Справа № 703/468/26
2/703/1009/26
24 квітня 2026 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Овсієнка І.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
26.01.2026 АТ КБ «ПриватБанк», в порядку самопредставництва юридичної особи, через підсистему «Електронний суд» звернулося до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з вказаним позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 27.12.2022 в розмірі 46253,42 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2662,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.12.2022 відповідач за допомогою OTP-пароля підписав Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг з метою відкриття та обслуговування поточного рахунку, емісії та обслуговування платіжного інструменту, споживчого кредитування, а також Паспорт споживчого кредиту. Відтак між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладений кредитний договір та наданий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитній картці на поточний рахунок позичальника на строк 12 місяців із пролонгацією, із встановленням пільгової процентної ставки в розмірі 0,00001% річних, процентної ставки поза межами пільгового періоду 42% річних, з пільговим періодом до 55 днів.
Відповідач користувався кредитним лімітом, вчиняв операції по рахунку, однак не сплачував своєчасно та в повному обсязі грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином, у порушення умов договору, а також ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, станом на 13.01.2026 має заборгованість в сумі 46253,42 грн, що складається з 37113,48 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 9139,94 грн - заборгованість за простроченими процентами.
Ухвалою суду від 29.01.2026 відкрите провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено учасникам справи строк для подання письмових заяв по суті справи.
Копію ухвали про відкриття провадження в справі надіслано відповідачеві на зареєстровану адресу місця проживання, вказане відправлення повернуте без вручення, що підтверджується рекомендованим повідомленням.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, пов'язаної із належним здійсненням правосуддя, зокрема сформульованої в справі «Сидоренко проти України» (Sydorenko v. Ukraine (dec.), №73193/12, 18 February 2021), загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають належного вручення судових документів стороні, однак стаття 6 Конвенції не заходить так далеко, що зобов'язує національні органи влади забезпечити ідеально функціонуючу поштову систему. Органи влади несуть відповідальність лише за ненадсилання заявнику відповідних документів. Той факт, що заявниця не отримала кореспонденцію, надіслану їй Вищим спеціалізованим судом, сам по собі не є достатнім для того, щоб закласти аргументовану основу для заяви про те, що права заявниці за статтею 6 § 1 Конвенції були порушені.
Крім того, Верховний Суд неодноразово зазначав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі №913/879/17, від 21.05.2020 року у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі №24/260-23/52-б).
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву ТОВ «Споживчий центр» до суду не подав, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк від відповідача не надходило.
Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Судом встановлено, що 27.12.2022 відповідач ОСОБА_1 , шляхом використання ОТП-пароля підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.
Відповідно до п. 6-7 Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 13.12.2019 №151 (в редакції, чинній на час відповідного правочину) цифровий власноручний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис та прирівнюється до власноручного підпису в разі дотримання норм цього Положення. Використання цифрового власноручного підпису клієнтом банку не вимагає наявності попередньо укладеного договору між банком та клієнтом.
У вказаній заяві зазначено, що ОСОБА_1 , який діє на підставі власного волевиявлення, згідно зі ст. 634 ЦК України, підписанням цієї заяви приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та Правил надання банківських послуг Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою http://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї заяви, які разом становлять змішаний договір банківського рахунка, споживчого кредиту та обслуговування платіжного інструменту, приймає всі права та обов'язки, встановлені в цьому договорі та зобов'язується їх належним чином виконувати.
Відповідно до п. 1.1 розділу 1 «Істотні умови договору «Кредитні картки» зазначеної Заяви, найменування кредитодавця та його структурного підрозділу або відокремленого підрозділу, в якому поширюється інформація - АТ КБ «ПриватБанк».
Згідно з п. 1.2 розділу 1 «Істотні умови договору «Кредитні картки» вказаної заяви, основними умовами кредитування є: тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія; сума/ліміт кредиту - не перевищує: 200 000 гривень для карт «Універсальна», «Універсальна Gold»; строк кредитування 12 місяців з пролонгацією; мета отримання кредиту - споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом.
Відповідно до п. 1.3 розділу 1 «Істотні умови договору «Кредитні картки» зазначеної Заяви, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача: процентна ставка 42,0% річних для карт «Універсальна», 40,8% для карт «Універсальна Gold»; тип процентної ставки фіксована; платежі за супровідні послуги кредитодавця, обов'язкові для укладення договору, на місяць - щомісячна комісія за обслуговування золотої картки 20 гривень.
Згідно із п. 1.4 розділу 1 «Істотні умови договору «Кредитні картки» вказаної Заяви, порядок повернення кредиту: шляхом ініціювання банком дебетового переказу із рахунку клієнта, в тому числі за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим договором, 1-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов'язань клієнта; шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрити кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту. Розмір мінімального обов'язково платежу: 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 гривень, щомісячно, 10% від заборгованості, але не менше 100 гривень, щомісячно у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення.
Відповідно до Розділу 1.5 «Додаткова інформація» зазначеної Заяви, додаткова інформація: процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту 84,0% для карт «Універсальна», 81,6% для карт «Універсальна Gold»; в разі неповернення клієнтом кредиту в строк, зазначений в п. 2.1.1.2.4 цього договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, та/або в разі, якщо клієнт не виконав вимогу банку щодо усунення порушення, в порядку, передбаченому п. 2.1.1.6.1 цього договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, встановленого вимогою банку, та/або в разі несвоєчасної сплати клієнтом мінімального обов'язкового платежу в строк, зазначений в п. 2.1.1.3.1 цього договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку платежу, та/або в разі настання обставин, передбачених в п. 2.1.1.3.5 договору, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60,0% для карт Універсальна, 60,0% для карт «Універсальна Gold».
Крім того, 27.12.2022 відповідачем ОСОБА_1 з використанням ОТР-пароля, підписано Паспорт споживчого кредиту, в якому викладені основні умови кредитування, що пропонує АТ КБ «Приватбанк».
Відповідач користувалася кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачувала відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив повертати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.
Вказані доводи позивача АТ КБ «Приватбанк» підтверджуються розрахунком заборгованості, з якого вбачається використання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів та їх часткове повернення.
При цьому, відповідачем ОСОБА_1 не надано заперечень щодо використання встановленого кредитного ліміту.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором від 27.12.2022, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 13.01.2026 існує заборгованість 46253,42 грн, що складається з 37113,48 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 9139,94 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
При цьому, доказів погашення відповідачем ОСОБА_1 вказаної заборгованості за кредитним договором позивачу АТ КБ «Приватбанк», матеріали справи не містять.
На підтвердження наявності заборгованості та її розміру банком надано виписку про рух коштів за рахунком на ім'я ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 до 13.01.2026.
Верховний Суд у постанові від 25.05.2021 року у справі №554/4300/16-ц дійшов правового висновку, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Отже надана банком виписка за картковим рахунком позичальника у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 17.12.2021 в справі №278/2177/15-ц: виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 629 ЦПК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Згідно із частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до правової позиції ВП ВС від 11.10.2023 в справі №756/8056/19, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 43 постанови Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18).
За обставинами даної справи позивач належними доказами, зокрема первинними документами, підтвердив надання відповідачеві ОСОБА_1 кредиту та наявність в нього заборгованості в заявленому розмірі.
Відповідач власним правом заперечувати проти позовних вимог не скористався.
З урахуванням викладеного суд приходить до переконання, що відповідач ОСОБА_1 , отримавши кредит, не виконав належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором в обумовлені договором строки, тому позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з платіжною інструкцією №ZZ426В2GPT від 16.01.2026, позивачем при поданні даної позовної заяви сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у сумі 2662,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 5, 7, 12, 13, 141, 247, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України суд,
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», заборгованість за кредитним договором від 27.12.2022 в сумі 46253,42 грн та 2662,40 грн судового збору, всього 48915 (сорок вісім тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) грн 82 коп.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складене 24.04.2026.
Суддя І.В. Овсієнко