27.04.2026
Справа № 696/261/26
Провадження № 2/696/330/26
іменем України
про надання строку для примирення та зупинення провадження
27 квітня 2026 року м. Кам'янка
Кам'янський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді Білопольської Н.А.,
при секретарі судового засідання Волощенко Н.О.,
за участю представника відповідача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним цивільним позовом.
Ухвалою судді Кам'янського районного суду Черкаської області від 03 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи; справу призначено до розгляду на 02 квітня 2026 року.
16 березня 2026 року представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Короленко Т.Л. через систему «Електронний суд» надіслав до суду заяву, в якій позовні вимоги ОСОБА_3 підтримав у повному обсязі та просив розгляд справи провести без участі сторони позивача.
Реалізуючи право на подання відзиву, у порядку ст. 178 ЦПК України, відповідач ОСОБА_2 26 березня 2026 року подав до суду відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що зацікавлений у збереженні сім'ї, вважає, що у них з позивачем відсутні підстави для розірвання шлюбу, у зв'язку з цим просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Водночас 01 квітня 2026 року відповідач подав до суду заяву про надання шестимісячного строку для примирення з позивачем, оскільки від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей.
01 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Короленко Т.Л. надіслав до суду пояснення у справі, в яких вказав, що позивач не бажає примирюватися та терпіти фізичний і психологічний тиск зі сторони відповідача. Також зазначив, що примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом, у зв'язку з цим вважає, що відсутні підстави для примирення.
02 квітня 2026 року розгляд справи було відкладено на 27 квітня 2026 року з метою забезпечення участі у розгляді справи сторони позивача.
Представник ОСОБА_1 та сам відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні 27 квітня 2026 року просили надати розумний строк для примирення з метою збереження сім'ї, оскільки сторони мають двох неповнолітніх дітей.
Позивач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися. Від представника ОСОБА_4 24 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» надійшла заява, в якій він просив розгляд справи здійснити без участі сторони позивача та наполягав на задоволенні позовних вимог.
Заслухавши сторону відповідача, вивчивши заяву про надання строку для примирення, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що розумність строків розгляду справи судом є однією з основних засад цивільного судочинства.
Системний аналіз наведених положень матеріального та процесуального права дає підстави для висновку, що заходи для примирення подружжя вживаються судом за таких умов: це не суперечить моральним засадам суспільства; існують об'єктивні обставини, які свідчать, що такі заходи можуть бути дієвими, тобто такими, що можуть призвести до примирення сторін; застосовані заходи для примирення подружжя, якщо вони мають наслідком зупинення провадження у справі, не повинні суперечити загальним засадам цивільного судочинства та не порушувати розумність строків розгляду справи.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц (провадження № 61-33349св18) зроблено висновок по застосуванню статті 111 СК України та вказано, що «примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя».
Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадках відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї із сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та наданням сторонам строку на примирення. Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей. При призначенні строку на примирення суд враховує думку сторін, конкретні обставини справи. Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на примиренні шлюбу, суд вирішує справу по суті.
Враховуючи наявність у подружжя двох дітей (малолітньої і неповнолітньої), бажання відповідача зберегти сім'ю, суд вважає, що примирення між сторонами можливе, тому необхідно надати сторонам строк для примирення.
Заперечення позивача проти примирення не може бути перешкодою для його встановлення, оскільки відповідач бажає примиритися і він має право вжити заходи для примирення, а суд зобов'язаний встановити строк для цього незалежно від бажання позивача, оскільки таке примирення не суперечить моральним засадам суспільства.
Згідно з ч. 7 ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Визначаючи строк, який необхідно надати сторонам для примирення, суд вважає, що для вжиття заходів для примирення буде достатнім надати подружжю строк для примирення протягом 2 (двох) місяців.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
Керуючись ч. 7 ст. 240, п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, ст. 111 СК України, суд, -
Заяву відповідача ОСОБА_2 про надання строку для примирення задовольнити частково.
Надати сторонам строк для примирення на 2 (два) місяці, тобто до 29 червня 2026 року.
Провадження у справі зупинити до закінчення строку для примирення, визначеного судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо ухвалу судуне було вручено у день її проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.А. Білопольська