Справа № 595/276/17Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/112/26 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - запобіжний захід
27 квітня 2026 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 02 квітня 2026 року,
встановила:
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт та задоволено клопотання прокурора Бучацької окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_6 та продовжено
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 29 травня 2026 року.
Як вбачається з матеріалів, у кримінальному провадженні №12015210060000368 від 29 серпня 2015 року ОСОБА_7 обвинувачується за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
04.03.2026 слідчим суддею Бучацького районного суду Тернопільської області до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 08 квітня 2026 року без визначення розміру застави.
02.04.2026 року обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні надійшов до Бучацького районного суду, проте ще не проведено підготовче судове засідання. Слідчим суддею продовжено ОСОБА_7 Запобіжний захід.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу Бучацького районного суду Тернопільської області від 02 квітня 2026 року та ухвалити нову ухвалу, якою визначити обвинуваченому, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Вважає, що строк дії найсуворішого запобіжного заходу продовжено з формальних підстав, без належного обґрунтування ризиків та без врахування нових обставин, які виникли станом на день розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Вказує, що до клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурором було долучено копію протоколу допиту підозрюваного від 03.03.2026 року, у якому (на той час підозрюваний) обвинувачений ОСОБА_7 визнав вину, покаявся у скоєному та виклав обставини події від 29.08.2015 року.
Зазначає, що вказане свідчить про нові обставини, яких не існувало на час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у березні 2026 року. Дії ОСОБА_7 свідчать про бажання співпрацювати із судом.
Вважає, що судом, під час розгляду клопотання про продовження строку дії тримання під вартою не враховано вказані обставини.
Вказує, що не обґрунтовано, що заявлені ризики не зменшились, не наведено нових ризиків, які б обґрунтовували продовження строку дії тримання під вартою обвинуваченого.
Зазначає, що прокурором не доведено, що цілодобовий домашній арешт не зможе запобігти ризикам, визначеним законом.
Посилається на те, що сторона захисту під час розгляду клопотання вказувала, що перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом обвинувачений буде під контролем, не зможе покинути місце свого проживання та прибуватиме до суду.
Заслухавши суддю-доповідача, в судових дебатах обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтримав подану апеляційну скаргу, просить її задовольнити, думку прокурора, яка заперечила апеляційну скаргу, вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, просить її залишити без змін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Продовжуючи підозрюваному строк тримання під вартою, слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тому прийшов до висновку про наявність обставин, передбачених ч.3 ст.199 КПК України.
Висновки слідчого судді про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри колегія суддів вважає вірними, оскільки вони підтверджуються доданими до клопотання органу досудового слідства доказами.
Задовольняючи клопотання слідчий суддя належним чином вмотивував своє рішення про продовження строку тримання під вартою, зазначивши про наявність ризиків, визначених в ст.177 КПК України, а саме - можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків , потерпілого експерта у кримінальному провадження.
Оскільки заявлені ризики не зменшилися та продовжують існувати, беручи до уваги, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015210060000368 від 29 серпня 2015 року направлено до суду, проте не призначено підготовче судове засідання, а строк тримання під вартою ОСОБА_7 завершується 08 квітня 2026 року, слідчий суддя, з врахуванням вимог, передбачених ст. 199 КПК України, прийшов до правильного висновку про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому.
При цьому, слідчий суддя врахував обставини інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, його дії щодо виїзду за межі України або на територію України, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та тривалий час не повертався до місця постійного проживання, а також покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у випадку визнання його винним, зокрема позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, тому прийшов до правильного висновку, що інший, більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, не зможе попередити ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, особлива тяжкість деяких злочинів, яка викликає негативну реакцію суспільства і соціальні наслідки, виправдовує попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу (рішення у справі (“Летельє проти Франції»).
Посилання апелянта, що ОСОБА_7 . Визнав вину, не спростовують суспільної небезпечності у вчиненні кримінального правопорушення, у якому обвинувачується.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги про незаконність ухвали слідчого судді є необґрунтованими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст.ст.177, 178, 183 КПК України, є обґрунтованою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги захисника немає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 194, 199, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 02 квітня 2026 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст оголосити
Судді