Справа № 355/317/26
Провадження № 2/355/652/26
15 квітня 2026 року Баришівський районний суд Київської області
у складі: головуючого-судді Чехова С.І.
за участю секретаря Котенко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» Ткаченко Марії Миколаївним до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
До суду звернувся директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» Ткаченко М.М. з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором № 91547974000 (26208005393308) від 17 червня 2021 року у розмірі 22441,29 гривень, а також стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 гривень.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17 червня 2021 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено договір № 91547974000 (26208005393308), відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 6331,19 гривень на строк до 17 червня 2015 року включно. За умовами договору, кредитодавець зобов'язувався надати позичальнику кредит на умовах та в порядку, визначеному кредитним договором, а позичальник в свою чергу зобов'язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов кредитного договору. Відповідно до договору процентна ставка за кредитним договором встановлюється в розмірі 7,01 % річних. Також, умовами договору передбачено, що за користування кредитними коштами за кредитом понад встановлений договором термін, розмір процентної ставки може бути змінений, та діятиме для строкової суми основної заборгованості на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується для всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором, та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення простроченої, а саме з наступного дня після дня не сплати або не повної сплати платежу, встановленого у кредитному договорі, і нараховуються до моменту погашення такої заборгованості. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти на загальну суму 6331,19 гривень.
Проте, відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий кредит в строки, передбачені договором.
25 січня 2021 року було укладено договір № 198, відповідно до якого АТ «УКРСИББАНК» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 91547974000 (26208005393308).
26 січня 2021 року було укладено договір № 04/26/01/2021/1, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 91547974000 (26208005393308).
10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 91547974000 (26208005393308).
Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 91547974000 (26208005393308).
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 91547974000 (26208005393308), що підлягає стягненню з позичальника відповідно до розрахунку заборгованості становить 22441,29 гривень, з яких: - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 19800,40 гривень, - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 2615,89 гривень,- заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 гривень, - заборгованість за пенею та/або штрафами - 0,00 гривень, - заборгованість за комісіями - 25,00 гривень, - інфляційні збитки - 0,00 гривень, - нараховані 3% річних -0,00 гривень.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, однак просив суд на підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України розгляд справи проводити за відсутності представника позивача. Проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, був належно повідомлений про розгляд справи на 23 березня 2026 року на 10 годину 00 хвилин, з відмітки на поштовому конверті зі зворотнім поштовим повідомленням з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі та судовою повісткою про виклик до суду, що був надісланий на адресу місця проживання відповідача, зареєстровану у встановленому законом порядку, слід, що «адресат відсутній за вказаною адресою», далі повідомлявся через веб-сайт Судової влади України на 15 квітня 2026 року на 09 годину 45 хвилин, причину неявки не повідомив, яку слід вважати неповажною. Відзиву стосовно заявлених позовних вимог надано не було.
Суд прийшов до такого висновку відповідно до п.п. 3,4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України слід, що днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.
Дослідивши матеріали справи у повному обсязі суд приходить до думки про можливе часткове задоволення позовних вимог з таких підстав, а саме:
Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом досліджені матеріали справи у повному обсязі, а саме:
Копію анкети-заявки на надання споживчого кредиту від 17 червня 2012 року, відповідно до якої ОСОБА_1 звернувся до АТ «УКРСИББАНК» і просив надати йому кредит на наступних умовах: строк користування кредитом: 36 місяців. Сума кредиту: 5881,19 гривень. Перший внесок: 450,00 гривень. Валюта кредиту: гривня. Просив АТ «УКРСИББАНК» надати йому додатковий кредит - кредитну картку з наступними умовами (на умовах кредитного договору): максимальна сума ліміту додаткового кредиту: 50 000,00 гривень. Максимальна процентна ставка за додатковим кредитом 40 % річних від фактично використаної суми кредиту. Строк дії ліміту кредитування 24 місяці (з можливістю продовження на новий строк за рішенням Банку) (а.с. 48).
Як слід з копії договору № 91547974000 про надання споживчого кредиту та заставу рухомого майна від 17 червня 2012 року, укладеного між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 , вони уклали цей договір, за яким сума кредиту становить 5881,19 гривень. Надання кредиту здійснюється та позичальник з цим погоджується у термін не пізніше 30 календарних днів з моменту підписання цього договору. Означений договір підписаний ОСОБА_1 (а.с. 17).
Як вказано у договорі, підписуючи цей кредитний договір, позичальник погоджується з викладеною в Правилах споживчого кредитування (оприлюднених у газеті «Голос України № 85 (5085), 13 травня 2011 року, із усіма змінами і доповненнями), пропозицією банку надати позичальнику споживчий кредит на умовах, встановлених у цьому договорі та Правилах споживчого кредитування. Правила споживчого кредитування, після підписання сторонами договору, стають його невід'ємною частиною. Підписуючи договір, сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами договору, які викладені у цьому договорі та Правилах споживчого кредитування.
Як слід з п. 3-7.1 договору № 91547974000 про надання споживчого кредиту та заставу рухомого майна від 17 червня 2012 року, ціна товару складає 6331,19 гривень. Розмір платежу за товар, що сплачується позичальником за рахунок власних коштів, складає 450,00 гривень. Позичальник зобов'язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення платежів щомісяця, відповідно до Графіку платежів (Додаток № 1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною), але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернутий не пізніше 17 червня 2015 року, при цьому згідно умов договору може бути встановлено інший термін повернення кредиту. Розмір ануїтетного платежу становить 164,00 гривень з моменту укладення кредитного договору до 17 січня 2013 року. З 18 січня 2013 року розмір ануїтетного платежу становить 258,00 гривень. Розмір останнього ануїтетного платежу може відрізнятись від розміру попередніх платежів. Процентна ставка за кредитом встановлюється в розмірі 0,01 % річних. За користування кредитними коштами за кредитом понад встановлений договором термін процентна ставка встановлюється в розмірі 7,01% річних, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором, та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня після дня несплати або не повної сплати платежу, встановленого у кредитному договорі, і нараховується до моменту погашення такої заборгованості.
Як передбачено п. 14 договору № 91547974000 про надання споживчого кредиту, позичальник просив банк надати йому кредит для особистих потреб на умовах цього договору та Правил споживчого кредитування , а саме: в сумі 5881,19 гривень на придбання товару, що зазначений в п. 12 цього договору шляхом сплати банком з позичкового рахунку позичальника платіжних документів ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» на рахунок отримувача, вказаний в договорі, - на оплату разової комісії за видачу кредиту в сумі 0,00 гривень, у разі її застосування, шляхом зарахування на рахунок банку суми разової комісії за видачу кредиту з позичкового рахунку позичальника.
Як слід з копії додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 91547974000 від 17 червня 2012 року, ОСОБА_1 ознайомився та підписав графік платежів за договором (а.с. 30).
Крім того, ОСОБА_1 17 червня 2012 року ознайомився з умовами кредитування продукту «Споживчий кредит» АТ «УКРСИББАНК» (а.с. 41).
На виконання ухвали Баришівського районного суду Київської області від 23 лютого 2026 року, АТ «УКРСИББАНК» надано виписку та помісячний розрахунок заборгованості по картковому рахунку НОМЕР_1 у гривні за кредитним договором № 91547974000 клієнта ОСОБА_1 , що містить інформацію про нарахування, погашення за означеним договором (а.с. 70-89).
Відповідно до копії розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , наданого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», заборгованість станом на дату початку розрахунку (26 січня 2021 року) та станом на дату розрахунку (10 січня 2023 року) становить: 22 441,29 гривень, з яких: заборгованість по основній сумі кредиту: 19800,40 гривень; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги: 2615,89 гривень, заборгованість з комісії: 25,00 гривень (а.с. 49).
Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за договором, наданим позивачем ТОВ «Коллект Центр», станом на 04 лютого 2026 року заборгованість останнього складає 22441,29 гривень, з яких: заборгованість по основній сумі кредиту: 19800,40 гривень; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги: 2615,89 гривень, заборгованість з комісії: 25,00 гривень (а.с. 50).
З копії договору факторингу № 198 від 25 січня 2021 року слід, що Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» (фактор) укладено договір факторингу, за п. 2.1 якого клієнт відступає фактору, а фактор зобов'язується прийняти права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором (а.с. 51-54).
На підтвердження переходу до ТОВ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» від первісного кредитора - АТ «УКРСИББАНК» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 91547974000 надано: копію акту взаємозаліку від 25 січня 2021 року, згідно з яким відповідно до п.п. 3.1, 4.1, 4.2 договору факторингу № 198 від 25 січня 2021 року фактор зобов'язується сплатити клієнту суму фінансування одним платежем в дату підписання сторонами і на підставі реєстру боржників шляхом перерахування суми фінансування на відповідний рахунок клієнта. Сторони домовились про залік взаємних вимог в розмірі 100 (сто) гривень, внаслідок чого плата за фінансування буде вирахувана фактором з суми фінансування в день оплати. Грошові зобов'язання клієнта перед фактором по сплаті плати за фінансування під відступлення прав вимоги до п. 2.3 договору факторингу вважаються виконаними у повному обсязі з моменту підписання цього Акту (а.с. 7);
Копію акту приймання-передачі права вимоги від 25 січня 2021 року до договору факторингу № 198 від 25 січня 2021 року, підписаного між АТ «УКРСИББАНК» (клієнтом) та ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» (фактором), клієнт передає (відступає) фактору права вимоги, а фактор приймає права вимоги в обсязі та на умовах, визначених договором та реєстром боржників від 25 січня 2021 року до договору факторингу № 198 від 25 січня 2021 року (а.с. 8);
Копію платіжного доручення № 2215 від 25 січня 2021 року, з якої слід, що ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» на користь отримувача - АТ «УКРСИББАНК» здійснило оплату суми фінансування під відступлення прав вимоги згідно договору факторингу № 198 від 25 січня 2021 року (а.с. 55).
Як слід з копії реєстру боржників до договору факторингу № 198 від 25 січня 2021 року, укладеного між клієнтом, АТ «УКРСИББАНК» та фактором, ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», на виконання договору факторингу № 198 від 25 січня 2021 року, клієнт передав, а фактор прийняв на умовах, визначених договором, права вимоги, серед яких: під номером 245 значиться боржник ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості: 22441,29 гривень (а.с. 9-11).
Відповідно до копії договору факторингу № 04/26/01/2021/1 від 26 січня 2021 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» (клієнт) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (фактор) уклали договір, за п. 2.1 якого клієнт відступає фактору, а фактор зобов'язується прийняти права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти за плату та на умовах, визначених цим договором (а.с. 12).
На підтвердження факту переходу від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» (клієнта) до фактора - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ»- права грошової вимоги до відповідача за договором долучено: копію акту взаємозаліку від 26 січня 2021 року, згідно з яким відповідно до п.п. 2.1, 3.1, 3.2 договору факторингу № 04/26/01/2021/1 від 26 січня 2021 року фактор зобов'язується сплатити клієнту суму фінансування шляхом перерахування суми фінансування, визначеної вказаним договором, на рахунок клієнта до 10 лютого 2021 року. Сторони домовились про зарахування однорідних зустрічних вимог на суму 100 (сто) гривень, внаслідок чого плата за фінансування буде вирахувана фактором з суми фінансування в день оплати. Грошові зобов'язання клієнта перед фактором зі сплати за фінансування під відступлення прав вимоги до п. 2.3 договору факторингу № 04/26/01/2021/1 від 26 січня 2021 року вважаються виконаними у повному обсязі з моменту підписання цього Акту (а.с. 16); копій платіжного доручення № 191920001 від 22 березня 2021 року, № 192500003 від 24 березня 2021 року, № 193320002 від 26 березня 2021 року, з яких слід, що ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на користь отримувача - ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» здійснило часткові сплати прав вимог згідно договору факторингу № 04/26/01/2021/1 від 26 січня 2021 року (а.с. 13-15).
Крім того, як слід з копії акту приймання-передачі права вимоги від 26 січня 2021 року до договору факторингу № 04/26/01/2021/1 від 26 січня 2021 року, складеного між ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» (клієнтом) та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (фактором), клієнт передає (відступає) фактору права вимоги, а фактор приймає права вимоги в обсязі та на умовах, визначених договором та реєстром боржників від 26 січня 2021 року до договору факторингу № 04/26/01/2021/1 від 26 січня 2021 року (а.с. 18).
Згідно з копією реєстру боржників до договору факторингу № 04/26/01/2021/1 від 26 січня 2021 року та копією витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 04/26/01/2021/1 від 26 січня 2021 року, на виконання вказаного вище договору факторингу клієнт передав, а фактор прийняв на умовах, визначених договором, право вимог: № п/п 245, боржник: ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості: 22441,29 гривень (а.с. 19-21; 22).
Відповідно до копії договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, контрагентами якого є: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (первісний кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (новий кредитор), за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належну первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках № 1 та № 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором (а.с. 23-25).
Також, як слід з копії додаткової угоди № 109 до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, 04 лютого 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (первісний кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (новий кредитор) уклали означену додаткову угоду, за п. 1 якої у зв'язку із виявленням технічної помилки (описки) сторони вирішили внести зміни в Реєстри боржників, що є додатками до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року (а.с. 26).
До позовної заяви долучено копію акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 28 лютого 2023 року, складеного ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «Коллект Центр» (а.с. 27).
Як слід з копій актів прийому-передачі реєстру боржників від 10 січня 2023 року за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року (додаток № 4 та додаток № 2 до договору № 10-01/2023), первісний кредитор та новий кредитор уклали дані акти про те, що на виконання умов договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кількістю 207307. Після цього, з урахуванням умов договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року від первісного кредитора до нового кредитора переходять права вимоги заборгованості до боржників і новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 28; 29).
Згідно з копією змін в реєстр боржників в друкованому (підписаному) вигляді до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року та Витягу зі змін в реєстр боржників в друкованому (підписаному) вигляді до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (первісний кредитор) та ТОВ «Коллект Центр» (новий кредитор) вирішили внести зміни до реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (додаток № 3 до договору), а саме викласти строки (пункти) наведені нижче реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року в новій редакції, де, зокрема, під номером 53485 міститься боржник ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості: 22441,29 гривень (а.с. 31-32; 33).
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Як слід з ч. 1 ст. 207 ЦК України, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За ч. 1 ст. 526 ЦК України слід, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як слід зі ст. 536 ЦК України, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
Відповідач, використовуючи своє право згідно укладеного договору отримав кредитні кошти, які використав у споживчих цілях.
Сторона позивача уклала договір відступлення (купівлю-продаж) права вимоги з кредитором відповідача, на підставі якого позивач отримав право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 91547974000 (26208005393308).
Як слід зі ст. 1077 ЦК України, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
За ст. 1078 ЦК України слід, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ч.1, ч. 3 ст. 512 ЦК України слід, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва;3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Зі ст. 514 ЦК України слід, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ст. 1082 ЦК України слід, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Отже, сторона позивача, яка має право на господарську діяльність з надання фінансових послуг, отримавши право на витребування кредитних коштів в праві вимагати від відповідача ОСОБА_1 їх повернення, відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 22415,40 гривень, з яких: 19800,40 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 2615,89 гривень - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, слід задовольнити.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за комісією в сумі 25,00 гривень, суд приходить до висновку, що в цій частині заявлених позовних вимог слід відмовити з таких підстав.
Як слід з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.
З таких підстав в цій частині заявлених позовних вимог слід відмовити.
Крім того, сторона позивача просить стягнути з відповідача понесені витрати на правничу допомогу у сумі 13000,00 гривень, надавши для дослідження:
Копію договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс». (а.с. 40)
Копію прайс-листа АО «Лігал Ассістанс».(а.с. 42-43)
Копію заявки на надання юридичної допомоги № 261 від 01 січня 2026 року, складеної між клієнтом ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс».(а.с. 44)
Копію витягу з акту № 18 про надання юридичної допомоги від 30 січня 2026 року, складеного між ТОВ «Коллект центр» та АО «Лігал Ассістанс», за яким у відповідності до заявок на надання юридичної допомоги щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , надано: усна консультація: 2 години, ціна: 4000,00 гривень, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, 3 години: 9 000,00 гривень.(а.с. 45).
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Сторона відповідача, отримавши позовну заяву та додатки до неї, не надала суду доказів щодо зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.
Клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу від сторони відповідача не надійшло. З таких підстав слід задовольнити вимоги сторони позивача про стягнення з відповідача понесених витрат на правничу допомогу.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки стороною позивача був сплачений судовий збір у сумі 2662,40 гривень, було задоволено частину позовних вимог, саме: з 22441,29 гривень позовних вимог задоволено 22415,40 гривень, (22415,40х100%):22441,29=99,88%, судовий збір 2662,40 гривень, задоволено 99,88%, (2662,40х99,88%):100%=2659,20 гривень, що підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 141, 229, 263-265, 280 ЦПК України, ст. ст. 205, 207, 512, 514, 526, 610, 626, 638, 639, 1048, 1052, 1054, 1077, 1078, 1082 ЦК України,-
Позовну заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» Ткаченко Марії Миколаївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адрес реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцем знаходження вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306, місто Київ, 01133) у розмірі 22415 (двадцять дві тисячі чотириста п'ятнадцять) гривень 40 копійок.
В іншій частині заявлених позовних вимог у сумі 25 (двадцять п'ять) гривень 00 копійок, які є комісією, відмовити за необґрунтованістю заявлених позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адрес реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцем знаходження вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306, місто Київ, 01133) понесені витрати по сплаті судового збору під час подачі позовної заяви до суду у розмірі 2659 (дві тисячі шістсот п'ятдесят дев'ять) гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адрес реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцем знаходження вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306, місто Київ, 01133) понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 13000 (тринадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 20 квітня 2026 року.
Суддя Баришівського
районного суду С. І. Чехов