Дата документу 24.04.2026 Справа № 333/10147/24
Єдиний унікальний № 333/10147/24 Головуючий в 1 інст. Ходько В.М.
Провадження №23-з/807/9/26 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
24 квітня 2026 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув заяву судді Запорізького апеляційного суду Солодовнікова Р.С. про самовідвід у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою захисника останнього - адвоката Рощина В.С. на постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 06 квітня 2026 року.
При вирішенні вищевказаної заяви встановлено таке.
До Запорізького апеляційного суду надійшла справа про адміністративне правопорушення №333/10147/24 щодо ОСОБА_1 за ст..124 КУпАП.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 квітня 2026 для розгляду вказаної справи визначено суддю Солодовнікова Р.С.
Суддею Солодовніковим Р.С. подано заяву про самовідвід, яка мотивована тим, що в цій справі постанову винесено суддею Ходьком В.М. (який відряджений до Комунарського районного суду м.Запоріжжжя), з яким суддя Солодовніков Р.С. працював у складі одного суду (Кам'янського районного суду Запорізької області) протягом тривалого часу, що може викликати сумніви щодо його неупередженості та об'єктивності.
Кодексом України про адміністративні правопорушення не врегульовано порядок вирішення питання про відвід (самовідвід) судді.
В той же час, згідно з вимогами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у своїй практиці, серед іншого в рішеннях у справах «Енгель та інші проти Нідерландів» («Engeland Others v. the. Netherlands», 08 червня 1976 року, no. 5100/71, 5101/71, 5102/71, 5354/72, 5370/72), «Озтюрк проти Німеччини» («Ozturk v. Germany», 21 лютого 1984 року, no. 8544/79), «Лутц проти Німеччини» («Lutz v. Germany», 25 серпня 1987 року, no. 9912/82), «Михайлова проти України» від 06 березня 2018 року, тлумачить поняття «кримінальний» автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, зокрема проти України, розгляд справ про адміністративні правопорушення підпадає під гарантії статті 6 Конвенції у кримінальній сфері. Наведене пояснюється як каральною природою положень КУпАП, так і суворістю санкцій в окремих випадках.
Виходячи з аналізу практики Суду, якщо у справах про адміністративні правопорушення суд (або суддя) приходить до висновку про необхідність застосування аналогії права, то доцільно керуватись нормами кримінального процесуального законодавства.
У рішенні Ради суддів України №34 від 08 червня 2017 року зазначено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративне правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Так, згідно з вимогами ч.1 ст.81 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Статтями 75, 76 КПК України визначено обставини, що виключають участь слідчого судді, судді, або присяжного в кримінальному провадженні.
Зокрема, згідно зі ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
2. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Згідно із ст.76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
2. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.
3. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції.
4. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або постанови суду касаційної інстанції.
Обставин, передбачених вказаними статтями, які виключали би участь судді Солодовнікова Р.С. у цій справі, та викликали би обґрунтовані сумніви в його неупередженості, не встановлено, а ті обставини, що вказані в заяві, не є такими, що виключають участь судді в розгляді справи.
Враховуючи зазначене, заявлений суддею Запорізького апеляційного суду Солодовніковим Р.С. самовідвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.75, 76, 81 КПК України, апеляційний суд
відмовити у задоволенні заяви судді Запорізького апеляційного суду Солодовнікова Р.С. про самовідвід у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою захисника останнього - адвоката Рощина В.С. на постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 06 квітня 2026 року.
Суддя
Запорізького апеляційного суду С.В.Дадашева