майна: приміщення складу, РН 25013333 , загальною площею (кв.м): 381,28, матеріали стін: цегла, що розташоване адресою: АДРЕСА_1 своїй дружині ОСОБА_1 .
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №367/6231/16-ц (провадження №14-529цс19) зазначено, що поняття «визначення частки» і «виділення частки в натурі» є різними за своїм змістом правовими поняттями, а частиною шостою статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» від 1999 року (ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» в чинній редакції є тотожною) передбачена лише необхідність визначення частки боржника у спільному майні, якщо така частка не визначена. Частка у праві спільної часткової власності є самостійним об'єктом цивільних прав, яка може бути об'єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об'єкта нерухомого майна; у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні.
Відповідно до ч.1 ст. 443 ЦПК України суд за поданням державного виконавця вирішує питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.
Розгляд подання державного чи приватного виконавця за правилами ст. 443 ЦПК України не забезпечує учасникам судового провадження дієву, реальну можливість надання суду своїх доказів та аргументів, як того вимагає пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за наявності спору про право.
Тому Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що ст. 443 ЦПК України підлягає застосуванню виключно за відсутності спору про право.
Виконавець вправі звернутися до суду з поданням про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, незалежно від того, чи відсутній спір про право, чи він наявний. Водночас в останньому випадку виконавець звертається з таким позовом в порядку позовного провадження.
Велика Палата Верховного Суду знов звертає увагу, що необхідно розмежовувати випадки, коли щодо вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, існує спір про право, і коли такого спору немає.
За наявності спору щодо визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, його вирішення судом не є вирішенням процесуального питання, а є вирішенням матеріального спору. Такий спір може виникати, зокрема, тоді, коли відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України майно належить двом або більше особам на праві спільної власності без визначення часток кожного з них у праві власності (право спільної сумісної власності).
У разі, якщо майно належить двом або більше особам на праві спільної власності із визначенням часток кожного з них у праві власності, то відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України майно належить таким особам на праві спільної часткової власності. Якщо розмір часток співвласників відомий, то спір про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, не виникає. Водночас може виникнути спір про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї (ч. 1 ст. 366 ЦК України).
Якщо ж виник спір щодо визначення частки майна боржника у майні, яке належить боржнику та іншим особам на праві спільної сумісної власності, то судове рішення у разі задоволення позову має наслідком зміну матеріального правовідношення - право спільної сумісної власності припиняється, натомість виникає право спільної часткової власності (див mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18 (провадження № 12-71гс20, пункт 8.74).
При цьому відбувається припинення права власності одного виду і виникнення права власності іншого виду не тільки боржника, а й іншої особи (співвласника), яка могла взагалі не брати участі у справі, в якій ухвалене судове рішення проти боржника. Відсутність згоди такої особи на визначення частки майна боржника у спільному майні, у тому числі заперечення самого існування права спільного з боржником права власності (як у справі, що переглядається), свідчить про наявність матеріального спору, який не вирішувався і не міг бути вирішений у справі, в якій ухвалене судове рішення проти боржника. Це новий матеріальний спір, який не може розглядатися як процесуальне питання, а тому не може вирішуватися за правилами розділу VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України. Такий спір має бути вирішений судом у порядку позовного провадження. Тому заява про визначення частки майна боржника у спільному майні за наявності спору, подана до суду виконавцем, незалежно від її назви (позовна заява, подання) за своєю суттю є саме позовною заявою. Особа, яка є стверджуваним співвласником майна боржника у такому спорі, є стороною у спорі, якій має бути забезпечена можливість користуватися всіма правами, якими наділений відповідач відповідно до закону. Лише в цьому разі буде забезпечене право такої особи на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відтак, оскільки у даному випадку ставиться питання про визначення часток у майні, яким відповідач володіє з іншою особою на праві спільної сумісної власності, то це може свідчити про існування спору про право, у зв'язку з чим приватний виконавець правомірно звернувся до суду саме у порядку позовного провадження.
Ч. 3 ст. 370 ЦК України передбачено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного зі співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Разом з тим, в межах розгляду даного позову вказана презумпція спростована не була та не оспорювалась, за таких обставин суд виходить із того, що частки у спільному сумісному майні є рівними, а отже на 1/2 частку у цьому майні може бути звернуто стягнення з метою виконання обов'язку, встановленого судовим рішенням.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст.12,13, 258-259, 264-265, 280-282, 289, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги - задоволити.
Визнати об'єкт нерухомого майна, а саме: приміщення складу, РН 25013333, загальною площею (кв.м): 381,28, матеріали стін: цегла, що розташоване адресою: АДРЕСА_1 , об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визначити 1/2 частку майна боржника ОСОБА_1 у спільному сумісному майні подружжя, а саме: приміщення складу, РН 25013333, загальною площею (кв.м): 381,28, матеріали стін: цегла, що розташоване адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку відкладення складання повного рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін:
позивач: ОСОБА_4 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_3 тел. НОМЕР_3 адреса АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_4 ;
відповідач: ОСОБА_1 , тел НОМЕР_5 , адреса АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , тел НОМЕР_6 , адреса АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_7 ;
третя особа: ОСОБА_5 , тел. НОМЕР_8 , адреса АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_9 ;
третя особа: ТОВ «Бізнес Позика», ел. пошта office@bizpozyka.com, тел 380501471377, адреса м.Київ, б.Лесі Українки, буд.26, офіс 411 ЄДРПОУ 41084239.
Головуючий: С.С. Павлюк