"23" квітня 2026 р. Справа № 363/2529/26
23 квітня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області у складі
головуючого судді Олійник С.В.,
секретаря Захарової Н.В.,
розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,
встановив:
22 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Іванківського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Того ж дня позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити стягнення на підставі постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 50 000,00 грн до набрання законної сили рішенням у справі.
В обґрунтування заяви зазначено, що в провадженні Іванківського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області перебуває виконавче провадження №77451875 від 10.03.2025 року щодо стягнення з ОСОБА_1 адміністративного штрафу у розмірі 50 000 грн.
Вказане виконавче провадження відкрито на підставі постанови №1151 від 15.11.2024 року, яка є предметом оскарження у даній справі.
Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання майбутнього судового рішення, а також призвести до порушення або ускладнення поновлення його прав та законних інтересів.
Дослідивши вказану заяву та додані до неї документи, приходжу до наступного:
Відповідно до ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Оскільки, в розумінні п. 6. ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження» оспорювана постанова є виконавчим документом, на підставі якого може бути здійснено примусове стягнення штрафу з позивача, а у разі задоволення позовних вимог позивача йому доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути кошти, враховуючи, що вжиття вказаних заходів забезпечення позову не є вирішенням спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Із системного аналізу вимог наведених норм слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. При цьому, заявник обов'язково повинен обґрунтувати свою заяву і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі.
При вирішенні питання про необхідність забезпечення позову судом приймається до уваги, що відкриття виконавчого провадження і дії, які державний виконавець вправі вчиняти при примусовому виконанні виконавчого документа, який є предметом судового оскарження, призведе до майнових збитків, а відновлення порушеного права позивача у разі задоволення позову шляхом повернення сплачених коштів призведе до значних зусиль та витрат.
Крім цього, примусове виконання оскаржуваної постанови може призвести до додаткових стягнень з позивача суми виконавчого збору, витрат виконавчого провадження .
Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача до ухвалення рішення в цій справі, а для відновлення порушених прав позивачу необхідно буде докласти значних зусиль, часу та витрат.
З метою запобігання цих негативних наслідків для позивача до набрання рішенням законної сили по цій справі, суд вбачає підстави для забезпечення позову, передбачені п. 1 ч. 2 ст.150 КАС України.
У цьому випадку, позов належить забезпечити у способи, визначені п. 5 ч. 1 ст. 151КАС України шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, за яким стягнення здійснюються у безспірному порядку.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій виключно в разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Вжиття судом заходів забезпечення позову не порушить прав та законних інтересів стягувача (відповідача) чи інших осіб. Вжиття таких заходів є співмірним заявленим позовним вимогам та не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.
При цьому варто зазначити, що вжиття заходів забезпечення позову за заявою позивача не є вирішенням публічного-правового спору по суті без фактичного його розгляду судом. Зупинення стягнення на підставі оскаржуваної постанови не скасовує її чинність, ніяк не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених нею заходів до вирішення спору в даній справі.
Таким чином суд приходить до висновку про задоволення поданої представником позивача заяви про забезпечення позову, та зупинення стягнення за виконавчим провадженням до моменту набрання законної сили рішення Вишгородського районного суду Київської області у цій справі.
Керуючись ст. 150, 151 КАС України, суддя
ухвалив:
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Зупинити стягнення у виконавчому провадженні №77451875, відкритому заступником начальника відділу Іванківського відділу держаної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на підставі постанови №1151 від 15.11.2024 стосовно боржника ОСОБА_1 на користь стягувача держави до моменту набрання законної сили рішенням Вишгородського районного суду Київської області у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , Іванківського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалу допустити до негайного виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя С.В. Олійник