Справа № 525/863/19
Провадження № 4-с/541/1/2026
Іменем України
01 квітня 2026 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Дністрян О.М.,
при секретарі Докуніній А.С.,
за участю представника заявниці - Дашкеєва В.Г., представника боржника - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №63085085 від 25.04.2024, боржник - Великобагачанська селищна рада, заінтересована особа - державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Благодир Дмитро Григорович, -
ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність посадових осіб та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №63085085 від 25.04.2024, боржник - Великобагачанська селищна рада, заінтересована особа - державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Благодир Д.Г., мотивуючи свої вимоги тим, що з вересня 2020 року Відділ примусового виконання рішень у Полтавській області вів виконавче провадження №63085085 з примушення боржника до виконання рішення суду у адміністративній справі №525/863/19. З минулого року не було жодних відомостей від державного виконавця про рух цього провадження, що було відкрито зацікавленою особою на виконання рішення Миргородського міськрайонного суду у справі № 525/863/19. 12 грудня 2024 року нею було направлено запит до державного виконавця електронною поштою. 25 січня 2025 року її представником отримано відповідь на запит від зацікавленої особи, в якій повідомляється, що державним виконавцем завершено виконавче провадження на підставі пояснень боржника, який стверджував, що рішення суду виконано, шляхом ухвалення ним (Сесією сільради) відповідного рішення 28 квітня 2023 року. Вказала, що вона 07 вересня 2023 року письмово повідомила державного виконавця, що на земельній ділянці, виділений вищезгаданим рішенням Сесії боржника знаходяться чуже майно, а саме: нерухомість - стіни з фундаментами, водонапірна башня, асфальтове замощення, великий круглий бетонний басейн для води, укріплена бетоном силосна яма, тощо. Вважала, що державний виконавець не перевірив інформацію надану стягувачем відносно наявності майна інших осіб на виділеній боржником земельній ділянці та завершив провадження на підставі формального повідомлення боржника. Також вважала, що державним виконавцем не виконано рішення суду, оскільки земельна ділянка повинна бути виділена з паїв колишнього КСП «Дружба» без майна господарського двору, яке належить іншим особам. Просила суд поновити їй строк на оскарження, який пропущений нею з поважних причин, скасувати постанову зацікавленої особи від 25 квітня 2024 року в межах виконавчого провадження № 63085085 про закінчення цього виконавчого провадження; всі судові витрати покласти на відповідача. Щодо поновлення строку оскарження зазначила, що відповідь від державного виконавця на її запит було отримано 25 січня 2025 року, що припадає на вихідний день, тому обчислення строків на оскарження, на її думку, слід вести з 27 січня 2025 року, крім того, через обстріли міста Полтава 01 лютого 2025 року була відсутня електроенергія у ряді районі до 03 лютого 2025 року, тому скарга була нею надіслала 04 лютого 2025 року, проте 13 лютого 2025 року суддею Морозовською О.А. було повернуто матеріали скарги, тому вона повторно звернулася до суду.
Суд заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали скарги, матеріали виконавчого провадження прийшов до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. Інформацію про закінчення виконавчого провадження №63085085 представник ОСОБА_2 отримав засобами поштового зв'язку 25 січня 2025 року (а.с.14 зв.бік). Отже, 25 січня 2025 року (вихідний день) скаржник дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи, а десятиденний строк на подання скарги, передбачений ч. 1 ст. 449 ЦПК України, закінчився 05 лютого 2025 року. Скаргу подано засобами поштового зв'язку і надійшла на адресу суду 11 лютого 2025 року, ухвалою судді Морозовської О.А. від 13 лютого 2025 року повернуто скаржнику з підстав порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК України. Повторно скарга надійшла до суду засобами поштового зв'язку 10 березня 2025 року. З врахуванням положень ч. 2 ст. 449 ЦПК України та беручи до уваги, що на території України введено військовий стан та складність в зв'язку з цим у переміщенні між населеними пунктами фізичних осіб для відповідного реагування на бездіяльність зацікавленої особи, підготовки цієї скарги, суд дійшов висновку, що строк для подання цієї скарги пропущений з поважних причин і підлягає поновленню судом.
Судом встановлено, що рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 06 березня 2020 року у справі № 525/863/19, яке залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року зобов'язано Великобагачанську селищну раду Великобагачанського району Полтавської області виділити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці села Якимове Великобагачанського району Полтавської області, рнокпп НОМЕР_1 , на території Великобагачанської селищної ради об'єднаної територіальної громади Великобагачанського району Полтавської області в натурі (на місцевості) земельну ділянку на підставі рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13 лютого 2018 року, яким визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай), розміром 3,11 умовних кадастрових гектари, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 29.01.2004 року державним нотаріусом Великобагачанської нотаріальної контори, реєстровий № 144 (а. с. 3).
09 вересня 2020 року Миргородським міськрайонним судом Полтавської області видано виконавчий лист №525/863/19 (а.с.4).
22 вересня 2020 року постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) було відкрито виконавче провадження №63085085 (а.с.6).
Рішенням б/н від 28 квітня 2023 року Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області 35 сесії восьмого скликання вирішено:
1. Виділити в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2 жительці АДРЕСА_1 земельну частку (пай) розміром 3.11 умовних кадастрових гектари для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13.02.2018 року, яким визнано право на земельну частку (пай)в порядку спадкування за законом, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 гр. ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 29.01.2004 року державним нотаріусом Великобагачанської нотаріальної контори, реєстровий № 144 на території Великобагачанської селищної ради.
2. Рекомендувати гр. ОСОБА_2 звернутися до суб'єкта господарювання, що є виконавцем робіт із землеустрою згідно із законом.
3. Розроблену документацію із землеустрою подати на розгляд та затвердження в установленому законом порядку.
4. Контроль за виконанням даного рішення покласти на відділ містобудування, архітектурного житлового-комунального господарства та земельних відносин, та постійну комісію з питань земельних відносин, комунальної власності, інфраструктури, підприємництва, приватизації, житлового-комунального господарства, будівництва та архітектури (а.с.7 зворот).
16.11.2023 року ОСОБА_2 звернулася до Великобагачанської селищної ради з запитом на надання інформації, в якому просила повідомити її: чи виділена їй рішенням Великобагачанської селищної ради від 28.04.2023 року земельна ділянка, площею 3,11 умовних кадастрових га, є діючим господарським двором чи недіючим (а.с.10).
27.11.2023 року Великобагачанська селищна рада надала відповідь, в якій рекомендувала звернутися до розробника документації із землеустрою, якого наділено правами із запитом для отримання даної інформації (а.с.10 зв.бік).
01 грудня 2023 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 звернувся до Великобагачанської селищної ради з запитом на надання інформації (а.с.11).
18 січня 2024 року Великобагачанська селищна рада надала відповідь, в якій рекомендувала звернутися до землевпорядної організації та укласти договір на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі ( на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою відповідно до статті 26 Закону України «Про землеустрій». Саме під час виконання робіт із землеустрою землевпорядною організацією здійснюється збір необхідної інформації щодо земельної ділянки відповідно, наданих їм згідно до вимог статті 28 Закону України «Про землеустрій» (а.с.11 зв.бік, а.с.12).
12 грудня 2024 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 звернувся до державного виконавця ВПР ДВС ГТУЮ у Полтавській області Благодира Д.Г. з клопотанням про надання інформації про хід виконавчого провадження №63085085 (а.с.13 зв.бік).
25 грудня 2024 року представнику заявниці ВПР ДВС ГТУЮ у Полтавській області була надана відповідь, в якій зазначено, що 25 квітня 2024 року, керуючись вимогами п. 9 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, примірник якої направлений сторонам виконавчого провадження та разом із виконавчим документом до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області (а.с.15).
З копій матеріалів виконавчого провадження № 63085085 встановлено, що на підставі ухвали Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 20 травня 2022 року за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб та неналежне виконання рішення суду було скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження №63085085 та ухвалено 13 червня 2022 року постанову про відновлення виконавчого провадження №63085085 (а.с. 72).
08 серпня 2022 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Суми) направлено Великобагачанській селищній раді вимогу про виконання рішення суду, шляхом виділення земельної ділянки ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом права на земельну частку (пай), розміром 3,11 умовних кадастрових гектари (а.с.73).
02 вересня 2022 року на виконання вимоги державного виконавця, Великобагачанською селищною радою направлено завірену копію рішення 28 сесії восьмого скликання Великобагачанської селищної ради від 30 серпня 2022 року «Про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки на підставі рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13 лютого 2018 року, яким визнано в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) за гр. ОСОБА_2 » (а.с.74).
16 січня 2023 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) направлено Великобагачанській селищній раді вимогу про надання інформації щодо виконання рішення суду з урахуванням висновків, а саме: виділення земельної ділянки повинно відбуватися із земель запасу, які є у користуванні та не виділялися іншим особам (а.с.75).
13 березня 2023 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) повторно було направлено Великобагачанській селищній раді вимогу про надання інформації щодо виконання рішення суду з урахуванням висновків, а саме: виділення земельної ділянки повинно відбуватися із земель запасу, які є у користуванні та не виділялися іншим особам (а.с.76 зв.бік, а.с.77).
10 квітня 2023 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) направлено Великобагачанській селищній раді вимогу про надання інформації щодо наявності інформації про наявність земель запасу площею 3,11 га (а.с.78).
15 травня 2023 року Великобагачанською селищною радою на адресу головного державного виконавця було направлено рішення б/н від 28 квітня 2023 року Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області 35 сесії восьмого скликання «Про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки на підставі рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13 лютого 2018 року в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) за гр. ОСОБА_2 на території Великобагачанської селищної ради» (а.с.79-80).
05 червня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до начальника ВПВР УДВС ГУ Територіального управління юстиції у Полтавській області з клопотанням про надання інформації про стан виконавчого провадження, зокрема, в частині штрафів, які повинні накладатися на боржника в зв'язку з ухиленням від виконання/невиконання рішення суду (а.с.80 зв.бік).
14 червня 2023 року в.о. начальника відділу ВПВР УДВС ГУ Територіального управління юстиції у Полтавській області надав письмову відповідь, в якій зазначив, що у державного виконавця відсутні правові підстави для застосування до боржника примусових дій, визначених ст.ст. 63,75 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.81).
12 липня 2023 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) направлено Великобагачанській селищній раді вимогу про надання пояснень причин невиконання рішення суду в частині надання земельної ділянки (земель запасу) (а.с.72).
08 серпня 2023 року Великобагачанською селищною радою на адресу головного державного виконавця було надано відповідь, в якій зазначено, що Великобагачанською селищною радою було ухвалено рішення б/н від 28 квітня 2023 року на 35 сесії восьмого скликання «Про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки на підставі рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13 лютого 2018 року в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) за гр. ОСОБА_2 на території Великобагачанської селищної ради» разом з графічним матеріалом. Відповідно до графічного матеріалу земельну ділянку з кадастровим номером 5320280300:00:001:0613 визначено, як суміжну земельну ділянку ділянці, яка виділяється гр. ОСОБА_2 , де присутнє умовне позначення, яке визначає місце розташування земельної ділянки, яку виділено в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2 (а.с.83).
17 вересня 2023 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 звернувся до державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) з повідомленням про те, що на виділеній ОСОБА_2 земельної ділянці є залишки фундаментів та силосною ямою, і водонапорною башнею з підводкою місцевого РЕСу для енергоживлення. Землевпорядні підприємства відмовляються виготовляти технічну документацію, посилаючись на те, що власники майна мають пріорітетне право на неї (а.с.83 зв.бік).
30 січня 2024 року Великобагачанська селища рада звернулася до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Суми) з заявою про винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №63085085 у зв'язку з його виконанням (а.с.84).
25 квітня 2024 року головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Балагадир Д.Г. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження №63085085, яку було надіслано учасникам виконавчого провадження (а.с.86-87).
Представником заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 було надано висновок експерта НВТОВ «Інтерагроцентр» від 05 серпня 2025 року, в якому зазначено, що на земельній ділянці, площею 3,11 умовних кадастрових га, виділеній Великобагачанською селищною радою 28 квітня 2023 року рішення 35 сесії на користь ОСОБА_2 (згідно карти розташування земельної ділянки, що додавалася до рішення) знаходяться об'єкти нерухомості, а саме, фундаменти споруд, фундаменти зі стінами, водонапорна башня, велика бетонна ємність для води, асфальтове замощення під'їздних шляхів, будматеріали (бетонні плити), огорожа окремих споруд, тощо (а.с.121). Також було надано супутникові фотографії виділеної земельної ділянки (а.с.136-145).
Представником Великобагачанської сільської ради було надано скріншоти листування у месенжері «Viber» з Директором Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроцентр» ОСОБА_5 , в якій останній заперечує складання ним експертного висновку, наданого представником заявниці (а.с. 156-158).
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25.09.2025 року по скарзі за клопотанням представника заявниці ОСОБА_4 було призначено судову земельно-технічну експертизу, виконання якої доручено Полтавському відділенню Інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (а.с.163-164,183). Проте, 05 березня 2026 року матеріали справи були повернути на адресу суду у зв'язку з невиконанням клопотання експерта про надання додаткових матеріалів та не проведення оплати призначеної експертизи (а.с.206).
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ст.129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Розділом VII ЦПК України унормований судовий контроль за виконанням рішень.
Згідно зі ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах.
Так, відповідно до ст. 447 ЦПК, ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №904/7326/17 вказано, що право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду пов'язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Відповідно до правової позиції висловленої Верховним судом у постанові від 20 січня 2021 року у справі №619/562/18 визначено, що належним доказом вжиття усіх передбачених Законом заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дій, є повне виконання рішення суду. Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дій, що є недопустимим з огляду на ст.129-1 Конституції України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження», визначено, що заходами примусового виконання рішень є, зокрема, інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку , передбаченому законом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Відтак, ЦПК України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю за виконанням судових рішень виключно шляхом розгляду скарг на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця та за результатами розгляду, у разі встановлення обґрунтованості скарги, постановлення ухвали, якою поновлюється порушене право заявника, шляхом визнання оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності неправомірними і зобов'язання державного виконавця або іншої посадової особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення.
Європейський суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki) пп. 24-27 № 2132/02 від 13.06.2006, пп. 18 рішення Ліпісвіцька проти України № 11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Ромашов проти України від 27.07.2004 року, Шаренок проти України від 22.02.2004 року, Горнсбі проти Греції від 19.03.1997 року, зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення у справі «Горнсбі проти Греції»).
Відповідно рішень у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine) № 29439/02 від 26.04.2005 року, у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine) № 1811/06 від 19.02.2009 року, рішення від 07.06.2005 року у справі «Фуклев проти України» заява (№71186/01, § 84) та у справі «Глоба проти України» (заява №15729/07, § 26, 27) ЄСПЛ зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності. Суд також повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, «inter alia», захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.
Таким чином, установлена обов'язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб, зокрема виконавця, на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів. Схожі правові висновки КГС ВС виклав у пункті 13 постанови від 30.08.2018 року у справі № 916/4106/14 та підпункті 8.12 постанови від 25.09.2020 року у справі № 924/315/17.
Земельне законодавство не містить чіткого визначення поняття земельної частки (паю).
Поняття земельна частка (пай) безпосередньо пов'язане з паюванням земель сільськогосподарського призначення, що перебували у колективній власності. При паюванні земель було передбачено визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, так званих колгоспів, без виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості).
Виходячи з вказаного, треба розуміти, що земельна частка (пай) - це певна умовна земельна частка, розміри якої визначаються в умовних кадастрових гектарах, виходячи з вартості земельної частки (паю) та середньої грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь для даного підприємства, кооперативу, товариства. Характерною особливістю земельних часток (паїв) є те, що вони не були виділені в натурі, тобто не мають чітко визначених меж та розташування на місцевості.
Згідно ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать:
а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об'єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Згідно ст. 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), крім того, організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом.
Статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Згідно частин 1 та 2 цієї статті, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Як встановлено судом, рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 06 березня 2020 року у справі № 525/863/19, яке залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року, зобов'язано Великобагачанську селищну раду Великобагачанського району Полтавської області виділити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці села Якимове Великобагачанського району Полтавської області, рнокпп НОМЕР_1 на території Великобагачанської селищної ради об'єднаної територіальної громади, Великобагачанського району Полтавської області в натурі (на місцевості) земельну ділянку на підставі рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13 лютого 2018 року, яким визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай), розміром 3,11 умовних кадастрових гектари, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 29 січня 2004 року державним нотаріусом Великобагачанської нотаріальної контори, реєстровий № 144.
В подальшому Великобагачанською селищною радою було ухвалено рішення б/н від 28 квітня 2023 року на 35 сесії восьмого скликання «Про виділення в натурі ( на місцевості) земельної ділянки на підставі рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13 лютого 2018 року. в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) за гр. ОСОБА_2 на території Великобагачанської селищної ради» разом з графічним матеріалом. Відповідно до графічного матеріалу земельну ділянку з кадастровим номером 5320280300:00:001:0613 визначено, як суміжну земельну ділянку ділянці, яка виділяється гр. ОСОБА_2 , де присутнє умовне позначення, яке визначає місце розташування земельної ділянки, яку виділяється в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2
25 квітня 2024 року головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Балагадир Д.Г., зважаючи на наявність рішення б/н від 28 квітня 2023 року Великобагачанської селищної ради 35 сесії восьмого скликання «Про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки на підставі рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13.02.2018 року. в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) за гр. ОСОБА_2 на території Великобагачанської селищної ради» разом з графічним матеріалом, виніс постанову про закінчення виконавчого провадження №63085085, яку було надіслано учасникам виконавчого провадження.
Доводи скаржниці та її представника зводяться до того, що в порядку виконання судового рішення боржником Великобагачанською селищною радою Миргородського району Полтавської області винесено рішення б/н від 28 квітня 2023 року на 35 сесії восьмого скликання «Про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки на підставі рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13.02.2018 року. в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) за гр. ОСОБА_2 на території Великобагачанської селищної ради», якою ОСОБА_2 виділено земельну ділянку, на якій міститься чуже майно, а саме: нерухомість, стіни з фундаментом, водонапірна башня, асфальтове змощення та інш., а державний виконавець не перевірив інформацію надану стягувачем відносно наявності майна інших осіб на виділеній боржником земельній ділянці.
Враховуючи, що в матеріалах відсутні документи, які б підтверджували право власності третіх осіб на будь-які об'єкти нерухомого майна в межах даної земельної ділянки, посилання скаржника на фактичну наявність споруд є неспроможними. Суд не бере до уваги експертний висновок наданий стороною скаржника оскільки, останній не містить печатки установи яка його видала. Сама по собі фотофіксація залишків будівель колишнього КПС без підтвердження їх правового статусу не є законною підставою для невиконання рішення суду або продовження виконавчих дій. Матеріли справи не містять висновків експертизи, яка б підтвердила факт наявності об'єктів нерухомості з їх характеристиками, межами та прив'язкою до землі. Державний виконавець не має повноважень оцінювати «якість» чи «зручність» виділеної земельної ділянки, якщо вона відповідає межам та цільовому призначенню, визначеним у документації. За таких обставин дії державного виконавця не суперечать вимогам чинного законодавства, вчинені в межах його повноважень і суд не надано належних доказів порушення прав скаржниці.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 18, 259, 263-264, 447-451 ЦПК України, суд, -
Поновити ОСОБА_2 строк на оскарження постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Благодира Дмитра Григоровича про закінчення виконавчого провадження №63085085 від 25 квітня 2024 року.
В задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Благодира Дмитра Григоровича про закінчення виконавчого провадження №63085085 від 25 квітня 2024 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: О. М. Дністрян