Справа № 467/502/26
Провадження № 1-в/467/98/26
24.04.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі :
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
(в режимі відео конференції)
представника установи виконання покарань ОСОБА_5
(в режимі відео конференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Новоукраїнка Кіровоградської області, громадянина України,зареєстрованого по АДРЕСА_1 , засудженого вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.05.2024 року за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років;
13.04.2026 року до суду надійшла заява засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. ОСОБА_4 просив звільнити його умовно-достроково від призначеного судом покарання у виді позбавлення волі, зазначив, що за період відбування покарання постійно працює на промисловій зоні, характеризується позитивно, стягнень не має, дотримується встановлених правил поведінки та розпорядку дня, залучається до робіт з благоустрою установи, до роботи ставиться відповідально і добросовісно, має п'ять заохочень, вважає, що сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
У судовому засіданні ОСОБА_4 свою заяву підтримав, просив звільнити його умовно-достроково від призначеного судом покарання у виді позбавлення волі. Щодо порушень дисципліни під час відбуття покарання зазначив, що в минулому мав стягнення, які на цей час погашені та він серйозного нічого не вчиняв, не знав чого робити не можна. Тепер він знає як себе поводити, зробив для себе висновки, постійно працює, порушень не допускає, має п'ять заохочень.
Представник ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» заяву засудженого ОСОБА_4 підтримав, просив звільнити його умовно-достроково від призначеного судом покарання у виді позбавлення волі. Зазначив, що ОСОБА_4 прибув до установи в грудні 2024 року та з того часу порушень дисципліни не допускав, працює, залучається до робіт з благоустрою установи. Характеризується позитивно.
Прокурор проти задоволення заяви заперечував, зазначив про відсутність підстав для умовно-дострокового звільнення ОСОБА_4 , оскільки для висновку про виправлення засудженого необхідно оцінювати весь період відбуття покарання, тоді як ОСОБА_4 переважну частину покарання характеризувався негативно, має 6 стягнень, і тільки з 2025 року став на шлях виправлення, проте процес виправлення ще триває і звільнення засудженого є передчасним.
Вивчивши матеріали особової справи засудженого, заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного.
ОСОБА_4 відбуває покарання за вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.05.2024 року за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років. Строк відбування покарання ОСОБА_4 визначено обчислювати з моменту його затримання, тобто з 20.01.2021 року. Вирок набрав законної сили 16.09.2024 року.
Як передбачено п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, за який ОСОБА_4 відбуває покарання є тяжким злочином та за формою вини є умисним.
Станом на день розгляду заяви ОСОБА_4 відбув 5 років 3 місяці 5 днів покарання, тобто більше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин, що створює передумови для застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України, умовно - дострокове звільнення може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
У відповідності до ч. 1 ст. 6 КВК України під виправленням засудженого розуміється процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Відповідно до п.п. 2, 17 постанови № 2 від 26.04.2002 року Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправної установи, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці.
Критерієм сумлінної поведінки є неухильне додержання всіх вимог режиму місця відбування покарання та всіх покладених на засудженого обов'язків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів, обладнання.
Рішення про умовно-дострокове звільнення засудженого належить до дискреційних повноважень суду та вирішується індивідуально у кожному конкретному випадку, у зв'язку із чим, суд зобов'язаний перевірити сумлінну поведінку та сумлінне ставлення особи за весь період відбування нею покарання, врахувати тяжкість вчиненого злочину та особу засудженого в цілому.
З наданих на запит суду матеріалів та особової справи засудженого вбачається, що ОСОБА_4 відбуває покарання у ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)».
Згідно характеристики від 09.10.2025 року ОСОБА_4 підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, не конфліктний. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує в чистоті й порядку. Ставлення до вчиненого злочину зі слів засудженого характеризується визнанням вини та усвідомленням наслідків скоєного. Соціальні зв'язки підтримуються шляхом отримання посилок та телефонних розмов з рідними. Бере участь у програмах/заходах, не допускає порушень. Не перебуває на профілактичному обліку. Працевлаштований по виготовленню шлакоблоків, залучається без оплати праці до робіт з благоустрою колонії, поліпшення житлово-побутових умов та допоміжних робіт. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюються як середні. 6 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності та 3 рази заохочувався.
Ступінь виправлення засудженого оцінено у 83 бали за необхідних 65 балів та більше для висновку про те, що засуджений став на шлях виправлення (довів своє виправлення).
На підставі зазначеної оцінки згідно витягу з протоколу №40 від 09.10.2025 року комісією ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» відмовлено ОСОБА_4 у застосуванні умовно-дострокового звільнення від призначеного судом покарання як такому, який не довів свого виправлення.
Згідно характеристики від 15.04.2026 року ОСОБА_4 підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, не конфліктний. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує в чистоті й порядку. Ставлення до вчиненого злочину зі слів засудженого характеризується визнанням вини та усвідомленням наслідків скоєного. Соціальні зв'язки підтримуються шляхом отримання посилок та телефонних розмов з рідними. Бере участь у програмах/заходах, намагається не допускати порушень. До майна установи ставиться відповідально. Не перебуває на профілактичному обліку. Працевлаштований по виготовленню тротуарної плитки, залучається без оплати праці до робіт з благоустрою колонії, поліпшення житлово-побутових умов та допоміжних робіт. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюються як низькі.
Ступінь виправлення засудженого оцінено у 79 балів за необхідних 65 балів та більше для висновку про те, що засуджений став на шлях виправлення (довів своє виправлення).
Згідно довідки №6/410 від 15.04.2026 року ОСОБА_4 з грудня 2024 року постійно залучається без оплати праці до робіт з благоустрою колонії, прилеглої до неї території, поліпшення житлово-побутових умов засуджених та до допоміжних робіт.
Згідно довідки №6/411 від 15.04.2026 року ОСОБА_4 з працевлаштований по виготовленню тротуарної плитки згідно договору №3 від 02.01.2026 року.
ОСОБА_4 має п'ять заохочень: 07.04.2025 року, 07.07.2025 року, 07.10.2025 року, 09.01.2026 року та 09.04.2026 року за підсумками роботи у відповідному кварталі року. До дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4 притягувався шість разів: 24.02.2023 року, 17.03.2023 року, 15.05.2023 року, 21.09.2023 року, 22.02.2024 року, 23.04.2024 року. Порушення полягали у зберіганні заборонених предметів, намаганнях налагодити між камерний зв'язок, порушенні розпорядку дня. На даний час стягнення погашені у встановленому порядку.
Аналізуючи динаміку процесу виправлення засудженого ОСОБА_4 слід зазначити, що більшу частину покарання його поведінка не була сумлінною, він допускав порушення дисципліни, за що 6 разів притягувався до відповідальності. Процес позитивних змін у особистості засудженого фактично розпочався з грудня 2024 року, коли він почав залучатись до робіт з благоустрою території установи виконання покарань (згідно довідки ДУ «Південноукраїнська виправна колонія №83» №6/410 від 15.04.2026 року).
Таким чином, позитивні зміни у поведінці ОСОБА_4 спостерігаються останній рік, тоді як у місцях несвободи він перебуває з січня 2021 року. Тож, зважаючи, що висновок про застосування умовно-дострокового звільнення має ґрунтуватися на оцінці поведінки засудженого за весь час відбування покарання, суд вважає передчасним твердження засудженого ОСОБА_4 , що він своєю сумлінної поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Наведені вище обставини в сукупності свідчать про те, що засуджений ОСОБА_4 дійсно по прибуттю до ВК «Південноукраїнська виправна колонія №83» в грудні 2024 року став на шлях виправлення, але не довів його в обсязі, достатньому для застосування умовно-дострокового звільнення відповідно до положень ст. 81 КК України.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до його дискреційних повноважень, повно та всебічно вивчивши відомості про особу засудженого, з огляду на суспільну небезпеку вчиненого ним умисного тяжкого злочину, його поведінку протягом всього строку відбування покарання, суд зробив висновок, що для досягнення мети призначеного покарання умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_4 на даному етапі відбування покарання є недоцільним.
Керуючись ст. 81 КК України, п. 2 ч. 1 ст. 537, ст. 539 КПК України, суд, -
У задоволенні заяви засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 28.04.2026 року об 11-50 год.
Суддя ОСОБА_1